Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №606/1123/26 — Теребовлянський районний суд Тернопільської області

606/1123/26

Р і ш е н н я

і м е н е м У к р а ї н и

14 жовтня 2026 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючої судді Ромазан Л.С., за участю секретаря судового засідання Будз М.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Теребовлянського районного суду Тернопільської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 через свого представника – адвоката Пацулу В.О. звернулася в суд з позовом до відповідача Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивачка зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина, зокрема на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначила, що вказаний будинок раніше значився за адресою: АДРЕСА_2 , а ще раніше – АДРЕСА_3 . Право власності на будинок було зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння від 16.04.1962.

При цьому, згідно з даними погосподарської книги станом на 1991 рік вказане будинковолодіння належало до колгоспного двору, членами якого були ОСОБА_2 та її чоловік ОСОБА_3 , яким належало по 1/2 частці майна.

Після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 його дружина ОСОБА_2 прийняла спадщину на належну йому частку будинку, а вона вже прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , подавши 05.04.2013 нотаріусу заяву про прийняття спадщини за законом.

Інші спадкоємці, які мали право на спадкування, відмовилися від прийняття спадщини. Водночас, оформити спадкові права в нотаріальному порядку вона не має можливості, оскільки постановою приватного нотаріуса від 05.03.2026 їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на спадкове майно.

Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просить суд визнати за нею право власності на цілий житловий будинок садибного типу в порядку спадкування за законом після смерті її матері ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 22.06.2026 відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

У підготовче судове засідання позивачка ОСОБА_1 та її представник – адвокат Пацула В.О. не з`явилися, подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити.

Відповідач Микулинецька селищна рада Тернопільського району Тернопільської області у підготовче судове засідання не з`явилася, її представник Слободян І.В. подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності та визнання позову в повному обсязі.

Суд, дослідивши та оцінивши докази у справі, встановив.

Позивач ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 .

Зідно з довідкою Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області №254 від 01.04.2026 на день смерті ОСОБА_3 разом із ним за адресою: АДРЕСА_4 була зареєстрована його дружина ОСОБА_2 , а також онука ОСОБА_4 .

Після смерті ОСОБА_3 його дружина ОСОБА_2 , яка постійно проживала разом із ним на час відкриття спадщини, прийняла спадщину, у тому числі належну спадкодавцю частку у праві власності на житловий будинок.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Микулинецькою селищною радою Теребовлянського району Тернопільської області 11.10.2012, актовий запис №46.

Згідно з довідкою Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області №350 від 28.03.2013 на день смерті ОСОБА_2 , яка була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_5 , разом із нею була зареєстрована її онука ОСОБА_4 .

05.04.2013 ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , у зв`язку з чим приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу Гордєєвою Л.І. була заведена спадкова справа №50/2013.

З матеріалів спадкової справи вбачається, що ОСОБА_2 26.01.2007 склала заповіт, посвідчений виконавчим комітетом Микулинецької селищної ради, реєстровий №25, відповідно до якого все належне їй майно заповіла ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Разом з тим 05.04.2013 ОСОБА_6 подала заяви №98 та №99 про відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 відповідно за заповітом та за законом.

29.05.2013 ОСОБА_5 також подав заяву про відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 , яка є дочкою спадкодавця та спадкоємцем першої черги за законом, подала заяву №97 про відмову від прийняття спадщини.

Постановою приватного нотаріуса Тернопільського районного нотаріального округу Гордєєвої Л.І. від 05.03.2026 №49/02-31 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на нерухоме майно.

Суд, дослідивши та оцінивши докази у справі, встановив.

Відповідно до статті 120 ЦК Української РСР в редакції 1963 року майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності. Частиною другою статті 123 цього Кодексу передбачалося, що розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору.

Судом встановлено, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який раніше мав адреси: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , відносився до колгоспного двору, членами якого станом на 1991-1995 роки були ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Таким чином, кожному з членів колгоспного двору належала рівна частка у майні двору, а саме по 1/2 частині житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, відповідно до якої спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, вирішуються за нормами, що регулювали власність такого двору, а розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів.

Відтак, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 набули право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по 1/2 частці кожний.

Після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 відкрилася спадщина на належну йому 1/2 частку вказаного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами.

Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Оскільки ОСОБА_2 на час смерті чоловіка ОСОБА_3 постійно проживала разом із ним, вона прийняла спадщину після його смерті, у тому числі належну йому 1/2 частку житлового будинку.

Таким чином, після смерті ОСОБА_3 ОСОБА_2 стала власником усього житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, оскільки їй належала 1/2 частки будинку, як члену колгоспного двору, та 1/2 частки у спадщині після смерті чоловіка.

Після смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина на належне їй майно, у тому числі на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків від спадкодавця до спадкоємців.

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частиною першою статті 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відмови від прийняття спадщини спадкоємцями за заповітом право на спадкування за законом одержують особи, визначені статтями 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 та належить до спадкоємців першої черги за законом.

Інші спадкоємці, які були зазначені у заповіті ОСОБА_2 , а саме ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , від прийняття спадщини відмовилися. Також спадкоємець першої черги за законом – ОСОБА_7 відмовилася від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

ОСОБА_1 05.04.2013 подала заяву про прийняття спадщини після смерті матері, тобто у встановлений законом строк.

Таким чином, позивачка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 та є спадкоємцем, яка має право на спадкове майно.

Відповідно до статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно із статтею 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах – до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Однак, постановою приватного нотаріуса Тернопільського районного нотаріального округу від 05.03.2026 №49/02-31 позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на нерухоме майно.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З огляду на встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належав ОСОБА_2 , яка набула право власності на нього, як член колгоспного двору та як спадкоємець після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 , і після її смерті спадщину прийняла дочка ОСОБА_1 .

Таким чином, позивачка набула право власності на вказаний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 .

Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 76-81, 89, 200, 263-265 ЦПК України, ст. 328, 392, 1216, 1217, 1218, 1261, 1268 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що у АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована у АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Микулинецька селищна рада Тернопільського району Тернопільської області, місцезнаходження: селище Микулинці, вул. Поштова, 1б, Тернопільський район, Тернопільська область, ЄДРПОУ 04396302.

Суддя: Л.С. Ромазан