Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №463/4153/26 — Личаківський районний суд м. Львова

Справа № 463/4153/26

Провадження № 2/463/1895/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Мармаша В.Я.,

з участю секретаря судових засідань Цебрик Х.В.,

в м. Львові

у відкритому судовому засіданні,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Сенс Банк" про відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

зобов`язати Акціонерне товариство "СЕНС БАНК" здійснити ОСОБА_1 прощення боргу - залишку заборгованості за кредитом в сумі 144 441,52 грн. за Кредитним договором (офертою на укладення угоди про надання споживчого кредиту № 500778717 від 05.07.2023).

зобов`язати Акціонерне товариство "СЕНС БАНК" списати ОСОБА_1 неправомірно нараховану (за період з моменту виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань, передбачених п.4 Кредитного договору, а саме: з 05.01.2025 року) заборгованість за процентами та комісіями за Кредитним договором (офертою на укладення угоди про надання споживчого кредиту № 500778717 від 05.07.2023).

стягнути з Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" на користь ОСОБА_1 грошове відшкодування завданої ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 25000,00 грн.

Короткий зміст позовних вимог

Позов мотивує тим, що 05.07.2023 між відповідачем АТ "Сенс Банк" та позивачем було укладено кредитний договір. Відповідно до умов розділу І та п. 1 Кредитного договору АТ "Сенс Банк" надало ОСОБА_2 кредит в сумі 428 894,54 грн. на строк 120 міс. зі сплатою фіксованої процентної ставки в розмірі 0,01% річних та комісії за обслуговування (управління) кредиту щомісячно - за період з 1 по 24 місяць користування кредитом - в розмірі 0,00% від суми кредиту, за період з 25 по 120 місяць користування кредитом - в розмірі 3,5% від суми кредиту. Згідно з п. 4 Кредитного договору за умови: повернення кредиту, сплати процентів, комісійної винагороди та інших платежів, передбачених Угодою у сумі не менше ніж 278 781.45 грн до 05 липня 2025 року: недопущення у строк з дати укладення Угоди до 05 липня 2025 року прострочення будь якого з платежів, передбачених Графіком платежів (Додаток №l до Угоди); належного і неухильного виконання інших зобов`язань за Угодою та Договором, Банк зобов`язується здійснити прощення залишку заборгованості за Кредитом, нарахованими процентами (за наявності), нарахованими комісіями за Угодою (за наявності). На виконання п.4 Кредитного договору в період з 05.07.2023 по 05.01.2025 ОСОБА_1 було достроково сплачено АТ "Сенс Банк" заборгованість за Кредитним договором в загальній сумі 284497,33 грн., в тому числі за кредитом - в сумі 284 453.02 грн, за процентами - в сумі 44,31 грн. (сплату комісії в період з 05.07.2023 по 05.07.2025 року умовами Кредитного договору не передачено).

Залишок заборгованості за кредитом, прощення якої зобов`язаний був здійснити АТ "Сенс Банк" становить 144 441.52 грн. (428 894,54 грн. (сума кредиту, наданого Банком ОСОБА_2 відповідно до Кредитного договору) - 284 453,02 грн. (сума кредиту, яка була достроково сплачена ОСОБА_1 АТ "Сенс Банк" на виконання п.4 Кредитного договору в період з 05.07.2023 по 05.01.2025)).

Однак, всупереч умовам п.4 Кредитного договору АТ "Сенс Банк" не здійснило прощення залишку заборгованості за Кредитом, нарахованими процентами, нарахованими комісіями та продовжує неправомірно нараховувати ОСОБА_1 заборгованість за кредитом, процентами та комісіями за Кредитним договором, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитом ОСОБА_1 станом на 26.01.2026 року.

На письмову вимогу відповідач належним чином не відреагував. Станом на день подання позову не здійснив прощення боргу та не списав позивачу неправомірно нараховану заборгованість за кредитом, процентами та комісіями за Кредитним договором. Враховуючи вищевикладене, позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав, порушених відповідачем.

Вважає, що йому було завдано моральну шкоду, що полягає у душевних стражданнях, яких позивач зазнав у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за Кредитним договором щодо прощення боргу позивачу, продовженням неправомірного нарахування відповідачем позивачу заборгованості за Кредитним договором та наявності у позивача заборгованості за Кредитним договором у значній сумі. Розмір завданої відповідачем моральної шкоди позивачем оцінено в сумі 25 000,00 грн.

Інших заяв по суті справи, виключно в яких у силу вимог ч. 1 ст. 174 ЦПК України викладаються вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, не надходило.

Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 19 травня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін, надано відповідачу строк на подання відзиву. Проте, відповідач відзив не подав. Суд вважає за можливе здійснити розгляд справи на основі наявних доказів.

Дослідивши та перевіривши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. За змістом ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України (ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Судом встановлено, що 05.07.2023 між відповідачем АТ "Сенс Банк" та позивачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір шляхом пропозиції ОСОБА_1 укласти договір (оферти на укладення угоди про надання споживчого кредиту № 500778717) і прийняття пропозиції (акцепту) АТ "Сенс Банк" (надалі - Кредитний договір).

Відповідно до умов розділу І та п. 1 Кредитного договору АТ "Сенс Банк" надало ОСОБА_2 кредит в сумі 428 894,54 грн. на строк 120 міс. зі сплатою фіксованої процентної ставки в розмірі 0,01% річних та комісії за обслуговування (управління) кредиту щомісячно - за період з 1 по 24 місяць користування кредитом - в розмірі 0,00% від суми кредиту, за період з 25 по 120 місяць користування кредитом - в розмірі 3,5% від суми кредиту.

Згідно зі ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін та диспозитивності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи. Згідно зі ст. 77, 78, 80 ЦПК України докази повинні бути належними, допустимими та достатніми для встановлення обставин, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з п. 4 Кредитного договору за умови: повернення кредиту, сплати процентів, комісійної винагороди та інших платежів, передбачених Угодою у сумі не менше ніж 278 781.45 грн. до 05 липня 2025 року:

недопущення, у строк з дати укладення Угоди до 05 липня 2025 року, прострочення будь якого з платежів, передбачених Графіком платежів (Додаток №l до Угоди);

належного і неухильного виконання інших зобов`язань за Угодою та Договором, Банк зобов`язується здійснити прощення залишку заборгованості за Кредитом, нарахованими процентами (за наявності), нарахованими комісіями за Угодою (за наявності).

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання п. 4 Кредитного договору в період з 05.07.2023 по 05.01.2025 ОСОБА_1 було достроково сплачено АТ "Сенс Банк" заборгованість за Кредитним договором в загальній сумі 284 497,33 грн, в тому числі за кредитом - в сумі 284 453,02 грн, за процентами - в сумі 44,31 грн.

Залишок заборгованості за кредитом, прощення якої зобов`язаний був здійснити АТ "Сенс Банк" становить 144 441,52 грн (428 894,54 грн (сума кредиту, наданого Банком ОСОБА_2 відповідно до Кредитного договору) - 284 453,02 грн (сума кредиту, яка була достроково сплачена ОСОБА_1 АТ "Сенс Банк" на виконання п.4 Кредитного договору в період з 05.07.2023 по 05.01.2025)).

Ст. 605 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється внаслідок звільнення (прошення боргу) кредитором боржника від його обов`язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається із матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 неодноразово звертався до АТ "Сенс Банк" з вимогами про прощення боргу за Кредитним договором, зокрема, з досудовою вимогою, проте на вказані вимоги АТ «Сенс Банк» повідомило, що призупинило виконання зобов`язань щодо прощення частини заборгованості та що прощення заборгованості відбудеться в майбутньому.

З позову встановлено та не заперечено відповідачем, станом на день подання позову до суду АТ "Сенс Банк" не здійснило прощення залишку заборгованості за Кредитом, нарахованими процентами, нарахованими комісіями та продовжує нараховувати ОСОБА_1 заборгованість за кредитом, процентами та комісіями за Кредитним договором.

А тому, всупереч п.4 кредитного договору та ст. 625 ЦК України відповідачем не здійснено прощення боргу – залишку заборгованості за кредитом, нарахованими процентами та комісіями та продовжило нараховувати позивачу заборгованість за кредитом, процентом та комісіями за кредитним договором.

З огляду на вищевикладене, оскільки сторонами було узгоджено умови договору, позивач здійснив часткове погашення заборгованості, однак, відповідач умови договору не виконав, прощення боргу не здійснив, продовжив нараховувати заборгованість, а тому позовні вимоги підлягають до часткового задоволення в частині зобов`язання Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" здійснити ОСОБА_1 прощення боргу - залишку заборгованості за кредитом в сумі 144 441,52 грн. за Кредитним договором (офертою на укладення угоди про надання споживчого кредиту № 500778717 від 05.07.2023), а також зобов`язання Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" списати ОСОБА_1 неправомірно нараховану (за період з моменту виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань, передбачених п.4 Кредитного договору, а саме: з 05.01.2025 року) заборгованість за процентами та комісіями за Кредитним договором (офертою на укладення угоди про надання споживчого кредиту № 500778717 від 05.07.2023).

Що стосується позовної вимоги про стягнення моральної шкоди слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно зі ст.611 ЦК України моральна шкода підлягає відшкодуванню у разі порушення зобов`язання, якщо таке відшкодування встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Суд визначає розмір грошового відшкодування моральної шкоди з урахуванням характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування (частини третя, четверта статті 23 ЦК України).

У постановах Верховного Суду від 25.05.2022 року в справі № 487/6970/20, від 24.01.2024 у справі № 755/3443/21 зазначено, що: «зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи».

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

По своїй суті зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є досить специфічним зобов`язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру компенсації. Джерелом визначеності змісту обов`язку особи, що завдала моральної шкоди, може бути: (1) договір особи, що завдала моральної шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки компенсації моральної шкоди; (2) у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду в якому визначається спосіб та розмір компенсації моральної шкоди (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01.03.2021 у справі № 180/1735/16-ц).

Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновлення стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи при рівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості (постанова Верховного Суду від 25.05.2022 в справі № 487/6970/20).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2022 в справі № 477/874/19 вказано, що «абзац другий частини третьої статті 23 ЦК України, у якому вжитий термін «інші обставини, які мають істотне значення» саме тому і не визначає повний перелік цих обставин, оскільки вони можуть різнитися залежно від ситуації кожного потерпілого, особливості якої він доводить суду. Обсяг немайнових втрат потерпілого є відкритим, і в кожному конкретному випадку може бути доповнений обставиною, яка впливає на формування розміру грошового відшкодування цих втрат. Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа, а не із виключністю переліку та кількістю обставин, які суд має врахувати».

При визначенні розміру моральної шкоди, суд виходить із ступеня та характеру перенесених позивачем моральних страждань, що були викликані порушенням його гарантованого конституцією права на працю, характеру та способу заподіяння моральної шкоди.

З позову вбачається, що заподіяна відповідачем моральна шкода виразилась у душевних стражданнях, яких позивач зазнав у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за Кредитним договором.

Разом з тим, суд вважає, що позивачем належними та достатніми доказами не доведено факту заподіяння йому моральних страждань, їх характеру, інтенсивності та причинного зв`язку із відповідними діями. Окрім цього, слід зазначити, що сам по собі факт невиконання умов договору не є безумовною підставою для відшкодування моральної шкоди. Окрім цього, жодним чином позивач не мотивує і визначений ним розмір моральної шкоди.

Як зазначалось судом раніше, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено підставність позовних вимог щодо сукупності необхідних умов для відшкодування моральної шкоди з відповідача, у зв`язку з чим підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.

Задовольняючи позов частково, у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, на користь позивача слід стягнути понесені останнім і документально підтверджені судові витрати у розмірі 2662 грн 40 коп. судового збору, тобто 66,67% позовних вимог.

Керуючись ст.12, 13, 81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України,-

у х в а л и в :

позов – задовольнити частково.

Зобов`язати Акціонерне товариство "СЕНС БАНК" здійснити ОСОБА_1 прощення боргу - залишку заборгованості за кредитом в сумі 144 441,52 грн за Кредитним договором (офертою на укладення угоди про надання споживчого кредиту № 500778717 від 05.07.2023).

Зобов`язати Акціонерне товариство "СЕНС БАНК" списати ОСОБА_1 неправомірно нараховану (за період з моменту виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань, передбачених п.4 Кредитного договору, а саме: з 05.01.2025 року) заборгованість за процентами та комісіями за Кредитним договором (офертою на укладення угоди про надання споживчого кредиту № 500778717 від 05.07.2023).

Стягнути з Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" на користь ОСОБА_1 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок) судового збору.

У задоволенні решти вимог позову - відмовити.

Текст рішення складено та підписано суддею 14.10.2026.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

дані позивача: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ),

дані відповідача: Акціонерне товариство "Сенс Банк" (місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, код ЄДРПОУ 23494714).

Суддя: Мармаш В. Я.