Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №727/9747/25 — Чернівецький апеляційний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2026 року м. Чернівці Справа № 727/9747/25

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Лисака І.Н.,

суддів: Кулянди М.І., Литвинюк І.М.,

за участю секретаря судового засідання: Собчук І.Ю.,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: ОСОБА_2 ,

при розгляді справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , на ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 10 вересня 2026 року, постановлену під головуванням судді Одовічен Я.В.,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів в порядку регресу.

02 вересня 2026 року до суду надійшло клопотання представника відповідача про витребування доказів шляхом призначення судової технічної експертизи (а.с.227-228).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 10 вересня 2026 року клопотання представника відповідача про призначення експертизи задоволено.

Призначено по цивільній справі судову технічну експертизу давності документа, на вирішення якої поставлено відповідні питання.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду сторона позивача оскаржила її, подавши апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції припустився грубого порушення норм процесуального права, зокрема статей 103, 126, 197 та 222 ЦПК України, що призвело до безпідставного поновлення процесуального строку та порушення стадійності цивільного процесу.

Відповідно до пункту 8 частини 2 статті 197 ЦПК України питання про призначення експертизи вирішується судом виключно на стадії підготовчого провадження. Стадія розгляду справи по суті (ст. 209, 211 ЦПК) має на меті розгляд Провадження №22-ц/822/2293/26

і вирішення спору на підставі саме тих матеріалів та клопотань, які були належним чином зібрані й заявлені у підготовчому провадженні.

Клопотання про призначення технічної експертизи було заявлено відповідачкою лише 02.09.2026 року — на стадії розгляду справи по суті, вже після дослідження доказів, тобто з очевидним пропуском встановлених законом процесуальних строків.

Наголошує, що за приписами ч.2 ст.222 ЦПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому засіданні.

Просить ухвалу суду скасувати, справу направити для продовження розгляду.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи в межах її обґрунтувань й заявлених в суді першої інстанції вимог, приходить до наступних висновків.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції керуючись ст.367 ЦПК України переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвала суду першої інстанції відповідає наведеним вимогам виходячи з наступного.

Як підтверджується матеріалами справи, у серпні 2025 року ОСОБА_1 подано позов до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів в порядку регресу (т.1 а.с.1-5).

18 серпня 2025 року зазначений позов прийнято до розгляду, призначено підготовче судове засідання (т.1 а.с.26).

Надалі, ОСОБА_2 було подано клопотання про витребування та дослідження в судовому засіданні матеріалів цивільної справи №727/676/24 на предмет існування боргових розписок (т.1 а.с.91-93). Таке клопотання задавлено протокольною ухвалою 03 грудня 2025 року, що підтверджується протоколом судового засідання (т.1 а.с.94-95).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 03 грудня 2025 року закрито підготовче провадження у цій справі (т.1 а.с.99-100).

28 травня 2026 року протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №727/9747/25 передано судді Одовічен Я.В., 03 червня 2026 року ухвалою суду прийнято до розгляду вказану справу та призначено до розгляду по суті (т.1 а.с.164-165).

З протоколу судового засідання від 11 серпня 2026 року вбачається, що судом досліджено матеріали справи та зроблено у справі перерву до 02 вересня 2026 року (т.1 а.с.220-221).

02 вересня 2026 року від сторони відповідача до суду надійшло клопотання про витребування оригіналів боргових розписок від 07.11.2020 року, 14.07.2023 року та призначення судової технічної експертизи, на вирішення якої поставити наведені питання. Крім іншого, просила поновити строк на подання відповідного клопотання (т.1 а.с.227-228).

10 вересня 2026 року судом винесено ухвалу, якою клопотання сторони відповідача задоволено. Призначено у цій справі судову технічну експертизу давності документа, на вирішення якої поставлено наступні запитання: чи відповідає давність виконання рукописного тексту на розписці про отримання боргу у сумі 30000 дол.США, укладеної між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , вказаній даті 07.11.2020 року? якщо ні, то в який період часу фактично виконано рукописний текст на борговій розписці від 07.11.2020 року? чи відповідає давність виконання рукописного тексту на розписці про отримання боргу у сумі 25000 дол.США, укладеної між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , вказаній даті 14.06.2023 року?; якщо ні, то в який період часу фактично виконано рукописний текст на борговій розписці від 14.06.2023 року?.

Визначено експертну установу, попереджено експерта про кримінальну відповідальність та зупинено провадження у справі на час проведення експертизи.

В мотивувальній частині ухвали також вказано, що суд на підставі ст.127 ЦПК України вважає, що процесуальний строк підлягає поновленню, оскільки вказані в клопотанні обставини мають значення для справи і потребують спеціальних знань, питання, які виносяться для дослідження експерту мають істотне значення для об`єктивного вирішення даної справи, оскільки прямо стосуються предмету доказування у даній справі, а усі сумніви і протиріччя, на які посилаються сторони, повинні бути усунені у встановлений законом спосіб, з урахуванням думки сторін щодо призначення даної експертизи, з метою забезпечення процесуальних прав сторін по справі, для повного та об`єктивного з`ясування обставин, що мають значення для справи, тобто в даному випадку шляхом призначення по справі судової технічної експертизи давності документів.

Також, відхилено доводи представника позивача щодо відсутності поважних причин звернення до суду з клопотанням про призначення судової експертизи на стадії підготовчого провадження, оскільки оригінали боргових розписок у матеріалах цивільної справи №727/676/24 були відсутні та надані представником позивача лише на вимогу суду у межах розгляду цивільної справи №727/9747/25 у судовому засіданні 02.09.2026 року (т.1 а.с.244-246).

В силу ст.129 Конституції України, ст.2 ЦПК України до основних засад (принципів) судочинства належить змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Передбачене ст.ст.12, 13, 49 ЦПК України право сторін на подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості щодо обставин, які мають значення для вирішення справи, кореспондується з обов`язком суду сприяти здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частинами першою, другою статті 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

У підготовчому засіданні суд з`ясовує, зокрема: чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові та відзиві, а також докази, витребувані судом, або причини їх неподання; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про призначення експертизи; вирішує заяви та клопотання учасників справи; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

В силу п.5, 7, 8 ч.2 ст.197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд: може роз`яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи; з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч.8 ст.83 ЦПК України).

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У постанові Верховного Суду від 14.09.2021 року у справі №910/14452/20 сформовано висновок щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування; відзначено, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 року у справі №129/1033/13-ц.

Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 ЗУ «Про судову експертизу»).

Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством (частина перша статті 102 ЦПК України).

За змістом частини третьої статті 102 ЦПК України висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Відповідно до положень статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом, а учасники справи можуть запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта.

Статтею 104 ЦПК України встановлені вимоги до змісту ухвали про призначення експертизи, згідно яких в ухвалі про призначення експертизи суд зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Судова експертиза повинна призначатися лише для встановлення даних, які

входять в предмет доказування у справі, і не може стосуватися тлумачення і застосування правових норм.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи забороні використання деяких із них для підтвердження конкретних обставин справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.12.2021 у справі №905/902/20 (п.6.27), постанови Верховного Суду від 31.05.2022 у справі №904/3242/18 (п.23), від 07.06.2022 у справі №922/605/15 (п.40.4), від 05.07.2022 у справі №904/3866/21 тощо).

Необхідність призначення судової експертизи в цивільному процесі обумовлена, насамперед, необхідністю з`ясування судом тих обставин, які потребують спеціальних знань, та в силу їх специфічного характеру, не можуть бути з`ясовані судом на основі положень чинного законодавства, що може вплинути на правильне вирішення цивільного спору по суті.

Суд вказує на те, що одним із принципів призначення судової експертизи є принцип доцільності.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 30 травня 1997 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», судова експертиза як один із засобів доказування сприяє всебічному, повному й об`єктивному дослідженню обставин справ, постановленню законних і обґрунтованих судових рішень.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, викладеної у справі «Дульський проти України» (заява №61679/00), експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури та призначається у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами існує спір щодо стягнення грошових коштів в порядку регресу за борговими розписками, де у сторони відповідача наявний сумнів з приводу фактичного часу виконання рукописного тексту розписок.

У зв`язку з цим, апеляційний суд вважає, що для урегулювання спору між сторонами, підтвердження вимог позивача чи спростування заперечень сторони відповідача, є потреба у спеціальних знаннях у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, та є доцільним отримання висновку експерта, оскільки саме відповідність чи не відповідність вчинення рукописного тексту на розписках датам таких прямо впливає на можливість задоволення або відмови у задоволенні позовних вимог.

Крім того, проведення судової технічної експертизи давності документів є доцільним процесуальним засобом, що забезпечить повне, всебічне та об`єктивне з`ясування всіх істотних для справи обставин.

Щодо доводів порушення норм процесуального права, то колегія суддів відзначає наступне.

Як вже вбачається з хронології вчинення процесуальних дій учасниками справи та судом (клопотання про витребування доказів – оригіналів розписок, дослідження матеріалів цивільної справи №727/676/24), стороною позивача тільки 02 вересня 2026 року у судовому засіданні було надано для огляду оригінали боргових розписок, що давало підстави суду для прийняття рішення про поновлення стороні відповідача строку на подання клопотання про призначення експертизи, та відповідно задоволення клопотання про призначення самої експертизи.

Дійсно, зміст статей 197, 222 ЦПК України передбачає, що у загальному позовному провадженні подання клопотання про призначення судової експертизи можливе лише у підготовчому провадженні, а вирішення поданого клопотання про призначення експертизи саме у підготовчому засіданні.

Згідно з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі №902/271/18, від 16 лютого 2021 року у справі №922/2115/19, в ухвалі від 22 червня 2021 року у справі №923/525/20, постанові від 16 грудня 2021 року у справі №910/7103/21, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій цивільного процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті».

Колегія суддів, враховуючи предмет спору та можливі процесуальні засоби доказування у даній справі, вважає, що призначення експертизи судом після закриття підготовчого засідання з урахуванням поновлення процесуального строку на подання відповідного клопотання не призводить до порушення строків розгляду справи та до суттєвих порушень прав позивача.

Аргументи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованості поновлення строків для подання клопотання про призначення експертизи, оскільки проведення такої об`єктивно залежить від наявності оригіналів досліджуваних документів, які були долучені до матеріалів справи після закриття підготовчого провадження.

Що стосується доводів скарги з приводу необхідності розгляду справи в розумні строки, то призначення експертизи не вплине на такий, оскільки у відповідності до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень такі повинні бути проведені у визначений в такій інструкції строк.

Колегія також звертає увагу й на те, що висновок за результатом судової експертизи є лише одним з доказів у справі, який не має заздалегідь обов`язкової сили для суду, йому надається оцінка поряд з іншими доказами у справі.

В постанові Верховного Суду від 12 січня 2022 року у справі №234/11607/20 зроблено висновок, що: «при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».

Отже, суд зобов`язаний забезпечити (організувати) дійсно змагальний процес, тобто створити особам, які беруть участь у справі, всі умови для реалізації ними своїх процесуальних прав і виконання покладених на них процесуальних обов`язків.

А тому, за наведеного вище колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги з приводу необхідності скасування ухвали суду та залишення клопотання про призначення експертизи без розгляду.

Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, не спростовують правильних висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення процесуального права або неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи до уваги, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду без змін.

Керуючись ст.ст.367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375, 381-384, 386, 389 ЦПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , залишити без задоволення.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 10 вересня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.Н. Лисак

Судді: М.І. Кулянда

І.М. Литвинюк