Суд: Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 13 жовтня 2026 р.
Справа: №335/9595/26
Суддя: Алєксєєнко А. Б.
1Справа № 335/9595/26 2/335/4833/2026
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2026 року м.Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Алєксєєнка А.Б., за участю секретаря судового засідання Доновської А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2026 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДІДЖИ ФІНАНС» звернулося до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 20.09.2012 між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» правонаступником якого є Акціонерне товариства «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено договір споживчого кредиту №2000896626.
За умовами кредитного договору Банк надав споживчий кредит загальною сумою 2 919,00 грн. строком на 6 місяців, з яких 2 677,98 грн. спрямовано на придбання ноутбука Lenovo B670C, а 241,02 грн. – на оплату послуг страхування. Процентна ставка становила 0,01 % річних. Позичальник зобов`язався повернути кредит і сплатити проценти та інші платежі відповідно до договору і графіка.
Також крім товарного кредиту умовами кредитного договору передбачено відкриття відповідачу карткового рахунку, видачу міжнародної платіжної картки MasterCard Standard та надання відновлювальної кредитної лінії.
АТ «ОТП Банк» свої зобов`язання виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти. Відповідач користувалась кредитними коштами, однак в порушення умов договору не забезпечила своєчасного внесення мінімальних платежів та повного погашення використаного кредиту і процентів. Унаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань станом на 15.03.2024 утворилася заборгованість у загальному розмірі 96 616,79 грн., а саме: 59 000,00 грн. – заборгованість за основною сумою кредиту; 37 616,79 грн. – заборгованість за процентами за користування кредитними коштами.
15.03.2024 між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 15/03/24, відповідно до умов якого АТ «ОТП Банк» відступило ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» право вимоги за договорами кредиту, у тому числі, за Кредитним договором № 2000896626 від 20.09.2012.
Згідно Договору факторингу сума боргу відповідача перед новим кредитором становить 96 616,79 грн., а саме: 59 000,00 грн. – заборгованість за основною сумою кредиту; 37 616,79 грн. – заборгованість за процентами за користування кредитними коштами.
Всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення про відступлення права вимоги, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунок позивача, ні на рахунки первісного кредитора.
Посилаючись на викладене, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» просить суд стягнути з відповідача суму боргу за кредитом у розмірі 96 616,79 грн., а також понесені позивачем судові витрати.
Ухвалою судді від 04 вересня 2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та сторонам надано строк для подання заяв по суті справи.
Представник позивача належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляд справи у судове засідання не з`явився, разом з тим у позовній заяві просив суд провести розгляд справи за його відсутності, зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідач у судове засідання повторно не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась судом в поряду ч.1 ст.12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» шляхом публікації оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України оскільки адреса зареєстрованого місця проживання відповідача знаходиться на тимчасово окупованій території. Будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового засідання, відповідач до суду повторно не з`явилась, причини неявки суду не повідомила, відзив на позов до суду не подала, із заявами про розгляд справи без її участі до суду не зверталась.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
У зв`язку з чим, на підставі ст.ст. 247, 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, в порядку заочного розгляду.
Дослідивши та проаналізувавши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 20.09.2012 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 2000896626.
Згідно з п. 1.1. Договору, Банк надав позичальнику кредит для придбання товару продавця 3 000,00 грн., 2 241,02 грн. на придбання товару зі страхування у продавця – 241,02 грн., загальна сума кредиту 2 919,00 грн. Строк кредиту 6 місяців, сума першого внеску за товар 322,02 грн. Розмір процентної ставки 0,01% річних.
Вказаний договір підписано відповідачкою власноруч.
Додатком № 1 до кредитного договору № 2000896626 від 20.09.2012 визначено графік погашення кредиту, нарахованих процентів та інших платежів за кредитним договором. Графік підписано представником кредитора та особистим підписом позичальника ОСОБА_1 .
До договору надано інформаційний листок «Умови кредитування по продукту» «Оптимальний», підписаний 20.09.2012, договір комплексного страхування позичальника №06/05/2000896626 від 20.09.2012, згоду-дозвіл на обробку персональних даних від 20.09.2012, опитувальний лист фізичної особи від 20.08.2012, рахунок №9 від 20.09.2012 на суму 3000 грн., товарний чек №7 від 20.09.2012, специфікація до кредитного договору 2000896626 від 20.09.2012.
Таким чином, усі документи, які складалися та підписувалися вказаними сторонами, у ході укладення вищевказаного Договору, датовані 20.09.2012.
Позивач вказує, що відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконала у зв`язку із чим за розрахунком АТ «ОТП Банк» станом на 15.03.2024 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 2000896626 від 20.09.2012 становить 96 616,79 грн., яка складається з: 59 000,00 грн. – заборгованість за основною сумою кредиту; 37 616,79 грн. – заборгованість за процентами за користування кредитними коштами.
Звертаючись до суду з цим позовом позивач зазначив, що 15.03.2024 між Акціонерним товариством «ОТП Банк» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено Договір факторингу №15/03/24 відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги до відповідача за Кредитним договором №2000896626 від 20.09.2012.
З матеріалів справи судом встановлено, що 15.03.2024 між Акціонерним товариством «ОТП Банк» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено Договір факторингу №15/03/24.
Відповідно до п.1.1 Договору факторингу №15/03/24 від 15.03.2024 клієнт (первісний кредитор) передає, а фактор (новий кредитор) приймає право грошової вимоги, що належить клієнту, і стає кредитором за кредитними договорами, укладеними між клієнтом і боржниками, в розмірі портфеля заборгованості.
Згідно із п.6.1 Договору факторингу сторони погодили, що у відповідності до умов цього договору фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові право грошової вимоги до боржників в розмірі Портфеля Заборгованості, яке виникло у клієнта внаслідок укладення з боржниками кредитних договорів та надання клієнтом боржникам кредитних коштів.
Розмір Прав вимоги, які переходять до нового кредитора, вказаний у Додатку № 1 до Договору факторингу № 15/03/24 від 15.03.2024. Права кредитора за Основними договорами переходять до Нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення Права вимоги, в день підписання цього Договору.
Відповідно до умов даного Договору, факт набуття прав вимоги ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» щодо відповідача підтверджується витягом з Реєстру прав вимоги, що є Додатком № 1 до Договору факторингу № 15/03/24 від 15.03.2024.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).
Отже, для підтвердження набуття права вимоги позивач має надати докази, які дають можливість ідентифікувати конкретне зобов`язання, право вимоги за яким перейшло до нового кредитора.
Право грошової вимоги до боржника може бути відступлене також на підставі договору факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), за яким згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Статтею 1079 ЦК України визначено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
У постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі № 668/7544/15-ц зазначено, що: «за приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).
Тобто з вищенаведених норм матеріального права слідує, що для підтвердження набуття права вимоги позивач має надати докази, які дають можливість ідентифікувати конкретне зобов`язання, право вимоги за яким перейшло до нового кредитора.
Разом з цим, згідно долученого до позовної заяви Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №15/03/24 від 15.03.2024 вбачається, що до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №2000896626 від 26.03.2013 у загальному розмірі 96 616,79 грн.
При цьому позивачем до позовної заяви додано копія договору №2000896626 від 20 вересня 2012 року та за цим же договором заявлено позовні вимоги щодо стягнення заборгованості.
Копії договору №2000896626 від 26.03.2013 позивачем суду не надано, як і не надано суду інших доказів на підтвердження укладання такого договору, та визначення сторонами його умов.
Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доведеність позовних вимог, розмір заборгованості, набуття новим кредитом права вимоги до боржника покладається процесуальним законом у справах цієї категорії на позивача.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Так, із матеріалів справи убачається, що позивачем долучено докази набуття права вимоги до відповідача за кредитним договором № 2000896626 від 26.03.2013, однак матеріали позовної заяви не містять відомостей про умови виникнення грошового зобов`язання у відповідачки ОСОБА_1 перед кредитором ПАТ «ОТП Банк» за вказаним кредитним договором, як і не містить розрахунку заборгованості за цим договором.
Разом із тим, до позовної заяви долучено кредитний договір № 2000896626 датований від 20.09.2012, який укладений між відповідачкою та ПАТ «ОТП Банк», однак матеріали позовної заяви не містять доказів наявності у позивача права вимоги до відповідачки за цим кредитним договором.
Таким чином, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» не доведено факт укладання між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 кредитного договору № 2000896626 від 26.03.2013 та відповідно наявність права вимоги до відповідача за кредитним договором № 2000896626 від 26.03.2013, право вимоги за яким набув позивач згідно з позовною заявою.
Відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, суд доходить до висновку, що позивачем не надано доказів, які підтверджують ту обставину, що відповідач мала грошові зобов`язання перед АТ «ОТП Банк» за кредитним договором № 2000896626 від 26.03.2013 та що ТОВ «Діджи Фінанс» у встановленому законом порядку набуло статус нового кредитора за кредитним договором № 2000896626 від 26.03.2013.
Відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова ВС від 29 червня 2021 року по справі № 916/2040/20).
З огляду на викладені судом обставини, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, у зв`язку із недоведеністю заявлених позовних вимог.
Враховуючи те, що суд відмовляє у задоволенні позову, то судові витрати у виді сплати судового збору та витрат на правничу допомогу слід віднести на рахунок позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 19, 81, 258, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні позову ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Копію заочного рішення направити сторонам, які не з`явились в судове засідання, в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вищезазначених строків, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст судового рішення складено 14 жовтня 2026 року.
Інформація про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 Цивільного процесуального кодексу України:
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» (Код ЄДРПОУ 42649746, адреса місцезнаходження: Київська область, м.Бровари, вул.Симона Петлюри, буд.21/1).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ).
Суддя: А.Б.Алєксєєнко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua