Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №462/5554/26 — Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/5554/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2026 року Залізничний районний суд м. Львова у складі судді Бориславського Ю.Л. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду у м. Львові цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

позивач ТзОВ ФК «Кредит-Капітал» звернувся до суду із позовом, у якому просить стягнути із відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 30793 від 19.09.2019 року у розмірі 27769,9 грн. Свої позовні вимоги обґрунтував тим, що 19.09.2019 між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит №30793, відповідно до умов якого відповідач отримав кредитні кошти у тимчасове платне користування у розмірі 18572 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом, визначених договором. ТОВ «ФК «Кредіплюс» умови кредитного договору виконав в повному обсязі. Однак, відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав. 12.10.2020 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ» «ФК «Кредит-Капітал» укладений договір відступлення прав вимоги № 20201012, відповідно до умов якого позивач набув право вимоги, в тому числі і за кредитним договором № 30793 від 19.09.2019, що укладений між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 . Відповідачем не виконано взяті на себе зобов`язання відповідно до умов договору, у зв`язку із чим заборгованість відповідача за кредитним договором становить 27769,9 грн., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту – 15053,5 грн.; заборгованості за процентами – 9996,4 грн.; заборгованості за пенею – 2720 грн. Просить позов задовольнити.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 14.08.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення /виклику/ сторін. Сторонам встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

Також, ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 14.08.2026 року частково задоволено клопотання представника позивача та витребувано у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформацію про те, чи є ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АТ КБ «ПриватБанк» (ЄДРПОУ: 14360570; адреса: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок, 1д) інформацію про те, чи є ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 власником банківської карти за номером № НОМЕР_2 , чи надходили кошти в розмірі 13000,4 грн. на рахунок банківської картки № НОМЕР_2 19.09.2019 та надати виписку руху коштів по банківській картці № НОМЕР_2 за 19.09.2019.

01.09.2026 року Залізничним районним судом м. Львова зареєстровано відповідь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на виконання ухвали суду про витребування доказів.

Судом вжито заходів щодо належного повідомлення сторін про розгляд справи, зокрема, ухвалу суду про відкриття провадження у справі скеровано сторонам, відповідачу –разом із позовною заявою та додатками за місцем його зареєстрованого місця проживання, поштове відправлення отримано одержувачем (відповідачем) 21.08.2026 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У встановлений судом строк відзиву на позов відповідач не подав, причин такого не повідомив.

У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням /викликом/ сторін.

Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без виклику сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Із змісту ст. 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона покликається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини.

Із змісту ст. 627 ЦК України вбачається, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до ч. 1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Судом встановлено, що 19.09.2019 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №30793, який підписано сторонами.

Відповідно до умов даного договору про споживчий кредит, кредитодавець надає позичальнику в кредит грошові кошти (кредит) у сумі 18572 грн. на споживчі потреби, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти кредитовцю, відповідно до умов, зазначених у договорі.

Згідно з п. 2.1.1 договору сума кредиту надається позичальнику шляхом перерахування з поточного рахунку кредитодавця у наступному порядку: у розмірі 13000,40 грн. на поточний рахунок/картку Позичальника № НОМЕР_3 , відкритий ц банку: код банку 305299 – ПАТ КБ Приватбанк; у розмірі 5571,60 грн. на поточний рахунок № НОМЕР_4 ТДВ «Страхова компанія «Проксіма», ідентифікаційний код:33592726, відкритий ц АТ «Укрексімбанк», МФО 322313 з метою оплати позичальником страхових платежів (страхових сум) встановлених договором добровільного страхування № PR113622 від 19.09.2019 року.

Умовами договору визначено розмір процентної ставки за користування кредитом.

Відповідно до п. 3.1.1 перебіг строку на який надається кредит розпочинається з моменту підписання цього договору і перерахування коштів кредитовцем за реквізитами вказаними в п. 3.1. цього договору та складає 36 тижнів. Строк правомірного користування кредитом закінчується відповідно до графіку платежів.

Також ОСОБА_1 19.09.2026 року підписав заяву на видачу кредиту №10093620, паспорт споживчого кредиту, у якому визначено розмір кредиту, процентів, порядок їх сплати та графік платежів, відповідно до якого останнім днем строку кредитування є 28.05.2020 року.

При підписанні договору про споживчий кредит №30793 від 19.09.2019 року ОСОБА_1 надав свої особисті дані, такі як: номер паспорта, РНОКПП, адресу проживання та інші дані, що збігаються із відомостями, що містяться у матеріалах справи та дають можливість однозначно ідентифікувати його особу.

ТОВ «ФК «Кредіплюс» на виконання умов договору про споживчий кредит №30793 від 19.09.2019 рок переказало на платіжну картку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 грошові кошти у розмірі 13000,4 грн., що підтверджується відповіддю АТ «ПриватБанк», згідно якої 19.09.2019 року на картку № НОМЕР_2 , яка емітована на ім`я ОСОБА_1 /РНОКПП: НОМЕР_1 /, зараховано 13000,4 грн.

Таким чином, ТОВ «ФК «Кредіплюс» свої зобов`язання перед відповідачем за договором про споживчий кредит №30793 від 19.09.2019 року виконало та надало йому кредит у погодженій п. 2.1.1 договору сумі.

Першою та третьою частинами статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема. передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1084ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

12.10.2020 між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ» «ФК «Кредит Капітал» укладений Договір відступлення прав вимоги № 20201012, відповідно до умов якого позивач набув право вимоги, в тому числі і за договором №30793 від 19.09.2019 року, що укладений між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 , що вказано і у реєстрі боржників до договору відступлення прав вимоги №20201012 від 12.10.2020 р.

08.06.2026 ТзОВ «ФК» Кредит-Капітал» направлено відповідачу ОСОБА_1 претензію про погашення заборгованості у розмірі 27769,9 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається нарівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України визначено, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Таким чином, позовні вимоги до відповідача є підставними в частині стягнення основної суми боргу.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості, заборгованість ОСОБА_1 , яку просить стягнути позивач, становить 27769,9 грн., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту – 15053,5 грн.; заборгованості за процентами – 9996,4 грн.; заборгованості за пенею – 2720 грн.

Нарахування процентів здійснено у межах строку кредитування, що відповідає вимогам законодавства.

Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами) був запроваджений воєнний стан, який триває і по теперішній час.

За змістом частини 2 статті 4 ЦК України, основним актом цивільного законодавства України є саме Цивільний кодекс України.

Відповідно до висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 10.10.2018 року у справі № 362/2159/15-ц, законодавець встановив пріоритет ЦК України у договірних відносинах. Лише у випадку відсутності регулювання на рівні ЦК України застосовується законодавство про захист прав споживачів.

У постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі № 910/8349/22 суд виснував щодо застосування п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на кредитний договір розповсюджується дія п. 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.

Тому, з урахуванням викладеного, позовні вимоги в частині щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 2720 грн. не підлягають задоволенню.

Крім цього, згідно наданої позивачем картки обліку виконання договору 30793, ОСОБА_1 періодично вносив платежі по вказаному договору, які частково були враховані на оплату процентів, тіла кредиту та пені.

Так, відповідно до зазначеної картки обліку виконання договору 30793 на погашення пені було враховано сплачені ОСОБА_1 кошти у розмірі 1780 грн.

Водночас, таке нарахування пені не відповідає вимогам законодавства, а тому є незаконним.

Таким чином, сплачені ОСОБА_1 кошти у розмірі 1780 грн., які враховані кредитодавцем на сплату пені, мали бути враховані на оплату процентів.

А тому, із ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за процентами по договору про споживчий кредит № 30793 від 19.09.2019 у розмірі 8216,4 грн. (9996,4 - 1780).

Враховуючи наведене, із відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість у розмірі 23269,9 грн., з яких: 15053,5 – заборгованість за тілом кредиту; 8216,4 грн. – заборгованість за процентами.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч 1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підтвердження витрат на правничу допомогу до матеріалів справи долучено договір про надання правової (правничої) допомоги №0107, укладений 01.07.2025 між позивачем ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та адвокатським об`єднанням «Апологет», акт №1649 наданих послуг від 08.06.2026 року, детальний опис наданих послуг до акта №1649, якими підтверджено розмір витрат на правничу допомогу у розмірі 8000 гривень.

Відтак, на користь позивача із відповідача підлягає стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 6703,63 грн. та судовий збір у розмірі 2230,97 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 205, 509, 514, 526, 610, 612, 625, 626-629, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.12, 81, 141, 263-265, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 / на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» /ЄДРПОУ – 35234236, адреса місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4-ий поверх, НОМЕР_5 в АТ «Креді Агріколь Банк»/ заборгованість за кредитним договором № 30793 від 19.09.2019 року у розмірі 23269 /двадцять три тисячі двісті шістдесят дев`ять/ гривень 90 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 / на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» /ЄДРПОУ – 35234236, адреса місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4-ий поверх, НОМЕР_5 в АТ «Креді Агріколь Банк»/ понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2230 /дві тисячі двісті тридцять/ гривень 97 копійок та 6703 /шість тисяч сімсот три/ гривні 63 копійки витрат на правничу допомогу.

У іншій частині позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду складено 14 жовтня 2026 року.

Суддя: Бориславський Ю. Л.