Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №369/20085/25 — Чернівецький апеляційний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 року м. Чернівці справа № 369/20085/25

провадження №22-ц/822/1535/26

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Перепелюк І. Б.

суддів: Лисака І.Н., Литвинюк І.М.

секретар Черновська А.К.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 11 червня 2026 року в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов обґрунтовано наступним. 30.03.2024 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір №489336-КС-004 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію», за умовами якого ТОВ «Бізнес Позика» зобов`язалося надати ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 20 000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а відповідачка зобов`язалася повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та розмірі, що визначені договором.

ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за договором кредиту виконало та надало відповідачці грошові кошти в розмірі 20 000,00 грн. шляхом перерахування на її банківську картку № НОМЕР_1 .

Боржник свої зобов`язання за кредитним договором №489336-КС-004 належним чином не виконала. Станом на 09.10.2024 утворилась заборгованість у розмірі 86 854,50 грн, що складається з : суми прострочених платежів по тілу кредиту – 20 000,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах – 63 854,50 грн.; суми прострочених платежів за комісією – 3 000,00 грн.

Укладеним між позивачем та відповідачкою кредитним договором передбачено нарахування комісії за надання кредиту та включено суму нарахувань по комісії до графіку платежів, а Правилами надання споживчих кредитів передбачено, що до загальних витрат за кредитом включаються доходи кредитодавця у вигляді процентів, комісії, інших обов`язкових платежів.

Позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованість за договором №489336-КС-004 про надання кредиту від 30.03.2024, яка становить 86 854,50 грн. та складається з : суми прострочених платежів по тілу кредиту – 20 000,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах – 63 854,50 грн.; суми прострочених платежів за комісією – 3 000,00 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 11 червня 2026 року позов ТОВ «Бізнес Позика» - задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованість за кредитним договором №489336-КС-004 від 30.03.2024, яка станом на 22.10.2025 становила 30 000,00 грн., з яких: 20 000,00 грн. - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 10 000,00 грн. - сума прострочених платежів по процентах, а також судовий збір у розмірі 836,69 грн. У задоволенні решти позовних вимог ТОВ «Бізнес Позика» відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ТОВ «Бізнес Позика» просить рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 11 червня 2026 року в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом змінити та стягнути 63 854,50грн., а також стягнути заборгованості за комісією за надання кредиту в розмірі 3000грн.

В іншій частині рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 11 червня 2026 залишити без змін.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В апеляційній скарзі ТОВ «Бізнес Позика» вважає рішення суду в оскаржуваній частині незаконним та необґрунтованим.

Зазначає, що суд безпідставно не взяв до уваги, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору кредитодавець надає Позичальнику грошові кошти на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та комісію за надання Кредиту у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика».

Відповідно до п. 2.4. Кредитного договору Стандартна процентна ставка в день становить 2,00000000, фіксована. Знижена процентна ставка в день становить 1,14874498, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку.

Згідно з п. 3.2. Кредитного договору протягом строку (терміну) кредитування процентна ставка за Кредитом, нараховуються заставкою вказаною у п. 2.4 Договору на залишок заборгованості по Кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, в залежності від дотримання Позичальником графіку платежів, що вказаний в п. 3.2.3. та Додатку№1 до Договору і розраховується в порядку описаному нижче.

Згідно з п. 3.2.1. Кредитного договору у разі якщо погашення Кредиту здійснюється згідно погодженого Сторонами графіку платежів, що наведений в п. 3.2.3. та Додатку №1 до Договору, чи в разі дострокового повернення суми наданого Кредиту, то зобов`язання Позичальника по сплаті Процентів за користування Кредитом розраховуються відповідно до Зниженої процентної ставки, що вказана в п. 2.4. Договору.

Відповідно до вищевикладеного, за Кредитним договором застосовувалися наступні проценті ставки та були нараховані наступні суми процентів за користування кредитом.

Нараховані за зниженою процентною ставкою у розмірі 1,14874498 % в день 5 054,50 грн. (у період з 30.03.2024 по 20.04.2024 включно). Нараховані за стандартною процентною ставкою у розмірі 2,00000000 % в день 58 530,00 грн. (у період з 21.04.2024 по 14.09.2024 включно). Всього нарахованих процентів за Кредитним договором – 63 854,50грн.

Суд першої інстанції дійшов до хибних висновків про те, що ТОВ «Бізнес Позика» неправомірно встановила у Кредитному договорі обов`язок Позичальника по сплаті комісії за обслуговування кредиту, однак у п. 2.5. Кредитного договору була встановлена комісія за надання кредиту, а не за його обслуговування.

Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору кредитодавець надає Позичальнику грошові кошти на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та комісію за надання Кредиту у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика». Відповідно до п. 2.5. Кредитного договору комісія за надання кредиту становить 3000,00 грн.

Також обов`язок відповідача щодо сплати зокрема комісії за надання кредиту передбачений у Паспорті споживчого кредиту до Кредитного договору, де також викладений графік платежів за Кредитним договором, який чітко передбачає сплату відповідачем платежів на погашення заборгованості за тілом, процентами та комісією за надання кредиту.

Мотивувальна частина

Обставини справи, встановлені судом

Встановлено, що 30.03.2024 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір №489336-КС-004 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію», за умовами якого ТОВ «Бізнес Позика» зобов`язалося надати ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 20 000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а відповідачка зобов`язалася повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та розмірі, що визначені договором.

За умовами договору: строк кредитування – 24 тижні, стандартна процентна ставка – 2% в день (фіксована); знижена процента ставка – 1,14874498% в день (фіксована); комісія за надання кредиту – 3 000,00 грн.; загальний розмір наданого кредиту – 20 000,00 грн.; термін дії договору – до 14.09.2024; орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за весь строк кредитування – 51 960,00 грн.; орієнтовна реальна річна процентна ставка – 9127,54% річних; дата видачі кредиту – 30.03.2024; дата повернення кредиту – 14.09.2024; мета отримання кредиту – придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Цей кредит є споживчим кредитом. Договір укладено в електронному вигляді із застосуванням одноразового ідентифікатора UA-6344.

Відповідно до довідки ТОВ «Бізнес Позика» про стан заборгованості ОСОБА_1 за договором №489336-КС-004 від 30.03.2024, станом на 06.10.2025 заборгованість становила 86 854,50 грн., з яких : 20 000,00 грн. – кредит; 63 854,50 грн. - відсотки; 3 000,00 грн. – комісія.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитом у гривні, згідно якого – за період кредитування з 30.03.2024 до 22.10.2025 станом на 22.10.2025 розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №489336-КС-004 від 30.03.2024 становив: 86 854,50 грн. та складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту – 20 000,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах – 63 854,50 грн.; суми прострочених платежів за комісією – 3 000,00 грн.

Встановлено, що здійснення переказу грошових коштів ТОВ «Профіт Гід», в рамках Договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №ПГ-5 від 04.11.2020 та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника, ТОВ «ПрофітГід» було здійснено наступний успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача ОСОБА_1 : призначення переказу - Перерах. коштiв ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_2 зг. до кредитного дог. №489336-КС-004 від 30.03.2024 Без ПДВ; візуальну форму послідовності дій Клієнта Коваленко Д.Г. щодо укладення електронного договору про надання кредиту №489336-КС-004 від 30.03.2024 в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Бізнес Позика» на сайті www.my.bizpozyka.com, які проводились 30.03.2024.

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Заслухавши суддю-доповідача, ознайомившись з матеріалами справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

Частиною 1 ст.367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з наявності між сторонами договірних відносин з надання кредиту, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ТОВ «Бізнес Позика» та стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №489336-КС-004 від 30.03.2024 у розмірі 30 000,00 грн., з яких: 20 000,00 грн. – заборгованість за кредитом; 10 000,00 грн. - заборгованість за відсотками.

При цьому суд зазначив, що розмір процентів є непропорційно високим та призводить до дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника (споживача), відтак пункт 2.4 Договору є несправедливим і суперечить принципам розумності та добросовісності, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (понад 50%) у разі невиконання/неналежного виконання позичальником зобов`язань за цим договором. Фактично позивач порушує питання про стягнення з позичальника простроченої заборгованості за нарахованими процентами у розмірі, що більш ніж у три рази перевищує розмір простроченої заборгованості за кредитом.

Тому з 63 854,50 грн. простроченої заборгованості за нарахованими процентами, заявленої позивачем, стягненню підлягає лише 10 000,00 грн., тобто 50% від простроченої заборгованості, яку позивачем визначено у розмірі 20 000,00 грн.

Апеляційний суд не може погодитися з таким висновком суду щодо стягнення відсотків, з наступних підстав.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у частині другій статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до вимог статей 526, 530, 610, 611, 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. А відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За правилами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, тобто існує презумпція правомірності наведених правочинів, допоки іншого висновку не дійде суд у самостійному провадженні.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 643/17966/14-ц (провадження № 14-203цс19) зазначено, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору (у справі, що переглядається, - у зв`язку зі скасуванням судового рішення) всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Судом встановлено, що 30.03.2024 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір №489336-КС-004 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію», за умовами якого ТОВ «Бізнес Позика» зобов`язалося надати ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 20 000,00 грн.

Переглядаючи рішення суду в частині розміру відсотків за користування кредитними коштами, колегія суддів частково погоджується з доводами апелянта про те, що суд першої інстанції не надав оцінки умовам укладеного між сторонами договору та розрахунку заборгованості.

Так, згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно умов договору сторони визначити, що строк кредиту 24 тижні, процента ставка фіксована в день 1,14874498 %, комісія за надання кредиту: 3 000 грн. Термін дії договору до 14 вересня 2024 року. Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 51 960 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка: 9 127,54 процентів.

У п. 3.2.2. Договору сторони узгодили, що у разі якщо повернення Кредиту не здійснюється згідно погодженого графіку платежів, що наведений в п. 3.2.3. та Додатку №1 до Договору, (за виключенням дострокового повернення Кредиту), у наслідок чого виникає прострочка по Кредиту, та строк цієї прострочки більше семи календарних днів то умови про нарахування Процентів за користування Кредитом за Зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Стандартною процентною ставкою, що вказана в п. 2.4. Договору. При цьому, нарахування процентів за Стандартною процентною ставкою починається з восьмого календарного дня, від дня простроченого платежу, передбаченого графіком платежів, що вказаний в п. 3.2.3. та Додатку №1 до Договору, та до закінчення терміну дії Договору».

В пункті 3.2.3 Договору сторони визначили обов`язковий графік платежів за Договором, припускаючи, що позичальник буде його дотримуватись і застосовуватиметься Знижена процентна ставка.

В пункті 3.2.3 Договору сторони визначили обов`язковий графік платежів за Договором, припускаючи, що позичальник буде його дотримуватись і застосовуватиметься Знижена процентна ставка.

Згідно графіку платежів було погоджено, якщо позичальник сплачує заборгованість згідно графіка платежів (без порушень), то треба сплатити по Договору 51 960 грн. з яких по процентах - 28 960 грн., оскільки з кожним платежем сума загального боргу на яку нараховується кожного дня проценти зменшується.

Відповідно до п. 3.2.4 Договору, у випадку не повернення будь-якого з платежів у строки, передбачені графіком платежів, кредитодавець здійснює відповідне коригування зобов`язань позичальника, в т.ч з врахуванням скасування умови про нарахування процентів за зниженою процентною ставкою, при чому проценти за користування кредитом нараховується на фактичний залишок суми кредиту.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року, статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою наступного змісту: «максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%».

Пунктом 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Разом з цим пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів – 2,5%; протягом наступних 120 днів – 1,5%.

Отже, на підставі частини п`ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» починаючи з 241 дня з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», тобто з 20 серпня 2024 року максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої статті 8 не може перевищувати 1%.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в пункті 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року у справі № 1-7/99, в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).

Отже, в даному випадку законодавцем використана ультраактивна форма регулювання суспільно-правових відносин та визначений перехідний період, який передує безпосередньому застосуванню нової правової норми.

Оскільки Закон України № 3498-ІХ набрав чинності 24 грудня 2023 року та застосовано визначений законодавством перехідний період до запровадження обмеження максимального розміру денної процентної ставки, в період з 30 березня 2024 року до 20 квітня 2024 року максимальний розмір денної процентної ставки складає1,14874498 %, в період з 21 квітня 2024 року до 19 серпня 2024 року – 1,5%, а з 20 серпня 2024 року – 1%.

- за період з 30 березня 2024 року по 20 квітня 2024 року включно (22 днів) повинен бути здійснений наступним чином: 20000 гривні х 1,14874498% х 22 = 5054,47 гривень;

- за період з 21 квітня 2024 року по 19 серпня 2025 року включно (120 днів) повинен бути здійснений наступним чином: 20000 гривні х 1,5% х 120 = 3 600 гривень.

За період з 20 серпня 2024 року по 14 вересня 2024 року включно (25 днів) повинен бути здійснений наступним чином: 20000 гривні х 1% х 25 = 5000 грн.

Надаючи оцінку нарахуванню комісії за надання кредиту за договором від 30 березня 2024 року, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб (у редакції, чинній на момент укладення договору).

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку чи іншої фінансової установи встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту і, відповідно, така умова не є нікчемною.

Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, наведеними у постанові від 20 вересня 2024 року у справі № 331/2974/23 (провадження № 61-7620св24).

У справі, що переглядається, сторонами у розділі 2.5. договору погоджено істотні умови кредитування, зокрема суму кредиту, строк кредитування, процентну ставку та комісію за надання кредиту у фіксованому розмірі 3000грн. Відомості про зазначену комісію також містяться у паспорті споживчого кредиту, з яким відповідач ознайомився до укладення договору.

Отже, загальний розмір заборгованості який підлягає стягненню на користь ТОВ «Бізнес Позика», становить 36 654,47 грн. гривень, з яких 20 000 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 13 654,47 грн. – заборгованість за процентами (5054,47+3600+ 5000), 3000 грн. - комісія за надання кредиту.

Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув, розрахунок відсотків здійснив не відповідно до фактичних обставин справи та чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства.

Встановивши вказані обставини, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, доводи апеляційної скарги є частково обґрунтованими, а тому рішення суду підлягає зміні, а позов частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат

Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до частин першої, другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позову ТОВ «Бізнес Позика» сплатило судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Позовні вимоги в результаті апеляційного перегляду задоволені частково на загальну суму 36654,47 грн. що становить 35,74% від суми заявлених вимог.

За подачу апеляційної скарги апелянтом сплачено судовий збір у розмірі 3993,60 грн.

Враховуючи зазначене, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» підлягає стягненню 2 293,07 грн. на відшкодування судових витрат, пропорційно розміру задоволених вимог.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, що відповідно до п.4 ч.1 ст. 376 ЦПК України, є підставою для зміни рішення.

Керуючись ст.ст.368, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» задовольнити частково.

Рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 11 червня 2026 року змінити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» 36 654,47 грн. (тридцять шість тисяч шістсот п`ятдесят чотири гривні 47 копійок ), з яких : 20 000грн. – заборгованість за тілом кредиту, 13 654,47 грн. – заборгованість за процентами, 3 000 грн. - комісія за надання кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» 2 293,07грн. судового збору.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення.

Судді І.Б. Перепелюк

І.Н. Лисак

І.М. Литвинюк