Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №686/16667/26 — Летичівський районний суд Хмельницької області

Справа №686/16667/26

Провадження №2-678-703/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року селище Летичів

Летичівський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого-судді Цибульського Д.В.,

при секретарі судового засідання Повх А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залів суду в селищі Летичів в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», представник позивача: адвокат АО «АПОЛОГЕТ» Усенко Михайло Ігорович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

06.08.2026 року до суду на підставі ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30.06.2026 року за підсудністю надійшла вищевказана позовна заява ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» в особі представника позивача - адвоката АО «АПОЛОГЕТ» Усенка М.І. від 14.04.2026 року в якій він просить: стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, ІВАN: НОМЕР_2 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614, заборгованість за Кредитним договором №1202153 від 31.12.2019 року у розмірі 25025 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2662,4 грн., та витрати на професійну правову (правничу) допомогу у розмірі 8000 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог представник позивача посилається на те, що 31.12.2019 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1202153, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит у сумі 7000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитними коштами та інших платежів та можливих штрафних санкцій передбачених кредитним договором. Відповідно графіку сплати кредитних коштів (Додаток 1 до кредитного договору) відповідач не виконав умови кредитного договору, не повернув кредитні кошти, та не сплатив комісії і проценти відповідно до графіку сплати кредитних коштів. Кредитний договір підписаний електронним підписом, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора. 27.03.2020 року між ТОВ «Мілоан» і ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №49-МЛ від 27.03.2020 року, відповідно до умов якого відбулось відступлення права вимоги за Кредитним договором №1202153 від 31.12.2019 року, укладеного між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 . Відповідач не виконав свої зобов`язання за кредитним договором, його заборгованість відповідно до Витягу з реєстру Боржників до Договору відступлення прав вимоги становить 25025 грн., з яких: 7000 грн. прострочена заборгованість за кредитом; 13125 грн. прострочена заборгованість за відсотками; 1400 грн. прострочена заборгованість за комісією; 3500 грн. сума по штрафам. 01.04.2026 року на адресу боржника-відповідача було надіслано письмову претензію вих.№19577661/2225 від 01.04.2026 року про погашення кредитної заборгованості, однак відповіді на неї або погашення заборгованості зі сторони відповідача не відбулось.

06.08.2026 року ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області позовну заяву було прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.

08.09.2026 року до суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Малюка Є.В. надійшов відзив на позовну заяву з додатками до нього від 08.09.2026 року відповідно до якого відповідач не заперечує щодо вимог в частині стягнення тіла кредиту та додає, що він звільнений від сплати відсотків згідно п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідно до якого військовослужбовцям відсотки за користування кредитом не нараховуються, а тому просить суд заявлені позовні вимоги задовольнити частково та стягнути тіло кредиту у розмірі 7000 грн., та витрати на професійну правову (правничу) допомогу у розмірі 2000 грн., в частинні стягнення судового збору відмовити.

24.09.2026 року до суду через систему «Електронний суд» від представника позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» - Усенка М.І. до суду надійшло письмове клопотання від 24.09.2026 року про проведення розгляду справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити.

Справу розглянуто в порядку ст.247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 31.12.2019 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №1202153. Договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, в інформаційно-комунікаційній системі товариства та доступний, зокрема, через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Відповідно до довідки ТОВ «Мілоан» від 10.09.2025 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , укладаючи договір про споживчий кредит №1202153 від 31.12.2019 року ідентифікований ТОВ «МІЛОАН», підписаний позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором - Z45052, 31.12.2019 року о 14:05:44 на номер мобільного телефону НОМЕР_3 .

Згідно з п.1.2 договору про споживчий кредит №1202153 від 31.12.2019 року ТОВ «Мілоан» надало позичальнику кредит в розмірі 7000 грн., які відповідач ОСОБА_1 визнає в повному обсязі.

Відповідно до п.1.3 договору кредит надається загальним строком на 15 днів з 31.12.2019 року.

Згідно п.1.4 Термін (дата)повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 15.01.2020 року.

Згідно п.1.5.1 Комісія за надання кредиту 1400 грн., яка нараховується за ставкою 20 відсотків від суми кредиту одноразово.

Згідно з п.1.5.2 Проценти за за користування кредитом 2625 грн., які нараховуються за ставкою 2,50% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Тип процентної ставки Фіксована.

Згідно п.1.6 Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 2,50% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Особливості нарахування процентів визначені п.2.3 Договору.

Відповідно до п.2.1 Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок платіжної карти позичальника зареєстрованої Позичальником для цієї мети в особистому кабінеті на сайті miloan.ua.

Відповідно до платіжного доручення №13196206 від 31.11.2019 року ТОВ «Мілоан» перерахував на кредитний рахунок № НОМЕР_4 , 7000грн., призначення платежу: Кредитні кошти від ТОВ Мілоан згідно договору 1202153.

Згідно з інформацією отриманої від АТ КБ «ПриватБанк» щодо рахунків ОСОБА_1 , підтверджується, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в АТ КБ «ПриватБанк» емітовано карту № НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 ), відбулося зарахування коштів на суму 7000UAН за період 31.12.2019-07.01.2020 року.

27.03.2024 року між ТОВ Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги 49-МЛ, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» право вимоги за кредитним договором №1202153 від 31.12.2019 року.

Згідно Витягу з реєстру боржників до відступлення прав вимоги №49-МЛ від 27.03.2020 року вбачається, що ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №1202153 від 31.12.2019 року у розмірі 25025 грн. з яких: 7000 грн. прострочена заборгованість за кредитом; 13125 грн. прострочена заборгованість за відсотками; 1400 грн. прострочена заборгованість за комісією; 3500 грн. сума по штрафам.

Отже, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», набувши статусу нового кредитора, отримало право пред`явлення вимоги до ОСОБА_1 щодо погашення наявної у нього заборгованості за кредитним договормо.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 умови взятих на себе кредитних зобов`язань не виконав, що виявилося у неповерненні кредитних коштів й стало наслідком звернення ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», в якості нового кредитора, до суду за захистом своїх прав та інтересів.

У поданому письмову відзиві на позовну заяву відповідач визнав вимоги щодо стягнення з нього тіла кредиту, однак заперечує щодо стягнення з нього нарахованих відсотків, комісії, штрафу та просить зменшити розмір витрат на правову (правничу) допомогу та звільнити його від сплати судового збору оскільки він проходив військову службу і має статус учасника бойових дій та був звільнений з полону в підтвердження чого надав посвідчення серія НОМЕР_7 від 17.06.2018 року та повідомлення Державного підприємства «Український Національний Центр Розбудови Миру» №5355-22 від 03.10.2022 року про звільнення його молодшого сержанта ОСОБА_1 з полону 21.09.2022 року.

Вирішуючи питання про застосування до спірних правовідносин пільг щодо не нарахування процентів за користування кредитом та штрафних санкцій, суд ураховує правовий висновок, викладений у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 04.09.2024 року у справі 426/4264/19 (провадження № 61-7310св24).

У зазначеній постанові Верховний Суд дійшов висновку, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та процентів за користування кредитом на підставі п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» необхідно належним чином підтвердити обставини, з якими закон пов`язує виникнення права на відповідні пільги. Як зазначено Верховним Судом, документами, що підтверджують призов військовозобов`язаного на військову службу, можуть бути військовий квиток із відповідними службовими відмітками або довідка про призов на військову службу, а для резервістів - витяг із наказу чи довідка про зарахування до списків військової частини.

У даній справі відповідач надав посвідчення учасника бойових дій та документи про звільнення з полону у вересні 2022 року. Водночас у матеріалах справи відсутній військовий квиток з відповідними відмітками, довідка про призов, витяг з наказу або інші документи підтверджуючі проходження військової служби саме у період нарахування відсотків. За таких обставин надані відповідачем документи самі по собі не дають підстав встановити всі юридично значущі обставини, необхідні для застосування до спірних правовідносин п.15 ст.14 зазначеного Закону.

Отже, за відсутності належних доказів обставин, з якими закон пов`язує право на звільнення від нарахування процентів та штрафних санкцій, підстав для застосування відповідних пільг до спірних кредитних нарахувань суд не вбачає.

Оцінюючи зазначені докази, суд виходить із того, що посвідчення учасника бойових дій підтверджує відповідний статус відповідача, а повідомлення про звільнення з полону підлягає оцінці в межах відомостей, які в ньому містяться.

Водночас для застосування п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» необхідно встановити наявність передбачених законом умов для звільнення від сплати процентів за користування кредитом, пені та штрафних санкцій.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно зі ст.89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, визнання відповідачем основної суми заборгованості саме по собі не звільняє суд від обов`язку перевірити правильність розрахунку заявлених до стягнення відсотків, пені та штрафних санкцій і встановити наявність або відсутність законних підстав для їх стягнення.

Щодо стягнення процентів за користування кредитом суд зазначає наступне.

Відповідно до відомостей про щоденні нарахування та погашення наданих ТОВ «МІЛОАН» проценти нараховувались з 31.12.2019 року по 15.03.2020 року.

Будь-яких відомостей про погашення відповідачем заборгованості за кредитним договором або здійснення платежів у рахунок виконання зобов`язань матеріали справи не містять.

Відсотки за користування кредитом були нараховані за період як в межах строку кредитування (15 днів), так і після закінчення такого строку.

Відсотки за користування кредитом за період з 31.12.2019 по 15.03.2020 року становлять 13125 грн.

У постанові від 05.04.2023 року у справі №910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду акцентувала увагу на сталості підходу до вирішення питання щодо нарахування процентів за «користування кредитом», сформульованого у постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 та підтвердженого у постанові від 04.02.2020 року у справі №912/1120/16, та уточнила власний правовий висновок щодо можливості нарахування процентів поза межами строку кредитування, визначивши, що в разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за користування кредитом (ст.1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (ст.625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.

Згідно до п.2.2.3. Договору, проценти за користування кредитом нараховуються за стандартною (базового) ставкою, що визначена п.1.6. цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку фактичного користування кредитом Позичальником, включаючи строк, що настає за терміном (датою) повернення кредиту, визначеним п.1.4, якщо Позичальник всупереч умовам цього Договору продовжує користуватись кредитом, окрім випадків, коли визначена в п.1.5.2 процентна ставка є нижчою за стандартну (базову) ставку встановлену п.1.6 Договору (за умовами акцій, програм лояльності, тощо). Якщо визначена п.1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то у випадку невиконання Позичальником умов цього Договору щодо своєчасного повернення кредиту та сплати всіх платежів, проценти за користування кредитом з дня наступного за днем визначеним п.1.4. продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п.1.6. Договору протягом 60 днів, після чого нарахування процентів може бути зупинено або припинено Товариством в односторонньому порядку.

Також суд зазначає, що неповернення кредиту в погоджений стронами 15 денний строк, не є відкладальною умовою в розумінні ст.212 ЦК України, яка має наслідком продовження строку дії договору, а є порушенням грошового зобов`язання за укладеним договором, за що настає відповідальність, передбачена ст.625 ЦК України, що вбачається з положень п.2.2.3 вищевказаного кредитного договору.

За наведених обставин, нарахування відповідачу процентів за користування кредитом після спливу 15 днів з дня надання кредиту по своїй суті є реалізацією положень ч.2 ст.625 ЦК України, яка захищає інтереси кредитодавця в разі прострочення позичальником грошового зобов`язання.

Позивач ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» у позовній заяві не заявляв вимог щодо стягнення з відповідача відсотків в порядку, встановленому ч.2 ст.625 ЦК України, як наслідок прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання за кредитним договором №1202153 (індивідуальна частина) від 31.12.2019 року, а нарахував їх як відсотки за користування кредитом в порядку, встановленому ст.1048 ЦК України, що не відповідає умовам договору.

Таким чином, нарахування відсотків за користування кредитними коштами поза межами строку користування кредитом, який становить 15 днів, є безпідставним.

За вказаних обставин, суд вважає за необхідне провести власний розрахунок заборгованості Відповідача за вказаним кредитним договором зі сплати відсотків протягом строку дії кредиту за погодженою сторонами процентною ставкою 2,50%, який складає: 7000 (тіло кредиту)х2,50 % :100% х15 (днів)=2625грн.

Щодо стягнення простроченої заборгованості за комісією, суд зазначає наступне.

Як вбачається з умов кредитного договору, сторонами погоджено відповідні умови щодо сплати комісії. Відповідачем не надано доказів виконання зобов`язання зі сплати зазначеної суми або спростування розрахунку позивача.

Оцінивши надані докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що вимога про стягнення 1400 грн. комісії є обґрунтованою та підлягає задоволенню як така, що передбачена договором та відповідає вимогам законодавства.

Щодо вимоги про стягнення штрафу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.ст.549, 550, 551 ЦК України штраф є видом неустойки, яка підлягає сплаті в разі порушення зобов`язання за наявності передбачених договором підстав.

Як вбачається з додаткових письмових пояснень представника позивача, штраф нараховано за період з 16.01.2020 року по 09.02.2020 року у зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором.

Оскільки зазначений період передує 01.03.2020 року, передбачене п.6 р.IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» звільнення споживача від відповідальності за прострочення, допущене починаючи 01.03.2020 року, на цей період не поширюється.

За таких обставин, з урахуванням установленого факту порушення відповідачем строку виконання зобов`язання, суд доходить висновку про обґрунтованість вимоги про стягнення штрафу в розмірі 3500 грн.

Оскільки судом встановлено, що відповідач не виконував належним чином взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, суму отриманих від первісного кредитора грошових коштів не повернув, не надав належних доказів щодо наявності права на пільги, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 14525 грн., в тому числі 7000 грн. - тіло кредиту; 2625 грн. - прострочені відсотки, 1400 грн. - комісія, 3500 - пеня.

Згідно зі ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати проценти.

Відповідно до ст.1050 ЦК України вбачається, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то, в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.

У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Положеннями ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Ч.12 ст.11 Закону України «Про електронні довірчі послуги» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Абз.2 ч.2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України).

Оскільки у наявних в матеріалах справи копії пропозиції відповідача та підтвердження кредитного договору наявні всі істотні умови кредитного договору, зокрема сума кредиту, строк користування кредитом, процентна ставка за користування кредитом, комісія, графік платежів, оскільки анкета заява на отримання кредиту №1202153 від 31.12.2019 року підписані власноручним електронним підписом відповідача, суд вважає, що наявні підстави вважати, що відповідач підписував кредитний договір та був проінформований про всі істотні умови кредитного договору.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню тому слід стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №1202153 від 31.12.2019 року у розмірі 14525 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволених вимог, оскільки позов задоволено частково, а саме у розмірі 14525 грн., тому судовий збір слід стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених вимог (14525*100%:25025=58,04%; 2662,40*58.04:100=1545,25).

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, а саме витрат понесених позивачем на професійну правничу допомогу, відповідно до ст.141 ЦПК України, суд вважає, що наявні в матеріалах справи докази, а саме: договір про надання правової допомоги від 01.07.2025 року, акт про надання послуг, детальний опис надання послуг, що є підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу з іншої сторони, тому з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на правову допомогу у сумі 4643,20 грн. (співвідношення до 58,04% задоволених позовних вимог), оскільки саме цей розмір є достатнім та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14.11.2018 року у справі №753/15687/15.

Схожі висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підставі вище викладеного та керуючись Законом України «Про електронну комерцію», ст.ст.525, 526, 612, 1048, 1049, 1050 ЦК України, ст.ст.2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, ІВАN: НОМЕР_2 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614, заборгованість за Кредитним договором №1202153 від 31.12.2019 року у розмірі - 14525 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, ІВАN: НОМЕР_2 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614, судовий збір у розмірі - 1545,25 грн., та витрати на правову (правничу) допомогу у розмірі - 4643,20 грн.

В задоволені решти позовних вимог, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, Львівської області, п.і.79018, емейл: legal@kredyt-kapital.com.ua.

Представник позивача: адвокат АО «АПОЛОГЕТ» Усенко Михайло Ігорович, код ЄДРПОУ 41557199, місцезнаходження м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, Львівської області, п.і.79029, емейл: ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 .

Представник відповідача: адвокат Малюк Євген Володимирович, РНОКПП НОМЕР_8 , місцезнаходження м.Херсон, вул.Кольцова, 57, Херсонської області, п.і.73003, емейл: ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Повний текст судового рішення складено 08 жовтня 2026 року.

Суддя: Д.В.Цибульський