Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №337/4682/26 — Хортицький районний суд м. Запоріжжя

14.10.2026

ЄУН № 337/4682/26

Провадження № 2/337/3281/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя

у складі головуючого судді Кучерука І.Г.

з участю секретаря Роман Д.В.

розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Представниця позивача ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» звернулася до суду з позовною заявою до відповідача у якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 14000 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 23.08.2025 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 9363652 на суму 5 000,00 грн.

Кредитний договір укладено в електронній формі, порядок його укладення регулюється положеннями Закону України «Про електронну комерцію», який визначає особливості оформлення таких правочинів.

На виконання умов Кредитного договору, 23.08.2025 Первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням через Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕЙТЕК" на платіжну картку № 5457-08XX-XXXX-0986 Відповідача. Кредитодавець виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, що підтверджується Повідомленням від Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕЙТЕК" з відміткою та листом №6681/26-Е від 26.05.2026 з відміткою ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА».

13.05.2026 між Первісним кредитором та Позивачем укладено Договір факторингу № 13052026, відповідно до умов якого останньому відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.

Відповідно до Реєстру Боржників №Б/Н від 13.05.2026 до Договору Факторингу та Акту прийому-передачі Реєстру Боржників від 13.05.2026 до Договору Факторингу до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача.

Позивач не здійснював жодних нарахувань за Кредитним договором. Станом на дату подання позовної заяви на рахунки Позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості Відповідача за Кредитним договорам.

Загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить 24000 грн., яка складається з: 5000 грн. заборгованість по тілу кредиту; 9000 грн. заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 10 000 грн. заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Позивач звертає увагу на те, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 14 000 грн.

Просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором у розмірі 14000 грн., судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2662,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн.

На підставі розпорядження Голови Верховного Суду України № 49/0/9-22 від 14.09.2022 року, територіальну підсудність судових справ Токмацького районного суду Запорізької області, змінено на Хортицький районний суд м. Запоріжжя.

Ухвалою судді Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 28.07.2026 року в справі відкрито спрощене позовне провадження, призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалами суду від 28.07.2026 року, 02.09.2026 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів в АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

04.09.2026 року, 04.10.2026 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надав затребувану інформацію про належність картки, інформацію про фінансовий номер телефону та виписку про рух коштів.

Позивачем у позові зазначено про здійснення розгляду позовної заяви за відсутністю позивача, з ухваленням заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, відзив на позов не надав, повідомлявся належним чином, шляхом розміщено оголошення про час і місце розгляду справи на офіційному веб-порталі суду, будь яких заяв не надав.

Суд, за відсутності підстав для відкладення або оголошення перерви в судовому засіданні, передбачених ст. 223 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

У суду є підстави для ухвалення заочного рішення, відповідно до положень ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ч. 3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що 23.08.2025 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір № 9363652 про надання споживчого кредиту, відповідно до якого Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Сума кредиту(загальний розмір) складає: 5000,00 гривень. Тип кредиту - кредит. Строк кредиту 360 дні (в)(день). Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Стандартна процентна ставка становить 1,00% в день.

Вказаний кредитний договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразового ідентифікатора A1531, містить усі істотні умови, тому є чинним та обов`язковим для виконання.

Відповідач, підписавши кредитний договір прийняв на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором, зокрема, здійснювати погашення кредиту.

Кредитний договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті відповідача, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний через сайт Товариства, із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

З алгоритму укладення електронного кредитного договору слідує, що без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, який використовується позичальником як аналог власноручного підпису), без здійснення входу позичальником на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між кредитором та позичальником не було б укладено. Таким чином, електронний договір, підписаний електронним одноразовим ідентифікатором, вважається укладеним у письмовій формі з моменту його підписання, тобто введення алфавітно-цифрової послідовності даних (пароль). Водночас такий договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо істотних умов договору.

Таким чином, суд доходить висновку, що Договір № 9363652 про надання споживчого кредиту від 23.08.2025 року містить всі істотні умови договору, укладений у спосіб визначений чинним законодавством України. Підстав вважати, що кредитний договір укладений з порушенням вимог Закону Україну «Про електронну комерцію» немає.

Факт перерахування кредитних коштів підтверджене довідкою ТОВ «ПЕЙТЕК» про перерахування від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» 23.08.2025 року на електронний платіжний засіб НОМЕР_1 , суми в 5000 грн., призначення платежу: Виконання фінансових зобов`язань відповідно до укладеного договору № 9363652 від 2025-08-23.

Відповідно до інформації АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 . Також емітувались інші картки. Номер телефону на який відправляється інформація про підтвердження операцій за платіжною карткою № НОМЕР_2 за період 23-08-2025-28-08-2025 р.: . - номер телефону НОМЕР_3 не був/не є фінансовим Номер телефону НОМЕР_3 знаходиться/знаходився в анкетних даних ОСОБА_1 Повідомляємо, що по рахунку (ах) НОМЕР_2 було зарахування коштів на суму 5000 UAH за період 23.08.2025-28.08.2025 р. : - від 23.08.2025 р.

Відповідно до Договору Факторингу № 13052026 від 13.05.2026 року ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступив право вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «ФК «ЕЙС», що підтверджено Реєстром Боржників №Б/Н від 13.05.2026 року до Договору Факторингу та Актом прийому-передачі Реєстру Боржників від 13.05.2026 року до Договору Факторингу.

Згідно Картки обліку Договору (розрахунок заборгованості) ТОВ «АВЕНТУС УКРАIНА», Виписки з особового рахунку за Договором про надання споживчого кредиту № 9363652 від 23.08.2025 року ТОВ «ФК «ЕЙС» заборгованість відповідача за вищевказаним кредитним договором становить 24000 грн., з яких: 5000 грн. заборгованість по тілу кредиту; 9000 грн. заборгованість по несплаченим відсотках; 10 000 грн. заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Відповідно до ч. 1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

У відповідності до п.1 ч.1 ст. 512, ч.1 ст. 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 1 ст. 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.

Суду не надано доказів, що відповідач взяті на себе договірні зобов`язання належним чином виконав, отримані кредитні кошти сплатив ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» або ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС».

Згідно ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися у встановлений зобов`язанням строк, належним чином відповідно до умов договору, вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Частиною 1 ст. 1049, ст. 1054 ЦК України передбачено, що кредит/позика надається на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит/позику в строк та в порядку, що встановлені договором, та сплатити проценти.

Як зазначено позивачем у позові і проти чого не надано заперечень відповідачем, первісний кредитор надав обумовлені договором кошти, отже свої зобов`язання за договором виконав. Натомість, відповідач порушив взяті на себе зобов`язання, неналежним чином виконував свої зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.

За змістом ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Згідно ч.1 ст. 611 ЦК України разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Таким чином, внаслідок неналежного виконання зобов`язань за Кредитним договором № 9363652 від 23.08.2025 року відповідач порушив обумовлені договором строк і порядок повернення кредитних коштів, а також визначені діючим цивільним законодавством України вимоги до виконання зобов`язань, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з неї суми заборгованості за договором ґрунтуються на законі, отже підлягають задоволенню у заявленому позивачем обсязі, враховуючи те, що позивачем не заявлено стягнення штрафних санкцій у розмірів 10000 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по оплаті судового збору.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Позивач просить стягнути витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, у розмірі 7000 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною третьої вказаної статті встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження надання правничої допомоги суду надано копію договору про надання правничої допомоги №20/01/26-01 від 20.01.2026 року з додатком №1 протоколом погодження вартості послуг; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; копію додаткової угоди № 25771574112 від 25.05.2026 року до договору про надання правничої допомоги №20/01/26-01 від 20.01.2026 року; копію акту прийому-передачі наданих послуг з детальним переліком наданих правових та юридичних послуг, обсяг витраченого по кожному з видів, на загальну суму 7000 грн.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч.5,6 ст.137 ЦПК України).

Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин 5, 6 ст. 137 ЦПК, за змістом яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Саме сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони.

Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони.

На це вказав Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22.

Підсумовуючи викладене, суд вважає розмір витрат позивача на надання правничої допомоги доведеним і таким, що підлягає задоволенню.

Суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Керуючись ст. 89, 141, 229, 247, 263, 264, 279-289, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» заборгованість за договором № 9363652 від 23.08.2025 року у загальному розмірі 14000 грн., а також судовий збір у розмірі 2662 грн. 40 коп., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн. а всього стягнути 23 662 (двадцять три тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом який його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Інформація про сторін та інших учасників справи

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», ЄДРПОУ 42986956, 02094, місто Київ, вулиця Поправки Юрія, будинок 6, кабінет 13, Засоби зв`язку: тел.: +380955092154, ел. пошта: fincomace@gmail.com.

Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , Засоби зв`язку: тел. НОМЕР_3 , ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2

Суддя: І.Г.Кучерук