Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №309/3886/26 — Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/3886/26

Провадження № 3/309/967/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року м. Хуст

Суддя Хустського районного суду Закарпатської області Орос Я.В., розглянувши матеріали, які надійшли з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого ТОВ «АКЮ Фортіс», раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,

за ч.1 ст. 204-1 Кодексу України про Адміністративні Правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

21 вересня 2026 року приблизно о 07 год. 40 хв. прикордонним нарядом «Контрольний пост» спільно з офіцером прикордонного оперативно-розшукового відділу (з м.д.н.п. Яблунівка) в межах контрольованого прикордонного району на околиці н.п. Велятино (територія Вишківської територіальної громади Хустського району Закарпатської області) на напрямку 151 прикордонного знаку було виявлено та затримано громадянина України ОСОБА_1 , який здійснив спробу незаконного перетину державного кордону з України в Румунію поза пунктами пропуску через державний кордон. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ст.ст. 9, 12 ЗУ «Про державний кордон України» від 04.11.1991 року, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 204-1 КУпАП.

Матеріали адміністративної справи надійшли до суду згідно протоколу автоматизованого розподілу 02.10.2026 року та призначені до розгляду на 06.10.2026 року о 08 год. 45 хв. Особа яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 повідомлялась шляхом направлення йому смс-повідомлення на мобільний номер телефону, однак останній виклик не отримав з причини «Абонент тимчасово недоступний».

Через систему «Електронний суд» 06.10.2026 року від адвоката Линдюк С.С., який діє на підставі Ордеру від 05.10.2026року в інтересах ОСОБА_1 , надійшло клопотання про надання можливості ознайомитись з матеріалами справи. У зв`язку з чим, для забезпечення права на захист, судом відкладено розгляд справи на 07.10.2026 року на 08 год. 45 хв., крім того задоволено клопотання адвоката Линдюк С.С., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

До початку судового засідання адвокатом Линдюк С.С. подано до суду клопотання про закриття провадження у справі, де адвокатом зазначено наступне. ОСОБА_1 вину у вчиненні не визнає та вказує , що обставини які викладені у протоколі не відповідають фактичним обставинам. Справжня мета поїздки ОСОБА_1 відпочинок в курортному селищі Шаян Хустського району Закарпатської області. Поїздка була запланована заздалегідь, майже за три тижні до події, і це підтверджується листуванням у месенджері «Viber» з власником садиби – фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 . Так, 3 вересня 2026 року ФОП ОСОБА_3 надіслав ОСОБА_1 банківські реквізити з проханням внести передплату за проживання у розмірі 5 300 гривень із призначенням платежу «За оренду житла», а також детальний опис умов розміщення: апартаменти з окремим входом і терасою, кухня, басейн, паркування, бювет лікувальної води «Шаян» за п`ять хвилин пішки від садиби. Того ж дня о 12:26 ОСОБА_1 надіслав квитанцію АТ КБ «ПриватБанк» про сплату передплати, після чого о 12:29 отримав підтвердження бронювання: на нього чекають з 21 по 29 вересня 2026 року, йому погоджено ранній заїзд і закріплено апартаменти № 10. На запитання, скільки добиратися з Хуста, власник садиби відповів, що відстань становить 14 кілометрів і що на вокзалі можна легко домовитися з водієм про доставку до садиби. Вранці 21 вересня 2026 року, тобто саме в день запланованого заїзду, ОСОБА_1 о 07:10 двічі телефонував власнику садиби через Viber, а о 07:36, за чотири хвилини до зазначеного в протоколі часу затримання, власник садиби сам телефонував йому. Ці дзвінки зафіксовані в журналі того ж чату. Людина, яка планує таємно залишити Україну поза пунктами пропуску, не оплачує наперед тижневе проживання в українському курортному селищі, не погоджує ранній заїзд і не перебуває в постійному телефонному контакті з господарем житла, до якого прямує.

Враховуючи підтверджену мету поїздки та відсутність будь-яких дій, що могли б свідчити про намір незаконного перетину, адвокат Линдюк С.С. та сам ОСОБА_1 вважають, що справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час, дату та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.

Адвокат Линдюк С.С. в судовому засіданні підтримав подане клопотання, просив суд справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204-1 КУпАП провадженням закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши в повному обсязі встановлені на підставі поданих доказів обставини, у їх сукупності, доходжу наступного висновку.

У відповідності до положення ст. 9 КУпАП- адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна)дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозиція частини 1 статті 204-1 КУпАП передбачає відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Згідно вимог ст.245КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

Положеннямст.280 КУпАП регламентовано, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з положеннями ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Правопорушення передбачене ч.1 ст. 204-1 КУпАП характеризується умисною формою вини.

Згідно ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до ст.12 ЗУ «Про державний кордон України» пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в`їзду на територію України або виїзду з України.

Крім того, відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995 року «Про порядок перетину Державного кордону України громадянами України» перетинання громадянами України державного кордону здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю, якщо інше не передбачено законом, за одним з таких документів, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну: 1) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; 2) дипломатичний паспорт; 3) службовий паспорт; 4) проїзний документ дитини; 5) посвідчення особи моряка; 6) посвідчення члена екіпажу.

Відповідно до ст. 9 ЗУ «Про державний кордон України» Порушенням державного кордону України є також перетинання його будь-якими технічними або іншими засобами без відповідного на те дозволу чи з порушенням встановленого порядку.

Також при розгляді даної справи суд враховує наступне.

24.02.2022 року в України на підставі указу Президента України №64/2022, введено воєнний стан.

А указом Президента України №69/2022 від 24.02.2022 оголошено в Україна загальну мобілізацію.

З моменту введення в Україні воєнного стану та оголошення загальної мобілізації, спроби незаконного перетину державного кордону України з країнами ЄС в абсолютній більшості випадків здійснюються особами саме з метою уникнення такої мобілізації. При цьому мотиви можуть бути різними як то страх за своє життя, небажання воювати (пацифізм) тощо.

Відповідно до ст. 252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно дост.62 Конституції України обвинувачення особи, в тому числі і щодо вчинення адміністративного правопорушення, не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Отже в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Згідно ст.251 КупАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Сам обов`язок щодо збирання доказів відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: у т.ч. місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

Аналіз цієї норми свідчить, що закон вимагає обов`язкове відображення в протоколі трьох складників: фактичних обставин; правової кваліфікації; формулювання порушення.

При цьому під формулюванням порушення (суть) розуміється короткий виклад тексту диспозиції правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула звинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого діяння, а юридичне формулювання (формула та формулювання) - це правова модель діяння, вказівка на правові норми, порушення яких інкримінується особі.

У той же час, підставами застосування норми закону є скоєння діяння, фактичні обставини якого й зумовлюють її вибір. Коли фактичні обставини діяння й норма права, яка передбачає відповідальність за його скоєння, встановлені правильно, однак неправильно обрана форма закону - застосована не та частина статті закону, чи редакція статті, яка не була чинною на момент порушення, або ж не давала підстав для застосування її зворотної дії в часі, указівка на сам закон,то таке застосування закону про відповідальність є незаконним.

Адже, юридичну визначеність необхідно розуміти через такі її складові, як-то: чіткість, зрозумілість, однозначність норм права. Кожна особа відповідно до конкретних обставин має орієнтуватися в тому, яка саме норма права застосовується у певному випадку, та мати чітке розуміння щодо настання конкретних правових наслідків у відповідних правовідносинах з огляду на розумну та передбачувану стабільність норм права.

Уточнювати, відредактовувати протокол з цього питання Суд змоги не має, адже ЄСПЛ у справі «Карелін проти Росії»(«Karelin v. Russia»,заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

Отже під час провадження у справах про притягнення осіб до адміністративної відповідальності, суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи.

Тим самим, такий недолік автоматично незалежно від доданих до справи матеріалів тягне за собою закриття провадження на підставі п. 1.ст. 247 КУпАП.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 204-1 КУпАП працівниками відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 додано: протокол ЗхРУ №341235 від 21.09.2026року, протокол про адміністративне затримання від 21.09.2026; протокол особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 21.09.2026; рапорт інспектора прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип Б) ОСОБА_4 від 21.09.2026 (з додатком); схему затримання на напрямку 151 прикордонного знаку ок. АДРЕСА_2 (одного) гр. України 21.09. 2026 року; довідку щодо виявлення 1 гр. України на ділянці віпс « ІНФОРМАЦІЯ_5 » впс « ІНФОРМАЦІЯ_4 » від 21.09.2026 (з додатком); заяву на отримання електронних повісток від 21.09.2026; копії паспорта гр. України та паспорта гр. України для виїзду за кордон ОСОБА_1 .

Проаналізувавши, у цьому провадженні наявні у ньому фактичні дані, які як докази були зібранні відділом прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 , суддя вважає, що вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогоч.1 ст. 204-1 КУпАП не є дійсною та доведеною з дотриманням стандарту доказування «поза розумним сумнівом», у розрізі такого.

У даному випадку вбачається, що ОСОБА_1 є особою, яка обвинувачується у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП. ОСОБА_1 прибув до м.Хуст проїздом з метою відпочинку на території Закарпатської області, а саме с.Шаян та був затриманий.

Згідно Довідки про результати затримання 1-го гр..України на напрямку 151 п/зн віпс « ІНФОРМАЦІЯ_5 » впс « ІНФОРМАЦІЯ_4 » від 21.09.2026 року вбачається, що в ході опитування та огляду особистих речей у гр. України ОСОБА_1 було виявлено закордонний паспорт та дійсна повістка щодо виклику до ІНФОРМАЦІЯ_6 для проходження медичного огляду. У зв`язку з чим відносно останнього виникли підозри щодо можливого наміру останнім незаконно перетнути ДКУ. Однак, на думку суду такі підозри є тільки припущеннями працівників прикордонної служби та нічим не підтверджуються. Натомість дані обставини спростовуються наданими доказами захисником ОСОБА_5 , а саме мета проїзду підтверджена бронюванням садиби на території с.Шаян на термін з 21.09.2026 по 29.09.2026 року та оплата проживання. Також, захисником ОСОБА_5 надано суду витяг з додатку «Резерв+», згідно якого дані останнім уточнено вчасно, перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_7 та визнаний непридатним згідно постанови ВЛК від 02.09.2026 року. За встановлених обставин, суд вважає, що матеріалами справи не встановлена мета та мотиви для спроби незаконного перетину державного кордону. Крім того, суд звертає увагу на те, що необхідним є встановлення конкретної поведінки особи, яка об`єктивно свідчить про перетинання або вчинення нею дій, безпосередньо спрямованих на спробу перетинання державного кордону України у спосіб, передбачений диспозицією зазначеної статті. Відтак на думку суду саме по собі перебування ОСОБА_1 на території м.Хуст та с.Шаян, яке знаходиться в межах контрольованого прикордонного району, наявність при собі закордонного паспорту та повістки щодо виклику до ІНФОРМАЦІЯ_6 для проходження медичного огляду не є достатнім для підтвердження його вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 204-1 КУпАП, не доведена згідно критерію «поза розумним сумнівом».

Враховуючи наведене, суд прийшов до переконання, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченогоч.1 ст. 204-1 КУпАП, а тому відповідно до змістуст.247 ч.1 п.1 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення слід закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись п.1 ч.1 ст.247 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.204-1 КУпАП, - закрити відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: Орос Я. В.