Вирок від 13 жовтня 2026 р. у справі №337/3799/26 — Хортицький районний суд м. Запоріжжя

14 жовтня 2026 рокуСправа № 337/3799/26 Номер провадження 1-кп/337/437/2026

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року м.Запоріжжя

Хортицький районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участі секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

захисника – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м.Новгород,російської федерації, громадянина України, не працевлаштованого ,який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

07.05.2026 приблизно о 12:30 годині, ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , куди був запрошений у якості гостя, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, з метою швидкого та незаконного збагачення, у період дії правового режиму воєнного стану в Україні, який введено в дію відповідно до Указу Президента України за № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, впевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно, викрав з ліжка у вітальні квартири майно, яке належить ОСОБА_6 , а саме: ноутбук марки «Lenovo IdeaPad Gaming 3 15 IHU6»: CPU: intel i5-11320H, з жорстким диском SSD 256GB, оперативною пам`яттю 8 GB, з відео картою GTX 1650, дисплеєм 15,6 дюймів в корпусі чорного кольору вартістю 18597,26 гривень та мобільний телефон марки «Nokia 1.4» в корпусі сірого кольору з об`ємом оперативної пам`яті у 2 Gb, об`ємом внутрішньої пам`яті у 32 Gb з імеі1: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 , вартістю 1811,50 гривень. Заволодівши вказаним майном, ОСОБА_4 покинув місце вчинення кримінального правопорушення, отримавши можливість розпорядитися викраденим на власний розсуд, тим самим спричинивши потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 20 408,76 гривень.

Умисні дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.4 ст.185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану.

09 жовтня 2026 року між прокурором ОСОБА_3 , за письмовою згодою потерпілим ОСОБА_6 , та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 , було укладено угоду про визнання винуватості.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав за обставин, викладених в обвинувальному акті та підтвердив добровільність укладення угоди про визнання винуватості, просив її затвердити і призначити йому узгоджену міру покарання, а також звільнити від його відбування покарання з іспитовим строком, щиро розкаюється у вчиненому. Наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості йому зрозумілі. Також пояснив, що він цілком розуміє характер пред`явленого йому обвинувачення за ч.4 ст.185 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів. Крім того, зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє положення ч.4 ст.474 КПК України, а також наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст.473 КПК України, наслідки їх не виконання, передбачені ст.476 КПК України, згодний з видом покарання, яке до нього буде застосовано в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягав на затвердженні даної угоди.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_5 вважала за можливе затвердити угоду про визнання винуватості та звільнити її підзахисного від його відбування покарання з іспитовим строком.

Прокурор в судовому засіданні вважав, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_4 узгоджене в угоді покарання, а також звільнити його від відбування покарання з іспитовим строком.

Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд кримінального провадження за його відсутності, в якій вказав, що не заперечує проти затвердження угоди про визнання винуватості укладеної між прокурором, за його письмової згоди, та обвинуваченим ОСОБА_4 ..

Суд, вивчивши надані матеріали, заслухавши думку сторін судового провадження, які не заперечували щодо затвердження угоди про визнання винуватості, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди з наступних підстав.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч.4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, за умови надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Відповідно до угоди про визнання винуватості від 09 жовтня 2026 року, прокурор та обвинувачений ОСОБА_4 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, кваліфікації дій за ч.4 ст.185 КК України, щодо узгодженого покарання за ч.4 ст.185 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням, згідно зі ст.75 КК України.

Крім того, прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо наслідків укладення та затвердження угоди, передбачених ч.2 ст.473, ст.476 КПК України.

Перевіривши угоду про визнання винуватості на її відповідність вимогам чинного КПК України, суд дійшов до висновку, що зазначена угода у повному обсязі відповідає вимогам ст.472 КПК України, дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.4 ст.185 КК України кваліфіковано правильно, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, а кримінальне провадження свідчить про наявність підстав для визнання винуватості.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винуватим, віднесене до тяжких злочинів, внаслідок якого шкода завдана інтересам потерпілого ОСОБА_6 ,яким надано письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості, враховуючи, що міра покарання, узгоджена сторонами угоди, відповідає санкції ч.4 ст.185 КК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 цілком розуміє положення ч.4 ст.474 КПК України, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст.476 КПК України.

При призначенні покарання, визначеного угодою про визнання винуватості від 09 жовтня 2026 року суд, у відповідності до положень ст.ст.65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема дані, які характеризують особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ч.1 ст.66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому визначається щире каяття та активне сприяння у проведенні досудового розслідування.

Обставин, відповідно до ст.67 КК України, які обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Крім того, вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, особистість обвинуваченого, який раніше не судимий , на обліку лікаря-нарколога не перебуває .

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості, покарання за ч.4 ст.185 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, при цьому покласти на останнього обов`язки передбачені п.1, 2 ч.1; п.2 ч.3 ст.76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Підстав для застосування ст.69 КК України судом не встановлено.

Потерпілим ОСОБА_6 цивільний позов не заявлено.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 15.05.2026 року на майно, а саме мобільний телефон марки «Nokia 1.4» в корпусі сірого кольору .

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 15.05.2026 року на майно, а ноутбук марки «Lenovo IdeaPad Gaming 3 15 IHU6».

Запобіжний захід відносно обвинуваченого під час досудового розслідування та судового провадження не обирався.

Питання про речові докази вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Керуючись ст.ст.110,369, 371-374, 475 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Угоду про визнання винуватості, укладену 09 жовтня 2026 року між прокурором Дніпровської окружної прокуратури м.Запоріжжя Запорізької області ОСОБА_3 , за письмовою згодою потерпілого ОСОБА_6 на укладання угоди про визнання винуватості від 09 жовтня 2026 року, та обвинуваченим ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, по кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026082070000422 від 12.05.2026- затвердити.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

Призначити ОСОБА_4 узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 09 жовтня 2026 року покарання за ч.4 ст.185 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням строком на 2 (два) роки.

Відповідно до пп.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Роз`яснити ОСОБА_4 наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені ч. ч. 1 і 5 ст. 476 КПК України.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 15.05.2026 року на майно, а саме мобільний телефон марки «Nokia 1.4» в корпусі сірого кольору –скасувати.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 15.05.2026 року на майно, а ноутбук марки «Lenovo IdeaPad Gaming 3 15 IHU6»-скасувати.

Речові докази: мобільний телефон марки «Nokia 1.4» в корпусі сірого кольору ноутбук марки «Lenovo IdeaPad Gaming 3 15 IHU6, які передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_6 -залишити по належності;оптичний носій інформації DVD-R диск з відеозаписом з ломбарду ПТ «Ломбард «Компроміс`Нікітіч Н.В. і компанія» від 07.05.2026 року –залишити в матеріалах кримінального провадження.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м.Запоріжжя протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржений в апеляційному порядку:

1)обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2)прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1