Суд: Садгірський районний суд м. Чернівців
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 13 жовтня 2026 р.
Справа: №726/3483/26
Суддя: Асташев С. А.
САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІВЦІ
Справа № 726/3483/26
Провадження №3/726/607/26
Категорія 156
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.10.2026 м. Чернівці
Суддя Садгірського районного суду м. Чернівці Асташев С. А., розглянув матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Управління патрульної поліції в Чернівецькій області ДПП НП України щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, українця за національністю, що працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,
У С Т А Н О В И В:
27 вересня 2026 року о 00:10 год в м. Чернівціях, провулок Надрічний 3, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом Mitsubishi lancer, державний номерний знак НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законодавством порядку зі згоди водія на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатор Alcotest Drager 7510, ARMF-0331. Результат позитивний 2,56 проміле. Тест № 802. Від керування відсторонений.
Таким чином, своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність, згідно з ч.1 ст. 130 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП не визнав. Підтримав клопотання захисника про закриття провадження у справі та додаткові пояснення, а також подав свої письмові пояснення. Додатково вказав на те, що не керував транспортним засобом, відсутні докази його керування транспортним засобом, а поліцейські порушили процедуру огляду. Просив не брати до уваги письмові пояснення, вважає, що вони отримані маніпулятивно поліцейськими.
05.10.2026 захисник Лазурка О.В., Новіков Олександр Павлович, звернувся до суду із заявою про ознайомлення з матеріалами справи про адміністративне правопорушення, такі матеріали були надані для ознайомлення Лазурко О.В. 07.10.2026.
08.10.2026 захисник Новіков О.П. подав суду клопотання, в якому просив закрити провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Розгляд справи просив провести за відсутності захисника.
В обґрунтування клопотання зазначив, що факт керування транспортним засобом (активна технічна дія) ОСОБА_1 не доведений жодними належними та допустимими доказами, що виключає наявність у його діях об`єктивної сторони складу правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Також наголосив на відсутності законних підстав для зупинки (автомобіль не рухався, ПДР не порушувались), що на його думку унеможливлює застосування статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» та робить вимогу проходження огляду на стан сп`яніння завідомо незаконного, а результати такого огляду (2,56 проміле) – недопустимими доказами в силу доктрини «плодів отруєного дерева» та ч. 5 ст. 266 КУпАП. На переконання сторони захисту вищенаведені обставини надають достатньо підстав для закриття провадження у справі.
Крім того, просив визнати недопустимими доказами результати огляду на стан алкогольного сп`яніння (роздруківку приладу Drager, акт огляду) та сам протокол про адміністративне правопорушення.
11.10.2026 захисник Новіков О.П. подав письмові додаткові пояснення у якому вказує про те, що його клієнт перебував у стані глибокого стресу, посттравматичного шоку, а інспектор поліції власноруч сформував текст пояснень та надав їх на підписання, а зізнання не може бути абсолютним доказом. З цих підстав просить визнати письмове пояснення недопустимим та неналежним доказом.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, клопотання сторони захисту та додаткові пояснення, доводи у них викладені, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, доходжу таких висновків.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР).
Згідно з п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані алкогольного сп`яніння.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення ознак стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння передбачена ст. 266 КУпАП та детально регламентована Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та Мінохорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі – Інструкція).
Згідно з вимогами Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до п.7 розділу ІІ Інструкції, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду (п.10 розділу ІІ Інструкції).
Також процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду передбачена Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року (далі – Порядок), згідно із п. 2 та п. 3 якого, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Огляд проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність);
- лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У п.4 Порядку передбачено, що огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, висновком експерта, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, а також іншими документами.
Відповідно до статей 254, 255, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, у якому зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Згідно із даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №782176 від 27.09.2026, складеного щодо ОСОБА_1 , останній притягається до адміністративної відповідальності за те, що він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, тобто порушив вимоги п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність, згідно із ч.1 ст. 130 КУпАП.
Такий протокол складений уповноваженою на те посадовою особою, відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, у ньому викладено суть вчиненого правопорушення, його обставини та кваліфікацію дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У протоколі вказано про застосування відеофіксації на нагрудні відеореєстратори (боді камери) № 476563 та № 476264.
Зафіксовані у протоколі обставини вчиненого адміністративного правопорушення підтверджуються долученими до матеріалів справи доказами.
Відповідно до даних акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та роздруківки (чеку) із приладу Drager Alcotest 7510 прилад ARMF-0331 (тест № 802 від 27.09.2026) – ОСОБА_1 у зв`язку із виявленими у нього ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, 27.09.2026 о 01:01 год проходив огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу Drager Alcotest 7510, результат якого показав – 2,56 проміле. Зазначено, що огляд проводився без свідків, однак із фіксацією на боді камери поліцейських.
Також до матеріалів справи долучене Направлення на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, виписане 27.09.2026, яке підтверджує те, що поліцейські пропонували водію у випадку незгоди із результатами огляду на стан сп`яніння на місці зупинки пройти огляд у медичному закладі, однак особа не доставлялася на огляд.
До протоколу долучені письмові пояснення, відібрані зі слів ОСОБА_1 , відповідно до яких останній зазначив, що 27.09.2026 був змушений сісти за кермо автомобіля Mitsubishi lancer у стані алкогольного сп`яніння, з метою самозбереження, оскільки за його словами, невідомі особи погрожували йому фізичною розправою біля АТБ.
Також поліцейські надіють Довідку із УПП в Чернівецькій області відповідно до даних якої ОСОБА_1 отримав посвідчення водія на право керування транспортними засобами.
Дійсність обставин викладених у вказаних письмових доказах, підтверджується і долученим до матеріалів справи на виконання вимог ст. 266 КУпАП диском на якому містяться відеозаписи із нагрудних реєстраторів поліцейських № 476563 та № 476979, щодо фіксації виявленого правопорушення та оформлення матеріалів щодо ОСОБА_1 .
Відеозаписи фіксують прибуття працівників поліції на виклик, здійснений через лінію «102». На момент початку відеофіксації автомобіль Mitsubisi lancer перебуває у припаркованому стані, біля нього знаходяться троє осіб, одним із яких є ОСОБА_1 , особу якого встановлено на підставі пред`явлених ним документів.
Під час спілкування з працівниками поліції, особи повідомляють обставини, що стали причиною виклику поліції.
Також сам ОСОБА_1 вказує про те, що сів за кермо автомобіля, щоб покинути місце конфлікту, який виник раніше із ним та іншими особами, які погрожували йому.
На відео зафіксований момент відібрання вказаних пояснень у ОСОБА_1 .
Надалі працівники поліції пропонують ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння та останній добровільно проходить огляд, результати якого показують 2,56 проміле.
Під час подальшого спілкування ОСОБА_1 визнає наявність алкогольного сп`яніння, однак заперечує факт керування автомобілем, стверджуючи, що ним керувала інша особа.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вказував суду, що за кермом була дівчина, що перебувала у той час на місці події, однак на відео із місця події остання вказує про те, що не вона була за кермом.
Далі поліцейські переходять до оформлення матеріалів за ч.1 ст. 130 КУпАП та відсторонюють водія від керування транспортним засобом.
Суд погоджується із доводами захисту, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не має наперед установленої доказової сили та підлягає оцінці в сукупності з іншими матеріалами справи.
Однак у цьому випадку дійсність обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення повністю підтверджується сукупністю доказів у справі, а протокол про адміністративне правопорушення, інші зібрані та долучені до нього докази не містять істотних розбіжностей, повністю підтверджують фактичні обставини справи.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП, вважаю вище перелічені докази, які безпосередньо досліджені у судовому засіданні, належними, допустимими, достовірними і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та визнання його винуватості.
Сторона захисту заперечує доведеність факту керування транспортним засобом та відсутність зупинки транспортного засобу, а тому ставить під сумнів допустимість подальших дій працівників поліції.
У клопотанні захисник стверджує про відсутність зафіксованого на долучених відеозаписах руху автомобіля до моменту приїзду поліцейського.
Однак зауважую, що відповідно до вимог ст. 266 КУпАП відеозапис повинен фіксувати обставини огляду на стан алкогольного сп`яніння та відповідно до практики Верховного Суду бути безперервним, що у цьому випадку не порушено.
Більше того факт «керування транспортним засобом» не міг бути зафіксований працівниками поліції на відео, оскільки останні прибули на виклик "102", а не здійснили безпосередню зупинку транспортного засобу.
Таким чином, автомобіль не обов`язково повинен був перебувати у русі в момент прибуття поліцейських, однак суддя повинен перевірити чи підтверджують матеріали справи факт керування ним особою у відповідний час.
Згідно з матеріалами справи (зокрема відеозаписами з нагрудних камер), екіпаж патрульної поліції прибув на виклик і застав особу безпосередньо біля транспортного засобу з ознаками сильного алкогольного сп`яніння. Посилання захисту на те, що автомобіль не рухався в момент підходу поліцейських, не доводить відсутності факту керування ним незадовго до цього.
Більше того ОСОБА_1 вказує про те, що подія конфлікту відбулася біля магазину "АТБ", однак на відео транспортний засіб припаркований у іншому місці.
В даному випадку факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом підтверджується іншими належними доказами, а відсутність руху автомобіля на момент спілкування з поліцейськими сама собою не виключає можливості встановлення складу правопорушення.
Посилання захисту на окремі рішення апеляційних судів є вирваними з контексту, оскільки в кожній конкретній справі суд оцінює сукупність доказів.
У цьому випадку суддя констатує із дослідженого відеозапису та долучених до матеріалів справи письмових пояснень, що саме ОСОБА_1 вказував про те, що він перебував за кермом автомобіля та здійснив рух на ньому, щоб залишити місце попереднього конфлікту.
Суд не погоджується із доводами захисника про недопустимість долучених пояснень, оскільки законодавством не заборонено відбирати пояснення зі слів особи. Більше того, відеозаписи із нагрудних реєстраторів підтверджують, що поліцейський лише фіксує викладені усно ОСОБА_1 обставини, а сам ОСОБА_1 після цього підписує їх та засвідчує їх дійсний зміст, викладений із його слів.
Те, що в подальшому ОСОБА_1 заперечує факт керування транспортним засобом суддя розцінює як намагання останнього уникнути відповідальності за вчинене, оскільки свої заперечення останній висловлює лише після проведеної процедури огляду на стан сп`яніння.
Також суддя вважає необґрунтованим посилання захисника на відсутність визначених у ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» підстав для зупинки транспортного засобу.
Працівники поліції прибули на місце події за викликом на лінію "102" із приводу конфлікту. Під час спілкування з особою ОСОБА_1 поліцейські виявили у нього явні зовнішні ознаки алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, незв`язна мова тощо), що прямо передбачено п. 2 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно зі ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція зобов`язана вживати заходів для виявлення правопорушень. Виявлення п`яної особи, яка володіє джерелом підвищеної небезпеки (транспортним засобом) та потенційно збирається або нещодавно керувала ним, зобов`язувало поліцейських висунути законну вимогу про проходження огляду.
Тому посилання адвоката на ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» є недоречним, оскільки поліцейські здійснювали перевірку особи на підставі наявності прямих ознак сп`яніння та причетності до керування транспортним засобом, а не у результаті зупинки транспортного засобу за фактом порушення Правил дорожнього руху.
Огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest було проведений відповідно до вимог ст. 266 КУпАП та вказаних вище положень Інструкції та Порядку, а тому а тому зафіксовані у відповідних процесуальних джерелах доказів результати огляду (роздруківка приладу та акт огляду) є належними, допустимими та достовірними доказами у справі, які беззаперечно підтверджують перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння з показником 2,56 проміле.
Більше того, сам ОСОБА_1 у судовому засіданні та на місці події не заперечив факту свого перебування у стані алкогольного сп`яніння.
Таким чином доходжу висновку, що протокол про адміністративне правопорушення, інші зібрані та долучені до нього докази не містять істотних розбіжностей, повністю підтверджують фактичні обставини справи, а тому вина ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, тобто вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, підтверджена належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи та оціненими судом, а тому є доведеною.
При накладенні на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності адміністративного стягнення, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховую характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
В своєму рішенні від 29.06.2007 по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'HalloranandFrancis v. theUnitedKingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02) ЄСПЛ наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі».
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, доходжу висновку, що з метою виховання правопорушника ОСОБА_1 та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді накладення штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Підстав для звільнення від сплати судового збору не встановлено.
Керуючись ст.ст. 33-36, 40-1, 130, 245, 251, 252, 280, 284, 294 КУпАП, суддя
П О С Т А Н О В И В:
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору в дохід держави.
Роз`яснити, що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно із ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
З платіжними реквізитами для сплати штрафу та судового збору можна ознайомитись на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет у графі «громадянам» за посиланням: https://sg.cv.court.gov.ua/sud2410/
Постанова підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня винесення, а в разі її оскарження перебіг строку давності виконання постанови зупиняється до розгляду скарги.
Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Садгірський районний суд м. Чернівці протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
СуддяС. А. Асташев
Оригінал: reyestr.court.gov.ua