Суд: Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 13 жовтня 2026 р.
Справа: №335/8490/26
Суддя: Калюжна В. В.
1Справа № 335/8490/26 3/335/1618/2026
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2026 року м. Запоріжжя
Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Калюжна В.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції за протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 720101 від 15.07.2026 року, відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянки України, яка заміжня, має двох неповнолітніх дітей, працює медичним представником, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ:
15.07.2026 року, о 16 годині 04 хвилини, ОСОБА_1 керувала по вул. Перемоги, біля буд. 133 у м. Запоріжжі, транспортним засобом «Skoda Fabia», н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився зі згодою водія на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу газоаналізатора Alcotest Drager 6820, результат позитивний 3.71 проміле. З результатом огляду ОСОБА_1 не погодилася, проїхати до медичного закладу для проходження огляду у встановленому законодавством порядку відмовилася, чим порушила вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України. Від керування транспортним засобом відсторонена, шляхом паркування транспортного засобу без порушень ПДР, про повторність попереджена.
У судове засідання, призначене на 14.10.2026 року ОСОБА_1 не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причину неявки суду не повідомила. Згідно раніше наданих пояснень, вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала, пояснила, що з результатами технічного приладу Alcotest Drager не була згодна, до медичного закладу відмовилася їхати для проходження огляду на стан сп`яніння, оскільки не вживала жодних речовин, які б спричиняли сп`яніння.
Захисник ОСОБА_1 – адвокат Говіна Л.В. у судовому засіданні заперечувала проти обставин, викладених у протоколі, з підстав, наведених у раніше поданих письмових запереченнях. Суду надала довідку з місця роботи ОСОБА_1 для долучення до матеріалів справи, посилаючись на яку просила суд врахувати, що у зв`язку із видом діяльності останньої у неї є потреба у користуванні автомобілем, тому просила не позбавляти ОСОБА_1 права керування транспортним засобом.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Враховуючи, що статтею 268 КУпАП, не визначено обов`язковою явку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, суд вважав за можливе провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП визначено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Судом досліджено докази, долучені до адміністративного матеріалу, складеного відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 720101 від 15.07.2026 року; Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів Аlcotest Drager 6820, тест № 3875, результат тесту – 3,71 % проміле, за змістом якого ОСОБА_1 з результатом огляду не згодна; Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15.07.2026, у якому засвідчено відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі; рапорт співробітника поліції; довідку бази даних підсистеми «Адмінпрактика»; відеозапис, який міститься на компакт-диску, долученому до матеріалів справи.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке інкримінується ОСОБА_1 , полягає у відмові від проходження відповідно до встановленого Законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Суб`єктом даного адміністративного правопорушення є водій транспортного засобу або інша особа, що керувала ним.
Доводи ОСОБА_1 в обґрунтування заперечень на протокол не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи та спростовані дослідженими судом доказами.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до положень ст. 266 КУпАП, зокрема, у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Таким чином, на водія, виходячи з вищезазначених положень Закону, покладено обов`язок на вимогу поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння, відмова від якого несе адміністративну відповідальність.
В ході розгляду справи ОСОБА_1 не спростовано належними доказами обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, тоді як судом на підставі досліджених доказів достовірно встановлено факт її відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку.
Оцінивши досліджені докази, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», особа, яка володіє чи керує автомобілем (транспортним засобом), підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.
Згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 слід визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та з метою виховного впливу та запобігання вчиненню нею нових правопорушень, вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, передбаченому санкцією даної статті, у розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Доводи захисника щодо не позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами через те, що автомобіль є засобом пересування у зв`язку із її роботою, суд не бере до уваги, оскільки така обставина не є безумовною підставою для звільнення від обов`язкового додаткового стягнення, передбаченого санкцією статті, враховуючи, що суспільна небезпека вчиненого правопорушення переважає над приватними інтересами особи. Крім того, матеріали справи не містять обґрунтованих даних про те, що ОСОБА_1 не зможе виконувати роботу без можливості керувати транспортним засобом. Позбавлення права керування транспортним засобом не позбавляє особу права на працю взагалі.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 гривень.
Керуючись ст.ст. 9, 130, 245, 251, 252, 268, 276, 277, 279, 280, 283, 284 КУпАП, суд -
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок у дохід держави (отримувач: ГУК у Запорізькій області/Запорізька обл./21081300; код отримувача: (ЄДРПОУ) 37941997; номер розрахунку (IBAN): UA708999980313000149000008001 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 21081300), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок у дохід держави (отримувач: ГУК у м.Києві/м. Київ/22030106; код отримувача: (ЄДРПОУ) 37993783; номер розрахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Роз`яснити ОСОБА_1 народження, положення ст. ст. 307, 308 КУпАП, відповідно до яких, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у такий строк, в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя В.В. Калюжна
Оригінал: reyestr.court.gov.ua