Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №461/7353/26 — Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/7353/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2026 року м.Львів

Галицький районний суд міста Львова в складі:

головуючого судді – Мисько Х.М.,

при секретарі судового засідання Бевзюк М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом до Галицької районної адміністрації ЛМР про скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення №114 від 16.07.202 року

В обґрунтування позову покликається на те, що 16 липня 2026 року адміністративною комісією Галицької районної адміністрації ЛМР було винесено постанову №114 про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП та накладено штраф.

Позивач вказує, що розміщення мобільної рами для вазонів із квітами є частиною ініціативи з озеленення та благоустрою подвір`я, не є захаращенням території, не перешкоджає проходу та не порушує санітарних норм. Також вказує, що власним коштом організувала ремонт і пристосування сходів, а також ремонт аварійного каналізаційного колектора та труб у підвалі будинку. На її переконання, сходи та подвір`я відповідають вимогам безпеки й не створюють перешкод для евакуації, що підтверджується фотодоказами. При цьому, з позивачем проживає маломобільна мати 1942 року народження, яка пересувається на інвалідному візку, у зв`язку з чим питання безпечного пересування є для неї особливо важливим. Крім того, стверджує, що адміністративний протокол № 4 від 25.06.2026 складено за її відсутності, з її правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, її не ознайомили, а постанову № 114 адміністративна комісія винесла без її участі, чим порушила право на захист. Також, звертає увагу на помилкове зазначення в постанові строку сплати штрафу — до 16.08.2025 року, тобто до дати винесення постанови, що, на її думку, свідчить про неналежне оформлення оскаржуваного рішення.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.09.2026 року визначено суддю Мисько Х.М.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 15.09.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

18.09.2026 року представником Галицької районної адміністрації ЛМР скеровано на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що 03.06.2026 ЛКП «Княже місто» своїм листом №476/01-10 від 03.06.2026р., ОСОБА_2 повідомило, що на фейсбук звернувся мешканець будинку АДРЕСА_1 з приводу створення незручностей внаслідок наскладування нею особистих речей, меблів, коробок та іншихпредметів у місцяхзагального користування вподвір`ї будинку АДРЕСА_1 . Враховуючи наведене, розміщення та зберігання речей домашнього вжитку та інших предметів у подвір`ї будинку, яке належить до місць загального користування, є неприпустимим, оскільки порушує вимоги пожежної безпеки, санітарні норми та правила утримання житлових будинків. Такі дії перешкоджають належному користуванню спільним майном співвласників будинку та порушують їхні права. Вказаним листом ОСОБА_2 зобов`язали до 16.06 2026 року звільнити місця загального користування, а саме подвір`я будинку, від сторонніх речей та надалі утримуватись від їх розміщення і захаращення спільного майна співвласників. У разі невиконання вимог цього попередження та неусунення виявлених порушень працівниками ЛКП “Княже місто” буде складено протокол про адміністративне правопорушення, який буде скеровано на розгляд адміністративної комісії при Галицькій районній адміністрації ЛМР для прийняття відповідного рішення згідно з вимогами чинного законодавства. Просили поставитись до цього попередження відповідально та невідкладно усунути виявлені порушення. 25.06.2026 ЛКП «Княже місто» складено протокол №4 щодо ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , за не прибрані особисті речі, коробки та інші предмети у місцях загального користування та подвір`я будинку по АДРЕСА_1 . 26.06.2026 ЛКП «Княже місто» скеровано лист ОСОБА_3 №541/01-10 від 26.06.2026, в якому ЛКП «Княже місто» повідомляє, що протокол від 16.06.2026 року, щодо вчиненого адміністративного правопорушення (нагромадження речей, коробок та інших предметів в місцях загального користування та в подвір`ї будинку АДРЕСА_1 ) повернуто районною адміністрацією для уточнення відомостей про особу правопорушника. У зв`язку з цим надсилають копію протоколу від 25.06.2026 року виправленого з урахуванням зазначених зауважень. Протокол буде повторно скеровано на розгляд адміністративної комісії Галицької районної адміністрації ЛМР для прийняття рішення відповідно до вимог чинного законодавства. Вказує, що відповідно до інформації з Реєстру територіальної громади Галицького району м. Львова– ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Повістки скеровано на адресу місця проживання (як зазначено у протоколі) та місце реєстрації ОСОБА_1 ,- АДРЕСА_2 . Адміністративною комісією скеровано повістку №4 від 02.07.2026 рекомендованою кореспонденцією 02.07.2026 трекінг R067216686966 на засідання, яке призначено на 09.07.2026. 09.07.2026 на засідання комісії ОСОБА_1 , не з`явилась, заяв чи клопотань не надходило, належним чином повідомлена про місце, дату та час розгляду справи. Адміністративною комісією скеровано повідомлення ЛКП “Княже місто” від 03.07.2026 електронною поштою, для забезпечення явки майстра дільниці, для надання інформації щодо вказаного протоколу на засідання, яке призначено на 09.07.2026. 09.07.2026 майстер дільниці ЛКП “Княже місто” на засідання адміністративної комісії з`явилась, повідомила, що станом на 09.07.2026р., ОСОБА_1 , особисті речі, коробки та інші предмети у місцях загального користування та подвір`ї будинку АДРЕСА_1 не прибрала. Адміністративною комісією скеровано повістку №3 від 10.07.2026 рекомендованою кореспонденцією 10.07.2026 трек-номер R067224982779 на засідання, яке призначено на 16.07.2026. 16.07.2026 на засідання комісії ОСОБА_1 , не з`явилась, заяв чи клопотань не надходило, належним чином повідомлена про місце, дату та час розгляду справи. Адміністративною комісією скеровано повідомлення ЛКП “Княже місто” від 15.07.2026 електронною поштою, для забезпечення явки майстра дільниці, для надання інформації щодо вказаного протоколу на засідання, яке призначено на 16.07.2026. 16.07.2026 майстер дільниці ЛКП «Княже місто» на засідання адміністративної комісії не з`явились, проте повідомила, що станом на 16.07.2026р., ОСОБА_1 , особисті речі, коробки та інші предмети у місцях загального користування та подвір`ї будинку АДРЕСА_1 не прибрала, долучили фото світлину. Оскільки ОСОБА_1 , на засідання адміністративної комісії двічі не з`явилась, проте належним чином була повідомлена про розгляд протоколу складеного щодо неї, комісією прийнято рішення– розглядати справу за наявними матеріалами. Адміністративною комісією досліджено такі матеріали справи, а саме: Протокол №4 від 25.06.2026 із підтвердженням про направлення; фото світлини; лист ЛКП “Княже місто” від 03.06.2026 із підтвердженням про направлення; лист ЛКП “Княже місто” від 26.06.2026 із підтвердження про направлення; повідомлення ЛКП “Княже місто” від 03.07.2026; повістка №4 від 02.07.2026; повістка №3 від 10.07.2026; повідомлення ЛКП “Княже місто” від 15.07.2026, фото світлина. Зазначає, що долучені до матеріалів справи позивачем фотосвітлини сходів, дерев, підлоги, ліків, вазонів з квітами, зазначаємо, що вказані фотосвітлини не стосуються обставин, які були підставою для складання протоколу №4 від 25.06.2026. Зміст долучених фотосвітлин не спростовує факту вчинення адміністративного правопорушення, за яке позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності. Зазначає, що оскаржувана постанова винесена Адміністративною комісією Галицькою РА ЛМР у межах своїх повноважень, з дотриманням приписів КУпАП, на підставі досліджених доказів, які підтверджують вину позивача, передбаченого статтею ч.1 ст.152 КУпАП.

21.09.2026 року позивачем ОСОБА_1 скеровано на адресу суду відповідь на відзив, з якого вбачається, що остання заперечує твердження відповідача про нагромадження особистих речей та захаращення подвір`я, зазначаючи, що розміщена мобільна рама для вазонів із квітами є елементом благоустрою та озеленення території, а не сміттям чи побутовими відходами. Також наголошує, що відремонтовані за її кошти металеві сходи перебувають у належному технічному стані, виготовлені з негорючого матеріалу та не створюють перешкод для безпечної евакуації мешканців будинку, зокрема її маломобільної матері, яка пересувається на інвалідному візку. При цьому позивач звертає увагу, що відповідачем не надано актів обстеження органів ДСНС чи інших належних доказів, які б підтверджували порушення вимог пожежної безпеки.

21.09.2026 року позивачем ОСОБА_1 скеровано на адресу суду пояснення, відповідно до яких заперечує доводи відповідача щодо самовільного виконання будівельних робіт, зазначаючи, що не здійснювала та не мала наміру здійснювати будівництво пандуса, а її дії полягали виключно в заміні аварійних сходів, які становили небезпеку для мешканців будинку. Стверджує, що після огляду комісією їй було надано технічні вимоги до сходів, які вона виконала в повному обсязі. На підтвердження того, що проведені роботи стосувалися саме ремонту аварійних сходів, а не будівництва пандуса, позивач посилається на відповідь на її звернення через Урядову гарячу лінію, згідно з якою ЛКП надало матеріали для ремонту сходів. Крім того, позивач зазначає, що на усну вимогу представників ЛКП негайно прибрала декоративні подушки, які використовувалися для запобігання пошкодженню крісла колісного її маломобільної матері об гострі кути конструкції. На її переконання, наразі у подвір`ї розміщена виключно мобільна рама для вазонів із квітами, яка не має жорсткого кріплення до фасаду, не перешкоджає евакуації та є елементом благоустрою й озеленення території, а тому не може вважатися захаращенням чи засміченням спільного простору.

Після відкриття провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін позивач та представник позивача з будь-якими клопотаннями до суду не зверталися.

Представник відповідача з клопотаннями про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, однак, із повідомленням (викликом) сторін, - до суду не звертався.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи, в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі ч. 1 ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Судом встановлено, що постановою адміністративною комісією Галицької районної адміністрації ЛМР №114 від 16 липня 2026 року притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП та накладено штраф у сумі 510,00 грн.

Постановою головного державного виконавця Галицького ВДВС ЛМУЮ Грабовенською Л.О. відкрито виконавче провадження №ВП №81920048, про примусове виконання постанови №114 від 16.07.2026 року.

25.06.2026 ЛКП «Княже місто» складено протокол №4 щодо ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , за не прибрані особисті речі, коробки та інші предмети у місцях загального користування та подвір`я будинку по АДРЕСА_1 .

03.06.2026 року ЛКП «Княже місто» скеровано попередження №476/01-10, в якому зобов`язано ОСОБА_1 звільнити місця загального користування, а саме подвір`я будинку, від сторонніх речей та надалі утримуватися від їх розміщення і захаращення спільного майна співвласників.

Згідно зі статтею 152 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів, а також інших передбачених цією нормою вимог.

Отже, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтею 152 КУпАП необхідним є встановлення конкретного порушення відповідних вимог у сфері благоустрою, визначення обставин його вчинення та наявності у діях особи складу адміністративного правопорушення.

Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів визначені Законом України «Про благоустрій населених пунктів».

Відповідно до статті 1 цього Закону благоустрій населених пунктів — це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також інших заходів, спрямованих на її раціональне використання, належне утримання та охорону, створення умов для захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля. Утримання території в належному стані передбачає її використання за призначенням відповідно до містобудівної документації та правил благоустрою, санітарне очищення, озеленення, збереження і відновлення об`єктів благоустрою.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», прибудинкові території належать до об`єктів благоустрою населених пунктів. Водночас стаття 14 цього Закону передбачає, що такі об`єкти використовуються відповідно до їх функціонального призначення, з дотриманням вимог правил благоустрою території населеного пункту та інших вимог, установлених законодавством.

За змістом статті 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право користуватися об`єктами благоустрою, брати участь у здійсненні заходів з благоустрою, озелененні та утриманні в належному стані дворів та інших об`єктів благоустрою. Водночас громадяни зобов`язані утримувати в належному стані об`єкти благоустрою та їх частини, що перебувають у їх власності або користуванні, дотримуватися правил благоустрою території населеного пункту, не порушувати права і законні інтереси інших суб`єктів благоустрою, а також відшкодовувати в установленому порядку збитки, завдані порушенням законодавства у цій сфері.

Отже, зазначена норма передбачає як обов`язок громадян дотримуватися встановлених вимог благоустрою, так і право брати участь у заходах з озеленення та належного утримання дворів. При цьому сам факт розміщення певних предметів на прибудинковій території не свідчить автоматично про порушення зазначеного Закону, оскільки для притягнення особи до адміністративної відповідальності необхідно встановити конкретне порушення відповідних правил благоустрою та підтвердити його належними доказами. У цій справі відповідачем не доведено, що розміщені у дворі конструкції фактично перешкоджають проходу мешканців, порушують права інших осіб або в інший спосіб свідчать про недотримання позивачкою конкретних вимог благоустрою.

Відповідно до статті 34 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», правила благоустрою території населеного пункту є нормативно-правовим актом, яким установлюються вимоги щодо благоустрою відповідної території та який затверджується відповідним органом місцевого самоврядування.

Таким чином, вирішуючи питання про наявність у діях особи порушення правил благоустрою, уповноважений орган повинен установити не лише факт розміщення певних предметів на прибудинковій території, а й конкретну вимогу законодавства або правил благоустрою, яку порушено, та обставини, що свідчать про вчинення особою відповідного правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваною постановою адміністративної комісії при Галицькій районній адміністрації Львівської міської ради № 114 від 16 липня 2026 року позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 152 КУпАП, із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. Підставою для прийняття зазначеної постанови стало твердження про невжиття позивачкою заходів щодо усунення особистих речей, коробок та інших предметів із території загального користування у дворі будинку АДРЕСА_1 .

Водночас позивач ОСОБА_4 заперечує наявність у її діях складу адміністративного правопорушення, зазначаючи, що розміщена у дворі мобільна конструкція з квітковими горщиками має на меті озеленення та впорядкування прибудинкової території, не є сміттям чи відходами та, на її переконання, не перешкоджає вільному проходу мешканців.

Оцінюючи зазначені доводи, суд виходить із того, що сам по собі факт розміщення певних предметів на прибудинковій території не є достатнім для висновку про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 152 КУпАП. Для такого висновку необхідно встановити, у чому саме полягає порушення відповідних правил благоустрою, які конкретні дії або бездіяльність особи утворюють склад правопорушення та якими належними доказами підтверджуються відповідні обставини.

Згідно зі статтею 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган або посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 252 КУпАП, орган або посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При цьому, стаття 280 КУпАП зобов`язує орган, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також установити інші обставини, необхідні для правильного вирішення справи.

Дослідивши долучені до матеріалів справи фотоматеріали, суд зазначає, що на них зафіксовано розміщені у дворі будинку предмети та конструкції. Разом із тим зі змісту цих фотографій неможливо встановити, що зазначені конструкції фактично перешкоджають вільному проходу мешканців, обмежують доступ до будинку або іншим чином унеможливлюють належне використання території загального користування.

Зокрема, фотоматеріали не містять достатніх даних, які б свідчили про те, що розміщені предмети перекривають прохід, створюють перешкоди для пересування мешканців чи призводять до такого захаращення прибудинкової території, яке підтверджувало б обставини, покладені в основу оскаржуваної постанови.

Самі по собі зображення конструкцій у дворі за адресою: АДРЕСА_1 не дають змоги беззаперечно встановити, що вони становлять порушення конкретних вимог правил благоустрою. При цьому, суд не виходить із того, що відсутність перешкод для проходу за будь-яких обставин виключає можливість порушення інших правил благоустрою, однак у цій справі відповідач повинен був довести саме ті обставини, які стали підставою для притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Матеріали справи не містять достатніх доказів, які б давали суду змогу встановити, що розміщення позивачем ОСОБА_1 зазначених предметів порушило конкретну вимогу законодавства чи правил благоустрою, а також підтвердити наявність у її діях усіх необхідних ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 152 КУпАП.

Суд також ураховує, що попередження про необхідність усунення предметів із прибудинкової території та складення протоколу про адміністративне правопорушення самі по собі не підтверджують факту вчинення такого правопорушення. Зазначені документи засвідчують здійснення відповідних дій уповноваженими особами, однак не звільняють адміністративну комісію від обов`язку встановити об`єктивні обставини події, дослідити наявні докази та надати їм належну оцінку.

З огляду на наведене, для висновку про правомірність притягнення позивачки до адміністративної відповідальності недостатньо лише посилання на наявність у дворі особистих речей, коробок чи інших предметів без належного встановлення обставин, які свідчили б про порушення конкретних вимог благоустрою.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За правилами статті 2 КАС України, суд під час розгляду справи перевіряє, чи прийнято рішення суб`єкта владних повноважень на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією і законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, та пропорційно, з дотриманням необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав особи й цілями, на досягнення яких спрямоване відповідне рішення.

Отже, саме на відповідача Галицьку РА ЛМР покладається обов`язок надати належні та достатні докази, які підтверджують фактичні підстави прийняття оскаржуваної постанови, а також обґрунтувати, у чому конкретно полягало порушення позивачкою правил благоустрою.

Однак сукупність наявних у справі доказів не дає суду підстав дійти обґрунтованого висновку про доведеність обставин, покладених в основу постанови адміністративної комісії № 114 від 16 липня 2026 року. Фотоматеріали не підтверджують фактичного захаращення території або створення перешкод для проходу, а інші матеріали справи не усувають зазначених сумнівів щодо наявності в діях позивачки складу адміністративного правопорушення.

Сам факт неявки позивача ОСОБА_1 на засідання адміністративної комісії, за умови її належного повідомлення, не звільняв комісію від обов`язку всебічно, повно й об`єктивно з`ясувати обставини справи та прийняти обґрунтоване рішення на підставі належних доказів.

Таким чином, суд доходить висновку, що відповідачем не доведено належними та достатніми доказами наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 152 КУпАП.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний суд має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З огляду на те, що під час судового розгляду не встановлено достатніх підстав для притягнення позивачки до адміністративної відповідальності за статтею 152 КУпАП, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення — закриттю.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72–77, 139, 241–246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 152, 247, 251, 252, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, —

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_1 до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Постанову адміністративної комісії при Галицькій районній адміністрації Львівської міської ради № 114 від 16 липня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 (п`ятсот десять) гривень — скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення — закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Галицький районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 14.10.2026 року

Учасники справі:

Позивач:

ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Відповідач:

Галицька районна адміністрація Львівської міської ради (адреса: 79008, м. Львів, вул. Ф.Ліста, 1, код ЄДРПОУ: 20847537).

Суддя Мисько Х.М.