Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №594/1394/26 — Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 594/1394/26

Провадження №2-а/594/19/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року

Борщівський районний суд Тернопільської області

у складі: головуючого Зушман Г.І.

за участі: секретаря Шимків Н.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Борщеві, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 27.08.2026 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просить визнати постанову в справі про адміністративне правопорушення № 4167 від 18.08.2026, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000 грн., протиправною та скасувати її, а провадження в справі закрити.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що згідно оскаржуваної постанови його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. Даною постановою встановлено, що 14.08.2026 року о 15.23 год. він прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою уточнення персональних даних. Під час звірки персональних даних встановлено, що він перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних та облікується як такий, що порушив правила військового обліку з 12.08.2026. Він без поважних причин не прибув 01.08.2026 за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішення про накладення на нього адміністративного стягнення вважає протиправним та таким, що суперечить нормам діючого законодавства. За даними його військового квитка 27.09.2013 року він був знятий з військового обліку. Після введення мобільного додатку Резерв плюс, 06.06.2024 він завантажив його та уточнив наявні на той час свої анкетні дані. 03.06.2025 року через травму хребта йому встановлена друга група інвалідності. На сьогодні він пересувається на милицях. У червні 2025 року він оформив відстрочку від мобілізації на підставі п.2 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а в подальшому оформлення відстрочки від мобілізації відбувалося автоматично через застосунок «Резерв плюс». Крайній строк дії відстрочки від мобілізації в застосунку «Резерв плюс» значився - до 3 травня 2026 року. 23.07.2026 року він отримав повістку від ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зобов`язувала його з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 1 серпня 2025 року о 14.00 год. для уточнення даних. Відповідно, в той же день він прийшов до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де від чергового працівника дізнався, що викликають його у зв`язку з закінченням групи інвалідності та необхідністю проходження ВЛК. Він повідомив, що закінчив лікування та чекає виклик на засідання комісії щодо продовження групи інвалідності, а тому не може прибути у визначений у повістці час. Останній роз`яснив, що за наявності рішення експертної команди він повинен копію такого принести їм для долучення до особової справи. 27.07.2026 року він отримав Витяг № 160/26/1773/В з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 27.07. 2026 року № 160/26/1773/Р, відповідно до якого йому встановлена друга група інвалідності з 03.06.2026 до 1 серпня 2028 року. Ввечері 27 липня 2026 року він завантажив застосунок «Резерв плюс» і дізнався, що відстрочка від мобілізації оформлена автоматично. Крайній строк - 30 жовтня 2026 року. 28.07.2026 року він зателефонував до ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомив про встановлення йому другої групи інвалідності, про наявність оформленої відстрочки від мобілізації. На запитання, чи з`являтися йому по повістці 01 серпня 2026 року, працівник ТЦК, роз`яснив, що не потрібно. Того ж дня його мати принесла та передала черговому ІНФОРМАЦІЯ_2 копію Витягу № 160/26/1773/В з рішення експертної команди. 12.08.2026 року через застосунок «Резерв плюс» він дізнався, що з 12 серпня 2026 року його оголошено в розшук за неприбуття за повісткою до ТЦК та СП. 14.08.2026 він прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 . пояснив відповідальним працівникам усі обставини, що склалися. Наголосив, що з 27.07.2026 має оформлену відстрочку від мобілізації, а також 28.07.2026 передав документи про встановлення інвалідності. 18.08.2026 йому зателефонував працівник ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомив, що щодо нього за неявку за повісткою винесена постанова про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу. За змістом фабули протоколу, він порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, відповідальність за яке встановлена ст.210-1 КУпАП, а адміністративне стягнення накладено за фабулою постанови, що оскаржується, за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період, відповідальність за яке встановлена ст.210 КУпАП. Ні з фабули протоколу, ні з фабули постанови не вбачається для уточнення яких саме даних його викликали до другого відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 . Наголосив, що в застосунку Резерв плюс вказані усі необхідні його анкетні дані, а також в травні 2025 року він пройшов ВЛК. Станом на 01.08.2026, починаючи з 27.07.2026, діяла відстрочка від мобілізації. За наведених вище обставин, відповідач не надав належних доказів, що підтверджують його вину у порушенні правил військового обліку в особливий період.

Ухвалою Борщівського районного суду від 28.08.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою Борщівського районного суду від 05.10.2026, суддею Зушман Г.І. прийнято до свого розгляду справу № 594/1394/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Постановлено продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

31.08.2026 представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог. Вказав, що позивачу була направлена належним чином оформлена повістка про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де позивач перебуває на військовому обліку. Повітка була вручена одержувачу. Однак, позивач не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 та не надавши пояснень щодо поважності причин свого неприбуття за належним чином оформленою повісткою, позивач допустив порушення абзацу 7 частини 3 статті 22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, а також ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, про що і було винесено оскаржувану постанову.

Позивач ОСОБА_1 в зал судового засідання не прибув.

Представник ОСОБА_1 адвокат Денисова Т.С. подала до суду заяву, в якій просить справу слухати за її та позивача відсутності. Позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_1 , в зал судового засідання не прибув, у поданому відзиві просить справу слухати за його відсутності.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з огляду на таке.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 14 серпня 2026 року, складеного офіцером відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , про те, що ОСОБА_1 14.08.2026 о 15:23 год. прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 ., який порушив правила військового обліку. Громадянин ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 о 14.00 год. 01.08.2026 по повістці для уточнення даних, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Згідно змісту постанови по справі про адміністративне правопорушення №4167 від 18.08.2026 р., винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_3 , на позивача ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП.

За даними оскаржуваної постанови від 18 серпня 2026 року, ОСОБА_1 14 серпня 2026 року о 15 год 23 хв прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою уточнення персональних даних, під час звірки яких виявлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_4 та облікується як такий, що порушив правила військового обліку з 12.08.2026. Встановлено, що громадянин ОСОБА_1 , будучи військовозобов`язаним та перебуваючи на військовому обліку, без поважних причин не прибув 01.08.2026 за повісткою №8342407 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим порушив вимоги підпункту 2 пункту 1 Правил військового обліку, затверджених постановою КМ України №1487 від 30.12.2022.

Згідно із частиною третьою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Відповідно до абзацу 7 частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період (порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію) тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ч.3 ст.210 КУПАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період (порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку) тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ст. 235 КУпАП).

Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд, оцінивши та дослідивши докази у їх сукупності, приходить до переконання про порушення відповідачем порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , в ході якого обставини справи були досліджені неповно, адже як встановлено в судовому засіданні, згідно протоколу №274 про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в умовах особливого періоду, відповідальність за яке встановлена ч.3 ст.210-1 КУпАП, а адміністративне стягнення накладено на ОСОБА_1 за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період, відповідальність за яке встановлена ч.3 ст.210 КУпАП.

Крім цього слід зазначити, що суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу та настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала прямий умисел, спрямований на ухилення від явки. Вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Відповідно дост.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Тобто ОСОБА_1 мав знати, що його викликають до ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак свідомо не з`явитися, при цьому обов`язок довести вказану обставину в силу ст. 77 КАС України покладається на відповідача, що ним не доведено.

Однак, як встановлено в судовому засіданні, та не спростовано відповідачем, ОСОБА_1 повідомив ІНФОРМАЦІЯ_2 про наявність витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №160/26/1773/В від 27.07.2026, номер рішення 160/26/17773/Р та встановлення йому ІІ групу інвалідності, наявність відстрочки від мобілізації, автоматично оформлену через застосунок «Резерв плюс».

Також, начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 під час розгляду протоколу не встановив і суду не надано доказів підставності виклику ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення яких саме даних, оскільки судом встановлено, що у відповідача були всі дані на ОСОБА_1 станом на 01.08.2026.

Таким чином, на переконання суду, відповідачем не доведено вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 210 КУпАП, а постанову винесено з порушенням вимог КУпАП.

З урахуванням викладеного, а також шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з врахуванням встановленого КАС України обов`язку доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідачем, суд прийшов до висновку про недоведеність вини позивача в скоєнні адміністративного правопорушення. При цьому суд керується положеннями ч.3 ст.62 Конституції України, відповідно до якої обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З огляду на встановлені судом обставини, враховуючи відсутність достатніх та належних доказів на підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови, суд приходить до висновку, що прийняте рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, прийнятим без повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи, а тому підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 241-246, 286, 293 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення №4167 від 18 серпня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень, провадження в справі закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Головуючий: Г.І.Зушман