Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №442/6248/26 — Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/6248/26

Провадження №3/442/1724/2026

П О С Т А Н О В А

Іменем України

14 жовтня 2026 року суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Курус Р.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 ,

за ст. 173 КУпАП, -

в с т а н о в и л а :

Відносно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №210665 від 15.07.2026, ОСОБА_1 15.07.2026 близько 10:50 год. будучи на вул. Лепкого, 17, що є громадським місцем, виражався нецензурною майкою до громадян, чим порушував їх людську мораль та гідність.

13.10.2026 до ОСОБА_1 застосовано привід у судове засідання, призначене на 14.10.2026 о 09:05 год., проте уповноважені працівники Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області явку правопорушника до суду не забезпечили, постанова про привід не виконана.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст. 6 даної Конвенції.

У пункті 41 рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (заява №3236/02) зазначається, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Приймаючи до уваги те, що судом вжиті необхідні заходи для забезпечення участі у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від особи, що притягається до адміністративної відповідальності не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим причини його неявки до суду визнані неповажними. За таких обставин вважаю за можливе провести розгляд справи у відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних матеріалів.

Перевіривши матеріали справи доходжу до наступних висновків.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне з`ясування обставин по справі.

Так, відповідно до ст. 280 КУпАП, орган ( посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Відповідно до ст. 173 КУпАП дрібним хуліганством визнається нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок та спокій громадян.

Об`єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку. При цьому громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, передбачає наявність діяння: 1) нецензурну лайку в громадських місцях, 2) образливе чіпляння до громадян та 3) вчинення інших подібних дій, що як наслідок порушують громадський порядок та спокій громадян.

Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони дрібного хуліганства є місце його вчинення, а саме громадське місце, яке має законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під`їзди, а також підземні переходи, стадіони.

При цьому, відповідно до суб`єктивної сторони дрібного хуліганства, особа усвідомлює, що її дії є протиправними і передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне цього. Крім цього, мотив особи спрямований на задоволення індивідуальних проблем самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.

Поряд з цим, при вчиненні хуліганства, особа прагне показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.

Таким чином, склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 173 КУпАП, є формальним, коли діяння становить склад проступку незалежно від настання шкідливих наслідків, характеризується зухвалою поведінкою громадян, неповагою до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття.

На доказ провини ОСОБА_1 до матеріалів справи долучено : - протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА №210665 від 15.07.2026, згідно якого ОСОБА_1 15.07.2026 близько 10:50 год. будучи на вул. Лепкого, 17, що є громадським місцем, виражався нецензурною майкою до громадян, чим порушував їх людську мораль та гідність; - рапорт телефоного повідомлення до органу поліції, згідно якого заявниця повідомила, що чоловік у стані алкогольного сп`яніння поводить себе агресивно, стукав у її двері, налякав дитину; - письмові пояснення ОСОБА_2 , яка вказує, що просила ОСОБА_1 зупинитись, запитала, що він тут робить, на що останній почав нецензурно висловлюватись у її сторона та втікати; письмові пояснення ОСОБА_3 , який вказує, що ОСОБА_1 покинув місце події, нецензурно висловлювався в їхню сторону; копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №453418 від 15.07.2026, складеного відносно ОСОБА_1 за ст.185 КУпАП; копію протоколу про адміністративне затримання №177509 від 15.07.2026; - рапорти працівників поліції від 10.08.2026 та 06.10.2026.

Приймаючи до уваги те, що правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, встановлює відповідальність за вчинення хуліганських дій, у протоколі про адміністративне правопорушення повинні бути конкретизовані мотиви, якими керувався правопорушник під час вчинення правопорушення, спосіб вчинення правопорушення та вказано, що дії правопорушника носили навмисний характер і були спрямовані на порушення громадського порядку і спокою громадян.

При цьому у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 288/1158/16-к роз`яснено, що обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм відмежування хуліганства від інших незаконних дій проти особи. При цьому хуліганські дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку тотального негативізму й ворожого ставлення до суспільства.

Поряд з цим, наявність умислу в діях ОСОБА_1 на порушення громадського порядку і спокою інших громадян, прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві не встановлено.

За таких обставин, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про недоведеність вини в діях ОСОБА_1 та відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КпАП України.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Згідно з приписами ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Згідно із вимогами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок відповідно до закону здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.

В Рекомендаціях №R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції» одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов`язку нести тягар доказування саме для адміністративних органів (принцип 7).

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

За таких обставин, суддя приходить до висновку, що допустимими та достатніми доказами не доведено вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає до закриття у зв`язку із відсутністю в її діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.

Згідно п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 284 КУпАП постанова про закриття справи виноситься, зокрема, при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.

Керуючись ст. ст. 173, 247, 283, 284 КУпАП, -

п о с т а н о в и л а :

Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду.

Постанова вступає в законну силу після закінчення строку на її оскарження та підлягає пред`явленню до виконання протягом трьох місяців.

Суддя Курус Р.І.