Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №753/22626/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 753/22626/25 Головуючий у суді І інстанції: Колесник О.М.

провадження №22-ц/824/9007/2026 Головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Ратнікової В.М., Музичко С.Г.,

секретар судового засідання: Пустовіт І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка представляє інтереси Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 19 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про зміну адреси об`єкту нерухомого майна у зв`язку з прийняттям спадщини,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2025 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про зміну адреси об`єкту нерухомого майна у зв`язку з прийняттям спадщини.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_3 .

Після її смерті ОСОБА_2 успадкувала земельну ділянку, кадастровий номер 8000000000:90:222:0010, цільове призначення - для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, площею 0,1000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

09 липня 2025 року приватний нотаріус КМНО Герасименко Н.М. видала позивачу свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку, кадастровий номер 8000000000:90:222:0010, цільове призначення - для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, площею 0,1000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому, приватним нотаріусом КМНО Герасименко Н.М. було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право власності на спадщину за законом на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки перед видачею свідоцтва про право власності на спадщину було здійснено пошуки в Державному реєстрі речових прав за всіма встановленими законодавством ідентифікаторами пошуку, і встановлено, що в Реєстрі прав власності на нерухоме майно є запис про вже зареєстроване право власності на нерухоме майно, а саме на житловий будинок за вищевказаною адресою не за померлою ОСОБА_3 , а за іншими громадянами.

Так, позивач звернулася до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з запитом щодо присвоєння поштової адреси житловому будинку садибного типу літ. «А», в зв`язку з подвоєнням поштової адреси в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відмовив у коригуванні адреси з посиланням на подання неповного пакета документів, а саме: відсутня заява власника закінченого будівництвом об`єкта про зміну адреси із зазначенням прізвища, імені, по-батькові власника.

У зв`язку з неможливістю вирішення питання про зміну адреси об`єкту нерухомого майна в позасудовому порядку, оскільки власник житлового будинку померла, тому позивач звернулася до суду з даним позовом, в якому просила змінити адресу житлового будинку садибного типу, розташованого на земельній ділянці площею 0,1000 га, кадастровий номер 8000000000:90:222:0010, за адресою АДРЕСА_1 , який належав на праві приватної власності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженці с. Вороньків, Бориспільського району, Київської області, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Києві, на підставі свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння від 20.12.1991 року, виданого виконавчим комітетом Харківської районної ради народних депутатів трудящихся м. Києва, з адреси: АДРЕСА_1 на адресу: АДРЕСА_2 .

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 19 січня 2026 року позов задоволено.

Змінено адресу житлового будинку садибного типу, розташованого на земельній ділянці площею 0,1000 га, кадастровий номер 8000000000:90:222:0010, за адресою АДРЕСА_1 , який належав на праві приватної власності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Вороньків, Бориспільського району, Київської області, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Києві, на підставі свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння від 20.12.1991 року, виданого виконавчим комітетом Харківської районної ради народних депутатів трудящихся м. Києва, з адреси: АДРЕСА_1 на адресу: АДРЕСА_2 .

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 , яка представляє інтереси Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), подала апеляційну скаргу, в якій просила його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги обгрунтовані тим, що листом від 19.08.2025 року відповідачем було повідомлено позивачку про відмову у зміні адреси об`єкту нерухомого майна у зв`язку з поданням неповного пакета документів, що передбачено п. 1 ч. 15 ст. 26-3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відмова відповідача базувалась на тому, що при зверненні позивачки 13 серпня 2025 року до Департаменту були відсутні обов`язкові документи та відомості, зокрема не було подано заяву власника (співвласників) закінченого будівництвом об`єкта про зміну адреси.

Представник відповідача вважає, що фактично суд першої інстанції визнав правомірною зміну адреси у судовому порядку лише з мотивів неможливості вирішення питання через смерть власника, проте законодавство не передбачає автоматичного заміщення судом адміністративної процедури у разі неподання повного пакета документів.

Департамент не відмовляв з підстав відсутності дублювання адрес чи недоцільності зміни. Єдиною підставою відмови було - неповний пакет документів, що передбачено законодавством. Між тим, суд першої інстанції фактично розглянув інше питання, ніж те, яке було предметом оскарження.

Крім того, суд, посилаючись на наявність дублювання адрес, дійшов висновку про необхідність зміни адреси, не дослідивши належним чином:

чи залучені до участі у справі інші власники об`єкта за якими зареєстровано право власності на житловий будинок садибного типу за АДРЕСА_2 ?

чи набула позивачка право власності на житловий будинок садибного типу за АДРЕСА_2 ?

чи зареєстровано право власності за позивачкою на житловий будинок садибного типу за АДРЕСА_2 у ДРРП?

чи мала позивачка статус власника у розумінні ст.26-3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»?

Представник відповідача вважає, що рішення суду першої інстанції базується на неправильному застосуванні норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а також не досліджено належним чином інформацію у витязі з ДРРП надану Департаментом. А тому, відмова відповідача у зміні адреси є законною та обґрунтованою.

08 липня 2026 року до Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від представника позивача - адвоката Данилова Ю.В., в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

05 жовтня 2026 року до Київського апеляційного суду надійшла заява від відповідача Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просив розгляд справи проводити за їх відсутності.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , належало ОСОБА_3 на підставі виданого Держадміністрацією Харківського району м. Києва на підставі рішення виконкому Харківської ради народних депутатів №439 від 12.08.1991 року, зареєстрованого в Київському бюро технічної інвентаризації на правах особистої власності, записане в книзі реєстрації №35577 31 травня 1992 року.

Як встановлено судом, за адресою АДРЕСА_1 , було зареєстровано інший житловий будинок, тобто існує два різних будинки різної площі, на різних земельних ділянках, власниками яких є різні особи, яким присвоєно однакові адреси.

Так, домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_3 , розташовано на земельній ділянці, кадастровий номер 8000000000:90:222:0010, цільове призначення - для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, площею 0,1000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до вказаних обставин справи за адресою: АДРЕСА_1 , було зареєстровано інший житловий будинок, тобто існує два різних будинки, різною площею, на різних земельних ділянках власниками яких є різні особи, яким присвоєно однакові адреси- номери будинку: АДРЕСА_1 , при цьому власник житлового будинку, про зміну адреси звернутись не можу, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_1 померла.

Таким чином судом першої інстанції вважав, що є достатні підстави для зміни адреси житлового будинку садибного типу, розташованого на земельній ділянці площею 0,1000 га, кадастровий номер 8000000000:90:222:0010, за адресою АДРЕСА_1 , який належав на праві приватної власності ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Києві, на підставі свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння від 20.12.1991 року, виданого виконавчим комітетом Харківської районної ради народних депутатів трудящихся м. Києва, з адреси: АДРЕСА_1 на адресу: АДРЕСА_2 .

Однак такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер матір ОСОБА_2 - ОСОБА_3 .

ОСОБА_2 звернулася до Приватного нотаріуса КМНО Герасименко Н.М. з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .

Приватним нотаріусом КМНО Герасименко Н.М. заведено спадкову справу №4/25 щодо майна померлої ОСОБА_3 .

До складу спадкового майна належить 1 земельна ділянка, кадастровий номер 8000000000:90:222:0010, цільове призначення - для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, площею 0,1000 га, та домоволодіння, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які належать спадкодавцю на підставі рішення Київської міської ради від 08.06.200 року №150-2/871, зареєстрованого у Київському міському управлінні земельних ресурсів в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №90-2-07526 та на підставі свідоцтва про право на особисту власність на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 від 20.12.1991 року, виданого Держадміністрацією Харківського району м. Києва на підставі рішення виконкому Харківської ради народних депутатів №439 від 12.08.1991 року, зареєстрованого в Київському бюро технічної інвентаризації на правах особистої власності, записане в книзі реєстрації №35577 31 травня 1992 року.

09 липня 2025 року приватний нотаріус КМНО Герасименко Н.М. видала позивачу свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку, кадастровий номер 8000000000:90:222:0010, цільове призначення - для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, площею 0,1000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому, приватним нотаріусом КМНО Герасименко Н.М. було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право власності на спадщину за законом на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки перед видачею свідоцтва про право власності на спадщину було здійснено пошуки в ДРРП за всіма встановленими законодавством ідентифікаторами пошуку, і встановлено, що в Реєстрі прав власності на нерухоме майно є запис про вже зареєстроване право власності на нерухоме майно, а саме на житловий будинок за вищевказаною адресою не за померлою ОСОБА_3 , а за іншими громадянами.

Позивач звернулася до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з запитом щодо присвоєння поштової адреси житловому будинку садибного типу літ. «А», в зв`язку з подвоєнням поштової адреси в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відмовив позивачу у коригуванні адреси з посиланням на подання неповного пакета документів, а саме: відсутня заява власника закінченого будівництвом об`єкта про зміну адреси із зазначенням прізвища, імені, по-батькові власника.

Відповідно до ч.1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч.1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до підпункту 10 пункту «б» статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до делегованих законом повноважень виконавчого органу сільської, селищної, міської ради в галузі житлово-комунального господарства віднесено облік відповідно до закону об`єктів нерухомого майна незалежно від форми власності та подання необхідних відомостей до бази даних національного фонду будівель відповідно до Закону України «Про енергетичну ефективність будівель».

Відповідно до статті 37 Закону України «Про місцеве самоврядування» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема, щодо прийняття рішень про присвоєння, зміну, коригування, анулювання адрес об`єктів нерухомого майна у випадках та порядку, встановлених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Процедура присвоєння адрес об`єктам нерухомості регулюється Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядком присвоєння адрес об`єктам будівництва, об`єктам нерухомого майна, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2021 року № 690.

Відповідно до ч. 1 статті 26-3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» адреса присвоюється об`єктам будівництва, будинкам, будівлям, спорудам, квартирам, гаражним боксам, машиномісцям, іншим житловим та нежитловим приміщенням, які є самостійними об`єктами нерухомого майна.

Відповідно до ч. 5 статті 26-3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» адреса (крім реквізиту, визначеного пунктом 10 частини четвертої цієї статті) присвоюється, змінюється, коригується, анулюється: виконавчим органом сільської, селищної, міської ради - у разі, якщо об`єкт знаходиться у межах території, на яку поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради; місцевою державною адміністрацією - у разі, якщо об`єкт знаходиться у межах території, на яку не поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради, а також у разі неприйняття органом з присвоєння адреси рішення про присвоєння, зміну, коригування, анулювання адреси у строк, визначений цією статтею. У містах з районним поділом за рішенням міських рад повноваження щодо присвоєння, зміни, коригування, анулювання адрес можуть делегуватися виконавчим органам районних в місті рад.

За змістом статей 26-3, 26-4 та 26-5 Закону законодавцем визначено перелік документів для зміни адреси об`єкта нерухомого майна у випадку поділу об`єкта нерухомого майна, виділу частки об`єкту нерухомого майна та присвоєння/коригування адреси новозбудованому об`єкту.

Відповідно до частини 11 статті 26-3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» підставами для зміни адреси щодо закінченого будівництвом об`єкта є: 1) зміни в адміністративно-територіальному устрої (у тому числі зміна назви області, району, населеного пункту); 2) зміна назви вулиці, її об`єднання та поділ; 3) зміна назви гідрографічного, соціально-економічного, природно-заповідного або іншого подібного об`єкта; 4) об`єднання, поділ закінчених будівництвом об`єктів, виділення частки із закінченого будівництвом об`єкта (з урахуванням вимог пункту 2 частини третьої цієї статті); 5) упорядкування нумерації об`єктів нерухомого майна у визначених цим Законом випадках та в інших випадках, встановлених Кабінетом Міністрів України в Порядку присвоєння адрес.

Відповідно до статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, крім повноважень, передбачених цим Законом, здійснюють й інші надані їм законом повноваження.

Таким чином, колегією суддів встановлено, що вищезазначеним Порядком та Законом визначено відповідні органи, які уповноважені на присвоєння, зміну, коригування, анулювання адрес об`єктів нерухомого майна, об`єктів будівництва, що належить до повноважень виконавчого органу сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до п. 51 Порядку присвоєння адрес об`єктам будівництва, об`єктам нерухомого майна, упорядкування нумерації будинків здійснюється з використанням Реєстру будівельної діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.08.2025 року відповідачем було повідомлено позивачку про відмову у зміні адреси об`єкту нерухомого майна у зв`язку з поданням неповного пакета документів, що передбачено п. 1 ч. 15 ст. 26-3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Зокрема, відповідачем визначено, що позивачкою не було подано заяву власника (співвласників) закінченого будівництва об`єкта про зміну адреси із зазначенням прізвища, імені, по батькові власника (співвласників) та реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності) - для фізичної особи, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (у разі якщо право власності на об`єкт зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно) (а.с. 18 том 1).

Тому відмова відповідача грунтується на тому, що при звернення позивачки 13 серпня 2025 року до Департаменту були відсутні обов`язкові документи та відомості, зокрема не було подано заяву власника (співвласників) закінченого будівництвом об`єкта про зміну адреси.

Суд апеляційної інстанції вважає хибним твердження позивача наведений в позовній заяві про те, що заходи досудового врегулювання спору проводились, але не дали бажаного результату, з огляду на те, що позивачем ОСОБА_2 не надано до Департаменту повного пакету документів, позивач не усунула зауваження, викладені в листі Департаменту від 19.08.2025 року, не звернулась повторно до Департаменту після усунення вказаних у листі недоліків. Такої ж заяви і не подавав власник житлової забудови за №1 яка знахоиться на земельній ділянці.

Таким чином, вимога позивачки щодо зміни адреси житлового будинку садибного типу, який знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:90:222:0010, за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 103,8 кв.м., була розглянута Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в межах повноважень та відповідно до вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку присвоєння адрес об`єктам будівництва, об`єктам нерухомого майна, затвердженого постановою КМУ від 07.07.2021 року № 690.

Тому суд апеляційної інстанції вважає, що звернення позивачки до суду з позовною заявою про зміну адреси об`єкту нерухомого майна у зв`язку з прийняттям спадщини є передчасною.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що визначення у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад (правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19, від 20 січня 2021 року у справі № 203/2/19).

Якщо заявлені позивачем вимоги безпосередньо стосуються прав та обов`язків іншої особи, яка не залучена до участі у справі в якості відповідача, не можуть бути розглянуті судом, оскільки лише за наявності належного складу відповідачів у справі суд у змозі вирішувати питання про обґрунтованість позовних вимог та вирішити питання про їх задоволення, без залучення таких належних відповідачів позовні вимоги вирішені бути не можуть.

Як встановлено під час розгляду справи, за адресою: АДРЕСА_1 , було зареєстровано інший житловий будинок, тобто існує два різних будинки, різною площею, на земельних ділянках власниками яких є різні особи, яким присвоєно однакові адреси.

Однак звертаючись з позовною заявою позивач не визначив та не зазначив інших належних відповідачів у справі, окрім Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а саме власників іншого житлового будинку та земельної ділянки, який знаходиться за однією адресою з об`єктом нерухомості позивача.

Таким чином, враховуючи неналежність суб`єктного складу відповідачів за заявленою позивачем вимогою про зміну адреси об`єкту нерухомого майна, оскаржуване судове рішення суду першої інстанції не можна вважати такими, що ухвалені з дотриманням норм процесуального права.

На вказані обставини суд першої інстанції уваги не звернув, у зв`язку з чим прийшов до помилкового висновку про задоволення заяви в повному обсязі.

Доводи апеляційної інстанції заслуговують на увагу та знайшли своє підтвердження під час перегляду справи в апеляційному суді.

Зазначені вище обставини справи не враховано судом першої інстанцій під час вирішення спору, а відтак рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні позовних вимог.

Щодо судових витрат, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Частиною 1 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи звертаючись з апеляційною скаргою Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) сплатив судовий збір за поданння апеляційної інстанції у розмірі 1816,80 грн (а.с. 213 том 1).

Враховуючи, що суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову, на підставі ст. 141 ЦПК України з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1816,80 грн за подання апеляційної скарги.

Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону, рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального, і порушенням норм процесуального права, і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у відповідності до ст. 376 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 376 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка представляє інтереси Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити.

Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 19 січня 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про зміну адреси об`єкту нерухомого майна у зв`язку з прийняттям спадщини відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1816,80 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_2 , РНКОПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради, код ЄДРПОУ:26345558, адреса: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32.

Повний текст постанови складено «12» жовтня 2026 року.

Головуючий суддя Л.П. Сушко

Судді С.Г. Музичко

В.М. Ратнікова