Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №466/5195/26 — Шевченківський районний суд м. Львова

Справа №466/5195/26

Провадження №2/466/3577/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд м.Львова

в складі: головуючої судді Федорів О.П.,

з участю: секретаря судового засідання Покотило М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Суть заяви

1. 11 червня 2026 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (ТОВ «Споживчий центр», позивач) подав через систему «Електронний суд» до Шевченківського районного суду м. Львова позовну заяву із вимогами до ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором №06.08.2025-100001592 від 06 серпня 2025 року у розмірі 35 400 грн та судових витрат, які складаються з судового збору у розмірі 2662,4 грн та витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення у розмірі 116,58 грн.

2.Позов обґрунтовувався тим, що 06 серпня 2025 року ТОВ «Споживчий центр», як кредитодавець, та ОСОБА_1 , як позичальник, уклали кредитний договір (кредитної лінії) № 06.08.2025-100001592. Ідентифікацію та верифікацію позичальника кредитодавець здійснив через систему BankID НБУ. За умовами договору позичальнику 06 серпня 2025 року надано кредит у розмірі 10 000,00 грн на 184 дні з дати його надання, з датою повернення 05 лютого 2026 року. Позичальник мав право ініціювати продовження строку кредитування шляхом укладення додаткового договору на підставі звернення в паперовій або електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора, про що кредитодавець повідомляє його в особистому кабінеті на вебсайті. Таке продовження не може погіршувати умови договору для споживача. Інших змін в умовах надання фінансової послуги договір не передбачає. За користування кредитом встановлено фіксовану процентну ставку 1 % за кожен день, яку не можна збільшити в односторонньому порядку. Проценти нараховуються на залишок суми кредиту за кожен день користування. Крім того, позичальник сплачує одноразову комісію, пов`язану з наданням кредиту, у розмірі 20 % від суми кредиту (2 000,00 грн), яка нараховується в день видачі кредиту. Тарифи та комісія протягом строку дії договору залишаються незмінними, додаткових чи супутніх послуг кредитодавець не надає. Денна процентна ставка за договором становить 0,88 % і розрахована виходячи із загальних витрат за кредитом у розмірі 16 225,69 грн. Місцем виконання договору є місцезнаходження кредитодавця.

3.За доводами представника позивача, сторони також погодили, що в разі прострочення будь-якого грошового зобов`язання за договором (повернення кредиту, сплати процентів чи комісії) позичальник на вимогу кредитодавця сплачує проценти річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України в розмірі 170 000 % річних від простроченої суми за весь час прострочення, зокрема й тоді, коли прострочення виникло до закінчення строку кредитування. Водночас договір містить такі обмеження: такі проценти не перевищують 100 грн за один день прострочення; не нараховуються, якщо прострочена сума менша за 100 грн; не нараховуються на раніше нараховані проценти річних. Сукупна сума процентів річних та інших платежів за порушення зобов`язань не може перевищувати граничного розміру, встановленого законом. Кредитодавець на власний розсуд може застосовувати ці проценти повністю, частково або не застосовувати взагалі, що не вважається зміною умов договору.

4.Представник позивача зазначив, що відповідач, отримавши кредитні кошти, не виконав свого обов`язку щодо своєчасного їх повернення, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 35 400,00 грн, з яких 10 000 грн - за тілом кредитом, 18 400 грн - за процентами, 2000 грн – комісії (пов`язаної з наданням кредиту), 5 000 грн - відсотки, нараховані відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України. Просив суд стягнути відповідну заборгованість з відповідача на користь позивача.

Процесуальні рішення та позиції сторін

5.03 липня 2026 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

6.Ухвалою суду від 24 липня 2026 року відкладено розгляд справи у зв`язку з неявкою відповідача.

7.Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив проводити розгляд справи без його участі, не заперечував проти проведення заочного розгляду справи.

8.Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, і на підставі частини 3 статті 131 Цивільного процесуального кодексу України суд вважав, що він не з`явився у судове засідання без поважних причин.

9.Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 13 жовтня 2026 року постановлено проводити заочний розгляд справи.

10.З урахуванням ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

11.Враховуючи, що справа призначена до розгляду у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін, від відповідача відзив на позовну заяву не надійшов, суд вирішив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів, які вважав достатніми.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження

12.06 серпня 2025 року ОСОБА_1 шляхом використання електронного одноразового ідентифікатора підписав заявку кредитного договору №06.08.2025-100001592 (кредитної лінії) (а.с. 14-15).

13.06 серпня 2025 року ТОВ «Споживчий центр», як кредитодавець, та ОСОБА_1 , як позичальник, уклали в електронній формі кредитний договір (кредитної лінії) № 06.08.2025-100001592 (далі – договір). Договір складається з пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), заявки та відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепту). Відповідач підписав їх електронним підписом одноразовим ідентифікатором E935, надісланим на його фінансовий номер телефону (а.с. 13–15). Перед укладенням договору відповідач підписав одноразовим ідентифікатором A935 паспорт споживчого кредиту, яким підтвердив ознайомлення з умовами кредитування (а.с.12-13). Ідентифікацію та верифікацію позичальника кредитодавець здійснив через систему BankID НБУ (п. 17 заявки).

14.Згідно з пунктом 3.2 оферти кредит надається «для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника».

15.За умовами заявки позичальнику надано кредит у розмірі 10 000,00 грн (п. 2) «на 184 дні з дати його надання» (п. 3), з датою видачі 06 серпня 2025 року (п. 1) та датою повернення 05 лютого 2026 року (п. 4). Позичальник мав право ініціювати продовження строку кредитування шляхом укладення додаткового договору (п. 5). Доказів укладення такого договору матеріали справи не містять.

16.Пунктом 6 заявки встановлено «фіксовану незмінну процентну ставку у розмірі 1 % за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит». Відповідно до пункту 11 заявки проценти розраховуються шляхом множення «залишку від всієї Суми Кредиту (база розрахунку) на кількість днів користування Кредитом/залишком Кредиту та на процентну ставку». Пунктом 7 заявки передбачено одноразову «комісію, пов`язану з наданням Кредиту (економічна сутність – плата за надання Кредиту)» у розмірі 20 % від суми кредиту, тобто 2 000,00 грн, яка нараховується в день видачі кредиту.

17.Графіком платежів (п. 12 заявки) передбачено погашення заборгованості шістьма щомісячними платежами з 05 вересня 2025 року до 05 лютого 2026 року. Комісію за надання кредиту належало сплатити в перших двох платежах (1 270,96 грн та 729,04 грн). Тіло кредиту повертається частинами, починаючи з 05 жовтня 2025 року (641,92 грн, 1 469,96 грн, 2 004,52 грн, 2 547,04 грн та 3 336,56 грн). Проценти, нараховані на залишок кредиту, за періодами становлять 3 100,00 грн, 3 000,00 грн, 2 901,00 грн, 2 366,44 грн, 1 823,92 грн та 1 034,33 грн, а всього 14 225,69 грн.

18.Загальні витрати за споживчим кредитом становлять 16 225,69 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту – 26 225,69 грн, а денна процентна ставка – 0,88 % (п. 10, 14 заявки, розділ 4 паспорта споживчого кредиту).

19.Пунктом 15 заявки сторони погодили, що в разі прострочення грошового зобов`язання позичальник на вимогу кредитодавця сплачує проценти річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України в розмірі 170 000 % річних від простроченої суми. Ці проценти не можуть перевищувати 100 грн за день прострочення, а їх сукупний розмір – граничного розміру, встановленого законом.

20.06 серпня 2025 року через сервіс онлайн-платежів EasyPay на платіжну картку відповідача 4441-11XX-XXXX-3741, зазначену ним у заявці, перераховано 10 000,00 грн за договором, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції ТОВ «ФК «Контрактовий дім» № 20306-1391-250669194 (а.с. 17).

21.Відповідно до розрахунку позивача станом на 05 червня 2026 року заборгованість відповідача за договором становить 35 400,00 грн, з яких 10 000,00 грн – тіло кредиту, 18 400,00 грн – проценти за користування кредитом, 2 000,00 грн – комісія за надання кредиту, 5 000,00 грн – проценти річних відповідно до статті 625 ЦК України (а.с. 18–22). Проценти за користування кредитом нараховано за період з 06 серпня 2025 року до 05 лютого 2026 року за ставкою 1 % на день на всю суму кредиту (184 дні ? 100,00 грн). Проценти річних нараховано за період з 06 вересня 2025 року до 25 жовтня 2025 року по 100,00 грн за день. Платежів на погашення заборгованості відповідач не здійснював.

Норми права, що підлягають застосуванню

22.За змістом статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

23.Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України).

24.Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

25.Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 Цивільного кодексу України).

26.Частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

27.Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

28.Згідно з пунктом 1 частини першої статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

29.Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 Цивільного кодексу України).

30.Частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

31.Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

32.Згідно із частиною першою статті 1048 Цивільного кодексу України, норми якої в силу частини другої статті 1054 Цивільного кодексу України поширюються на кредитні відносини, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

33.Із положень статті 546 Цивільного кодексу України слідує, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

34.Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

35.Абзацом другим частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Оцінка та мотиви суду

36.Судом установлено, що 06 серпня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 06.08.2025-100001592 в електронній формі, у порядку, передбаченому статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав оферту, заявку та акцепт електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що за змістом статті 207 ЦК України прирівнюється до письмової форми правочину. Сторони погодили всі істотні умови договору: суму кредиту, строк кредитування, розмір процентної ставки, порядок нарахування процентів, розмір комісії та графік платежів.

37.Відповідно до пункту 3.2 оферти кредит надано для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року у справі № 727/5461/23 (провадження № 61-17096св23) дійшов висновку, що споживчим є будь-який кредит, наданий споживачу для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Отже, наданий відповідачу кредит є споживчим, і до спірних правовідносин застосовується також Закон України «Про споживче кредитування».

38.Кредитодавець свої зобов`язання виконав: 06 серпня 2025 року перерахував на платіжну картку відповідача 10 000,00 грн. Відповідач платежів на погашення заборгованості не здійснював. Строк кредитування сплив 05 лютого 2026 року. Доказів продовження цього строку в порядку, передбаченому пунктом 5 заявки, матеріали справи не містять. Отже, строк виконання зобов`язання з повернення всієї суми кредиту, сплати процентів і комісії настав, а вимога позивача не є вимогою про дострокове повернення кредиту в розумінні статті 16 Закону України «Про споживче кредитування».

Щодо процентів за користування кредитом.

39.Відповідно до частини першої статті 1048, частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Пунктом 6 заявки сторони встановили фіксовану процентну ставку 1 % за кожен день користування кредитом протягом усього строку, на який надається кредит. Пунктом 11 заявки визначено, що базою нарахування процентів є залишок суми кредиту, а кількістю днів – фактичні дні користування кредитом. Суми процентів, наведені в Графіку платежів, розраховано виходячи з припущення, що позичальник своєчасно повертатиме частини кредиту. Оскільки відповідач жодної частини кредиту не повернув, протягом усього строку кредитування залишок кредиту становив 10 000,00 грн, і саме на нього нараховуються проценти за умовами пункту 11 заявки.

40.Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) виснувала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування. Позивач нарахував проценти лише за період з 06 серпня 2025 року до 05 лютого 2026 року, тобто в межах строку кредитування, за ставкою 1 % на день від фактичного залишку кредиту: 184 дні ? 100,00 грн = 18 400,00 грн. Після закінчення строку кредитування проценти не нараховувалися. Такий розрахунок відповідає умовам договору та наведеному висновку Великої Палати Верховного Суду, тому суд вважає його правильним.

41.Суд також ураховує, що денна процентна ставка за договором (0,88 %) не перевищує граничного розміру, встановленого Законом України «Про споживче кредитування».

42.Щодо комісії. Відповідно до абзацу другого частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням кредиту. Пунктом 7 заявки передбачено одноразову комісію, пов`язану з наданням кредиту, економічна сутність якої визначена як плата за надання кредиту, у розмірі 20 % від суми кредиту (2 000,00 грн). Ця комісія не є платою за обслуговування кредиту чи за надання інформації, яку споживач має право отримувати безоплатно. Пунктом 9 заявки прямо передбачено, що кредитодавець не надає додаткових та/або супутніх послуг. Отже, умова договору про сплату цієї комісії відповідає закону, а строк її сплати за Графіком платежів (05 вересня та 05 жовтня 2025 року) настав.

43.Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту в розмірі 10 000,00 грн, за процентами за користування кредитом у розмірі 18 400,00 грн та за комісією за надання кредиту в розмірі 2 000,00 грн.

Щодо підстав для стягнення процентів за ст.625 Цивільного кодексу України

44.Представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача також відсотки, нараховані в порядку ст.625 Цивільного кодексу України, в розмірі 5 000 грн за прострочення виконання кредитного зобов`язання за договором про споживчий кредит.

45.Суд ураховує, що відповідно до статті 4 Цивільного кодексу України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

46.Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо Цивільний кодекс України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанови від 22 червня 2021 року у справі №334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022року у справі №477/874/19 (пункт 69)).

47.Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

48.Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05години 30хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.

49.За змістом частини 2 статті 4 Цивільного кодексу України основним актом цивільного законодавства України є саме Цивільний кодекс України.

50.Відповідно до висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2018 у справі №362/2159/15-ц, законодавець встановив пріоритет ЦК України у договірних відносинах. Лише у випадку відсутності регулювання на рівні ЦК України застосовується законодавство про захист прав споживачів.

51.Зі системного аналізу приписів пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» і пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, суд доходить висновку, що предметом регулювання відповідних положень Закону України «Про споживче кредитування» не є правовідносини щодо нарахування пені у кредитних спорах під час дії воєнного стану, а стосуються унормування цивільного законодавства у зв`язку з іншими обставинами, - прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

52.Оскільки, як установлено судом, проценти, нараховані в порядку ст.625 Цивільного кодексу України, за кредитним договором нараховані під час дії воєнного стану, тому відповідач звільняється від обов`язку її сплати на користь позивача.

53.Отже вимога про стягнення з відповідача на користь позивача процентів, нарахованих в порядку ст.625 Цивільного кодексу України, за кредитним договором є безпідставною.

Висновок

54.З огляду на викладене, позов підлягає частковому задоволенню. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 06.08.2025-100001592 від 06 серпня 2025 року в розмірі 30 400,00 грн, яка складається з 10 000,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 18 400,00 грн заборгованості за процентами за користування кредитом та 2 000,00 грн заборгованості за комісією за надання кредиту. У задоволенні вимоги про стягнення 5 000,00 грн процентів річних, нарахованих відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, слід відмовити з мотивів, наведених вище.

Розподіл судових витрат

55.Представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача 2 662,40 грн сплаченого судового збору.

56.Частинами 1, 2 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

57.Отже судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що складає 86 % від заявленої ціни позову, тобто 2 289,66 грн.

58.Представник позивача також просить стягнути з відповідача на користь позивача 116,58 грн витрат, пов`язаних з надсиланням стороні відповідача позовної заяви.

59.Пунктом 4 частини 3 статті 133 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати , пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

60.Відповідно до ч. 7 ст. 43 та ч. 4 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України у разі подання позовної заяви в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний надати суду доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих документів листом з описом вкладення, якщо у відповідачки відсутній електронний кабінет.

61.Як встановлено судом, на час подання даного позову до суду відповідача Гарбарук І.В. електронного кабінету в системі ЄСІТС не зареєстрував. Отже, надсилання документів поштовим зв`язком було обов`язковою процесуальною дією, яку закон покладає безпосередньо на позивача, до надсилання позову до суду.

62.Оскільки витрати на направлення копії позову з додатками відповідачу викликані прямим процесуальним обов`язком позивача, без виконання якого розгляд справи був би неможливим, та з огляду на часткове задоволення позову, ці витрати також слід стягнути пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто у розмірі 100,26 грн.

Керуючись статтями 4, 5, 10, 12, 13, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 280-284, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

2.Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №06.08.2025-100001592 від 06 серпня 2025 року у розмірі 30 400 (тридцять тисяч чотириста) грн.

3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» суму сплаченого судового збору у розмірі 2 289 (дві тисячі двісті вісімдесят дев`ять) грн 66 коп. та 100 (сто) грн 26 коп. витрат, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

5.Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження за адресою: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне заочне рішення складено 13 жовтня 2026 року.

Головуюча О.П. Федорів