Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №362/9077/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 362/9077/25 Головуючий в суді І інстанції: Сухарева О.В.

Провадження № 33/824/4230/2026 Головуючий в суді ІІ інстанції: Сушко Л. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі судді Сушко Л.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Сіренка Максима Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23 липня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 505054 від 06.11.2025 року - 06 листопада 2025 року о 12 год. 15 хв. у с. Мала Солтанівка, вул. Київська, 63, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ЗАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився зі згоди водія на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Drager Alkotest 6810, проба позитивна - 3,14‰, зафіксовано на нагрудну бодікамеру № 859997 та № 859978, чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23 липня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнуто із ОСОБА_1 665 грн 60 коп. судового збору.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, 29 липня 2026 року адвокат Сіренко М.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги адвокат Сіренко М.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_1 , обґрунтовував тим, що знаходження в транспортному засобі чи поряд з ним, який не є в стані руху, не доводить факту керування таким транспортним засобом.

Адвокат Сіренко М.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_1 , у судовому засіданні суду апеляційної інстанції в режимі відеоконференції доводи апеляційної скарги підтримував та просив її задовольнити. Надав пояснення, аналогічні викладеним у апеляційній скарзі.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення захисника Молодика М.П., суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постанова суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам.

Як убачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суд першої інстанції достатньо повно, об`єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у матеріалах адміністративної справи доказах.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідно до п. 2.9а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Проте, вимоги вказаного пункту ПДР ОСОБА_1 дотримано не було.

У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно з встановленими нормами закону держави Україна.

Вина ОСОБА_1 у порушенні п. 2.9а ПДР України, за обставин, викладених у постанові, всупереч доводів апеляційної скарги, підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться:

- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 505054 від 06.11.2025 року, з якого вбачається, що 06 листопада 2025 року о 12 год. 15 хв. у с. Мала Солтанівка, вул. Київська, 63, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ЗАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився зі згоди водія на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Drager Alkotest 6810, проба позитивна - 3,14‰, зафіксовано на нагрудну бодікамеру № 859997 та № 859978, чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1);

- у результаті тестування на стан алкогольного сп`яніння, відповідно до якого ОСОБА_1 06.11.2025 року о 12 год. 20 хв. проходив огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою Alcotest 6810, прилад № ARAM - 3545, принтер № ARВL - 5130, тест № 1000, результат тестування - 3,14‰. Чек приладу «Драгер» підписаний особою, яка притягається до адміністративної відповідальності (а.с. 2);

- у акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів із якого вбачається, що огляд було проведено у зв`язку з такими виявленими ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя. Результат огляду позитивний - 3,14‰. У графі: «з результатами згоден» наявний підпис ОСОБА_1 (а.с. 3);

- у направленні на огляд водія транспортного засобу до «Васильківська БЛІЛ» з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до змісту якого виявлено такі ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя. Зі змістом направлення ОСОБА_1 ознайомлений, про що свідчить його підпис (а.с. 4);

- у копії акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 06.11.2025 року, з якої вбачається, що транспортний засіб «ЗАЗ» д.н.з. НОМЕР_2 у зв`язку з ч. 1 ст. 130 КУпАП було доставлено на спеціальний майданчик чи стоянку за допомогою евакуатора (а.с. 5);

- даними відеофайлу «export-zgh0m» з нагрудної камери працівника патрульної поліції «859978», що здійснював оформлення вчиненого особою, що притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, який кореспондується з фактичними обставинами справи та вказує на факт порушення водієм вказаних правил ПДР. На відеозаписі зафіксовано, що транспортний засіб «ЗАЗ», д.н.з. НОМЕР_2 знаходиться на обочині проїжджої частини у заведеному стані та з увімкненим сигналом аварійної зупинки. Водій відразу ж повідомив, що їхав по щебінь (момент відеозапису з 0:00:17). Патрульними поліції було повідомлено про причину зупинки, а саме: керування транспортним засобом без ременя безпеки та відсутність обов`язкового страхування автоцивільної відповідальності (момент відеозапису з 0:01:37). У ході спілкування з водієм патрульними поліції було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим поліцейський висловлив вимогу пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, на що ОСОБА_1 погодився (момент відеозапису з 0:01:43). На фрагменті відеозапису з 0:02:40 відображено процедуру проведення огляду на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер», у ході якого спочатку водієм було обрано трубку-мундштук, а надалі проведено пробний забір на підтвердження відсутності випарів алкоголю у трубці. У ході проведеного огляду було встановлено, що водій перебував у стані алкогольного сп`яніння - результат тесту позитивний і становить 3,14‰. На запитання патрульного поліції про те, чи згоден ОСОБА_1 з результатами огляду, останній відповів, що згоден (момент відеозапису з 0:04:39). Також відображено процедуру складання матеріалів справи про адміністративне правопорушення та ознайомлення водія з ними під підпис (момент відеозапису з 0:31:13). У ході ознайомлення водія з матеріалами, його було ознайомлено із правами, передбаченими ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП (момент відеозапису з 0:35:00). Крім того, водієві було повідомлено, що він відсторонений від керування транспортним засобом (а.с. 6).

Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.

Найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення є протокол про здійснення адміністративного правопорушення.

Протокол підписаний особою, яка його склала, та ОСОБА_1 без будь-яких зауважень та пояснень.

Обставини, зазначені в протоколах узгоджуються із дослідженим судом апеляційної інстанції наданим відеозаписом, на якому відображені події, які відбувалися 06 листопада 2025 року за участю ОСОБА_1 ..

Відеозаписи є одними із об`єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення. На відео, що міститься в матеріалах справи, зафіксовані подія правопорушення. Цей відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги про те, що знаходження в транспортному засобі чи поряд з ним, який не є в стані руху, не доводить факту керування таким транспортним засобом, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки такі доводи спростовуються поясненнями самого ОСОБА_1 , які було зафіксовано на боді-камеру патрульного поліції. Зокрема, ОСОБА_1 повідомив поліцейським, що він їхав по щебінь. Також з наявного у матеріалах справи відеозапису вбачається, що транспортний засіб знаходиться на узбіччі проїжджої частини у заведеному стані та з увімкненим сигналом аварійної зупинки. Крім того, сам ОСОБА_1 жодним чином не заперечував про факт керування ним транспортним засобом.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що факт керуванням транспортним засобом встановлюється будь-якими фактичними даними, які в розумінні ст. 251 КУпАП є доказами.

Разом з тим, ОСОБА_1 під час ознайомлення із адміністративними матеріалами не був позбавлений можливості зазначити у протоколі про адміністративне правопорушення ті пояснення, які вважав за потрібні, однак свою незгоду із викладеними у ньому відомостями не зазначив.

Інших вагомих та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, апеляційна скарга не містить.

Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення.

Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, обраний судом першої інстанції вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік відповідає обставинам справи, вимогам ст.ст. 23, 33 КУпАП.

Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що постанова Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23 липня 2026 року є законною та обґрунтованою, а тому апеляційна скарга адвоката Сіренка М.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_1 , підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Сіренка Максима Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23 липня 2026 року залишити без задоволення.

Постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23 липня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено «14» жовтня 2026 року.

Суддя Київського апеляційного суду Л.П. Сушко