Вирок від 13 жовтня 2026 р. у справі №726/321/24 — Садгірський районний суд м. Чернівців

САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІ

Справа № 726/321/24

Провадження № 1-кп/726/137/26

Категорія 335

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.10.2026 м. Чернівці

Садгірський районний суд м. Чернівці у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретарів судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Чернівці, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024262020000702 від 09.02.2024 щодо:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця за національністю, громадянина України, уродженця м. Полтава, з вищою освітою, не депутата, фізичної особи підприємця, що зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 ,

У С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення.

ОСОБА_3 , будучи службовою особою, діючи із злочинною недбалістю, всупереч ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність», п.п. 5.1., 5.3., 5.4., 5.5, 6, 7 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №903 від 11.07.2007 та п. 1.2, 1.3, 1.4, 1.5 вищевказаних договорів №494 від 02.11.2022 та №566 від 12.12.2022 достовірно знаючи про порядок здійснення технічного нагляду під час будівництва (реконструкції) об`єкта архітектури та маючи реальну можливість належним чином виконати свої обов`язки, при цьому не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був та міг їх передбачити, неналежно поставився до виконання покладених на нього вимогами законодавства та умовами договорів № 494 від 02.11.2022 про здійснення технічного нагляду за якістю виконання робіт по об`єкту «Капітальний ремонт будівлі № 20/56 (сховище для техніки) військове містечко № НОМЕР_1 , вул. Васіле Александрі, 46, м. Чернівці» за договором підряду № 455 від 20.10.2022 та № 566 від 12.12.2022 про здійснення технічного нагляду за якістю виконання робіт по об`єкту «Капітальний ремонт будівлі № 20/56 (сховище для техніки), військове містечко № 20, АДРЕСА_2 (коригування)» за договором підряду № 565 від 09.12.2022 обов`язків та у період з листопада 2022 року до грудня 2022 року (точної дати досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи у м. Чернівцях по вул. Васіле Александрі, 46, під час перевірки обсягів та якості фактично виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДСПЕЦ МОНТАЖ» будівельних робіт за договорами підряду № 455 від 20.10.2022 на виконання робіт по об`єкту «Капітальний ремонт будівлі № 20/56 (сховище для техніки) військове містечко № НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 » та № 565 на виконання робіт по об`єкту «Капітальний ремонт будівлі № 20/56 (сховище для техніки), військове містечко №20, вул. Васіле Александрі, 46, м. Чернівці (коригування)» належним чином не здійснював, при цьому погодив та завірив власним підписом та печаткою акт приймання виконаних будівельних робіт № 2 за 2022 рік форми КБ-2В на суму 2 498 021,83 грн, акт № 4 за 2022 рік форми КБ-2В на суму 1 324 254,34 грн та акт б/№ за 2022 рік форми КБ-2В на суму 1 083 884,10 грн, по яким завищено обсяги виконаних будівельних робіт на суму 506 710,12 грн, внаслідок чого, КЕВ м. Чернівці безпідставно перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ «БУДСПЕЦ МОНТАЖ» грошові кошти на суму 506 710,12 грн, чим державі, в особі КЕВ м. Чернівці, спричинено тяжкі наслідки на вказану суму.

Стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 367 КК України, а саме службову недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам.

Щодо отриманої угоди про визнання винуватості

У судовому засіданні 14.10.2026 на розгляд Садгірського районного суду м. Чернівці подана угода про визнання винуватості у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024262020000702 від 09.02.2024, щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України, яка укладена 14 жовтня 2026 року між заступником керівника Чернівецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 та з обвинуваченим ОСОБА_3 за участю його захисника, адвоката ОСОБА_5 .

В угоді викладені мотиви та підстави її укладення; формулювання обвинувачення; правова кваліфікація скоєного діяння; істотні обставини вказаного кримінального провадження; вказівка про беззастережне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення; відсутність обов`язку обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою; умови часткового звільнення обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення, вирішення питання судових витрат та речових доказі; узгоджене сторонами покарання за вчинене кримінальне порушення з урахуванням загальних засад призначення покарання; роз`яснені наслідки укладення та затвердження угоди; наслідки невиконання угоди.

Сторони погодились на призначення ОСОБА_3 покарання за ч.2 ст.367 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у органах державної влади та органах місцевого самоврядування на строк 1 рік та зі сплатою штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень.

Думка учасників судового провадження.

Обвинувачений ОСОБА_3 просив затвердити угоду про визнання винуватості, яка укладена у кримінальному провадженні. Зазначив, що йому цілком зрозуміла суть обвинувачення та він визнає себе винуватим повністю у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення за обставин, наведених у обвинувальному акті. Розкаявся у вчиненому, пообіцяв, що зможе виконати умови угоди.

Захисник ОСОБА_5 також просила суд затвердити угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо її підзахисного і призначити узгоджену в угоді міру покарання.

Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні щодо затвердження угоди про визнання винуватості не заперечував та просив суд затвердити таку угоду, вважає, що при укладенні угоди були дотримані вимоги і правила КПК та КК України. Також просив призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження та угоду, суд доходить такого висновку.

Мотиви суду під час вирішення питання про відповідність угоди вимогам КПК та КК України і положення закону, якими суд керується.

Відповідно до положень ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку (ч.5 ст. 469 КПК України).

Перевіряючи отриману судом угоду на відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України, суд доходить висновку, що її зміст відповідає вимогам ст. 472 КПК України.

Частиною 4 статті 469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена зокрема у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією) (п.1).

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України, яке згідно з класифікацію визначеною ст. 12 КК України належить до нетяжких злочинів та не є корупційним кримінальним правопорушенням. Відсутні ознаки вчинення кримінального правопорушення у співучасті.

Кримінальним правопорушенням завдано матеріальну шкоду державі в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці, в сумі 506710 гривень 12 копійок. Разом із цим, з метою відшкодування вищевказаних збитків пред`явлено цивільний позов на суму 506710 гривень 12 копійок до обвинуваченого ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12023262020000821 від 04.03.2023 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України.

Цивільний позов у вказаному кримінальному провадженні не заявлявся.

На виконання вимог ст. 474 КПК України суд з`ясував, що обвинувачений ОСОБА_3 розуміє: права, надані йому законом; наслідки укладення та затвердження угоди; характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; вид і міра покарання й інші заходи, які будуть застосовані до нього у випадку затвердження угоди судом, а також наслідки затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України.

Суд з`ясував і те, що обвинувачений цілком розуміє своє право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується та ОСОБА_3 роз`яснено його права, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України. У тому числі обвинувачений повідомив суду, що зможе виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.

Суд переконався, що укладення угоди із обвинуваченим є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені Законом.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ч.7 ст.474 КПК України, суд не встановив.

Також суд не встановив обставин, які б свідчили про те, що умови угоди не відповідають інтересам суспільства чи порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Більше того затвердження угоди сприяє забезпеченню швидкому судовому провадженню, обумовлене наявністю суспільного інтересу в забезпеченні швидкого судового провадження з урахуванням воєнного стану та обмеженості бюджетних коштів, необхідністю забезпечити максимальну ефективність діяльності органів та інституцій держави, у тому числі щодо забезпечення превентивної функції кримінального провадження.

У рішенні ЄСПЛ від 25.03.1999 у справі «Ніколова проти Болгарії» зазначається, що застосування спрощеної процедури, зокрема, процедури на підставі угоди про визнання винуватості, має низку переваг для обвинуваченого та правосуддя (скорочена тривалість розгляду справи, швидке визначення винуватості особи та її відповідальності, швидке відшкодування шкоди, заподіяної злочином).

Враховуючи викладене, а також те, що умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим, за участі захисника, - відповідають вимогам КПК України та КК України, суд, врахувавши доводи учасників кримінального провадження, дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження такої угоди.

За таких обставин суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_3 вчинив службову недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам, а тому кваліфікує її дії за ч.2 ст. 367 КК України, за якою потрібно призначити узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості, вид та міру покарання.

Мотиви призначення покарання.

Погоджене сторонами вид та міра покарання, визначене санкцією ч.2 ст. 367 КК України, відповідає вимогам, передбаченим ст. ст. 50, 65 КК України, загальним засадам призначення покарання, зокрема: законності, справедливості, обґрунтованості, а також вимогам ч.2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер,

Відповідно до ст. 65 КК України, п.1 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24 жовтня 2003 року, під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суд має враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винуватого та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Обставин, згідно із ст. 66 КК України, які пом`якшують покарання обвинуваченого та які обтяжують покарання ОСОБА_3 , передбачених ст. 67 КК України, прокурор не заявив та суд не встановив.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує поряд із умовами угоди про визнання винуватості також дані, які характеризують особу обвинуваченого, зокрема те, що він є особою раніше не судимою, вперше притягується до кримінальної відповідальності; розлучний, виховує неповнолітню дитину – ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, є фізичною особою-підприємцем, позитивно характеризується за місцем проживання.

З урахуванням думки учасників судового провадження, суд погоджується та доходить висновку, що за відсутності обставин, які обтяжують покарання, даних про особу обвинуваченого, саме погоджене сторонами угоди покарання у виді позбавлення волі на рівні мінімальної межі санкції зазначеної статті, тобто на строк 2 (два) роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у органах державної влади та органах місцевого самоврядування на строк 1 (один) рік та зі сплатою штрафу у розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок.

Також суд вважає за можливе застосування до обвинуваченого звільнення від відбування основного покарання з випробуванням на підставі ст. ст. 75, 76 КК України.

Виховуючи суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, обставини за яких його було вчинено, даних, що характеризують особу винного, який вперше притягається до кримінальної відповідальності, хоча і оступився, однак шкодує про вчинене і запевнив суд про недопустимість аналогічних дій у майбутньому, з огляду на те що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, якої обвинувачений не уникає, розлучний та виховує неповнолітню дитину – ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , позитивно характеризується за місцем проживання, є фізичною особою-підприємцем, ураховуючи другорядну роль кари як мети покарання, в даному конкретному випадку, суд, враховуючи також умови угоди про визнання винуватості, застосовуючи принцип індивідуалізації покарання, доходить висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства та звільнення ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки із встановленням іспитового строку 1 (один) рік та покладенням на нього обов`язків, передбачених п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3, ч. 4 ст. 76 КК України.

Суд вважає, що саме таке покарання, без ізоляції від суспільства із наглядом за поведінкою обвинуваченого, буде достатнім і необхідним для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, відповідатиме його особі і буде достатнім для досягнення цілей покарання, передбачених ст. 50 КК України.

Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.

За приписами ч. 1 ст. 165 КВК України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду в разі набрання ним законної сили.

Мотиви інших рішень

Суд враховує, що на час ухвалення вироку на підставі угоди про визнання винуватості у даному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_3 не застосовано жодного запобіжного заходу та не покладені процесуальні обов`язки.

Ураховуючи викладене, суд доходить висновку що відсутні підстав для застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу або покладення на нього процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Витрати на залучення експертів, а саме проведення експертиз: судової почеркознавчої експертиза №СЕ-19/126-23/5382-ПЧ від 27.06.2023/, вартістю 2390 гривень 00 копійок та судової технічної експертизи документів №СЕ-19/126-23/5393-ДД від 26.06.2023 вартістю 2390 гривень 00 копійок, а у загальному розмірі 4 780 гривень 00 копійок, суд покладає на ОСОБА_3 , відповідно до вимог ч.2 ст.124 КПК України.

Питання речових доказів суд вирішує у порядку ст. 100 КПК України.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку, суд користується своїм правом обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376, 394, 468, 469-470, 472, 473- 476, ч.15 ст. 615 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 14 жовтня 2026 року, укладену між заступником керівника Чернівецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 та з обвинуваченим ОСОБА_3 за участю його захисника, адвоката ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024262020000702 від 09.02.2024, щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України.

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України та призначити йому покарання, узгоджене в угоді про визнання винуватості, у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у органах державної влади та органах місцевого самоврядування на строк 1 (один) рік та зі сплатою штрафу у дохід держави у розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку - 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі п. 1, п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Іспитовий строк ОСОБА_3 обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 14 жовтня 2026 року.

На підставі ч.4 ст. 76 КК України нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого, а щодо засуджених військовослужбовців - командирами військових частин.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів в розмірі 4 780 (чотири тисячі сімсот вісімдесят) гривень 00 копійок.

Після набрання вироком законної сили речові докази, а саме ноутбук «DELL» серійний номер 59RCDQ2, який вилучений 27.09.2023 в ході проведення санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 та повернутий йому під розписку – залишити за належністю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Роз`яснити ОСОБА_3 положення ст. 476 КПК України, що у випадку невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутись до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, повний текст вироку вручити учасникам судового провадження в день його проголошення.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуючий суддяОСОБА_1