Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №465/1175/26 — Франківський районний суд м. Львова

Суд: Франківський районний суд м. Львова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 12 жовтня 2026 р.

Справа: №465/1175/26

Суддя: Коліщук З. М.

465/1175/26

3/465/2917/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

13.10.2026 м.Львів

Суддя Франківського районного суду м. Львова Коліщук З.М., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 05.02.2026 о 19:59 год. м. Львів, вул. Наукова, 12А, керуючи т/з Volkswagen Polo із д.н.з. НОМЕР_1 в ході спілкування із водієм були виражені явні ознаки наркотичного сп`яніння, а саме (звужені зіниці, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці), водію було запропоновано пройти тест на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, що на вул. Кульпарківська, 95. Результат огляду позитивний, висновок лікаря номер 000117, чим порушив п.2.9.а.ПДР, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 у поданих письмових поясненнях вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не визнав. Зазначив, що на момент початку спілкування з працівниками поліції перебував у припаркованому автомобілі, а на долучених відеозаписах відсутня фіксація керування ним транспортним засобом до прибуття поліцейських. За його твердженням, близько 20:08 год. він перепаркував автомобіль виключно на вказівку працівника поліції, однак відповідний момент на наданих відеозаписах відсутній.

Також ОСОБА_1 пояснив, що проходить замісну підтримувальну терапію та приймає бупренорфін, про що повідомив працівників поліції. Під час огляду в закладі охорони здоров`я у нього було відібрано біологічний матеріал, експрес-тест якого показав позитивний результат. Із таким результатом він не погодився та наполягав на проведенні додаткового лабораторного дослідження, у тому числі шляхом забору крові, однак такого дослідження проведено не було. Наголосив, що від проходження огляду не відмовлявся та, навпаки, був зацікавлений у проведенні повного лабораторного дослідження. Просив врахувати наведені обставини у сукупності з іншими доказами та закрити провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Худа І.Р. подала клопотання про визнання долучених до матеріалів справи відеозаписів недопустимими та недостовірними доказами. В обґрунтування зазначила, що відеофіксація працівниками поліції здійснювалася не безперервно, матеріали складаються з окремих відеофайлів та не відображають повної хронології події. Зокрема, на відеозаписах відсутній момент керування транспортним засобом у зазначений у протоколі час, не долучено запис зі службового автомобіля, а також наявні часові проміжки, протягом яких дії поліцейських не фіксувалися. Крім того, сторона захисту посилалася на відсутність електронного підпису на відеофайлах. З цих підстав просила не враховувати відеоматеріали під час ухвалення рішення.

Адвокат Худа І.Р. також звернулася з клопотанням про визнання недопустимим та недостовірним направлення ОСОБА_1 на огляд від 05.02.2026. Вказувала, що направлення оформлено за формою, яка на час події вже не відповідала чинній редакції Інструкції, а також містить відомості про доставлення особи до закладу охорони здоров`я, які, на думку захисту, не відповідають фактичним обставинам. Вважала, що порушення порядку оформлення направлення ставить під сумнів законність подальшого медичного огляду та допустимість його результатів.

Окремим клопотанням сторона захисту просила визнати проведений огляд ОСОБА_1 таким, що не відповідає вимогам законодавства, а висновок щодо результатів медичного огляду від 05.02.2026 №000117 недопустимим і недостовірним доказом. Вказувала, що в закладі охорони здоров`я біологічний матеріал було відібрано в одну ємність та проведено лише експрес-тест, який дав позитивний результат, однак підтверджуючого лабораторного дослідження не проведено, кров у ОСОБА_1 , незважаючи на його вимогу, не відібрано. На переконання захисту, висновок про стан наркотичного сп`яніння фактично ґрунтується виключно на результаті попереднього експрес-тесту, без проведення передбаченого Інструкцією підтверджуючого дослідження, у зв`язку з чим результати такого огляду є недійсними.

Крім того, представником ОСОБА_1 подано клопотання про закриття провадження у справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Сторона захисту посилалася на відсутність належних доказів того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у зазначений у протоколі час, оскільки на відеозаписах зафіксовано вже припаркований автомобіль, а момент його руху чи зупинки працівниками поліції відсутній. Також захист вказував на порушення порядку проведення медичного огляду, відсутність підтверджуючого лабораторного дослідження після позитивного експрес-тесту, недоліки оформлення адміністративних матеріалів та відсутність сукупності належних і допустимих доказів перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння під час керування транспортним засобом. З огляду на наведене просив протокол серії ЕПР1 №584110 скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.

Згідно ст. 280 цього Кодексу орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтями 251 та 252 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п. 2.9а. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За керування транспортними засобами особами у стані наркотичного сп`яніння передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У відповідності до ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

При цьому, ч. 4 цієї статті передбачає, що огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

Процедура проведення, проходження та направлення водіїв транспортних засобів на огляд, зокрема щодо стану наркотичного сп`яніння визначена:

- Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі по тексту Інструкція);

- Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 (далі по тексту Порядок).

Згідно з п. 2 Розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані наркотичного сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до пунктів 2,4 розділу І Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Згідно з пунктами 6, 7 Розділу І Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.

З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. ( п. 9 розділу ІІ Інструкції).

У п. 12 Розділу ІІ Інструкції зазначено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Згідно з п. 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 (далі по тексту Порядок) огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

З протоколу про адміністративне правопорушення від 05.02.2026 серії ЕПР1 № 584110 відомо, що 05.02.2026 о 19:59 год. м. Львів, вул. Кульпарківська 95 05.02.2026 о 19:59 по вул. Наукова, 12А водій ОСОБА_1 , керуючи тз Volkswagen Polo із д.н.з. НОМЕР_1 в ході спілкування із водієм були виражені явні ознаки наркотичного сп`яніння, а саме (звужені зіниці, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці), водію було запропоновано пройти тест на стан наркотичного сп`яніння у мед. Закладі по вул. Кульпарківська 95. Результат огляду позитивний, висновок лікаря номер 000117, чим порушив п.2.9.а.ПДР.

Даний протокол відповідає положенням ст. 256 КУпАП.

Будь-яких доказів, що спростовують дані, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не надав.

Пункт 1 ч.1 ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» передбачає, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб.

Долучений до матеріалів справи відеозапис містить фіксацію керування ОСОБА_1 автомобілем Volkswagen Polo із д.н.з. НОМЕР_1 . На відео зафіксовано, що поліцейським оголошено водію причину зупинки, а саме відсутність підсвідки задніх номерних знаків. Також, зафіксовано як ОСОБА_1 їде до медичного закладу для огляду на стан наркотичного сп`яніння. Також, з відео вбачається, що у приміщенні мед закладу лікар провела перевірку на ознаки наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 (встановлення особи, вимірювання тиску, вправа ходьба по лінії, вправа перевірка чи на витягнутих вперед руках із закритими очима є тремтіння рук, вправа одночасне показування та озвучування цифр від 1 до 25), котрий пройшов такі. ОСОБА_1 погодився здати сечу на аналіз на стан наркотичного п`яніння у мед. закладі. О 21:56 на запитання поліцейського ОСОБА_1 відповів, шо вживав бупренофін і саме його міг показати результат тесту. Також, зазначає, що хворів та вживав гідазепам. Також, на відео видно, як лікар з поліцейським їде робити ще одне дослідженні результатів тесту. О 22:28 год лікар роз`яснює ОСОБА_1 результат тесту. ОСОБА_1 не погодився з таким, зазначає, що не розуміє звідки могли взятись «солі», що не вживав їх.

В матеріалах справи міститься висновок щодо результатів медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 000117 від 05.02.2026, з якого відомо, що огляд ОСОБА_1 проводився у КНП ЛОР 05.02.2026 о 20:35 год. і встановлено, що він перебуває у стані наркотичного сп`яніння.

Наданий суду висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану сп`яніння є належним доказом, оскільки він був отриманий з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи та іншим доказам по справі.

Доказів на спростування обставин, зазначених у Висновку КНП «ЛОР МЦП та ТУ» від 05.02.2026 року, суду надано не було.

Також, суду надано копію направлення ОСОБА_1 до КНП «ЛОР МЦП та ТУ» з метою проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння 05.02.2026 о 20:05 та зазначено ознаки які стали підставою для скерування на огляд : зіниці очей не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук.

Також на підтвердження вини ОСОБА_2 суду надано рапорт поліцейського взводу 2 роти 2 батальйону 4 УПП у Львівській області ДПП Баранюка І. від 05.02.2026.

Надаючи оцінку доводам захисника суд зазначає таке.

Посилання захисника на те, що відеозаписи складаються з окремих файлів, не охоплюють усієї хронології події та містять часові проміжки, протягом яких відеофіксація не здійснювалася, суд оцінює з урахуванням положень статей 251, 252 КУпАП.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є, зокрема, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і відеозапису.

Сам собою факт існування кількох відеофайлів або часових проміжків між ними не свідчить про недостовірність усіх відображених на них обставин та не зумовлює автоматичного виключення таких відеозаписів із числа доказів.

Разом із тим відсутність відеофіксації окремих обставин не може бути усунута шляхом припущення про їх існування. Суд вправі враховувати лише ті обставини, які фактично підтверджуються дослідженими доказами.

Щодо посилання захисника на відсутність електронного цифрового підпису на відеофайлах, суд зазначає, що стаття 251 КУпАП не визначає наявність такого підпису обов`язковою умовою використання відеозапису як доказу у справі про адміністративне правопорушення.

Щодо доводів про використання неналежної форми направлення на огляд.

Оцінюючи посилання захисника на те, що направлення на медичний огляд оформлено за формою, яка не відповідала чинній редакції Інструкції, суд враховує, що наказом МВС України та МОЗ України від 16.05.2025 № 338/825 було внесено зміни до Інструкції № 1452/735, зокрема викладено додаток 1, яким визначено форму направлення, у новій редакції.

Таким чином, на момент події 05.02.2026 працівники поліції повинні були керуватися Інструкцією з урахуванням зазначених змін.

Водночас сам факт використання попередньої форми направлення потребує оцінки з погляду характеру допущеного порушення та його впливу на дотримання встановленого законом порядку медичного огляду.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 фактично пройшов огляд у закладі охорони здоров`я, а у направленні зазначено його особу, дату направлення та ознаки, які стали підставою для проведення огляду.

За таких обставин недотримання форми направлення саме по собі не спростовує факту проведення медичного огляду та не свідчить автоматично про недостовірність усіх зафіксованих під час нього обставин.

Суд також оцінює пояснення ОСОБА_1 про проходження замісної підтримувальної терапії із застосуванням бупренорфіну та приймання лікарського препарату «Гідазепам».

Пунктом 2.9 «а» Правил дорожнього руху водієві заборонено керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, сам факт застосування особою лікарських препаратів за медичними показаннями не виключає можливості перебування під їх впливом у стані, несумісному з безпечним керуванням транспортним засобом.

Водночас приймання лікарського препарату, як і виявлення його компонентів у біологічному середовищі, не може автоматично ототожнюватися з перебуванням особи у стані наркотичного сп`яніння.

Для встановлення відповідного стану необхідно враховувати результати медичного огляду, проведеного відповідно до вимог законодавства, та інші фактичні обставини справи.

Тому пояснення ОСОБА_1 щодо вживання бупренорфіну та гідазепаму не спростовують можливості перебування у стані сп`яніння, однак оцінюються у взаємозв`язку з результатами медичних досліджень.

Аналізуючи докази у справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП повністю доведена.

Судом не встановлено з боку поліцейських порушень вимог КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103.

Відповідно до ст.19 Закону України "Про міжнародні договори України", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні по справі "О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

При виборі виду стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка доведена повністю, а тому суд дійшов висновку, що необхідно накласти на нього стягнення в межах санкції статті КУпАП, що передбачає відповідальність за вчинене ним адміністративне правопорушення, з позбавленням права керування транспортними засобами, яке є необхідне і достатнє для попередження нових правопорушень.

Застосування судом до ОСОБА_1 такого адміністративного стягнення є необхідним для досягнення мети, визначеної ст. 23 КУпАП.

Згідно з ч. 5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 гривень.

Керуючись ст. 283, 284 КУпАП,

постановив:

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на неї штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У випадку несплати штрафу у п`ятнадцятиденний термін, відповідно до вимог ст.ст.307,308 Кодексу України про адміністративні правопорушення з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не буде подано, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Коліщук З. М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua