Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №462/4383/26 — Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/4383/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 року м.Львів

Залізничний районний суд м. Львова у складі головуючого – судді Боровкова Д.О., розглянувши у приміщенні суду у м. Львові у спрощеному позовному проваджені виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

ТОВ «Гелексі Фінанс» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором № 21-08-2025-04 від 21 серпня 2025 року про надання коштів у позику в розмірі 319669,93 грн, з яких заборгованості за тілом кредиту - 155000,00 грн; заборгованості по відсоткам за користування кредитом - 26689,93 грн; штраф за договором застави - 60480,00 грн та штраф за договором - 77500,00 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що 21 серпня 2025 року був укладений вищевказаний договір, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у сумі 45000,00 грн, на умовах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 84 відсотків річних та інші нараховані суми на умовах та в строки, встановлених цим договором. У подальшому, сторони кредитного договору тричі підписували додаткові угоди до вказаного кредитного договору. Так, 16 січня 2026 року між сторонами кредитного договору було укладено договір № 3 про внесення змін та доповнень до договору № 21-08-2025-04 від 21 серпня 2025 року, за умовами якого сума, що надається кредитодавцем позичальнику становить 20000,00 грн, а загальна сума неповернутої позики склала 165000,00 грн. Також, позичальник зобов`язався сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 84 відсотків річних з 21 серпня 2025 року по 01 жовтня 2025 року, 90 відсотків річних з 02 жовтня 2025 року по 10 грудня 2025 року, 102 відсотків. Проте, відповідач зобов`язання до кредитним договором не виконує. В зв`язку з наведеним, просить позов задовольнити.

13 липня 2026 року ухвалою Залізничного районного суду м. Львова вказана справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а відповідачу було запропоновано подати до суду заяву із обґрунтованим запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов по вказаній справі.

10 серпня 2026 року до суду надійшла заява ТОВ «Консалт Солюшенс», в якій заявник просить замінити позивача ТОВ «Гелексі Фінанс» на його правонаступника ТОВ «Консалт Солюшенс», мотивуючи це тим, що 29 липня 2026 року між ТОВ «Гелексі Фінанс» та ТОВ «Консалт Солюшенс» укладено Договір відступлення права вимоги, відповідно до якого ТОВ «Гелексі Фінанс» передало новому кредитодавця належні права вимоги та обов`язки кредитодавця за договором 21-08-2025-04 від 21 серпня 2025 року та заставодержателя за договором застави транспортного засобу, укладеного боржником ОСОБА_1 . Розмір права вимоги, яке відступається становить 319669,93 грн /а.с.164,165/.

10 серпня 2026 року ухвалою Залізничного районного суду м. Львова замінено позивача у справі з ТОВ «Гелексі Фінанс» на ТОВ «Консалт Солюшенс» /а.с.175/.

17 серпня 2026 року представник відповідача – адвокат Зачепіло З.Я. подала до суду відзив на позов, в якому проти позову заперечила, з мотивів того, що позивачем на обґрунтування вимог до матеріалів справи не надано виписки по рахунках, інших первинних документів, які б свідчили про виникнення заборгованості. Крім цього, відповідач звільнений від сплати штрафів у зв`язку із веденням воєнного стану, і тому просить у задоволені позову відмовити /а.с.184-186/.

Враховуючи наведене, відповідно до частини 8 статті 178 та частини 5 статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Судом встановлено, що 21 серпня 2025 року між ТОВ «Гелексі Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір № 21-08-2025-04 надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, згідно з пунктом 1.1 якого, кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у сумі 45000,00 грн, на умовах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 84 відсотків річних та інші нараховані суми на умовах та в строки, встановлених цим договором /а.с.35-44/.

В якості забезпечення своїх зобов`язань за цим договором позичальник надає в заставу кредитодавцю рухоме майно, а саме: транспортний засіб марки «Opel Vivarо», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2006 року випуску, що належить позичальнику на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 .

Кредит надається строком на 12 місяців від дати отримання позичальником коштів, тобто з 21 серпня 2025 року по 21 серпня 2026 року (пункту 1.5 кредитного договору).

У відповідності до пункту 1.6 договору, кредит надається позичальнику готівкою в касі кредитодавця або (згідно заяви позичальника) шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на рахунок (рахунки) вказані позичальником у заяві.

З метою забезпечення виконання зобов`язань, 21 серпня 2025 року між ТОВ «Гелексі Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір застави транспортного засобу, за умовами якого ОСОБА_1 передав в заставу ТОВ «Гелексі Фінанс» автомобіль «Opel Vivarо», реєстраційний номер НОМЕР_1 /а.с.47-50/.

01 жовтня 2025 року ОСОБА_2 звернувся до ТОВ «Гелексі Фінанс» зі заявою про збільшення суми кредиту на 40000,00 грн, на підставі якої, 01 жовтня 2025 року між сторонами кредитного договору було укладено договір №1 про внесення змін та доповнень до договору № 21-08-2025-04 від 21 серпня 2025 року, за умовами якого сума, що надається кредитодавцем позичальнику становить 40000,00 грн, а загальна сума неповернутої позики склала 85000,00 грн. Також, позичальник зобов`язався сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 84 відсотків річних з 21 серпня 2025 року по 01 жовтня 2025 року, 90 відсотків річних з 02 жовтня 2025 року /а.с.53,63,64/.

01 жовтня 2025 року ТОВ «Гелексі Фінанс» перерахувало на розрахунковий рахунок ОСОБА_2 2000,00 грн, а також видало з каси готівкою суму коштів у розмірі 38000,00 грн /а.с.121,128/.

10 грудня 2025 року ОСОБА_2 звернувся до ТОВ «Гелексі Фінанс» зі заявою про збільшення суми кредиту на 60000,00 грн, на підставі якої, 10 грудня 2025 року між сторонами кредитного договору було укладено договір № 2 про внесення змін та доповнень до договору № 21-08-2025-04 від 21 серпня 2025 року, за умовами якого сума, що надається кредитодавцем позичальнику становить 60000,00 грн, а загальна сума неповернутої позики склала 145000,00 грн. Також, позичальник зобов`язався сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 84 відсотків річних з 21 серпня 2025 року по 01 жовтня 2025 року, 90 відсотків річних з 02 жовтня 2025 року по 10 грудня 2025 року, 102 відсотків річних з 11 грудня 2025 року /а.с.77,87,88/.

11 грудня 2025 року ТОВ «Гелексі Фінанс» видало ОСОБА_2 з каси готівкою суму коштів у розмірі 49900 грн, а також, за дорученням відповідача ТОВ «Гелексі Фінанс», за рахунок отриманого кредиту, перерахувало ФОП ОСОБА_3 – 6100,00 грн та ОСОБА_4 – 4000,00 грн /а.с.122,123,129/.

16 січня 2026 року ОСОБА_2 звернувся до ТОВ «Гелексі Фінанс» зі заявою про збільшення суми кредиту на 20000,00 грн, на підставі якої, 16 січня 2026 року між сторонами кредитного договору було укладено договір № 3 про внесення змін та доповнень до договору № 21-08-2025-04 від 21 серпня 2025 року, за умовами якого сума, що надається кредитодавцем позичальнику становить 20000,00 грн, а загальна сума неповернутої позики склала 165000,00 грн. Також, позичальник зобов`язався сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 84 відсотків річних з 21 серпня 2025 року по 01 жовтня 2025 року, 90 відсотків річних з 02 жовтня 2025 року по 10 грудня 2025 року, 102 відсотків річних з 11 грудня 2025 року, При цьому, загальна сума неповернутої позики складає 155000,00 грн /а.с.101,11,112/.

ТОВ «Гелексі Фінанс» свої зобов`язання щодо надання кредитних коштів виконало належним чином.

Разом з тим, з виписки особової картки ОСОБА_2 убачається, що відповідач належним чином не виконував своїх зобов`язань, не здійснював у повному обсязі сплату платежів в рахунок погашення суми кредиту та нарахованих процентів, у зв`язку з чим утворилась заборгованість за вказаним договором, яка станом на 25 лютого 2026 року становить 181689,93 грн, що складається із: заборгованості по тілу кредиту – 155000,00 грн та заборгованості по відсоткам за користування кредитом – 26689,93 грн /а.с.15/.

25 лютого 2026 року ТОВ «Гелексі Фінанс» направило лист-вимогу № 224, в якій просило відповідача погасити прострочену заборгованість, яка станом на 25 лютого 2026 року становить 319669,93 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту – 155000,00 грн, заборгованості по відсоткам за користування кредитом – 26689,93 грн; штрафу за договором застави – 60480,00 ; штрафу за договором позики – 77500,00 грн /а.с.132/.

Проте, відповідач ніяким чином на вказану вимогу позичальника не зреагував, заборгованість не погасив.

29 липня 2026 року між ТОВ «Гелексі Фінанс» та ТОВ «Консалт Солюшенс» укладено Договір відступлення права вимоги, відповідно до якого ТОВ «Гелексі Фінанс» передало новому кредитодавця ТОВ «Консалт Солюшенс» належні права вимоги та обов`язки кредитодавця за договором 21-08-2025-04 від 21 серпня 2025 року та заставодержателя за договором застави транспортного засобу, укладеного боржником ОСОБА_1 . Розмір права вимоги, яке відступається становить 319669,93 грн /а.с.168-170/. Також, 29 липня 2026 року між ТОВ «Гелексі Фінанс» та ТОВ «Консалт Солюшенс» був підписаний акт прийому-передачі документів, що підтверджує передачу права вимоги до ОСОБА_2 відповідно до вимог пункту 2.1 вказаного Договору відступлення права вимоги /а.с.171/.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Щодо вимог до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 155000,00 грн та заборгованості по відсоткам за користування кредитом у розмірі 26689,93 грн.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На підставі частини 1 статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір вважається укладеним, якщо сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов відповідно до норм чинного законодавства (статті 638, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України).

Згідно зі статтею 129 Конституції України до основних засад судочинства відноситься, зокрема принцип змагальності сторін і свободи в наданні ними суду своїх доказів та в доведенні перед судом їхньої переконливості. Вказане положення є головним нормативним закріпленням принципів змагальності та диспозитивності в законодавстві України.

Загальна формула принципу змагальності та диспозитивності у цивільному судочинстві закріплена в статтях 12, 13 ЦПК України, відповідно до яких цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до принципу диспозитивності обов`язок доказування фактичних обставин, що мають значення для справи, повною мірою покладається на сторони та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до статей 79, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Матеріалами справи підтверджено, що договір № 21-08-2025-04 надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 21 серпня 2025 року був підписаний ТОВ «Гелексі Фінанс» та ОСОБА_2 , які досягли згоди щодо усіх істотних його умов, мали потрібний обсяг цивільної дієздатності, їх волевиявлення було вільним і відповідало внутрішній волі.

Крім цього, між сторонами кредитного договору неодноразово укладалися додаткові угоди, за якими ОСОБА_2 отримував кредитні кошти.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, між

ТОВ «Гелексі Фінанс» та ОСОБА_2 укладено договір застави транспортного засобу.

Також у матеріалах справи наявні видаткові касові ордери та платіжні інструкції, на підтвердження отримання ОСОБА_2 коштів через касу позивача.

У спорах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник – повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

Позивач довів належними та допустимими доказами факт укладення з ОСОБА_2 кредитного договору, надання позичальнику кредитних коштів, тобто виконання ТОВ «Гелексі Фінанс» належним чином своїх обов`язків та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань.

У свою чергу ОСОБА_2 не спростував факту отримання кредитних коштів,

а також факту неналежного виконання зобов`язань перед ТОВ «Гелексі Фінанс», зокрема, не спростував розмір заборгованості за тілом кредиту та за відсотками, заявленої до стягнення.

Суд зауважує, що тягар доказування покладається на обидві сторони спору. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

З огляду на встановлені у цій справі обставини, суд приходить до висновку, що неналежне виконання грошових зобов`язань зі сторони відповідача призвело до виникнення заборгованості за кредитним договором, тому є обґрунтованими вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 155000,00 грн та заборгованості по відсоткам за користування кредитом у розмірі 26689,93 грн, а відтак у нового кредитора виникло право на стягнення суми заборгованості за кредитним договором у розмірі 181689,93 грн.

Щодо вимог до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за штрафом за договором застави в розмірі 60480,00 грн та штрафом за договором позики в розмірі 77500,00 грн.

У пункті 8.16 договору надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 21-08-2025-04 від 21 серпня 2025 року зазначено, що у випадку невиконання обов`язків, визначених ч. 10 п.2.2.2 цього договору позичальник сплачує кредитодавцю штраф в розмірі 50% від суми кредиту, тобто, 77500,00 грн (155000,00 грн. : 100% х 50%).

Пунктом 4.1 договору застави транспортного засобу від 21 серпня 2025 року передбачено , що за невиконання та неналежне виконання умов договору заставодавець сплачує штраф в розмірі 30% від вартості предмета застави.

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року №2120-IX (набрав чинності 17 березня 2022 року) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Отже, з урахуванням введення в Україні воєнного стану, та враховуючи положення пункту 18 Прикінцевих і Перехідних положень ЦК України, позовні вимоги про стягнення штрафів за договором застави та договором позики задоволенню не підлягають.

Висновки суду у справі.

Враховуючи наведене, суд, дослідивши докази по справі в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, і тому вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 155000,00 грн та заборгованості по відсоткам за користування кредитом у розмірі 26689,93 грн підлягають задоволенню, а у задоволені вимоги про стягнення заборгованості за штрафами слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат.

Судові витрати у справі складаються зі сплаченого позивачем судового збору в розмірі 4795,05 грн. У матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо інших судових витрат .

Беручи до уваги, що позовні вимоги в розмірі 319669,93 грн були задоволені частково на суму 181689,93 грн, що становить 56,84% від ціни позову, суд вважає, що відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за розгляд справи у суді в сумі 2725,50 грн., тобто, пропорційно до задоволених позовних вимог (4795,05 грн. : 100% х 56,84% = 2725,50 грн).

Керуючись статтями 81,89,141,263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» 181689 гривень 93 коп. заборгованості за кредитним договором, 2725 гривень 50 коп. судового збору. Всього стягнути 184415 (сто вісімдесят чотири тисячі чотириста п`ятнадцять) гривень 43 коп.

В решті вимог позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Львівського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» (650468, м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 36, офіс 308; ЄДРПОУ 42251700).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКП: НОМЕР_3 ).

Суддя:

Оригінал рішення.