Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №714/965/26 — Герцаївський районний суд Чернівецької області

Справа № 2/714/469/26

ЄУН : 714/965/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" жовтня 2026 р. м. Герца

Герцаївський районний суд Чернівецької області в складі :

головуючого-суддіЄфтемій С.М.

за участю : секретаря судових засіданьПостевка Г.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частину земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, –

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача – адвокат Апетракіоає Г.В. звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що позивач перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою з 24 листопада 1982 року до 10 жовтня 2005 року.

За час шлюбу, на земельній ділянці, що у АДРЕСА_1 , сторони побудували житловий будинок.

Рішенням Герцаївського районного суду Чернівецької області від 10 жовтня 2007 року у порядку поділу майна подружжя вищевказаний житловий будинок був виділений позивачу, а земельну ділянку площею 0, 49 га для будівництва та обслуговування вказаного жилого будинку, яка відповідно до Державного акту на праві власності на землю належала відповідачці ОСОБА_2 було виділено останній.

У свою чергу, відповідачка ОСОБА_2 у 2023 році провела поділ вказаної земельної ділянки. Розмір земельної ділянки на який розташований належний позивачу житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, з кадастровим номером 7320781300:01:003:0616 становить 0,0942 га.

Оскільки житловий будинок, який розташований у АДРЕСА_2 належить позивачу на праві приватної власності, а відповідачка чинить позивачу перешкоди у користуванні будинковолодінням, то позивач має право на визнання за ним права власності на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований будинок з допоміжними спорудами та частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування, яка відповідно до висновку експерта від 30.06.2026 року № 59 становить 0, 0751 га.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (виклику) сторін.

Ухвалою Герцаївського районного суду Чернівецької області від 21 липня 2026 року було відкрито провадження по справі яку призначено до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Позивач у судове засідання не з`явився, від його представника - адвоката Апетракіоає Г.В. надійшло клопотання про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримує та просив їх задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка ОСОБА_2 будучи належним чином повідомлена про час і місце судового розгляду, в судове засідання не з`явилася, про причини своєї неявки суд не повідомила, відзив на позов не надала, у зв`язку з чим, суд в силу ст. 280 ЦПК України, з урахуванням заяви представника позивача, вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.

За наведених обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності її учасників, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України судове засідання не проводиться і фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Крім того, згідно з ч.ч. 4, 5 ст.268 ЦПК України рішення не проголошується, а датою її ухвалення є дата складання повного тексту судового рішення.

Дослідивши письмові докази, суд вважає за необхідне зазначити про наступне.

Судом встановлено, що рішенням Герцаївського районного суду Чернівецької області від 10 жовтня 2007 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, визнання права на рухоме майно та визнання позики спільною сумісною власністю подружжя та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, частково задоволені.

Рішенням суду поділено майно між подружжям та виділено на правах приватної власності ОСОБА_1 будинковолодіння, яке розташоване у АДРЕСА_3 . Земельну ділянку загальною площею 0, 49 га що у с. Горбова Герцаївського (нині Чернівецького) району Чернівецької області виділено на праві приватної власності ОСОБА_2 .

Право приватної власності на житловий будинок з господарськими спорудами, який розташований у АДРЕСА_3 зареєстровано у Герцаївській філії Чернівецького комунального обласного бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_1 – позивачем, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №9261497.

Вказаний житловий будинок розташований по АДРЕСА_1 (адреса змінена на підставі рішенням ХХІІ сесії V кликання Горбівської сільської ради Герцаївського району Чернівецької області від 19.01.2009 року). Будинок знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 7320781300:01:003:0616, загальною площею 0.0942 га цільове призначення : для обслуговування житлового будинку і господарських будівель та належить на праві приватної власності ОСОБА_2 - відповідачці, про що свідчить витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, інформаційної довідки № 431501529 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Дана земельна ділянка є частиною земельної ділянки розмірами 0,49 га яка була передана відповідачці у приватну власність на підставі рішення Горбівської сільської ради Герцаївського району від 15.11.1995 року та належала останній згідно Державного акту серії ЧВ № 004420 від 15 вересня 1996 року.

З огляду на вищенаведене, з урахуванням положень ч. 4 ст. 82 ЦПК України, суд знаходить встановленим, що позивачу на праві власності належить житловий будинок з господарськими спорудами, що у АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 7320781300:01:003:0616, загальною площею 0.0942 га з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку і господарських будівель та належить на праві власності ОСОБА_2 .

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

Звертаючись до суду із вказаним позовом, ОСОБА_1 вказував, що на підставі судового рішення набув право приватної власності на житловий будинок який розташований у АДРЕСА_1 , а тому відповідно до положень статей 377 ЦК України, 120 ЗК України має право на отримання частини земельної ділянки, на якій розташований будинок та частину земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування.

Слід зазначити, що 01 січня 2004 року набув чинності ЦК України в редакції Закону України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі - Закон № 435-IV).

Норма статті 377 ЦК України (у редакції, чинній на час ухвалення судового рішення) передбачала, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Із часу набуття чинності ЦК України в редакції цього Закону виникли суперечності між положеннями цієї норми ЦК України та положеннями чинної на той час редакції статті 120 ЗК України.

Зміни до статті 120 ЗК України були внесені Законом України від 27 квітня 2007 року № 997-V «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Цивільного кодексу України» (далі - Закон № 997-V), який набув чинності 20 червня 2007 року, і з цього часу суперечності у змісті цих норм було усунуто.

Зокрема, стаття 120 ЗК України (у редакції, чинній станом на жовтень 2007 року) передбачала, що до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщенні, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки , яка необхідна для їх обслуговування.

За загальним правилом, закріпленим у цих нормах, особа, яка набула права власності на будівлю (її частину) чи споруду стає власником або користувачем відповідної частини земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому землекористувачу. При цьому у випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості право власності або право користування на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об`єкти.

Відповідно до роз`яснень, наданих у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16 квітня 2004 року № 7 (зі змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року № 2), земельна ділянка, одержана громадянином в період шлюбу в приватну власність шляхом приватизації, є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку із земельного фонду. Якщо на такій земельній ділянці знаходиться будинок, будівля, споруда, що є спільною сумісною власністю подружжя, то у разі поділу будинку, будівлі, споруди між подружжям та виділу конкретної частини будинку, будівлі, споруди до особи, яка не мала права власності чи користування земельною ділянкою переходить це право у розмірі частки права власності у спільному майні будинку, будівлі, споруди у відповідності до статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України.

Згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди (зміст якого розкривається, зокрема, у статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України) особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття (пункт 61 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 713/1817/16-ц (провадження № 14-458цс18)).

Аналогічні висновки щодо переходу права власності на земельну ділянку до особи у разі набуття у власність житлового будинку містяться в постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 686/9580/16-ц (провадження № 61-3478св18), від 25 лютого 2019 року у справі № 199/2099/17 (провадження № 61-35533св18), від 26 грудня 2019 року у справі № 364/515/19 (провадження № 61-19224св19), від 16 листопада 2022 року у справі № 127/11015/21 (провадження № 61-4122св22).

Також, Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювалася про те, що особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття (постанови від 04 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16, провадження № 12-143гс18 (пункт 8.17); від 05 грудня 2018 року у справі № 713/1817/16-ц, провадження № 14-458цс18 (пункт 61); від 18 грудня 2019 року у справі № 263/6022/16-ц, провадження № 14-438цс19 (пункт 42)).

Відповідно до висновку земельно-технічної експертизи від 30 червня 2026 року № 59, для обслуговування житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що належить на праві власності ОСОБА_1 , яке розташоване по АДРЕСА_1 необхідна земельна ділянка площею 0,0751 га, кадастровий номер 7320781300:01:003:0616, яка описана в дослідницькій частині та зображена у ситуаційному плані, яка належна на праві приватної власності ОСОБА_2 .

Згідно ч. 3 ст. 102 ЦПК України висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Варіант виділу земельної ділянки за висновком експерта враховує як ту частину земельної ділянки на якій безпосередньо розташований належний позивачу житловий будинок та господарські споруди так і частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Оцінивши наявний в справі висновок експерта, суд вважає його обґрунтованим і таким, що не суперечить матеріалам справи, і може бути взятим судом до уваги при ухваленні рішення.

Згідно з частинами першою-третьою статті 12, частинами першою, п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі вищенаведеного, ураховуючи що ОСОБА_1 набув право власності на нерухоме майно - житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований у АДРЕСА_2 , то останній має право на земельну ділянку, кадастровий номер 7320781300:01:003:0616, на якій це майно розміщено, та необхідну для його обслуговування, що становить 0,0751 га.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає про наступне.

За положеннями ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Витрати повинні бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволені таких вимог.

Так, з договору про надання правової допомоги від 01 серпня 2025 року вбачається, що адвокатом Апетракіоає Г.В. надається ОСОБА_1 правова допомога.

За змістом Додаткового договору про надання правової допомоги від 10.07.2026 року та актом приймання-передачі наданих юридичних послуг, адвокатом Апетракіоає Г.В.. наведено перелік наданих юридичних послуг та їх вартість щодо вирішення спору про визнання за ОСОБА_1 права власності на частину земельної ділянки, загальна сума яких становить 40 000 грн.

Зменшення суми судових витрат на правничу допомогу можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю виконаної роботи. Такі висновки відповідають правовим позиціям Верховного Суду у справі № 910/16803/19 (постанова від 19.07.2021) та Великої Палати Верховного Суду у справі 755/9215/15-ц (постанова від 19.02.2020).

З огляду на наведене, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи та відсутність заперечень відповідача щодо розміру заявлених позивачем судових витрат, суд приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 40000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Крім цього, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачки також слід стягнути на користь позивача понесені останнім судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1331 грн. 20 коп. та витрат за проведення судової земельно-технічної експертизи у розмірі 12265 грн. 20 коп.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 76, 81, 133, 141, 263-265, 274-280 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 ) право приватної власності на земельну ділянку площею 0,0751 га від земельної ділянки загальним розміром 0,0942 га, кадастровий номер 7320781300:01:003:0616 яка необхідна для доступу та обслуговування житлового будинку літ. «А» загальною площею 165,80 к.м. житловою площею 75,60 к.м.; гаражу літ «Б»; сараю літ. «В» з вигрібною ямою, альтанки з колодязем, артезіанської свердловини, огорожі, воріт, що належить на праві власності ОСОБА_1 та розташовані в АДРЕСА_2 , описана в дослідницькій частині та зображена у ситуаційному плані висновку експерта № 59 від 30 червня 2026 року.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_5 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1331 грн. 20 коп.; витрат за проведення судової земельно-технічної експертизи у розмірі 12265 грн. 20 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 40000 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом 30-и днів з дня його проголошення, а у разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено «13» жовтня 2026 року.

Суддя: