Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №464/5720/26 — Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/5720/26

пр.№ 2/464/3612/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2026 року м. Львів

Сихівський районний суд м. Львова у складі судді Шашуріної Г.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу № 464/5720/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, що продовжує навчання та додаткових витрат,

у с т а н о в и в:

Позивач звернулася до Сихівського районного суду м.Львова із позовною заявою, в якій просить: стягувати з відповідача на свою користь аліменти на утримання повнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з продовженням навчання в розмірі 5 000, 00 грн з проведенням індексації відповідно до закону, щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви і до припинення навчання у навчальних закладах або до досягнення 23 (двадцяти трьох) років; стягнути з відповідача на свою користь додаткові витрати в загальній сумі 56 500, 00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями таку передано на розгляд судді Шашуріній Г.О.

Ухвалою судді від 13 серпня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу встановлено строк 15 днів з дня вручення ухвали подати до суду згідно з вимогами ст.178 ЦПК України відзив на позовну заяву.

Відповідач подав відзив на позов, покликаючись на те, що у зв`язку із зазначеним станом здоров`я він фактично втратив працездатність та можливість здіи?снювати постіи?ну офіціи?ну трудову діяльність. Він офіціи?но ніде не працевлаштовании?, перебуває у процесі оформлення документів на встановлення групи інвалідності. Єдиним джерелом доходу є нерегулярні підробітки із сукупним доходом, що не перевищує 5 000,00 грн на місяць, а фактичні побутові потреби забезпечуються за рахунок коштів и?ого цивільноі? дружини. Крім того, їх син вже здобуває вищу освіту за денною формою навчання у Національному університеті «Львівська політехніка» (спеціальність «Адміністрування міжнародного бізнесу»), що само по собі повністю реалізує и?ого право на здобуття вищоі? освіти відповідного (бакалаврського) рівня. Одночасне здобуття другого, паралельного диплому бакалавра за іншою спеціальністю в іншому закладі освіти не є об`єктивною необхідністю в розумінні ст. 185 СК Украі?ни, а є особистим вибором сина та/або позивачки, здіи?сненим без погодження з відповідачем.

Розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження, як це передбачено ч.13 ст.7 ЦПК України. На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно зі ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися нам припущеннях (ст.ст.12, 81 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).

Судом встановлено, шо 18 грудня 2007 року Франківським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського обласного управління юстиції було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Під час шлюбу в подружжі народилась дитина - син ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області (справа № 1316/2233/12) від 07 грудня 2012 року шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.

Рішенням Сихівського районного суду м. Львова (справа № 464/9854/13-ц) від 22.11.2013 року вирішено стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповполітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій сумі в розмірі 600 грн щомісячно, починаючи з 02 жовтня 2013 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова (справа № 463/2856/17) від 23 листопада 2018 року позбавлено ОСОБА_2 батьківських прав відносно його сина ОСОБА_3 .

Рішенням Сихівського районного суду м. Львова (справа 464/875/24) від 25 квітня 2024 року вирішено збільшити розмір аліментів, визначений рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 22 листопада 2013 року (справа № 464/9854/13-1) та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі в розмірі 3000,00 грн, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішення законної сили і до досягнення дитиною повноліття, а також стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені додаткові витрати на утримання неповнолітнього сина в сумі 16 000,00 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 виповнилось вісімнадцять років, тобто з цього часу являється повнолітньою особою, у зв?язку з чим після набуття повноліття подальше нарахування та стягнення аліментів за рішенням суду припинено.

До набуття повноліття з 2022 року по червень 2026 року син - ОСОБА_3 навчався у Відокремленому структурному підрозділі «Технологічний фаховий коледж Національного університету «Львівська політехніка», у 2025 році вступив на денну форму навчання до Національного університету «Львівська політехніки» та одночасно на заочну форму навчання до Львівського торговельно - економічного університету.

Відповідно до вимог ч.1 ст.155 Сімейного кодексу України - здійснення батьками своїх прав та виконання обов?язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

За приписами ст.199 Сімейного кодексу України - якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв?язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов?язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Як регламентовано ч.2, ч.3 ст. 166 Сімейного кодексу України - особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов?язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов?язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Як зазначено вище відповідач, до досягнення повноліття сина примусово сплачував аліменти, а після досягнення повноліття припинив виконувати батьківські обов?язки закріплені у Сімейному кодексі України щодо його утримання.

Позивач із своїм сином проживає разом із самого народження за адресою: АДРЕСА_1 ,

Як вказано вище, у 2025 році син позивачки вступив на денну платну форму навчання до Національного університету «Львівська політехніка» та одночасно на заочну платну форму навчання до Львівського торговельно - економічного університету, в яких продовжує навчатись по даний час та до червня 2026 року навчався у Відокремленому структурному підрозділі «Технологічний фаховий коледж Національного університету «Львівська політехніка».

При цьому, за час навчання у вищевказаних вищих закладах не отримує жодного доходу (стипендії).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 фактично одна утримує свого сина - ОСОБА_3 , на даний час не працює, фактично погіршився її стан здоров`я, перенесла ітемічний інсульт, є особою з інвалідністю 2 групи, що підтверджується довідкою до акту МСЕК серія ABB № 621567 виданої 24.11.2022 року (безтерміново).

Відповідно до ст.200 Сімейного кодексу України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

За приписами ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно зі ст.182 Сімейного кодексу України при визначені розміру аліментів суд враховує: стан здоров?я та матеріальне становище дитини: стан здоров?я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

За правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 13 квітня 2021 року у справі № 308/4214/18, від 08 травня 2023 року у справі № 756/9882/19, стягнення із батьків аліментів на повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання і у зв?язку з цим потребують матеріальної допомоги, є одним із механізмів забезпечення реалізації особою права на освіту, який узгоджується із соціальною спрямованістю держави та моральними засадами суспільства.

Таким чином, з врахуванням обставин щодо досягнення сином повноліття, продовження навчання, яке пов?язує з необхідністю надання батьками матеріальної допомоги та з метою підтримання належного та гармонійного його розвитку, при цьому виходячи із засад розумності та справедливості і інтересів сина, вважаю, що є підстави для стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання повнолітнього сина до закінчення навчання чи до досягнення ним двадцяти трьох річного віку.

Відповідач з 1978 року страждає на наслідки перенесеноі? в дитячому віці неи?рохірургічноі? операціі? з приводу пухлини головного мозку (операція від 11.10.1978 року, Киі?вськии? науково-досліднии? інститут неи?рохірургіі?). Станом на травень 2026 року, згідно консультаціи?ного висновку лікаря-неи?рохірурга ОСОБА_4 від 13.05.2026 року та результатів КТ-ангіографіі? судин голови від 11.05.2026 року, у Відповідача діагностовано: новоутворення невизначеного характеру головного мозку (код за МКХ D43.0), енцефаломаляціи?ні зміни головного мозку, поренцефалічну кісту, післяопераціи?нии? краніодефект лобовоі? кістки розміром 8,1х10,1 см, ознаки пансинуситу. Відповідач скаржиться на постіи?нии? біль голови з наростанням, погіршення пам`яті, зниження зору лівим оком, слабкість у лівих кінцівках, головокружіння, порушення ходи, періодичну нудоту. 15.05.2026 року Відповідач був госпіталізовании? до неи?рохірургічного відділення Центру неи?рохірургіі? та неврологіі? (медична карта стаціонарного хворого № 41674). Лікарем-консультантом надано рекомендацію щодо обмеження фізичних та психоемоціи?них навантажень, що об`єктивно унеможливлює виконання відповідачем фізичноі? праці, якою він заи?мався протягом усього трудового життя (слюсарні, монтажні роботи, охорона, торгівля).

У зв`язку із зазначеним станом здоров`я відповідач фактично втратив працездатність та можливість здіи?снювати постіи?ну офіціи?ну трудову діяльність. Відповідач офіціи?но ніде не працевлаштовании?, перебуває у процесі оформлення документів на встановлення групи інвалідності. Єдиним джерелом доходу Відповідача є нерегулярні підробітки із сукупним доходом, що не перевищує 5 000,00 грн на місяць, а фактичні побутові потреби відповідача забезпечуються за рахунок коштів и?ого цивільноі? дружини.

З урахуванням наведеного, встановлення аліментів у розмірі 5 000,00 грн щомісячно, як про це просить позивачка, є непропорціи?ним фактичніи? платоспроможності відповідача та не відповідає вимогам ч. 1 ст. 182 СК Украі?ни, а тому стягненню підлягає аліменти в розмірі 3 000,00 грн.

За приписами ч.1 ст.79, ч.1 ст.191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, тобто з 04 серпня 2026 року та в порядку ч.1 ст.430 ЦПК України допускається негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць. Розмір аліментів на повнолітню дитину у твердій грошовій сумі не підлягає індексації відповідно до закону, адже положення ст.184 СК України до даних правовідносин не застосовуються.

Згідно з договором про навчання у Відокремленому структурному підрозділі «Технологічний фаховий коледж Національного університету «Львівська політехніка» № 267 від 18.07.2022 року укладеного між Відокремленим структурним підрозділом «Технологічний фаховий коледж Національного університету «Львівська політехніка» та ОСОБА_3 , даним закладом здійснено зарахування на навчання вступника та здійснювалась його підготовка за денною формою здобуття освіти, за освітньою програмою «Право», спеціальність «081 «Право» для здобуття освітньо - професійного ступеня - фаховий молодший бакалавр з присвоєнням кваліфікації «фахового молодшого бакалавра з права», строком до 01.07.2028 року.

Відповідно до договору про надання освітніх послуг між Відокремленим структурним підрозділом «Технологічний фаховий коледж Національного університету «Львівська політехніка» та фізичною особою № 54 від 03.08.2022 року укладеного між Відокремленим структурним підрозділом «Технологічний фаховий коледж Національного університету «Львівська політехніка» та ОСОБА_1 передбачено, що виконавець бере на себе зобов?язання за рахунок коштів Замовника здійснити надання одержувачу (сину - ОСОБА_3 ) освітньої послуги, а саме: освітньої послуги на рівні стандартів фахової передвищої освіти з денною формою навчання у м. Львові з 01.09.2022 року до 30.06.2026 року (фаховий молодший бакалавр, спеціальністю - 081 «Право», обсяг навчального навантаження 180 кредитів ЄКТС).

Пунктом 5.2 цього договору передбачено, що загальна вартість освітніх послуг становить 64 000,00 грн з розрахунку 16 000,00 грн на навчальний рік, 8 000 грн за навчальний семестр.

Згідно додаткового договору від 06.02.2024 року до договору № 54 про надання освітніх послуг укладеного між Відокремленим структурним підрозділом «Технологічний фаховий коледж Національного університету «Львівська політехніка» та фізичною особою від 03.08.2022 року збільшено розмір оплати за надання освітньої послуги в межах офіційно визначеного рівня інфляції за 2023 р. на 5,1% з ІІ семестру 2023-2024 , а саме на 816,00 грн. та викладено п.5.2 розділу 5 «Плата за надання освітньої послуги та порядку розрахунків» в наступнім редакції «загальна вартість освітньої послуги становить 64 816,00 грн. розрахунку 16 816,00 грн. за навчальний рік, 8408,00 грн за навчальний семестр.

Згідно додаткового договору від 28.01.2025 року до договору № 54 про надання освітніх послуг укладеного між Відокремленим структурним підрозділом «Технологічний фаховий коледж Національного університету «Львівська політехніка» та фізичною особою від 03.08.2022 року збільшено розмір оплати за надання освітньої послуги в межах офіційно визначеного рівня інфляції за 2024 р. на 10,1% з семестру 2024-2025, а саме на 1 600,00 грн та викладено п.5.2 розділу 5 «Плата за надання освітньої послуги та порядку розрахунків» в наступнім редакції «загальна вартість освітньої послуги становить 66416,00 грн. 3 розрахунку 17 600,00 грн за навчальний рік, 8800,00 грн за навчальний семестр.

Із вказаних доказів вбачається, що ОСОБА_3 з 18.07.2022 року по 30.06.2026 року навчався в Відокремленому структурному підрозділі «Технологічний фаховий коледж Національного університету «Львівська політехніка» за що фактично мною понесено додаткові витрати згідно умов договору № 54 від 03.08.2022 року, зокрема: згідно квитанції № 17 від 28.07.2022 року позивачкою сплачено 16 000,00 грн за 1 курс навчання у цьому закладі, згідно квитанції № 53 від 25.07.2023 року сплачено 16 000,00 грн за 2 курс навчання, що становить в загальній сумі 32 000, 00 грн.

Додаткові витрати за навчання понесених мною за 1 і 2 курси навчання у вказаному вище навчальному закладі в загальній сумі 32 000,00 грн. були об?єктом дослідженні у цивільній справі № 464/875/24 за результатом розгляду якої рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 25.04.2024 року вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені додаткові витрати на утримання неповнолітнього сина у сумі 16 000,00 грн, тобто стягнуто з відповідача половину суму такий додаткових витрат на оплату за навчання 1 - 2 курсів.

Після цього, оплату за навчання у даному навчальному закладі позивач здійснювала самостійно.

Так, згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 3 від 06.02.2024 року позивачкою здійснено доплату за 2 курс навчання в сумі 450 грн, згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 10 від 16.08.2024 року сплачено 17 000,00 грн за 3 курс навчання та згідно квитанції до платіжної інструкції за переказ готівки № 24 від 21.08.2025 року сплачено 17 000,00 грн за 4 курс навчання.

Таким чином загальна сума понесених позивачкою додаткових витрат за навчання сина в Відокремленому структурному підрозділі «Технологічний фаховий коледж Національного університету «Львівська політехніка» без участі в цьому Відповідача ( а саме: доплата за 2 курс навчання, за 3 курс навчання та за 4 курс навчання) становить 34 450,00 грн.

Також, згідно заяви про приєднання № 358-12к від 07.08.2025 року приєднано до договору про навчання 1-2025 від 17.07.2025 року та договору про надання платної освітньої послуги 1к-2025 від 17.07.2025 року, син вступив на навчання на денну форму здобуття освіти в Національному університеті «Львівська політехніка» за освітньою програмою Адміністрування міжнародного бізнесу, за спеціальністю D3 Менеджмент, із здобуттям ступеня освіти бакалавр. Пунктами 5,6 цієї заяви сторонами узгоджено загальну вартість платної освітньої послуги за весь термін навчання без урахування індексації, яка становить 227 200,00 грн, при цьому вартість освітньої послуги 2025/2026 навчальний рік - 56 800,00 грн.

На виконання вказаних умов позивачкою самостійно оплачено вартість навчання сина в Національному університеті «Львівська політехніка» за 2025/2026 навчальний рік в сумі 56 800,00 грн, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 2 від 11.08.2025 року. Тобто, позивачкою понесено самостійно витрати за навчання в Національному університеті «Львівська політехніка» в сумі 56 800,00 грн.

Одночасно син ОСОБА_3 у 2025 році на підставі договору про надання платної освітньої послуги № 62/4з від 20.08.2025 року, договору про навчання у закладі вищої освіти № 62/43-Н від 20.08.2025 року вступив до навчального закладу Львівського торговельно - економічного університету на заочну форму навчання, за освітньою програмою «митна справа», спеціальністю D7 Торгівля для здобуття ступеня вищої освіти «бакалавр». За 2025/2026 навчальний рік сплачено 21 750,00 грн, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 2132 від 02.08.2025 року.

Відповідно до ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов?язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається цією статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат.

За ч. 2 ст. 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Відповідно до роз?яснень вкладених у п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України N?

3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», передбачена ст. 185 СК участь в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

За приписами ч.ч.1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набрала чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Судом встановлено, що син сторін вже здобуває вищу освіту за денною формою навчання у Національному університеті «Львівська політехніка» (спеціальність «Адміністрування міжнародного бізнесу»), що само по собі повністю реалізує и?ого право на здобуття вищоі? освіти відповідного (бакалаврського) рівня. Одночасне здобуття другого, паралельного диплому бакалавра за іншою спеціальністю в іншому закладі освіти не є об`єктивною необхідністю в розумінні ст. 185 СК Украі?ни, а є особистим вибором сина та/або Позивачки, здіи?сненим без погодження з відповідачем.

Стаття 185 СК Украі?ни та п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду Украі?ни № 3 від 15.05.2006 року передбачають участь батьків у додаткових витратах, викликаних саме особливими обставинами (розвитком здібностеи? дитини, і?і? хворобою, каліцтвом тощо), а не будь-якими додатковими освітніми послугами за бажанням дитини. Сама лише обставина, що повнолітня дитина бажає здобувати освіту одночасно у кількох закладах за кількома спеціальностями, не перетворює кожну з таких програм на «особливу обставину», що підлягає обов`язковому фінансуванню обома батьками.

Надмірність фінансового навантаження покладення на відповідача обов`язку компенсувати частину вартості другого одночасного вищого навчання, з урахуванням и?ого фактичноі? непрацездатності, відсутності офіціи?ного доходу та вже наявного навантаження у вигляді аліментів і компенсаціі? витрат на навчання в основному закладі освіти (Політехніка), є явно надмірним та не відповідає принципам розумності і справедливості, передбаченим ч. 9 ст. 7 СК Украі?ни.

Крім того, Позивачкою не надано жодного доказу, якии? би підтверджував обдарованість сина чи и?ого особливі здібності, що вимагали б здобуття саме другоі?, паралельноі? вищоі? освіти. До позовноі? заяви не додано ані виписки з оцінками (академічноі? довідки), ані копіі? заліковоі? книжки, ані диплома з відзнакою, ані будь-якого іншого документа, якии? би засвідчував успішність, досягнення чи обдарування сина в конкретніи? галузі, що обґрунтовувало б необхідність здобуття саме митноі? справи як другоі? спеціальності. Бажання дитини здобути додатковии? диплом само по собі, без підтвердження и?ого зумовленості особливими здібностями чи обставинами в розумінні ст. 185 СК Украі?ни, не покладає на відповідача обов`язку фінансувати таке навчання.

З огляду на викладене, слід відмовити у задоволенні позовних вимог у частині стягнення додаткових витрат, пов`язаних з навчанням сина у Львівському торговельно-економічному університеті, у розмірі 21 750,00 грн (та відповідноі? частки цієі? суми - 10 875,00 грн - з вимоги про стягнення 56 500,00 грн), а тому з відповідача підлягає стягненню додаткові витрати у розмірі 45 625 гривень.

Оскільки позивач при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів звільнена від сплати судового збору відповідно до ст.5 Закону України «Про судовий збір», з останнього на користь держави підлягає стягненню 1 331,20 грн судового збору.

Керуючись ст.ст.141, 247, 258-259, 263-265, 268, 273-279, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв?язку з продовженням навчання в розмірі 3 000, 00 грн, щомісячно, починаючи з 04 серпня 2026 року і до припинення ним навчання, але не довше ніж до досягнення двадцяти трьох років.

Рішення у частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на сина - ОСОБА_3 в загальній сумі 45 625 гривень.

Відмовити у решті вимог позову.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 331,20 гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2

відповідач ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2

Повне рішення суду складено 14 жовтня 2026 року, що є датою його ухвалення, ухваленого за відсутності учасників справи, як це передбачено ч.5 ст.268 ЦПК України.

Суддя Галина ШАШУРІНА