Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №608/2663/26 — Чортківський районний суд Тернопільської області

Копія:

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" жовтня 2026 р. Справа № 608/2663/26

Номер провадження2/608/1473/2026

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Запорожець Л. М.

за участю секретаря с/з Фаштиковської М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Калінніков Максим Олександрович, до Білобожницької сільської ради Чортківського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 через свого представника адвоката Каліннікова М. О. звернулася до суду з позовом до Білобожницької сільської ради Чортківського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.

Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 . Після її смерті залишилося спадкове майно у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .

Позивач зазначає, що цей будинок належав до колгоспного двору, членами якого були ОСОБА_3 та його дружина ОСОБА_4 , кожному з яких у силу статей 120, 123 ЦК Української РСР належала рівна частка, тобто по 1/2.

Після смерті ОСОБА_4 її частку прийняв чоловік ОСОБА_3 , який постійно проживав разом з нею, а після смерті ОСОБА_3 усе майно за заповітом та за фактом спільного проживання прийняла його дочка ОСОБА_2 .

Ні ОСОБА_3 , ні ОСОБА_2 своїх спадкових прав на будинок не оформили.

Позивач є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 , прийняла спадщину, однак нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок через відсутність правовстановлюючих документів і державної реєстрації права власності спадкодавців, рекомендувавши звернутися до суду.

З урахуванням наведеного позивач просить визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 .

Представник позивача, адвокат Калінніков М.О., подав клопотання про розгляд справи за відсутності сторони позивача. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд задовольнити їх з урахуванням доводів, викладених у позовній заяві, і доказів, долучених до неї.

Представник Білобожницької сільської ради Чортківського району Тернопільської області 12 жовтня 2026 року подав заяву про розгляд справи без участі відповідача, у якій позовні вимоги визнав.

Суд, дослідивши зміст позовної заяви та доданих до неї доказів, враховуючи письмову заяву представника позивачки та заяву відповідача про визнання позову в повному обсязі, приходить до наступного:

Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Справи у спорах щодо спадкування не можуть розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження в силу пункту 2 частини четвертої статті 274 ЦПК України.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно з технічним паспортом на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 363/26, виготовленим Чортківським обласним комунальним міжрайонним бюро технічної інвентаризації станом на 18 червня 2026 року, до складу об`єкта входять: житловий будинок літера «А» 1963 року забудови загальною площею 57,5 кв. м, у тому числі житловою площею 41,8 кв. м, тамбур літера «а», вхідні сходи літера «а1», літня кухня літера «Б», підвал літера «б», сарай літера «В», гараж літера «Г», сарай літера «Д», ворота № 1, огорожа № 2, колодязь № 3.

У технічному паспорті розмір часток власності зазначено так: ОСОБА_3 1/2 частка, ОСОБА_4 1/2 частка.

Згідно з довідкою Чортківського обласного комунального міжрайонного бюро технічної інвентаризації від 19 червня 2026 року № 599 вказаний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в Чортківському ОК МБТІ станом на 01 січня 2013 року не зареєстрований.

Згідно з листом приватного нотаріуса Чортківського районного нотаріального округу Усик Г. Я. від 04 вересня 2026 року № 399/02-14 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно інформація про зареєстровані права власності спадкодавців на цей житловий будинок станом на 04 вересня 2026 року відсутня.

Згідно з довідкою про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 14 вересня 2026 року, унікальний реєстраційний номер 201-20260914-0012411691, оціночна вартість житлового будинку становить 305 250,00 грн.

Згідно з випискою з погосподарської книги, виданою Палашівським старостинським округом Білобожницької сільської ради Чортківського району Тернопільської області 09 червня 2026 року за № 135 на підставі погосподарської книги № 1, сторінка 22 за 1990 рік, у житловому будинку АДРЕСА_1 станом на 01 липня 1990 року проживали та були зареєстровані ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , голова двору, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дружина. Двір колгоспний.

Доказів того, що склад членів цього двору був іншим, матеріали справи не містять.

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що 21 листопада 2013 року складено актовий запис № 15 і видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .

Згідно з довідкою Палашівського старостинського округу Білобожницької сільської ради від 08 липня 2026 року № 150 ОСОБА_4 проживала і була зареєстрована в АДРЕСА_1 з 1960 року до дня смерті, а разом з нею проживав та був зареєстрований її чоловік ОСОБА_3 .

Згідно з інформацією Спадкового реєстру, наведеною у листі нотаріуса від 04 вересня 2026 року № 399/02-14, спадкова справа до спадщини ОСОБА_4 не заводилася, відомостей про заповіти від її імені немає.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що 17 січня 2017 року складено актовий запис № 02 і видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 .

Заповітом від 16 травня 2007 року, посвідченим Палашівською сільською радою Чортківського району Тернопільської області та зареєстрованим у реєстрі за № 100, ОСОБА_3 заповів усе належне йому майно своїй дочці ОСОБА_2 .

Згідно з листом нотаріуса від 04 вересня 2026 року № 399/02-14 28 лютого 2017 року заведено спадкову справу № 118/2017 до майна померлого ОСОБА_3 , у межах якої на ім`я ОСОБА_2 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку. Свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами не видавалося.

Згідно з довідкою Палашівського старостинського округу від 17 червня 2026 року № 143 ОСОБА_3 проживав і був зареєстрований у АДРЕСА_1 з 1929 року до дня смерті, а разом з ним проживала та була зареєстрована його дочка ОСОБА_2 з 2016 року.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 21 лютого 2025 року.

Згідно з довідкою Палашівського старостинського округу від 08 липня 2026 року № 151 ОСОБА_2 проживала і була зареєстрована в АДРЕСА_1 з 2016 року до дня смерті, проживала одна.

Позивач ОСОБА_1 є рідною дочкою спадкодавця, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 22 червня 1995 року, у якому матір`ю позивача зазначено ОСОБА_5 .

Прізвище спадкодавця змінено з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 » у зв`язку з розірванням шлюбу, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_5 , згідно з яким шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 розірвано 24 вересня 2004 року, актовий запис № 278, а після державної реєстрації розірвання шлюбу їй присвоєно прізвище « ОСОБА_7 ».

Прізвище позивача змінено з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_9 » у зв`язку з реєстрацією шлюбу, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_6 від 03 грудня 2002 року.

Згідно з листом нотаріуса від 04 вересня 2026 року № 399/02-14 на підставі рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 29 липня 2026 року у справі № 608/2047/26 позивач подала заяву про прийняття спадщини, у зв`язку з чим 03 вересня 2026 року заведено спадкову справу № 213/2026 до спадщини померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . У межах цієї спадкової справи свідоцтва про право на спадщину не видавалися.

Цим же листом нотаріус повідомив позивачу про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок через відсутність документів, що підтверджують право власності спадкодавців, та рекомендував звернутися до суду.

Інших спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 , судом не встановлено.

Відповідно до статті 120 ЦК Української РСР у редакції, чинній станом на 01 липня 1990 року, майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності. Колгоспний двір міг мати у власності підсобне господарство на присадибній ділянці землі, жилий будинок, продуктивну худобу, птицю та дрібний сільськогосподарський реманент.

Згідно з частиною другою статті 123 ЦК Української РСР розмір частки члена двору встановлювався виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Статті 120-127 ЦК Української РСР виключені Законом України від 16 грудня 1993 року № 3718-XII, однак право спільної сумісної власності членів колгоспного двору на майно, набуте до 15 квітня 1991 року, за ними збереглося.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 06 липня 2023 року у справі № 748/490/21 зазначено, що майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності, розмір частки члена двору встановлювався виходячи з рівності часток усіх членів двору, а право спільної сумісної власності мали ті особи, які були членами двору станом на 15 квітня 1991 року. Аналогічні роз`яснення містить постанова Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20.

Із виписки з погосподарської книги вбачається, що станом на 01 липня 1990 року членами колгоспного двору за адресою АДРЕСА_1 були двоє осіб, а саме ОСОБА_3 і ОСОБА_4 . Доказів зміни складу двору до 15 квітня 1991 року суду не надано.

Отже кожному з них належала рівна частка житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, а саме по 1/2 частині. Цей же розмір часток відображено і в технічному паспорті, виготовленому Чортківським ОК МБТІ.

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з частиною першою статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

ОСОБА_3 був чоловіком ОСОБА_4 та на час відкриття спадщини постійно проживав разом з нею за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою від 08 липня 2026 року № 150. Доказів того, що він заявив про відмову від спадщини, матеріали справи не містять.

Дочка спадкодавця ОСОБА_2 на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 разом з нею не проживала, оскільки за цією адресою зареєстрована лише з 2016 року, із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса не зверталася, що підтверджується відомостями Спадкового реєстру про відсутність спадкової справи.

Отже єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 , був її чоловік ОСОБА_3 . Своїх спадкових прав він не оформив.

З урахуванням частини п`ятої статті 1268 ЦК України, за якою незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, з 20 листопада 2013 року ОСОБА_3 належав увесь житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .

Відповідно до частини першої статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Заповітом від 16 травня 2007 року ОСОБА_3 заповів усе належне йому майно дочці ОСОБА_2 . Заповіт не скасовувався, недійсним не визнавався.

ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті батька двома самостійними способами. По-перше, вона у встановлений строк звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, у зв`язку з чим 28 лютого 2017 року заведено спадкову справу № 118/2017, і одержала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку. По-друге, вона постійно проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтверджується довідкою від 17 червня 2026 року № 143.

Прийняття спадщини є єдиним і неподільним актом. За змістом частини другої статті 1268 ЦК України не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням, а тому спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв усю спадщину, у чому б вона не полягала і де б вона не знаходилася.

Отже з 14 січня 2017 року ОСОБА_2 належав у повному обсязі житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , права на який вона за життя не оформила. Це право увійшло до складу спадщини, що відкрилася після її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 , тобто спадкоємцем першої черги за законом у розумінні частини першої статті 1261 ЦК України.

На підставі рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 29 липня 2026 року у справі № 608/2047/26 позивач подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини, за якою 03 вересня 2026 року заведено спадкову справу № 213/2026.

Відповідно до статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, а відсутність такого свідоцтва не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Отже позивач є спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті матері. Інших спадкоємців, які прийняли спадщину, судом не встановлено.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно зі статтею 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з пунктами 4.18 і 4.21 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, а за відсутності у спадкоємця таких документів нотаріус роз`яснює процедуру вирішення питання в судовому порядку.

Оскільки право власності спадкодавців на житловий будинок за життя оформлене не було і в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не зареєстроване, нотаріус позбавлений можливості видати позивачу свідоцтво про право на спадщину, про що прямо зазначено в листі від 04 вересня 2026 року № 399/02-14.

У пункті 3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`яснено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання. Згідно з пунктом 3.3 цього листа у випадках відсутності правовстановлюючих документів або відсутності реєстрації об`єкта нерухомості за спадкодавцем суди правомірно задовольняють вимоги спадкоємців про визнання права власності на нерухоме майно.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 22 вересня 2021 року у справі № 227/3750/19 зазначено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідачем у справі визначено Білобожницьку сільську раду Чортківського району Тернопільської області як орган місцевого самоврядування за місцем розташування спадкового майна, до відання якого згідно зі статтею 1277 ЦК України належить питання про визнання спадщини відумерлою. Відповідач позовні вимоги визнав, що свідчить про відсутність спору між сторонами щодо належності майна позивачу.

Таким чином обраний позивачем спосіб захисту є належним та ефективним.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Оцінивши зібрані у справі докази за правилами статті 89 ЦПК України у їх сукупності, суд доходить висновку, що до складу спадщини після смерті ОСОБА_2 увійшов житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 в повному обсязі.

Позивач як спадкоємець першої черги за законом прийняла спадщину. Відсутність державної реєстрації права власності спадкодавців на цей будинок та неоформлення ними правовстановлюючих документів не може бути перешкодою для реалізації позивачем права на спадкування.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними і підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 142, 206, 211, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, статтями 182, 328, 392, 1216, 1218, 1220, 1221, 1223, 1261, 1268, 1270, 1296 Цивільного кодексу України, статтями 120, 123 Цивільного кодексу Української РСР, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Білобожницької сільської ради Чортківського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя:/підпис/

Копія вірна

Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи № 608/2663/26

Рішення набрало законної сили " " __________________ року.

Суддя: Л. М. Запорожець

Копію рішення видано " " ________________ року.

Секретар: