Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №605/326/26 — Підгаєцький районний суд Тернопільської області

Справа № 605/326/26

Провадження №2-а/605/5/2025

РІШЕННЯ

Іменем України

13 жовтня 2026 рокум.Підгайці

Підгаєцький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої – судді Кравчук В.М.,

за участі секретаря судового засідання Костенюк М.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В :

Зміст позовних вимог та суть справи

14.08.2026 до Підгаєцького районного суду Тернопільської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУНП в Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №7532773 від 11.07.2026 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та закриття провадження у справі. Крім того, позивач клопоче судові витрати, а саме сплачений ним судовий збір за подання адміністративного позову стягнути з відповідача на його користь; позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити; справу розглядати у його відсутності, на підставі наявних у ній доказів.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказує, що за змістом оскаржуваної постанови він 11 липня 2026 року о 21 год. 19 хв. у с.Завалів по вулиці Центральна керував транспортним засобом, обладнаним засобами пасивної безпеки, та був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п.2.3.в ПДР – порушення водіями ТЗ, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), правил користування ними.

Позивач даний опис обставин вважає таким, що не відповідає дійсній обстановці на момент винесення оскаржуваної постанови та повідомляє, що у вказаний день та час він керував транспортним засобом, будучи пристебнутим ременем безпеки. Коли побачив автомобіль поліції із увімкненим проблисковим маячком, зупинив транспортний засіб, а уже після зупинки відстебнув ремінь безпеки. Звинувачення в іншому є безпідставними та не підтверджуються належними та допустимими доказами. Під час керування транспортним засобом, він дотримувався всіх вимог ПДР, у тому числі вимог щодо користування ременем безпеки, а тому підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності не було.

Крім того, позивач зауважує, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувався у його відсутності і лише після того працівник поліції повідомив йому що, на нього буде накладено штраф в розмірі 510,00 грн, копію постанови йому не надали. На наступний день після отримання постанови, у СПД №2 (м.Підгайці) він був ознайомлений з відеозаписами з портативної відеокамери поліцейського та відеореєстратора патрульного автомобіля, на яких відсутня будь-яка фіксація факту керування ним транспортним засобом без використання ременя безпеки, тому переконаний, що підстав притягувати його до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП не було.

Окрім цього, позивач зазначає, що працівником поліції порушено і сам порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Отже, предметом спору є визнання незаконною та скасування постанови серії ЕНА №7532773 від 11.07.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Процесуальний рух справи, заяви та клопотання сторін

Ухвалою від 16.09.2026 адміністративний позов прийнято до розгляду та відкрите провадження у цій справі. Судове засідання для розгляду справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін призначене на 23 вересня 2026 року на 12 год. 30 хв.

22.09.2026 до Підгаєцького районного суду Тернопільської області через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позов від ГУНП в Тернопільській області, поданий представником відповідача Коренем Андрієм Васильовичем, який діє на підставі довіреності у порядку передоручення від 16.12.2025.

Відповідач позов не визнає, просить у задоволенні позову відмовити через його безпідставність; викликати для отримання роз`яснень та з`ясування обставин з приводу розгляду справи за даним фактом поліцейського СПД (м. Підгайці) відділу поліції (м. Бережани) Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області Фецака Миколу Миколайовича; також просить у зв`язку із зайнятістю по службі представника ГУНП в Тернопільській області, слухати справу у його відсутності.

Свою позицію відповідач мотивує тим, що постанова є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню.

Представник відповідача звертає увагу суду на відео з реєстратора службового автомобіля «mai 70» файл під назвою «WhatsApp Video реєстратор» запис з 00:40 сек., на якому помітно, як позивач їде за кермом автомобіля, будучи не пристебнутим ременем безпеки (відеозаписи долучено до відзиву).

Також, як стверджує відповідач, зупинивши транспортний засіб, поліцейський підійшов до автомобіля, належним чином представився водію, проінформував його про порушення ним ПДР та попросив пред`явити посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а також поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Отже, як зазначає відповідач, поліцейським, як посадовою особою, що наділена дискреційними повноваженнями, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням докази порушення позивачем ПДР України, маючи відповідні повноваження, зроблено висновок про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Підстав для умисного спотворення обставин події у працівників поліції не було. Суть скоєного правопорушення, його права та обов`язки позивачу роз`яснено.

23.09.2026 у призначене судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, в позові клопотав про розгляд справи у його відсутності, на підставі наявних у ній доказів. Представник ГУНП в Тернопільській області також не з`явився, у відзиві клопотав розглядати справу без його участі.

Відповідно до змісту ст.205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Ухвалою від 23.09.2026 суд відклав судовий розгляд до 08.10.2026 на 11 год. 30 хв. для виклику в судове засідання за клопотанням відповідача для надання пояснень по суті справи поліцейського СПД (м. Підгайці) ВП (м. Бережани) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Фецака Миколу Миколайовича.

08.10.2026 у судове засідання сторони не з`явилися, раніше клопотали розгляд справи здійснювати без їх участі. Поліцейський Фецак М.М., викликаний для надання пояснень по суті справи, теж не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про виклик до суду (розписка про вручення повістки є в матеріалах справи).

Суд ухвалив розглянути справу за такої явки учасників.

Відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Позивач у позові зазначає що штраф на нього накладено безпідставно і несправедливо, просить позов задовольнити, визнати постанову незаконною та скасувати її, а провадження у справі закрити.

Представник відповідача у відзиві позов не визнає, вважає постанову правомірною та такою, що не підлягає скасуванню, просить у задоволенні позову відмовити через його безпідставність.

Після з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами, перейшов до стадії ухвалення судового рішення, визначивши час його проголошення 13.10.2026.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд встановив таке.

11 липня 2026 року інспектором поліції СПД №2 (м. Підгайці) ВП №1 (м. Бережани) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, старшим лейтенантом поліції Фецаком Миколою Миколайовичем стосовно ОСОБА_1 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Цією постановою серії ЕНА№7532773 від 11.07.2026 про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху за ч. 5 ст.121 КУпАП на ОСОБА_1 накладено штраф в розмірі 510,00 грн (арк.спр.5).

В оскаржуваній постанові зафіксовано, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 11.07.2026 о 21 год. 19 хв. у с.Завалів по вулиці Центральна керував транспортним засобом, обладнаним засобами пасивної безпеки, та був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п.2.3.в ПДР – порушення водіями ТЗ, обладнаним засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), правил користування ними.

Позивач, оскаржуючи постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП посилається на відсутність передбачених законом підстав для зупинення транспортного засобу.

З досліджених судом відеозаписів, долучених представником відповідача до відзиву на позов, найбільш інформативним стосовно оскаржуваної постанови є запис з відеореєстратора патрульного автомобіля (в системі «Електронний суд» файл з назвою «WhatsApp Video реєстратор.mp4»), на якому дійсно на 00:40 секунді видно рух зустрічного автомобіля, що мав місце 11.07.2026 о 21 год. 19 хв, однак через відстань і якість відео в автомобілі не можливо побачити ні водія, ні те, чи пристебнутий він ременем безпеки під час руху транспортного засобу. Тому це відео ніяк не підтверджує факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, за вчинення якого було складено постанову серії ЕНА№7532773 від 11.07.2026 та накладено на позивача адміністративне стягнення.

На відео з відеореєстратора під назвою «WhatsApp Video 2026-09-21 at 10.17.52.mp4» зафіксовано, як особа стоїть біля автомобіля і надалі починає спілкування з працівником поліції. Тобто це відбувається вже після зупинки транспортного засобу, водій уже перебуває поза автомобілем, поруч із транспортним засобом. З цього відеозапису не вбачається, чи був водій пристебнутий/не пристебнутий ременем безпеки під час керування транспортним засобом. Розмови з працівником поліції не чути.

Наступне відео (під назвою «export-c7j12.mp4») з бодікамери поліцейського починається зі слів поліцейського «Користуйтеся ременем, будь ласка. Документи маєте якісь? Покажіть, будь ласка…» Далі нерозбірливі слова поліцейського, пізніше він знімає бодікамеру, ставить її на капот поліцейського авто, пізніше знов встановлює на форму. На 05:55 на цьому відео розпочалося складання адмін.матеріалів за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння. Самої процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.121 КУпАП, на відео не зафіксовано. На 19:30 поліцейський оголосив позивачу, що відносно нього винесено постанову по ч.5 ст.121 КУпАП і запитав чи буде він її підписувати. Коли водій відмовився підписати документи, поліцейський вимкнув запис.

Таким чином, наявні у справі відеозаписи не містять об`єктивної та чіткої фіксації факту вчинення правопорушення, за яке на позивача складено оскаржувану постанову, а саме керування позивачем транспортним засобом без пристебнутого ременя безпеки.

Наведені обставини у своїй сукупності не дають можливості достовірно встановити факт керування позивачем транспортним засобом без пристебнутого ременя безпеки, оскільки не містять належної чіткої фіксації факту того, що позивач був не пристебнутий ременем безпеки.

Посилання відповідача у відзиві на конкретний фрагмент відеозапису, а саме відео з реєстратора службового автомобіля «mai 70» файл під назвою «WhatsApp Video реєстратор» запис з 00:40 сек., не знайшов свого підтвердження під час його дослідження судом.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд

Вирішуючи спір і оцінюючи факти, встановлені у процесі розгляду справи, суд виходить з таких законодавчих норм та мотивів, відповідно до встановлених правовідносин.

Статтею 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно із ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються нормами КУпАП.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Приписами п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» та ст. 222 КУпАП встановлено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі та розглядає справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

З метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі наказом № 1395 від 07.11.2015 року МВС України затверджено відповідну Інструкцію (далі - Інструкція).

Відповідно до п. 4 Розділу І, п. 2 Розділу III Інструкції, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу; постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачена, зокрема, приписами ч. 5 ст. 121 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 1 ст. 247 КУпАП встановлено, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно приписів ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису тощо.

Відповідно до оскаржуваної постанови позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 121 КУпАП, приписами якої передбачена відповідальність, зокрема, за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами, що тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч.5 ст.14 ЗУ «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати та неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно з п.1.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001 в редакції від 03.04.2025, передбачено, що вони, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до п.1.3 ПДР, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до п.1.4 ПДР, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Відповідно до п.1.9 ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з п.2.3.в ПДР, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.

Належним доказом порушення п.2.3.в ПДР, виходячи з його природи, може бути зокрема, відеозапис, на якому чітко зафіксовано водія під час руху та відсутність на ньому ременя безпеки.

На підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення відповідачем надано відеозапис події 11.07.2026, на якому зафіксовано рух автомобіля, однак який не підтверджує керування водієм транспортним засобом з не пристебнутим ременем безпеки (у зв`язку з віддаленістю відеофіксації, ракурсом та якістю зображення не можливо ідентифікувати водія та встановити чи був він пристебнутий ременем безпеки під час керування транспортним засобом).

Відповідач у відзиві зазначає, що позивачем не надано будь-яких належних та достовірних доказів, які б спростували факт викладений в оскаржуваній постанові та факт відсутності в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП. Однак тягар доказування в адміністративному процесі покладається на суб`єктів владних повноважень.

Відповідачем не надано суду належних та достатніх доказів в обґрунтування правомірності винесення оскаржуваної постанови, як і доказів, що спростували б доводи позивача про дотримання ним п.2.3.в Правил дорожнього руху.

Разом з тим, у справах про адміністративні правопорушення має застосовуватися стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом».

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Відповідний правовий висновок викладено у п. 39 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 по справі №463/1352/16-а.

З урахуванням правових позицій, сформованих у постановах КАС Верховного Суду від 18.07.2019 по справі № 216/5226/16-а (2-а/216/33/17) та від 07.03.2020 по справі №482/83/17, відповідачем не надано належних доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП, внаслідок чого відсутні підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Оцінюючи оскаржувану постанову на відповідність вимогам ст.2 КАС України, суд вважає, що відповідач дійшов передчасного висновку щодо визнання винуватості позивача у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП та порушив процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення (порядок, встановлений ст. 280 КУпАП). Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Враховуючи, що відповідачем не доведено наявності у діях позивача події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 121 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача підлягає закриттю.

За таких обставин, з урахуванням принципів розумності, справедливості та виваженості, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про відсутність доказів на підтвердження порушення ОСОБА_1 п.2.3.в ПДР України, а відтак і вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП. Притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача підлягає закриттю.

Згідно з ч. 3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Отже, на підставі викладеного, суд вважає за необхідне скасувати постанову серії ЕНА №7532773 від 11.07.2026, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 510,00 грн та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього за ч. 5 ст. 121 КУпАП за відсутності в його діях складу правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судові витрати у вигляді судового збору за подання позовної заяви в сумі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 коп.), понесені ОСОБА_1 , підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з ГУНП в Тернопільській області.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.4, 8, 90, 139, 192, 229, 242-246, 268, 286 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №7532773 від 11.07.2026, за ч. 5 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення – задовольнити.

Постанову серії ЕНА №7532773 від 11.07.2026, винесену інспектором поліції СПД №2 (м. Підгайці) ВП №1 (м. Бережани) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, старшим лейтенантом поліції Фецаком М.М. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення – скасувати.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення – закрити.

Стягнути з ГУНП в Тернопільській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у рахунок відшкодування витрат на оплату судового збору за подання позовної заяви 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 коп.).

Копію судового рішення невідкладно надати (надіслати) учасникам справи.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, код ЄДРПОУ 40108720, адреса вул. Валова, 11, м. Тернопіль, 46001.

Повний текст рішення суду складено і проголошено 13 жовтня 2026 року.

Головуюча: Валентина КРАВЧУК