Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №461/5193/25 — Галицький районний суд м. Львова

Суд: Галицький районний суд м. Львова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Справи в порядку виконання судових рішень у справах про адміністративні правопорушення

Дата: 12 жовтня 2026 р.

Справа: №461/5193/25

Суддя: Стрельбицький В. В.

Справа №461/5193/25

Провадження №3-в/461/77/26

П О С Т А Н О В А

13 жовтня 2026 року м. Львів

Суддя Галицького районного суду м. Львова Стрельбицький В.В., розглянувши заяву представника Криворізького ВДВС у Криворізькому районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шманіної К.Ю., за участі представника митного органу – Лубоцького Б.І., про заміну порядку та способу виконання постанови,

встановив:

Постановою судді Галицького районного суду м. Львова від 15 липня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 Митного кодексу України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді конфіскації транспортного засобу марки “Opel” модель “Astra” реєстраційний номер НОМЕР_1 (країна реєстрації Республіка Польща) VIN № НОМЕР_2 . Також, вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 605 гривні 60 копійок судового збору.

Шманіна К.Ю., яка діє в інтересах Криворізького ВДВС у Криворізькому районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, звернулась до суду із заявою про заміну порядку та способу виконання постанови.

Заяву мотивує тим, що на виконанні в Криворізькому ВДВС у Криворізькому районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження №79123256 з примусового виконання постанови №461/5193/25, виданої Галицьким районним судом м. Львова.

16.09.2025 року державним виконавцем Криворізькому ВДВС у Криворізькому районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України винесено постанову про розшук майна боржника, що підлягає конфіскації, а саме - автомобіля марки “Opel” модель “Astra” реєстраційний номер НОМЕР_1 (країна реєстрації Республіка Польща) VIN № НОМЕР_2 .

Зазначає, що при проведенні виконавчих дій встановлено, що транспортний засіб органами МВС не розшукано. Згідно пояснень боржника, такий автомобіль залишений останнім для потреб ЗСУ у в/ч НОМЕР_3 та останнє відоме місцезнаходження автомобіля – окупована територія Донецької області, а відтак наявність транспортного засобу та його стан за адресою перевірити неможливо.

Відтак, з огляду на те, що неможливо встановити місце знаходження майна, яке підлягає конфіскації - автомобіля марки “Opel” модель “Astra” реєстраційний номер НОМЕР_1 (країна реєстрації Республіка Польща) VIN № НОМЕР_2 , заявник просить змінити порядок і спосіб виконання згаданої постанови.

Представник заявника в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подала до суду заяву в якій просить проводити слухання справи за її відсутності, зазначивши, що заяву підтримує та просить задовольнити.

Представник Львівської митниці Лубоцький Б.І. в судовому засіданні при вирішенні заяви поклався на розсуд суду.

Дослідивши подану заяву, долучені до неї документи та матеріали судової справи, заслухавши доводи учасника процесу, приходжу до наступних висновків, виходячи з наведених нижче мотивів та встановлених обставин справи.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Слід зазначити, що посилання представника виконавчої служби на положення ст. 435 ЦПК України є нерелевантними, адже справа у якій ухвалено рішення, яке виконується відповідним підрозділом виконавчої служби розглядалось в порядку визначеному Митним кодексом України. Таким чином, наведені доводи заявника є безпідставними.

У відповідності до ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Стаття 2 КУпАП встановлює, що законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо. Положення цього Кодексу поширюються і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена законами, ще не включеними до Кодексу. Зміни до законодавства України про адміністративні правопорушення можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та інших законів України, що встановлюють адміністративну відповідальність, та/або до законодавства України про кримінальну відповідальність, та/або до кримінального процесуального законодавства України. Питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулюються Митним кодексом України.

Згідно ст. 304 КУпАП, питання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Відповідно до ст. 305 КУпАП, контроль за правильним і своєчасним виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення здійснюється органом (посадовою особою), який виніс постанову, та іншими органами державної влади в порядку, встановленому законом.

З досліджених судом матеріалів справи встановлено наступне.

Постановою судді Галицького районного суду м. Львова від 15 липня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 Митного кодексу України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді конфіскації транспортного засобу марки “Opel” модель “Astra” реєстраційний номер НОМЕР_1 (країна реєстрації Республіка Польща) VIN № НОМЕР_2 . Також, вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 605 гривні 60 копійок судового збору.

Зазначена постанова набрала законної сили.

Щодо доводів наведених заявником, суд зазначає наступне.

Так, згідно додатків до вказаної заяви судом встановлено, що 16.09.2025 заступником начальника відділу Криворізького ВДВС у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Шманіної К.Ю. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 79123256.

За твердженнями автора заяви, такі скеровані сторонам виконавчого провадження. Водночас, підтверджень скерування та отримання таких до поданої заяви не долучено.

Крім цього, 16.09.2025 заступником начальника відділу Криворізького ВДВС у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Шманіної К.Ю. винесено постанову про розшук майна боржника.

За твердженнями автора заяви, розшук такого майна здійснювалось органами МВС.

Водночас, доказів скерування вказаної постанови на виконання до органів МВС, як і її скерування сторонам виконавчого провадження, заявник до суду не надав.

Так само і відсутні відомості чи матеріали щодо виконання чи неможливості виконання такої постанови уповноваженими на те правоохоронними органами, які б підтверджували твердження автора поданої заяви щодо безрезультатності вжиття заходів щодо розшуку майна боржника.

Відтак, належних відомостей та доказів неможливості виконання вищезгаданої постанови в частині конфіскації транспортного засобу матеріали справи не містять і до відповідної заяви їх не долучено.

В свою чергу письмові поясненнями боржника про місце перебування автомобіля марки “Opel” модель “Astra” реєстраційний номер НОМЕР_1 (країна реєстрації Республіка Польща) VIN № НОМЕР_2 , у в/ч НОМЕР_3 та останнє відоме йому місцезнаходження автомобіля – окупована територія Донецької області, без належних доказів, не є підтвердженням неможливості конфіскації транспортного засобу. Зокрема, до заяви не долучено доказів того чи перевірялась інформація наведена боржником виконавцем.

Отже, фактично на даний час постанова судді не виконана.

Відповідно до ч. 1. 2 ст. 541 МКУ, постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил у частині конфіскації виконується державним виконавцем в установленому законом порядку. У разі неможливості конфіскації товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, з осіб, які вчинили порушення митних правил, державним виконавцем за рішенням суду в установленому законом порядку може стягуватися вартість цих товарів, транспортних засобів.

Таким чином, положення Митного кодексу України визначають порядок та спосіб виконання рішення суду про конфіскацію майна у разі неможливості конфіскації товарів чи транспортних засобів.

Згідно ч. 3 ст. 33 ЗУ «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Під зміною способу виконання судового рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації та виконання рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, який воно виконувалось до цього. У свою чергу, встановлення чи зміна способу або порядку виконання судового рішення може мати місце виключно за умови існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. При цьому, фактичною підставою для встановлення та зміни способу або порядку виконання судового рішення є наявність обставин, які істотно ускладнюють або унеможливлюють виконання судового рішення у раніше встановлений спосіб.

Отже, чинне законодавство пов`язує можливість змінити спосіб і порядок виконання рішення суду лише за умов доведення заявником існування обставин, що ускладнюють виконання або роблять його неможливим. Наявність таких обставин має бути підтверджено належними та допустимими доказами.

Водночас, звертаючись до суду із заявою про заміну порядку та способу виконання постанови, представник виконавчої служби не вказує, який саме спосіб чи порядок слід застосувати суду для виконання рішення суду. Отже, заява не містить належного обґрунтування ключового аспекту, який повинен бути врахований судом при її вирішенні.

Наведене вказує на необґрунтованість заяви та відсутність законних підстав для її задоволення.

Таким чином, виходячи з вищенаведеного, приходжу до висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст. 304 КУпАП,

постановив:

У задоволенні заяви Шманіної К.Ю., яка діє в інтересах Криворізького ВДВС у Криворізькому районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про заміну порядку та способу виконання постанови відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Стрельбицький В.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua