Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №337/4238/24 — Хортицький районний суд м. Запоріжжя

ЄУН №337/4238/24

Провадження №3-в/337/16/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року

Cуддя Хортицького районного суду м. Запоріжжя Гнатик Г.В., розглянувши подання начальника Запорізького районного відділу № 1 філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області Ю.В. Стрюкової про звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, накладеного постановою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 28.08.2024 у справі №337/4238/24 у зв`язку із закінченням строку давності виконання судового рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Хортицького районного суду м. Запоріжжя звернувся начальник Запорізького районного відділу № 1 філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області Ю.В. Стрюкова з поданням про звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, накладеного постановою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 28.08.2024 у справі №337/4238/24 у зв`язку із закінченням строку давності виконання судового рішення.

Подання мотивоване тим, що на виконанні у відділі перебуває постанова Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 28.08.2024 про накладання на ОСОБА_1 за ч.1 ст.183-1 КУпАП адміністративного стягнення у вигляді 120 годин суспільно корисних робіт. На даний час вказана постанова не виконана, правопорушник до відбуття суспільно корисних робіт не приступив, на виклики органу пробації не з`являється, за вказаною в постанові адресою не проживає, встановити місце його проживання чи перебування в результаті вжитих заходів не вдалось. КУпАП не містить поняття строків давності виконання постанови про накладання адміністративного стягнення, що суперечить принципу правової визначеності та справедливості. Враховуючи, що практика ЄСПЛ вказує на кримінально-правовий характер КУпАП, орган пробації вважає можливим застосувати до спірних правовідносин аналогією закону, а саме ст.80 КК України, та звільнити ОСОБА_1 від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт у зв`язку із спливом 2-х річного строку давності виконання постанови суду.

Представник органу пробації до судового засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, подання просив задовольнити.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду подання ОСОБА_1 , до суду не з`явилися, про причини неявки не повідомив.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність вказаних осіб.

Дослідивши матеріали подання суддя дійшов наступних висновків.

судом вістановлено, що постановою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 28.08.2024 у справі №337/4238/24 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.183-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді суспільно корисних робіт строком 120 годин.

В цей же день, за адресою проживання правопорушника було направлено виклик про необхідність явки до Запорізького РВ №1 з питань пробації на 05.11. 2024 року для ознайомлення з порядком та умовами відбування адміністративного стягнення у вигляді 120 годин суспільно корисних робіт. За викликом порушник не з`явився, про причини неявки не повідомив. 05.11.2024 року гр. ОСОБА_1 було направлено повторний виклик на 20.11.2024 року. За викликом порушник не з`явився, про причини неявки не повідомив.

У зв`язку з чим, 27.03.2025 року уповноважений орган з питань пробації звернувся до Хортицького районного суду м. Запоріжжя з поданням про вирішення питання щодо виконання постанови Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 28.08.2024 року у відношенні правопорушника. 26.05.2025 року до особової справи порушника долучена постанова Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 30.04.2025 року, в якій вказано, що подання уповноваженого органу з питань пробації повернуто для доопрацювання у зв`язку з тим, що в поданні не вказано яке саме питання виникло у Запорізького РВ № 1 пробації під час виконання постанови суду. 21.07.2025 року відносно гр. ОСОБА_1 були розпочаті першочергові заходи розшуку, так для встановлення місцезнаходження порушника були надіслані запити до: ДУ «Запорізький слідчий ізолятор»; ІНФОРМАЦІЯ_2 ; відділу реєстрації актів цивільного стану у Запорізькій області Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Вказані заходи результату не дали.

22.07.2026 року до уповноваженого органу з Запорізького відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області надійшло повідомлення про те, що відповідно до отриманої інформації від Державної прикордонної служби України, боржник перетнув кордон 03.02.2020 року.

Згідно зі ст.298 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення є обов`язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.

Відповідно до ст.299 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України.

Постанова про накладення адміністративного стягнення звертається до виконання органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Згідно зі ст.300 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення виконується уповноваженим на те органом у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ч.2 ст.325-1 КУпАП виконання стягнення у вигляді суспільно корисних робіт здійснюється шляхом залучення порушників до суспільно корисної праці, вид якої визначається відповідним органом місцевого самоврядування.

Згідно з п.11.1. Порядку виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт, затвердженим наказом Міністерства юстиції України №474/5 від 19.03.2013 (далі - Порядок), виконання постанови суду про накладення адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт покладається на уповноважений орган з питань пробації.

Відповідно до ст.303 КУпАП, не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

Згідно зі ст.304 КУпАП питання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Відповідно до ч.1 ст.2 КУпАП законодавство України про адміністративне правопорушення складається з Кодексу та інших законів України, а згідно з положеннями ст.9 Конституції України, ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України» та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є частиною національного законодавства та обов`язкова для застосування судами як джерело права.

Європейський суд з прав людини, надаючи автономного значення поняттям, які застосовуються в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), часто розцінює справи про адміністративні правопорушення саме як кримінальні у розумінні норм Конвенції.

Так, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Положення Кодексу України про адміністративні правопорушення, не містить поняття строки давності виконання постанови суду про накладення адміністративного стягнення, тобто законодавцем залишено поза сферою свого регулювання питання щодо строків виконання таких постанов, створивши при цьому ситуацію безстрокового виконання такого рішення суду.

Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 11 жовтня 2011 року № 10-рп/2011 зазначає, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у цьому Рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення». У пункті 3.6 цього рішення Конституційний Суд України вказує, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж Рішенні Конституційний Суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Оскільки Кодексом України про адміністративні правопорушення не врегульовано питання щодо звільнення особи від відбування покарання у виді суспільно корисних робіт у зв`язку із закінченням строків давності виконання судового рішення, суддя вважає за необхідне застосувати до вказаних правовідносин аналогію закону, а саме положення ст. 80 Кримінального кодексу України.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст.80 КК України особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки: два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі. Також встановлено, що перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у частинах першій та третій цієї статті, засуджений вчинить новий злочин.

Обставин, які б свідчили про зупинення чи переривання цього строку, судом не встановлено.

Слід зазначити, що в даному випадку ОСОБА_1 не ухилявся від відбування покарання у виді суспільно корисних робіт, оскільки не отримував у встановленому порядку направлення уповноваженого органу з питань пробації для відпрацювання суспільно корисних робіт.

Згідно з наявною в справі інформацією ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ухилення від відбування суспільно корисних робіт чи до кримінальної чи відповідальності за злісне ухилення від відбування суспільно корисних робіт не притягувався, тобто факт його ухилення від відбування суспільно корисних робіт судом у визначений законом спосіб (ст.62 Конституції України) не встановлений.

Таким чином, оскільки постанова Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 28.08.2024 станом на день розгляду вказаного подання судом не виконана, з дня набрання чинності цією постановою (10.09.2024) минуло більш ніж два роки, а матеріали подання не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 протягом цього строку умисно ухилявся від відбування покарання (адміністравного стягнення) у виді суспільно корисних робіт призначеного вказаною постановою, суддя вважає, що останнього слід звільнити від відбування цього адміністративного стягнення у зв`язку із закінченням строків давності виконання судового рішення.

Керуючись ст. 80 КК України, ст.304, 305 КУпАП суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Подання начальника Запорізького районного відділу № 1 філії Державної установи «Центр пробації» - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування адміністративного стягнення у вигляді 120 годин суспільно корисних робіт, накладеного постановою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 28.08.2024 у справі №337/4238/24, у зв`язку із закінченням строку давності виконання судового рішення.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Г.В.Гнатик