Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №609/924/26 — Шумський районний суд Тернопільської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 609/924/26

3/609/251/2026

14 жовтня 2026 року суддя Шумського районного суду Тернопільської області Катерняк О.М., розглянувши матеріали, які надійшли із СПД №2 (м. Шумськ) ПП Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И Л А:

11 серпня 2026 року о 00 год 29 хв в м. Шумськ, по вул. Українська,2, водій ОСОБА_1 керував електросамокатом марки KUKIRIN G2 із явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітке мовлення. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820 ARLK-0005 водій відмовився. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку у лікувальному закладі КНП Кременецька опорна лікарня водій відмовився, чим порушив п. 2.5. ПДР – відмова особи, яка керує ТЗ, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 742562 від 11.08.2026, складеного інспектором СПД №2 (м. Шумськ) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області старшим лейтенантом поліції Шевчуком А.В., адміністративна відповідальність за вчинене ОСОБА_1 правопорушення передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

22 вересня 2026 року особою, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 подано до суду клопотання про закриття провадження по справі у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вважає, що протокол про адміністративне правопорушення винесено з порушенням наказу Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», а тому згідно ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі слід закрити, у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зазначає, що керуючи транспортним засобом, він рухався з дотриманням правил дорожнього руху України, повертався додому з роботи та був зупинений працівниками поліції безпідставно, зокрема, за нібито порушення правил пересування в комендантську годину, хоча на годиннику було лише 00 год 29 хв, і по дорозі рухались ще й інші учасники дорожнього руху, які зупинені не були.

Крім того, зазначає, що жодна із перерахованих в протоколі ознак алкогольного сп`яніння, не підтверджена об`єктивними доказами. Запах алкоголю не міг бути достовірно встановлений за описаних обставин, а поведінка його відповідала обстановці, він чітко відповідав на запитання працівників поліції, не виявляв агресивності, дезорієнтації чи інших ознак, які могли б свідчити про невідповідність його поведінки обстановці.

Також вказує, що працівниками поліції було порушено процедуру огляду на стан сп`яніння, що передбачена ст. 266 КУпАП, що також зафіксовано у відеофайлі з нагрудної камери поліцейського, де чітко проглядається, що він відмовився проходити огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та погодився їхати до найближчого медичного закладу для проходження огляду там. Звертає увагу, що після його відмови пройти огляд на місці, працівник поліції не склав направлення в лікувальний заклад, а перейшов відразу до роз`яснення його прав. Разом з тим, в матеріалах справи присутнє направлення до лікувального закладу від 08.08.2026, а тому таке до уваги не може братись. Тим паче, що працівником поліції було запропоновано проїхати до КНП «Кременецька опорна лікарня», яка не є найближчим лікувальним закладом, а таким є КНП «Шумська міська лікарня», у котру ОСОБА_1 мав бажання проїхати для проведення огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння. Конкретної причини для проведення огляду в Кременецькій лікарні, замість Шумської лікарні, працівником поліції не озвучено. Всі ці обставини, на думку особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , є підставою для закриття провадження у справі у відповідності до вимог ч. 1 ст. 247 КУпАП.

В судовому засіданні особа, стосовно котрої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 підтримав подане клопотання та просив закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення в його діях. Пояснив, що того дня він повертався з роботи додому, не керував електросамокатом, а вів його в руках, оскільки батарея була розряджена. Лише на спуску дороги вирішив стати на самокат і скотитись.

На запитання судді чому відмовився пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора пояснив, що мав конфліктну ситуацію із поліцейським Владиславом, який був присутній при його зупинці та складанні протоколу, а тому хотів пройти такий огляд саме в найближчому лікувальному закладі КНП «Шумська міська лікарня».

Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №742565 від 11.08.2026; Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11.08.2026; копію свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № П51 QM 0871 103 26, чинного до 30 липня 2027 року; копію Рішення Ради оборони Тернопільської області №15 від 30.03.2023 «Про запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в області»; довідку СПД №2 Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія; копію Листа КНП Шумської міської Ради «Шумська міська лікарня» №582 від 28.07.2026 «Про надання інформації щодо огляду водіїв»; додані до протоколу докази (в т.ч. відеозапис), та, оцінивши їх у відповідності до положень ст.252 КУпАП, прийшов до наступного висновку.

Згідно з ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

В силу вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з приписами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведена належними та допустимими доказами, які наявні в матеріалах справи та досліджені судом.

За результатами огляду працівниками поліції складено Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зафіксовано наявні у водія ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю із порожнини рота, почервоніння шкіряного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук. В акті також зазначено, що огляду на стан сп`яніння не проводився. З даним актом водій не ознайомлений по причині відмови.

Крім того, як вбачається із Рішення Ради оборони Тернопільської області №15 від 30 березня 2023 року «Про запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в області», на території Тернопільської області запроваджено комендантську годину щоденно з 00 год 00 хв до 05 год 00 хв, починаючи з 01 квітня 2023 року для всього населення області, крім військовослужбовців ЗСУ, працівників правоохоронних органів, Національної поліції України, Державної служби України з питань надзвичайних ситуацій, працівників підприємств, установ, організацій, які забезпечують виконання завдань на період дії воєнного стану.

З цих підстав, суд не бере до уваги твердження ОСОБА_1 про те, що керування ним транспортним засобом о 00 год 29 хв не було зухвалим ігноруванням комендантської години, яке б могло бути приводом для вжиття превентивних заходів працівникам поліції.

В протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 742565 від 11.08.2026 інспектором СПД №2 (м. Шумськ) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області старшим лейтенантом поліції Шевчуком Андрієм Володимировичем зафіксовано факт керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом – електросамокатом марки KUKIRIN G2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, факт відмови від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі. З протоколом про адміністративне правопорушення водій не ознайомився, про що є відмітка в протоколі.

Згідно з диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, за своїм змістом цієї норми закону, керування транспортним засобом в стані сп`яніння та відмова від проходження огляду на стан сп`яніння є окремими та самостійними діяннями, які складають склад адміністративного правопорушення.

Пунктом 2.5 ПДР України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Поліцейським 11.08.2026 було оформлене направлення на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції в КНП «Кременецька опорна лікарня». Результати огляду відсутні, оскільки водій не доставлявся.

Суд також не бере до уваги твердження ОСОБА_1 про те, що таке Направлення датоване 08.08.2026, оскільки таке не відповідає дійсності.

Факт керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом та відмови від запропонованого поліцейським огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного засобу чи проїхати в медичний заклад підтверджується оглянутим в судовому засіданні диском з відеофіксацією події, яка мала місце 11 серпня 2026 року в м. Шумськ Кременецького району Тернопільської області.

Суд зазначає, що досліджений судом відеозапис надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до матеріалів справи та відеозаписів з нагрудної камери працівників поліції вбачається, що правовою підставою для пропозиції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння було саме виявлення працівником поліції наявних ознак алкогольного сп`яніння у водія ОСОБА_1 .

Вказаним відеозаписом зафіксовані реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення ОСОБА_1 до вчиненого правопорушення та додаткові обставини, які прямо вказують на нього, як на правопорушника, який категорично відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відеозаписом підтверджено дані, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, зафіксовано категоричну відмову водія від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння.

Так, із оглянутого відеозапису чітко проглядається рух електросамоката під керуванням ОСОБА_1 по проїзній частині автодороги, що спростовує твердження водія про те, що батарея була розряджена і самокат він вів у руках.

Крім того, як слідує із відеозапису, ОСОБА_1 спочатку погодився проїхати з працівниками поліції у лікувальний заклад для проведення огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, але після того, як працівником поліції було названо такий лікувальний заклад, а саме КНП «Кременецька опорна лікарня», ОСОБА_1 передумав проїхати туди і залишив місце зупинки. При цьому, поліцейський відповів на запитання ОСОБА_1 та повідомив, що Шумська міська лікарня не має відповідних дозволів на проведення огляду водіїв.

Листом КНП Шумської міської Ради «Шумська міська лікарня» №582 від 28.07.2026 «Про надання інформації щодо огляду водіїв» підтверджується, що надання послуг з проведення медичного огляду водіїв на стан сп`яніння можливе лише за умови визначення окремого законного джерела їх фінансування та за наявності правових організаційних підстав для їх надання.

Також, як вбачається із оглянутого відеозапису події, ОСОБА_1 на початку підтвердив, що випив пива, а пізніше неодноразово наголошував, що не вбачає в собі ознак алкогольного сп`яніння, а це лише припущення працівників поліції, з яким він не погоджується. Також заперечував, що електросамокат є транспортним засобом і тому він не зобов`язаним проходити огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння.

Стосовно цього твердження суд зазначає наступне.

За п.1.10. ПДР України транспортний засіб визначається як пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Даний термін охоплює всі види транспортних засобів, які можуть рухатися дорогами загального користування. Механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт; мопед - двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об`ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт. Термін охоплює всі види механічних транспортних засобів, включаючи трамваї і тролейбуси, а також трактори і самохідні машини.

Відповідно до практики Касаційного кримінального суду Верховного Суду слідує, що будь-який транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна, незалежно від його робочого об`єму, належить до механічних транспортних засобів. Із визначення випливає, що межа між механічними і немеханічними транспортними засобами проходить тільки в класі транспортних засобів із електродвигуном. Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду №278/3362/15-к від 01.03.2018.

Відповідно до Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів», електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії. Таким чином, електроскутери, електросамокати, гідроскутери та інші подібні пристрої законодавчо віднесені до транспортних засобів. Такі зміни були і в Законі України «Про автомобільний транспорт».

Будь-який транспортний засіб, що приводиться у рух за допомогою двигуна, незалежно від його робочого об`єму, належить до механічних транспортних засобів.

Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 р. пунктом 2 передбачено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно з пунктом 3 вказаної Інструкції, ознаками алкогольного сп`яніння є: а) запах алкоголю з порожнини рота; б) порушення координації рухів; в) порушення мови; г) виражене тремтіння пальців рук; ґ) різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; д) поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до пункту 6 вказаної Інструкції - огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (спеціальні технічні засоби). Пунктом 7. передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (заклад охорони здоров`я).

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху (далі-ПДР), затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Пунктом 1.3 ПДР передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

В п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з п. 1.10 ПДР водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Згідно з п.2.5. ПДР - водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Даних вимог Правил дорожнього руху ОСОБА_1 не виконав, всупереч пункту 1.3 ПДР, який зобов`язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Крім того, в своєму рішенні від 29.06.2007 по справі О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02) Європейський суд з прав людини наголосив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортним засобом є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти транспортними засобами та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998 року).

Діяння за ст.130 КУпАП втратило значення, як дрібного делікту, оскільки роками відповідальність за такі діяння посилюється та є резонансними в національній системі права через настання суспільно небезпечних наслідків.

Вказане обґрунтовується тим, що п'яний водій становить надзвичайну небезпеку для інших учасників дорожнього руху, оскільки алкогольне сп`яніння значно знижує його реакцію, координацію, увагу та здатність адекватно оцінювати ситуацію на дорозі, що може призвести до аварій, травмування або загибелі інших людей. Тобто, життя та здоров`я учасників дорожнього руху залежать від випадку, чи трапиться на руху такої особи аварійна ситуація або складна дорожня обстановка, чи ні.

Відтак, суд не бере до уваги викладені ОСОБА_1 в клопотанні про закриття провадження у справі факти про нібито процесуальні порушення працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та розгляду справи, оскільки всі його доводи, на думку суду, скеровані для уникнення порушником відповідальності саме за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, що вважається тяжким адміністративним правопорушенням.

Таким чином, ОСОБА_2 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно з встановленими нормами закону держави Україна, в тому числі не сідати за кермо транспортного засобу, будучи у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також погодитись на проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Одночасно суд звертає увагу на те, що відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 для наявності складу адміністративного правопорушення не має значення чи було зупинено транспортний засіб працівником поліції, чи водій здійснив зупинку сам, визначальним є проведення такого огляду або пропозиція на місці зупинки транспортного засобу, що і було здійснено поліцейським.

Відтак, обставини зазначені в протоколі узгоджуються між собою та з відеозаписами оглянутими в судовому засіданні, всі ці докази логічно доповнюють один одного та не суперечать один одному, суд вважає, що вони є правдивими, об`єктивними і підстав для недовіри до них немає.

Згідно з вимогами ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.

Отже, згідно зазначеної норми, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння є завершеним складом адміністративного правопорушення та є достатньою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Оцінені судом докази доводять винуватість ОСОБА_1 "поза розумним сумнівом", тобто достовірно і достатньо підтверджують вчинення ним порушення вимог пункту п.2.5. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306, а саме: водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Враховуючи вищевикладене, досліджені в судовому засіданні матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, зокрема, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.

Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 наявність посвідчення водія є обов`язковою умовою для визначення особи як водія.

Згідно з п. 1.10 ПДР України водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Згідно з ч.9 ст.15 Закону України «Про дорожній рух» право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії.

Відповідно до довідки наданої СПД №2 (м. Шумськ) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області, слідує, що ОСОБА_1 згідно бази даних «ГСЦ МВС» та «НАІС» отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_3 23.09.2011.

При накладенні адміністративного стягнення, суд бере до уваги те, що ОСОБА_1 умисно вчинив грубе порушення Правил дорожнього руху України, що безпосередньо впливає на безпеку дорожнього руху та її учасників, тому вважаю, що його слід притягнути до адміністративної відповідальності, наклавши на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами.

Згідно з ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення у проваджені по справі про адміністративне правопорушення, особою на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, стягується судовий збір в сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП, вважаю, що з ОСОБА_1 слід стягнути в дохід держави судовий збір в сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 665 грн 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 9, 40-1, 130, 221, 245, 251, 252, 280, 283-285, 291, 294, 321 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Штраф підлягає добровільній сплаті протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії постанови, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк на підставі ч. 2 ст. 308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Строк позбавлення права керування транспортними засобами обчислювати з дня набрання постановою законної сили.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь держави судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в розмірі 665 грн 60 коп.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Шумський районний суд Тернопільської області.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Оксана КАТЕРНЯК