Вирок від 13 жовтня 2026 р. у справі №603/606/26 — Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/606/26

Провадження № 1-кп/603/67/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2026 року м. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового розгляду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026216130000110 від 25.09.2026, про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, із середньою освітою, розлученого, який не працює, раніше не судимий,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України,

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_3 22.09.2026 року приблизно об 11 год 40 хв, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, підійшов до приміщення нежитлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яке є іншим володінням особи, переконався, що двері зачинені.

Водночас, усвідомлюючи, що порушує недоторканність чужого володіння особи, не маючи на те відповідного письмового або усного дозволу власника зазначеного майна - ОСОБА_4 , за відсутності законних підстав, обвинувачений ОСОБА_3 підійшов до дверного прорізу нежитлового будинку, який був закритий та забитий цвяхами і плитою ОСБ, після чого, приклавши фізичну силу, вибив зазначену плиту, подолавши таким чином перешкоду для доступу до приміщення, та проник усередину нежитлового будинку, що є іншим володінням особи.

Своїми умисними діями обвинувачений ОСОБА_3 порушив гарантоване ст. 30 Конституції України право ОСОБА_4 на недоторканність іншого володіння особи.

Такими умисними діями обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 162 КК України, – незаконне проникнення до іншого володіння особи.

Прокурор звернувся до суду із клопотанням про розгляд обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта у його відсутності.

До обвинувального акта долучена письмова заява обвинуваченого ОСОБА_3 , складена у присутності захисника ОСОБА_5 , відповідно до якої обвинувачений беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження та згоден на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні у його відсутності, та матеріали досудового розслідування, зокрема, документи, які засвідчують безпосереднє визнання ОСОБА_3 своєї винуватості.

Також долучено заяву потерпілого ОСОБА_4 , відповідно до якої останній погодився із встановленими під час досудового розслідування обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження та згодний на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні у його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Беручи до уваги позиції учасників судового провадження, враховуючи положення ст. 381-382 КПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду вказаного обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Суд, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 162 КК України, як незаконне проникнення до іншого володіння особи.

Статтями 50 і 65 КК України передбачено, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Зважаючи на вказану мету, принципи справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даних про особу винного.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд відповідно до ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості скоєного обвинуваченим кримінального правопорушення, яке згідно з ч. 2 ст. 12 КК України є кримінальним проступком, особу винного, який раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, має постійне місце проживання, за яким скарги на нього не надходили, відсутність обставин, які обтяжують покарання. Обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального проступку.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення та з врахуванням зазначеної позиції сторін кримінального провадження, а саме у виді штрафу.

Таке покарання, на думку суду, буде справедливим, необхідним та достатнім.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати - відсутні.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не застосовувався.

Керуючись ст. 370, 374, 381, 382 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: оптичний носій формату CD-R диск № 202512000346108 – залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Монастириський районний суд Тернопільської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання його копії з урахуванням особливостей, передбачених ч.1 ст. 394 КПК України.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1