Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №461/6338/26 — Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/6338/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2026 року суддя Галицького районного суду міста Львова Волоско І.Р., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп", третя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» про стягнення коштів, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Галицького районного суду м. Львова з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія" Княжа Вієнна Іншуранс Груп", третя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» про стягнення коштів, який мотивований тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 20 червня 2024 року з його вини, відповідач не здійснив повного відшкодування шкоди в межах договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Зокрема, страхова компанія потерпілого ПрАТ «СК «АРКС» виплатила відшкодування у розмірі 41 987,00 грн, тоді як відповідач ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» компенсував ПрАТ «СК «АРКС» страхове відшкодування не в повному обсязі, перерахувавши лише 27 624,39 грн, внаслідок чого з позивача за рішенням суду було стягнуто 14 362,61 грн різниці між фактичним розміром шкоди та виплаченим страховим відшкодуванням. Позивач вважає, що обов`язок із відшкодування цієї суми покладається на страховика в межах умов договору та встановленого страхового ліміту, а не на нього як особу, яка сплачувала страхові платежі. У зв`язку з цим, з урахуванням збільшених позовних вимог, просить стягнути з відповідача 16 455,19 грн, включно з основним боргом і витратами виконавчого провадження.

Ухвалою суду від 20 серпня 2026 року провадження у справі відкрито та вирішено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Сторони у справі про судовий розгляд даного позову були повідомлені належним чином.

Відповідачем ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» подано відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти задоволення позову, зазначаючи, що свої зобов`язання за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності виконав належним чином, виплативши ПрАТ «СК «АРКС» страхове відшкодування в розмірі 27 624,39 грн з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу пошкодженого транспортного засобу відповідно до статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». На думку відповідача, різниця між фактичним розміром шкоди та виплаченим страховим відшкодуванням підлягає відшкодуванню безпосередньо особою, відповідальною за завдану шкоду, що було предметом розгляду в іншій судовій справі. У зв`язку з наведеним, просить відмовити в задоволенні позову.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у відповідності до положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України до суду не надійшло.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 30.04.2025 ПАТ «Страхова компанія «АРКС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 21 серпня 2025 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 14362 гривні 61 копійка та вирішено питання судових витрат.

Постановою Львівського апеляційного суду від 18 травня 2026 року рішення Галицького районного суду м. Львова від 21 серпня 2025 року залишено без змін.

Матеріалами справи встановлено, що 16.12.2023 між ПАТ «СК «АРКС» та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування транспортного засобу Audi A3, р.н. НОМЕР_1 , за умовами якого страховик зобов`язався у разі настання страхового випадку виплатити страхове відшкодування.

20.06.2024 сталася ДТП за участю автомобілів Audi A3, р.н. НОМЕР_1 та MERCEDES-BENZ GLK 250, р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Факт ДТП підтверджується повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, згідно з яким ОСОБА_1 визнав свою вину у її вчиненні.

Встановлено, що ДТП сталася з вини ОСОБА_1 , внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Audi A3, р.н. НОМЕР_1 .

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 у зв`язку з використанням автомобіля MERCEDES-BENZ GLK 250, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» за полісом обов`язкового страхування № ЕР219442049.

15.07.2024 АТ «СК «АРКС» на підставі зібраних документів виплатило страхове відшкодування у розмірі 41 987,00 грн на рахунок ТОВ «ВМ», реквізити якого надав власник автомобіля Audi A3, р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_2

30.08.2024 ПАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля Audi A3, р.н. НОМЕР_1 , виплатило АТ «СК «АРКС» 27 624,39 грн.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно з ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц, провадження №14-176цс18 (пункти 68-70) викладений висновок, відповідно до якого стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди.

Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку.

Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього.

За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування.

Таким чином відносини регулюються статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування».

Страховик потерпілої особи виконав свої зобов`язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування завданих збитків у повному обсязі.

У зв`язку з виплатою страхового відшкодування (в даному випадку Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС»), до цієї особи, як до страховика потерпілої особи, перейшло право вимоги до завдавача шкоди (позивача) у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв`язку із завдання шкоди позивачем.

Відносини ж між позивачем ОСОБА_1 та його страховиком ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» регулюються умовами, визначеними у договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, та правилами статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

ПрАТ “Страхова компанія ”АРКС" як страховик потерпілої в ДТП 20.06.2024 року особи, виконало свої зобов`язання за договором добровільного страхування автомобіля Audi A3 відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування завданих збитків у повному обсязі - в розмірі 41 987,00 грн. згідно рахунку ТОВ «ВМ», що було встановлено у судовій справі № 461/3471/25 . У зв`язку з виплатою ПрАТ “СК ”АРКС" страхового відшкодування, до нього, як до страховика потерпілої особи, перейшло право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв`язку із завданням шкоди Позивачем . У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цивільно-правова відповідальність завдавача шкоди (Позивача) була застрахована у ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» за полісом страхування № ЕР-219442049, що був укладений 15.02.2024 року . Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за полісом страхування № ЕР-219442049, що був укладений 15.02.2024 р., ДТП мала місце 20.06.2024 року, регулюються Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.07.2004 року, який є спеціальним для даних правовідносин (Закон № 3720-IX від 21.05.2024 року набрав чинності з 01.01.2025 року).

Відповідно до ст.2 даного Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV - якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Відповідно до ст.29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.07.2004 р. - у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу страховиком відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого порядку, встановленому законодавством.

Вказане підтверджується Постановами Верховного Суду від 12.03.18 р. у справі № 910/5001/17, від 03.10.2018 року у справі № 686/17155/15-ц .

Відповідно до п.34.4 ст.34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.07.2004 р. - для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком залучаються їх працівники. Визначення розміру страхового відшкодування проводилась на підставі наданого ПрАТ “СК ”АРКС" Рахунку № 3867 від 11.07.2024 р. ТОВ «ВМ», з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, який було розраховано згідно п. 7.38 «Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів» , оскільки строк експлуатації автомобіля Audi A3 д.н. НОМЕР_1 перевищував 7 років. Відповідно до Рахунку № 3867 від 11 липня 2024 р., ТОВ «ВМ», вартість складових, що підлягають заміні – 30 822,36 грн., вартість матеріалів та робіт – 11 165,24 грн.

Коефіцієнт фізичного зносу склав – 0,466. З урахуванням коефіцієнту фізичного зносу (0,466) на складові, що підлягають заміні, розмір матеріального збитку склав – 27 624,39 грн. , що й було сплачено ПрАТ “СК ”АРКС", чого Позивач не заперечує.

Таким чином ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (відповідач) виконало свої зобов`язання, відшкодувавши витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням його зносу.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана оплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У зв`язку із заміною сторони кредитора у деліктному правовідношенні в межах фактичних витрат до ПАТ «СК «АРКС» перейшло право вимоги у відповідній частині до ОСОБА_1 , оскільки страхова виплата його страховика є недостатньою для повного відшкодування завданої ним шкоди.

Отже, за змістом статті 993 ЦК України в системному зв`язку зі статтею 990 цього Кодексу та статтею 27 Закону України «Про страхування» можна дійти висновку про те, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди в межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Також Постановою від 22 квітня 2020 року Верховний Суд у справі № 756/2632/17 погодився із позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 у якій суд дійшов висновку, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки у цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Зазначене вище підтверджується рішенням Галицького районного суду м.Львова від 21.08.2025 року та постановою Львівського апеляційного суду від 18.05.2026 року у справі № 461/3471/25, що набрали законної сили , копії яких надано позивачем з позовною заявою.

Даними судовими рішеннями у справі № 461/3471/25, що набрали законної сили, визнано повним та правомірно визначеним розмір страхового відшкодування, що було сплачено ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь ПрАТ “СК ”АРКС", у зв"язку з чим різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» було стягнуто саме з позивача.

Згідно ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, у постанові Львівського апеляційного суду від 18.05.2026 року у справі № 461/3471/25 вказано, що суд першої інстанції встановивши, що вартість матеріального збитку, завданого пошкодженням автомобіля Audi A3 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась з вини ОСОБА_1 , перевищує виплачений позивачу розмір страхового відшкодування, прийшов до правильного висновку, що з нього, як із винної особи, підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди та отриманим страховим відшкодуванням у розмірі 14362,61 грн. (41987 - 27624,39 = 14362,61).

Не заслуговують на увагу доводи ОСОБА_1 про те, що оскільки його цивільно-правова відповідальність на час ДТП була застрахована у ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», то саме останнє зобов`язане відшкодовувати заподіяну шкоду у повному розмірі, оскільки вказана страхова компанія з урахуванням вимог статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виконало свої зобов`язання за договором обов`язкового страхування, укладеним зі відповідачем, тому різниця між фактичним розміром понесених витрат та отриманим страховим відшкодуванням підлягає стягненню саме з ОСОБА_1 "

Оскільки автомобіль потерпілого ремонтувався за КАСКО («АРКС») без урахування зносу (за умовами їхнього добровільного договору), а законом по ОСЦПВ передбачено знос, то виникла різниця (14 362,61 грн).

Вказану різницю суд зобов`язав сплатити саме винуватця ДТП ( ОСОБА_1 ) на підставі ст. 1194 ЦК України.

Водночас сам факт стягнення з позивача зазначеної суми судовим рішенням не є достатньою підставою для покладення на відповідача обов`язку відшкодувати її позивачу.

Для задоволення заявлених вимог позивач повинен довести наявність передбачених законом або договором підстав для стягнення з відповідача заявлених коштів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 27 624,39 грн з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових пошкодженого транспортного засобу. Правомірність визначення цього розміру страхового відшкодування була предметом оцінки судів у справі № 461/3471/25.

ОСОБА_1 не довів, що відповідач порушив умови договору обов`язкового страхування або вимоги законодавства, а тому не довів наявності правових підстав для покладення на відповідача обов`язку з відшкодування 16 455,19 грн, у тому числі витрат виконавчого провадження.

Стаття 1194 ЦК України чітко покладає обов`язок покриття різниці (між реальним ремонтом і виплатою зі зносом) саме на завдавача шкоди (винуватця ДТП), яким є позивач ОСОБА_1 .

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що що ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» не порушувала умов договору ОСЦПВ і своїх зобов`язань перед ОСОБА_1 не перевищувала, оскільки ст.29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV дозволяв їй застосувати знос, а відтак вимоги ОСОБА_1 не знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, є необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

вирішив:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп", третя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» про стягнення коштів – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Суддя І.Р.Волоско