Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №305/2207/26 — Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа 305/2207/26

Провадження по справі 2/305/867/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.10.2026 року м. Рахів

Рахівський районний суд Закарпатської області у складі: судді Попової О.М., при секретарі судового засідання Верещак С.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Варга Дмитро Дмитрович, до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Варга Д.Д., звернулася до Рахівського районного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 07 травня 2019 року між ОСОБА_1 (далі – позивач) та ОСОБА_2 (далі – відповідач) було укладено шлюб, який зареєстрований Виконавчим комітетом Косівсько-Полянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області, про що було складено відповідний актовий запис № 05, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

За час перебування у шлюбі у сторін народилось донька – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина проживає разом з позивачкою та перебуває на її утриманні.

Майже два роки сторони проживають окремо, не ведуть спільний побут та сімейне життя.

Спільне життя у сторін не склалося через розходження поглядів на сімейні відносини, сімейні цінності та сімейні обов`язки. За останні роки перебування у шлюбі між сторонами почали виникати непорозуміння, сварки та безпідставні ревнощі, які руйнують сім`ю. Дедалі більше обоє почали приходити до переконання, що укладений шлюб є невдалим, у сторін різні погляди на життя та сімейні цінності, по характеру вони одне одному не підходять, що і призвело до фактичного припинення шлюбних відносин.

Примирення і збереження даного шлюбу вже є неможливим та недоцільним, подальше формальне перебування у шлюбі лише обопільно шкодить інтересам сторін, перешкоджає кожному влаштувати своє особисте життя. Між сторонами втрачені всі фізичні та духовні зв`язки, шлюб існує лише формально. Протиріччя між сторонами вже не вперше і про розлучення мова йде давно, а тому строк для примирення не дасть позитивного результату, а лише негативно відобразиться на їх відносинах та негативно буде впливати на їх дитину. Вжиті сторонами заходи щодо збереження шлюбу бажаного результату не дали, через постійні непорозуміння та різні погляди на життя дедалі більше обоє приходять до переконання, що укладений шлюб є невдалим.

Враховуючи вищенаведене, представник позивача просив суд розірвати шлюб, укладений 07 травня 2019 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований Виконавчим комітетом Косівсько Полянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області про що було складено відповідний актовий запис № 05.

Ухвалою судді Рахівського районного суду Закарпатської області від 03.07.2026 року, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у дані цивільній справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Представник позивача ОСОБА_4 надіслав заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримав,, просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов та заяви про розгляд справи у його відсутність не надав, у зв`язку з чим на підставі ст. ст. 223 ч. 4, 280 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача та постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Згідно з ч. 3 ст. 211 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

Відповідно до свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 від 07 травня 2019 року, шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , був зареєстрований 07 травня 2019 року у виконавчому комітеті Косівсько-Полянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області, про що складено відповідний актовий запис № 05 від 07.05.2019 року.

Від шлюбу сторону мають одну дитину – доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження.

З позовної заяви вбачається, що фактичні взаємовідносини подружжя припинені, подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, примирення між сторонами неможливе.

Відповідно до ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.

Частиною 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Згідно ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Позивачка, як особа, яка під час укладення шлюбу змінила прізвище, не висловила своєї позиції щодо прізвища, яке вона бажає залишити собі після розірвання шлюбу, тому суд не має можливості встановити таке.

За таких обставин, встановивши, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, що має істотне значення, сім`я розпалася остаточно, спільне господарство подружжям не ведеться, майнові спори та спір щодо місця проживання дитини, згідно позовної заяви відсутні, суд вважає за необхідне ухвалити рішення відповідно до ст. 112 СК України, яким позовні вимоги задовольнити.

Суд враховує, що позивач, звертаючись до суду з позовом, у позовній заяві не просила вирішити питання щодо судових витрат, тому суд вважає за можливе судові витрати залишити за рахунок позивача.

На підставі ст.ст. 24, 55, 56, 110, 112 СК України, керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 259, 206, 263- 265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Варга Дмитро Дмитрович, до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , був зареєстрований 07 травня 2019 року у виконавчому комітеті Косівсько-Полянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області, про що складено відповідний актовий запис № 05 від 07.05.2019 року - розірвати.

Судові витрати залишити за позивачем.

Шлюб вважається розірваним після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 2 ст. 115 СК України, рішення після набрання ним законної сили надіслати до органу ДРАЦС.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового засідання, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.М. Попова