Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №381/2897/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №381/2897/26 Головуючий у І інстанції - Медведєв К.В.

апеляційне провадження №22-ц/824/13857/2026 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Приходька К.П.,

суддів Писаної Т.О., Журби С.О.,

за участю секретаря Миголь А.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 05 червня 2026 року, постановлену за наслідками розгляду заяви Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» про забезпечення доказів до подачі позову, зацікавлені особи: Приватний нотаріус Фастівського районного нотаріального округу Київської області, Центр надання адміністративних послуг при Фастівській РДА, боржник ОСОБА_1 ,-

установив:

У травні 2026 року АТ «КБ «ПриватБанк» звернулося до суду із заявою про витребування доказів до пред`явлення позову, в порядку ч. 4 ст. 84 ЦПК України.

В обґрунтування вимог заяви зазначало, що 15 березня 2010 року воно уклало з ОСОБА_1 кредитний договір, а ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник помер.

Зазначало, що в даному випадку без інформації про спадкоємців воно позбавлено можливості захистити свої права та інтереси у судовому порядку, адже пред`явлення позову до невідомих осіб не допускається.

Просило суд, витребувати у Приватного нотаріуса Фастівського районного нотаріального округу Київської області Іваннікова І.М. копію спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Витребувати у Центрі надання адміністративних послуг при Фастівській РДА інформацію про склад сім`ї ОСОБА_1 та інформацію про осіб, зареєстрованих за однією адресою зі спадкодавцем станом на дату смерті померлого - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 05 червня 2026 року відмовлено у задоволенні заяви АТ «КБ «ПриватБанк» про забезпечення доказів до подання позовної заяви.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, АТ «КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржувана ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, постановленою з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, без повного та всебічного з`ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення питання.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, посилається на те, що воно має намір подати до суду позовну заяву про стягнення заборгованості за кредитним договором зі спадкоємців померлого.

Вказує, що воно позбавлене можливості самостійно отримати необхідні відомості про коло спадкоємців після смерті позичальника, а також інформацію про осіб, зареєстрованих за однією адресою зі спадкодавцем, для захисту своїх прав та інтересів у судовому порядку.

Звертає увагу, що воно наразі позбавлено можливості захистити свої права та інтереси в судовому порядку, оскільки не володіє інформацією про спадкоємців, а відтак не може визначити підсудність майбутнього позову та виконати вимоги процесуального закону в частині зазначення у позові інформації про відповідачів.

Зазначає, що надало суду докази про те, що жодної інформації про спадкоємців позичальника йому надано не було в силу ст. 8 Закону України «Про нотаріат».

Однак, суд першої інстанції не надав належної оцінки вказаним фактам та обставинам щодо неможливості пред`явлення позову без отримання відповідної інформації.

Просило суд, скасувати ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 05 червня 2026 року та ухвалити нове рішення, яким заяву про забезпечення доказів до подання позовної заяви задовольнити.

Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив.

Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно частин 4, 5 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно вимог ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Відмовляючи у задоволенні заяви АТ «КБ «ПриватБанк» про забезпечення доказів шляхом витребування суд першої інстанції виходив з того, що не встановлено обставин, які б вказували на те, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Самого лише клопотання про необхідність заявнику певних документів недостатньо. Заявник повинен надати обґрунтування об`єктивних фактів й підтвердити загрозу знищення, приховування або зміни доказу або те що зволікання може призвести до неможливості чи утруднення збирання та надання доказів.

Колегія суддів не вбачає підстав для скасування такої ухвали суду першої інстанції.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 116 ЦПК України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

Забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу (ч. 4 ст. 116 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1, 3, 5 ст. 118 ЦПК України, заява про забезпечення доказів розглядається в судовому засіданні в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з особливостями, встановленими цією статтею.

Заявник та інші особи, які можуть отримати статус учасників справи, повідомляються про дату, час і місце судового засідання, проте їх неявка не перешкоджає розгляду поданої заяви.

За результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви.

Підстави і порядок забезпечення доказів, вимоги до заяви про забезпечення доказів, а також порядок розгляду судом заяви про забезпечення доказів зазначені у ст.ст. 116-119 ЦПК України.

Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.

Забезпечення доказів - це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Отже, потрібно розрізняти витребування доказів як спосіб забезпечення доказів, що в майбутньому можуть бути втрачені або їх подання виявиться ускладненим (ст.ст. 116-119 ЦПК України), та витребування доказів як допомогу суду особам, котрі беруть участь у справі, у поданні відповідного доказу, який неможливо отримати самостійно (ст. 84 ЦПК України).

Таким чином, визначальною умовою забезпечення доказів є не сама необхідність отримання певної інформації для звернення до суду, а наявність обставин, які дають підстави припустити можливість втрати відповідного засобу доказування або виникнення істотних труднощів із його збиранням чи поданням у майбутньому.

Відповідно до поданої заяви, АТ «КБ «ПриватБанк» просило забезпечити докази шляхом їх витребування з метою визначення кола спадкоємців позичальника ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , для подальшого подання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором зі спадкоємців померлого, а без інформації про спадкоємців АТ «КБ «ПриватБанк» позбавлено можливості захистити свої права та інтереси у судовому порядку, адже пред`явлення позову до невідомих осіб не допускається, проте, заявник не навів обґрунтованих доводів, що витребувані ним докази в майбутньому можуть бути втрачені або їх подання виявиться ускладненим.

Тобто, наведені обставини самі по собі не свідчать про існування передбачених ч. 1 ст. 116 ЦПК України підстав для забезпечення доказів, оскільки відсутність у заявника необхідної інформації на час звернення із відповідною заявою не є тотожним неможливості або утруднені отримання її у майбутньому, в розумінні зазначеної норми процесуального закону.

При цьому, апелянтом не наведено конкретних обставин, які б свідчили про реальну загрозу втрати відповідних доказів, їх знищення, зміну або виникнення інших об`єктивних перешкод для їх отримання чи подання в подальшому. Саме лише посилання на необхідність встановлення кола потенційних відповідачів та визначення підсудності майбутнього спору, не підтверджує наявності таких обставин.

Колегія суддів також ураховує, що забезпечення доказів є процесуальним механізмом, спрямованим на збереження доказової інформації за наявності передбачених законом ризиків, а не самостійним способом пошуку та встановлення всіх обставин, необхідних особі для формування правової позиції для звернення з позовом.

Доводи АТ «КБ «ПриватБанк» про те, що судом першої інстанції не взято до уваги надані ним докази, які вказують на утрудненість та неможливість самостійного отримання ним необхідної інформації для подальшого звернення до суду із позовом про стягнення кредитної заборгованості є безпідставними, оскільки утрудненість та неможливість самостійного отримання доказів не може бути підставою для їх витребовування шляхом забезпечення доказів.

Суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення заяви АТ «КБ «ПриватБанк» про забезпечення доказів.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції без змін.

Згідно вимог ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 268, 294, 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» залишити без задоволення.

Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 05 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач К.П. Приходько

Судді Т.О. Писана

С.О. Журба