Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №608/1697/26 — Чортківський районний суд Тернопільської області

Копія:

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" жовтня 2026 р. Справа № 608/1697/26

Номер провадження2/608/992/2026

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Запорожець Л. М.

за участю секретаря с/з Фаштиковської М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Калінніков Максим Олександрович, до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В :

29 травня 2026 року ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Каліннікова М. О., звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла дружина позивача ОСОБА_3 . На день смерті вона була власником 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 та мала право на 37/50 частини житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 , набуте в порядку спадкування після смерті її матері ОСОБА_4 , однак не оформлене за життя.

Позивач зазначає, що на день смерті спадкодавця постійно проживав разом з нею, тому в силу частини третьої статті 1268 ЦК України вважається таким, що прийняв спадщину. Відповідач ОСОБА_2 хоч і була зареєстрована за тією самою адресою, фактично разом зі спадкодавцем не проживала, оскільки з 2010 року постійно проживає за кордоном, тому спадщину не прийняла.

Оскільки спадкова справа до майна померлої не заведена, заповіту вона не склала, а державний нотаріус рекомендував позивачу звернутися до суду, позивач просить визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на 1/4 частину вказаної квартири та на 37/50 частини вказаного житлового будинку.

Представник позивача, адвокат Калінніков М.О., подав клопотання про розгляд справи за відсутності сторони позивача. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд задовольнити їх з урахуванням доводів, викладених у позовній заяві, і доказів, долучених до неї.

Відповідач ОСОБА_2 подала клопотання про визнання позовних вимог та розгляд справи за її відсутності.

У клопотанні відповідачка зазначила, що зі змістом позовних вимог та з правовими і фактичними підставами позову ознайомлена, позовні вимоги визнає в повному обсязі, проти визнання за позивачем права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом не заперечує. Просила розглянути справу без її участі.

Суд, дослідивши зміст позовної заяви та доданих до неї доказів, враховуючи письмову заяву представника позивачки та заяву відповідачки про визнання позову в повному обсязі, приходить до наступного:

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ОСОБА_1 і ОСОБА_5 перебували у зареєстрованому шлюбі з 10 січня 1979 року, актовий запис № 6, після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_6 ». Ця обставина підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Чорткові Чортківського району Тернопільської області, про що 14 травня 2025 року складено актовий запис № 253 і видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .

Згідно зі свідоцтвом про право власності на житло від 10 вересня 1993 року, виданим Чортківським міжрайонним бюро технічної інвентаризації на підставі розпорядження від 29 липня 1993 року № 265, квартира АДРЕСА_1 загальною площею 71,7 кв. м належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 та членам його сім`ї ОСОБА_3 , ОСОБА_7 і ОСОБА_2 . Свідоцтво зареєстровано у реєстровій книзі № 16 за реєстровим № 2378.

Оскільки свідоцтво видане на чотирьох співвласників без визначення розміру часток, частка кожного з них, у тому числі частка ОСОБА_3 , становить 1/4.

Згідно з витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 06 листопада 2007 року № 16555931 житловий будинок літера «А» загальною площею 155,2 кв. м з сараєм літера «Б» по АДРЕСА_2 належав на праві приватної власності ОСОБА_4 у частці 37/50 на підставі свідоцтва про право власності від 25 січня 2001 року, виданого Чортківською районною державною адміністрацією, та ОСОБА_8 у частці 13/50 на підставі договору дарування від 01 грудня 2003 року.

Заповітом, посвідченим 27 березня 1998 року приватним нотаріусом Чортківського міського і районного нотаріального округу Гресько О. Т. за реєстровим № 489, ОСОБА_4 заповіла належний їй житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_2 так: одну другу частину будинку з відповідною частиною господарських будівель ОСОБА_3 , а одну другу частину будинку з відповідною частиною господарських будівель у рівних долях кожному ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно з листом Чортківської державної нотаріальної контори від 15 травня 2026 року № 108/01-16 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 20 липня 2007 року заведено спадкову справу № 529/2007 за заявою дочки спадкодавця ОСОБА_3 про прийняття спадщини. ОСОБА_3 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 , однак своїх спадкових прав не оформила. Відомостей про подання заяв про прийняття спадщини іншими спадкоємцями матеріали справи не містять.

Цим же листом повідомлено, що спадкова справа до спадщини померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 не заведена, заповіту спадкодавець не складала, а позивачу рекомендовано звернутися до суду для вирішення питання про визнання права власності на спадкове майно.

Згідно з довідкою відділу «Центр надання адміністративних послуг» Чортківської міської ради від 29 жовтня 2025 року № 20-10/1509 на день смерті, тобто станом на 11 травня 2025 року, ОСОБА_3 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 . Разом з нею за цією адресою були зареєстровані чоловік ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та дочка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно з актом про встановлення факту непроживання, складеним депутатом Чортківської міської ради Бевзом М. І. у присутності представників громадськості ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , ОСОБА_2 за місцем реєстрації на АДРЕСА_3 не проживає, комунальними послугами не користується, особистих речей та іншого майна у квартирі не утримує, на даний час проживає за кордоном.

Згідно з довідкою про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 19 травня 2026 року, унікальний реєстраційний номер 201-20260519-0011739140, оціночна вартість 1/4 частини квартири становить 156 500,00 грн. Згідно з довідкою про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 19 травня 2026 року, унікальний реєстраційний номер 201-20260519-0011740610, оціночна вартість частини житлового будинку становить 235 250,00 грн.

Інших спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 , судом не встановлено, доказів на підтвердження протилежного сторони не надавали.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статей 1220, 1221 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, часом відкриття спадщини є день смерті особи, а місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Отже спадщина після смерті ОСОБА_3 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 за її останнім місцем проживання у місті Чорткові.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 була спадкоємцем за заповітом та спадкоємцем першої черги за законом після смерті своєї матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно з частиною першою статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до частини першої статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Заяву про прийняття спадщини ОСОБА_3 подала 20 липня 2007 року, тобто в межах шестимісячного строку, у зв`язку з чим було заведено спадкову справу № 529/2007. Отже вона прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 .

За заповітом від 27 березня 1998 року ОСОБА_3 належала одна друга частина будинку, що з урахуванням розміру частки заповідача у праві власності становить 37/100 частини житлового будинку.

Решту однієї другої частини будинку заповідачка заповіла ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в рівних долях. Доказів того, що ці особи прийняли спадщину за заповітом чи за законом, матеріали справи не містять.

Відповідно до частини другої статті 1223 ЦК України у разі неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Оскільки спадкоємці за заповітом ОСОБА_8 і ОСОБА_9 спадщину не прийняли, право на спадкування відповідної частини будинку за законом перейшло до спадкоємців першої черги. Єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 , є її дочка ОСОБА_3 .

Відповідно до частини п`ятої статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з частиною третьою статті 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Таким чином з 28 січня 2007 року ОСОБА_3 належало право власності на 37/50 частини житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд по АДРЕСА_2 , яке вона за життя не оформила. Це право увійшло до складу спадщини, що відкрилася після її смерті.

Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Позивач ОСОБА_1 є чоловіком спадкодавця, тобто спадкоємцем першої черги за законом у розумінні частини першої статті 1261 ЦК України. На час відкриття спадщини він постійно проживав разом зі спадкодавцем за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується довідкою Чортківської міської ради від 29 жовтня 2025 року № 20-10/1509.

Доказів того, що позивач протягом шести місяців з часу відкриття спадщини заявив про відмову від неї, матеріали справи не містять.

Отже позивач є таким, що прийняв спадщину після смерті дружини.

Відповідач ОСОБА_2 є дочкою спадкодавця, тобто також спадкоємцем першої черги за законом.

Разом з тим за змістом частини третьої статті 1268 ЦК України визначальним для висновку про прийняття спадщини є саме факт постійного проживання спадкоємця разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не факт реєстрації місця проживання за однією адресою.

Такий висновок сформульований Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду у постанові від 19 травня 2021 року у справі № 937/10434/19-ц, де зазначено, що державна реєстрація місця проживання спадкоємця за адресою спадкодавця сама по собі не є беззаперечним доказом його постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Актом про встановлення факту непроживання, складеним депутатом Чортківської міської ради за участю трьох представників громадськості, підтверджується, що відповідач за місцем реєстрації не проживає, комунальними послугами не користується, особистих речей у квартирі не утримує та проживає за кордоном.

Відповідач цих обставин не заперечила. Навпаки, у клопотанні від 04 вересня 2026 року вона визнала позовні вимоги в повному обсязі та підтвердила, що проти визнання за позивачем права власності на спадкове майно не заперечує.

За даними Чортківської державної нотаріальної контори спадкова справа до майна померлої не заведена, тобто із заявою про прийняття спадщини відповідач до нотаріуса не зверталася.

За таких обставин суд доходить висновку, що відповідач ОСОБА_2 на час відкриття спадщини постійно разом зі спадкодавцем не проживала, із заявою про прийняття спадщини не зверталася, а тому спадщину після смерті ОСОБА_3 не прийняла.

Отже єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , є її чоловік ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно зі статтею 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до пункту 4.15 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно.

Оскільки право власності спадкодавця на 37/50 частини житлового будинку за життя оформлене не було, нотаріус позбавлений можливості видати позивачу свідоцтво про право на спадщину, про що прямо зазначено у листі Чортківської державної нотаріальної контори від 15 травня 2026 року № 108/01-16.

У листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» судам роз`яснено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання.

Таким чином обраний позивачем спосіб захисту є належним та ефективним.

Відповідно до частини першої статті 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно з частиною четвертою статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд перевірив, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, і приймає таке визнання.

Водночас суд враховує, що визнання позову відповідачем не звільняє суд від обов`язку перевірити обґрунтованість позовних вимог на підставі поданих доказів, що судом і зроблено.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Оцінивши зібрані у справі докази за правилами статті 89 ЦПК України, суд доходить висновку, що до складу спадщини після смерті ОСОБА_3 увійшли 1/4 частина квартири АДРЕСА_1 та право на 37/50 частини житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 .

Позивач як той з подружжя, хто пережив спадкодавця і постійно проживав разом з нею на час відкриття спадщини, прийняв спадщину. Відповідач спадщину не прийняла і позовні вимоги визнала.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 142, 206, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, статтями 328, 392, 1216, 1218, 1220, 1221, 1223, 1261, 1268, 1269, 1270, 1296 Цивільного кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 37/50 частини житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя:/підпис/

Копія вірна

Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи № 608/1697/26

Рішення набрало законної сили " " _________________ року.

Суддя: Л. М. Запорожець

Копію рішення видано " " _________________ року.

Секретар: