Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №462/2782/26 — Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/2782/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 року Залізничний районний суд міста Львова у складі:

головуючого судді Кирилюка А. І.,

за участю секретаря судового засідання Ковбаси К. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Першої Львівської державної нотаріальної контори Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», про зняття арешту з нерухомого майна,

установив:

Позовні вимоги.

Уповноважений представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Думич І. І. 30.03.2026 року (вх. № 8234) звернулася у Залізничний районний суд м. Львова з позовною заявою у якій просить зобов`язати Першу Львівську державну нотаріальну контору Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зняти арешт з нерухомого майна, яке перебуває за адресою: АДРЕСА_1 , запис про який внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційним номером обтяження: 40603098 від 10 год 08 хв 22 с 26.02.2007 року, який був накладений Першою Львівською державною нотаріальною конторою (номер нотаріальної дії – 45, найменування органу, що наклав арешт – Ощадний банк № 6319 м. Львів від 20.08.1990 року).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20.08.1990 року між позивачем та «Ощадбанк № 6319» було укладено договір про видачу позики у розмірі 20 000,00 карбованців. 20.08.1990 року нотаріальною конторою накладено заборону на нерухоме майно позивача, про що здійснено запис – 45, найменування органу, що наклав арешт - Ощадбанк № 6319 м. Львів від 20.08.1990 року. Свідоцтвом про право власності від 24.09.1996 року позивачу на праві власності належить будинок АДРЕСА_1 . Відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на майно за позивачем зареєстровано нерухоме майно – будинок АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,045 га. Згідно витягу реєстру територіальної громади від 27.08.2025 року реєстрацією місця проживання позивача вважається будинок АДРЕСА_1 . З листа Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» від 09.10.2023 року № 111.34-17/6603-8/2023 вбачається, що станом на 09.10.2023 року кредитна заборгованість відсутня. Окрім цього, відсутність заборгованості перед «Ощадбанк № 6319» підтверджується договором про видачу позики від 20.08.1990 року в розмірі 20 000,00 карбованців та квитанцією про погашення суми 20 000,00 карбованців. Відтак, з метою захисту свого права, а також те, що позивачу створюються реальні перешкоди в реалізації його права власності на будинок АДРЕСА_1 , просить суд задовольнити позовну заяву (а.с. 1-2).

Рух справи в суді.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.03.2026 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю – Кирилюка А. І. (а.с 24).

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 01.04.2026 року вказану позовну заяву залишено без руху у зв`язку з недоліками такої (а.с. 25-27).

09.04.2026 року уповноважений представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Думич І. І. звернувся до суду із заявою про усунення недоліків позовної заяви, з якої вбачається, що останній виконав вимоги ухвали суду від 01.04.2026 року (а.с. 29-27).

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 10.04.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити у порядку загального позовного провадження. З метою виконання вимог ч. 1 ст. 189 ЦПК України розпочато підготовче провадження у справі (а.с. 36-37).

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 15.05.2026 року закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті (а.с. 63-64).

Позиція учасників справи.

Позивач ОСОБА_1 та його уповноважений представник – адвокат Думич І. І. у судове засідання не з`явилися про причини неявки суд не повідомили, хоча належим чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Однак 13.10.2026 року (вх. № 18224) уповноважений представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Думич І. І. подала до Залізничного районного суду м. Львова письмову заяву, у якій просила розгляд справи проводити за їх відсутності, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача Першої Львівської державної нотаріальної контори Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у судове засідання не з`явився про причини неявки суд не повідомив, хоча належим чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, однак 22.09.2026 року (вх. № 25994) подала до Залізничного районного суду м. Львова письмову заяву, у якій просила розгляд справи проводити за їх відсутності за наявними у справі матеріалами.

Окрім цього, 14.05.2026 року (вх. № 12662) представник відповідача Першої Львівської державної нотаріальної контори Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України – Кропельницька Н. І. подала відзив на позовну заяву, з якої вбачається, що відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог до нього, з огляду на те, у даному випадку виконував функцію лише реєстратора обтяжень нерухомого майна та не несла відповідальності за інформацію, викладену обтяжувачем у повідомлення про реєстрацію обтяження.

Представник третьої особи Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради у судове засідання не з`явився про причини неявки суд не повідомив, хоча належим чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, однак 06.10.2026 року (вх. № 27335) подав до Залізничного районного суду м. Львова письмову заяву, у якій просив розгляд справи проводити за його відсутності, покладаючись на розсуд суду.

Представник третьої особи Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» у судове засідання не з`явився про причини неявки суд не повідомив, хоча належим чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, однак 14.05.2026 року (вх. № 12642) подав до Залізничного районного суду м. Львова письмову заяву, у якій просив розгляд справи проводити за його відсутності, проти задоволення позову не заперечив.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи за позовом, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Встановлені судом фактичні обставини справи.

Рішенням Виконавчого комітету Рудненської селищної ради народних депутатів Залізничного району м. Львова Львівської обл. № 46 від 17.07.1996 року затверджено акт про закінчення будівництва і введення в експлуатацію житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с. 4).

Із свідоцтва про право власності від 24.09.1996 року вбачається, що ОСОБА_1 на праві власності належить будинок АДРЕСА_1 (а.с. 5).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на майно про реєстрацію права власності від 17.02.2021 року ОСОБА_1 на праві власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с. 6).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на майно про реєстрацію права власності від 19.01.2021 року ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка площею 0,045 га (а.с. 8).

Витягом реєстру територіальної громади від 27.08.2025 року підтверджено зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 , а саме будинок АДРЕСА_1 (а.с. 9).

З листа Львівського державного нотаріального архіву Львівської міжрегіонального управління Міністерства юстиції України № 258/01-14 від 12.02.2026 вбачається, що в реєстрі Першої Львівської нотаріальної контори для реєстрації заборон відчуження нерухомого майна, а також арештів, накладених на нерухоме майно судовими органами за 1980-1992 роки на сторінці 44 є запис: номер нотаріальної дії – 45, де вказано найменування органу, що наклав арешт – Ощадний банку № 6319 м. Львів від 20.08.1990 року, датою накладення заборони є 07.11.1990 рік, відмітки про зняття заборони – відсутні, документи на підставі яких накладено заборону – відсутні (а.с. 10).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.03.2026 року відображено актуальну інформацію про державну реєстрацію обтяжень, де зазначено, що відповідно до повідомлення № б/н від 20.08.1990 року Ощадбанку № 6319 м. Львів накладена заборона на нерухоме майно ОСОБА_1 про що внесено відомості до Єдиного реєстру заборон і відчужень об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 4548011, 26.02.2007 року (а.с. 3).

З квитанції банку Ощадбанк 6319 від 14.11.1991 року вбачається, що ОСОБА_1 сплатив кредитну заборгованість в розмірі 20 000,00 карбованців (а.с. 18).

З листа Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» від 09.10.2023 року № 111.34-17/6603-8/2023 вбачається, що станом на 09.10.2023 року кредитна заборгованість на ім`я ОСОБА_1 перед АТ «Ощадбанк» - відсутня (а.с. 14).

Застосоване судом законодавство.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Із змісту ст. 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 321 ЦК України закріплено принцип непорушності права власності. Зокрема, встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно до вимог ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з постановою Верховного Суду України від 15.05.2013 в справі № 6-26цс13, вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.

Відповідно до ст.73 Закону України «Про нотаріат» нотаріус за місцем розташування жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, іншого нерухомого майна чи місцем розташування земельної ділянки, або за місцезнаходженням однієї із сторін правочину накладають заборону їх відчуження: за повідомленням установи банку, підприємства або організації про видачу громадянину позики (кредиту) на будівництво, капітальний ремонт чи купівлю жилого будинку (квартири); при посвідченні договору довічного утримання; при посвідченні договору про заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна; за повідомленням іпотекодержателя; в усіх інших випадках, передбачених законом.

У відповідності до п.п.74, 75 Порядку державної реєстрації правна нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868, для проведення державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень таких речових прав, та інші документи, визначені цим Порядком. Документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно, є: рішення суду щодо обтяження речових правна нерухоме майно, що набрало законної сили; рішення державного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно; інші акти відповідних органів державної влади та посадових осіб згідно із законом.

Згідно з п.п.5.1. п.5 гл.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 за № 296/5, нотаріус, який накладав заборону, знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення: кредитора про погашення позики; про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки); про припинення договору іпотеки у зв`язку з набуттям іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, після припинення договору іпотеки у зв`язку з відчуженням іпотекодержателем предмета іпотеки; про припинення, розірвання, визнання недійсним договору ренти, довічного утримання (догляду), спадкового договору; органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини; про скасування рішення суду про оголошення фізичної особи померлою або закінчення п`ятирічного строку з часу видачі свідоцтва про право на спадщину на майно особи, оголошеної померлою; про смерть другого з подружжя, що склали спільний заповіт; про скасування рішення суду про позбавлення батьків дитини батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав; про смерть відчужувача за спадковим договором або про смерть другого з подружжя, що уклали спадковий договір; про відчуження майна, переданого під виплату ренти; за рішенням суду; в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 311 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 №1952-ІV зі змінами, державний реєстратор, що перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, за місцезнаходженням відповідного майна у день надходження відповідного судового рішення формує та реєструє необхідну заяву або реєструє судове рішення про заборону вчинення дій, пов`язаних з державною реєстрацією прав, чи судове рішення про скасування відповідного судового рішення.

Згідно з абзацом 2 пункту 7 Порядку використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 14.12.2012 № 1844/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 18.12.2012 року за №2102/22414, у разі коли при розгляді заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відповідно до якої державній реєстрації підлягає припинення обтяження речового права на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване в Державному реєстрі прав, встановлено наявність запису про таке обтяження в Реєстрах, державний реєстратор переносить відомості запису про таке обтяження до спеціального розділу Державного реєстру прав, після чого на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію припинення обтяження речового права на нерухоме майно вносить запис про припинення такого обтяження до Державного реєстру прав.

З системного аналізу зазначених норм права випливає, що відновлення порушеного права позивача не можливе без виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису про заборону відчуження нерухомого майна і саме на державного реєстратора покладено обов`язок вносити відомості щодо обтяжень до зазначеного реєстру.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово посилався на те, що «ефективний засіб правового захисту» повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі №82614016/16, від 11.02.2019 року у справі №2а-204/1).

Мотиви прийняття рішення та висновки суду.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені.

Враховуючи наявність накладеного арешту на майно, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку та оскільки позивач в інший спосіб, крім звернення до суду з позовом про зняття арешту, захистити своє порушене право власності не може, суд приходить висновку про обґрунтованість вимог позивача та необхідність захисту його права шляхом зняття такого арешту, оскільки позовні вимоги відповідають закону та знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду.

При цьому суд враховує, що скасувати арешт в іншому порядку неможливо, оскільки виконавче провадження, під час якого накладено арешт, знищено за закінченням строків зберігання, запис про арешт в автоматизованій системі відсутній. Отже, державний виконавець позбавлений можливості вирішити питання про звільнення майна з-під арешту у позасудовому порядку.

Отже, наявність накладеного обтяження порушує права позивача, створюються реальні перешкоди в реалізації його права власності на будинок АДРЕСА_1 .

Судові витрати по справі.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема у разі задоволення позову - на відповідача.

При зверненні до суду позивач ОСОБА_1 згідно квитанції сплатив судовий збір у розмірі 1 331 грн 20 коп. (а.с. 22).

Водночас суд приймає до уваги заяву позивача, у якій він просить судові витрати по сплаті судового збору залишити за ним та не стягувати їх з відповідача.

Враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, закріплений у ст. 13 ЦПК України, суд вважає за необхідне судові витрати по справі залишити за позивачем.

На підставі наведеного та керуючись ст. 12, 13, 77-81, 263-265, ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Першої Львівської державної нотаріальної контори Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», про зняття арешту з нерухомого майна - задовольнити.

Зобов`язати Першу Львівську державну нотаріальну контору Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зняти арешт з нерухомого майна, яке перебуває за адресою: АДРЕСА_1 , запис про який внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційним номером обтяження: 40603098 від 10 год 08 хв 22 с 26.02.2007 року, який був накладений Першою Львівською державною нотаріальною конторою (номер нотаріальної дії – 45, найменування органу, що наклав арешт – Ощадний банк № 6319 м. Львів від 20.08.1990 року).

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів, у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 273 ЦПК України).

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст. 273 ЦПК України).

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Перша Львівська державна нотаріальна контора Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ: 02899370, місцезнаходження: м. Львів, вул. Саксаганського, 6).

Третя особа: Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради (код ЄДРПОУ: 2656811, місцезнаходження: м. Львів, вул. Городоцька, 299).

Третя особа: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ: 00032129, місцезнаходження: м. Київ, вул. Госпітальна, 12-Г).

Суддя/підпис/

Згідно з оригіналом.

Суддя: