Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №644/3282/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя Баронін Д. Б.

Справа № 644/3282/26

Провадження № 2/644/3284/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 р. м. Харків

Індустріальний районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Бароніна Д.Б.,

за участю секретаря Нестеренко А.Ю.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивачки ОСОБА_2 ,

прокурора Блохіної Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, за участю прокурора Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова та Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради в якості органу опіки та піклування, -

ВСТАНОВИВ:

1.Позиції сторін, процесуальні дії

1.1. ОСОБА_1 звернулася через свого представника до Індустріального районного суду м. Харкова з позовною заявою до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування позовних вимог представник позивачки посилається на те, що сторони є батьками малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюб між сторонами не укладався. З 2019 року сторони проживають окремо, оскільки відповідач покинув сім`ю.

Вихованням, матеріальним забезпеченням, доглядом за дитиною займається позивачка, створюючи усі умови для повного та всебічного розвитку, в той же час відповідач будь-якої уваги дитині не приділяє, вихованням не займається, коштів на утримання не надає, аліменти не сплачує, продукти харчування та одяг не купує, не цікавиться успіхами у навчанні та станом здоров`я, не зустрічається з сином та не телефонує йому.

Дитина проживає разом з позивачкою, велику увагу навчанню і вихованню приділяє позивачка, відповідач жодного разу не відвідував школу, не приводив дитину до школи, не спілкувався з учителем, не цікавився успіхами сина, не відвідував шкільні заходи.

До поліклініки стосовно надання медичних послуг з сином зверталась позивачка. Відповідач до поліклініки за наданням медичної допомоги для дитини, з питань стану його здоров`я чи будь-яких інших питань не звертався.

Таким чином, відповідач не цікавиться життям свого сина, фактично самоусунувся від його виховання, не турбується про фізичний і духовний розвиток, не цікавиться здоров`ям, не цікавиться успіхами у навчанні, не виявляє інтересу до внутрішнього світу дитини, не надає жодної матеріальної допомоги.

Враховуючи викладене, позивачка звернулася з цим позовом до суду та просить позбавити відповідача батьківських прав стосовно малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

1.2. В судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали. Позивачка додатково пояснила, що ОСОБА_5 проживає у Польщі, не бере участі в утриманні дитини, спілкується з дитиною лише по телефону дуже нерегулярно. Цей позов вона подала до суду, тому що бажає мати можливість виїжджати з дитиною за кордон без згоди батька та не залежати від волевиявлення батька у інших питаннях щодо виховання дитини. Вона не подавала позов про стягнення з відповідача аліментів. ОСОБА_6 спілкувався з батьком у квітні 2026 року з ініціативи батька. З 2020 по 2025 рік відповідач приблизно 10 разів перераховував невеликі суми на утримання дитини, востаннє у 2025 році він скинув сукупно приблизно 1000 грн. На початку травня 2026 року відповідач купив кросівки дитини.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причину неявки суд не повідомив, про день, час та місце слухання справи відповідач повідомлялася належним чином. Відзиву на позов відповідач не надав, заяви про розгляд справи без його участі також не надав.

Представник органу опіки та піклування в судове засідання не з`явився, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, у письмовому клопотанні просив розглянути справу без його участі.

Прокурор в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, оскільки на її думку відсутні підстави для застосування крайнього заходу стосовно батька дитини.

1.3. Під час з`ясування думки дитини в судовому засіданні малолітній ОСОБА_7 повідомив, що йому 7 років, але буде 8 років вже у серпні. Він відвідує школу № 160 в Харкові, вже закінчив 2 клас. Він живе у двокімнатній квартирі з дідусем, бабусею, дядею та мамою. Свого батька він бачив востаннє приблизно коли йому було 4 роки. Коли йому було 7 років батько дзвонив йому на день народження. У серпні мати давала йому іграшки та казала, що це від батька.

Під час допиту в якості свідка в судовому засіданні ОСОБА_8 пояснила, що вона є матір`ю позивачки. Батько її онука – ОСОБА_5 , не був присутній при народженні дитини. До того, як ОСОБА_9 виповнилося 2 роки, батько нечасто приходив відвідати його, але всі турботи щодо дитини від дня народження дитини лежали на позивачці та її батьках. На день народження ОСОБА_10 , коли йому виповнилося 6 років, відповідач прислав приблизно 2000 грн. За весь час життя ОСОБА_10 від відповідача було 3-4 посилки для дитини. Після від`їзду відповідача у Польщу спілкування з ОСОБА_11 було нечастим, по телефону. У вересні 2025 року відповідач надав 500 грн. для Вови, а весною 2026 року купив кросівки для Вови.

Під час допиту в якості свідка в судовому засіданні ОСОБА_12 пояснила, що вона є подругою позивачки вже на протязі 10 років. Позивачка та ОСОБА_5 ніколи разом не жили, вона бачила його дуже рідко. Про матеріальну допомогу на утримання дитини від відповідача їй нічого невідомо. Востаннє вона бачила відповідача у 2020 році. Позивачка каже, що відповідач не допомагає матеріально.

1.3. Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Позивачка та її представник не заперечували проти заочного розгляду справи за відсутності відповідача. У зв`язку з наведеним, суд вважав за можливе слухати справу за відсутністю відповідача, а матеріали, що є у справі, достатніми для цього, про що було постановлено ухвалу, яка відображена в протоколі судового засідання.

2. Обставини справи, зміст спірних правовідносин

2.1. Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 14.08.2018 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Індустріальному та Немишлянському районах у міста Харкові Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_4 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складений відповідний актовий запис № 1180. Батько – ОСОБА_3 , мати – ОСОБА_1 .

Згідно з довідкою про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 19.10.2018, яка сформована на підставі відомостей з Реєстру територіальної громади, ОСОБА_1 зареєстрована в АДРЕСА_1 .

Згідно з довідкою про реєстрацію місця проживання особи №01-13475-18 від 18.09.2018, ОСОБА_4 зареєстрований з 18.09.2018 в АДРЕСА_1 .

2.2. Згідно з характеристикою учня 2-А класу КЗ «Харківський ліцей №160 ХМР» ОСОБА_4 №02-29/ 315 від 11.06.2026, яка підписана директором Шевченко Л. та класним керівником ОСОБА_13 , велику увагу навчанню та вихованню дитині приділяє мати ОСОБА_14 та бабуся ОСОБА_15 . ОСОБА_16 жодного разу не відвідував школу, не приводив дитину до школи, не забирав, не спілкувався з вчителями, не відвідував шкільні заходи, не цікавився успіхами сина.

Згідно з довідкою директора ОСОБА_17 від 19.06.2025, ОСОБА_1 протягом 4 років відвідує дитячий спортивно-оздоровчий клуб «Школу плавання» разом з сином ОСОБА_4 . ОСОБА_16 жодного разу не відвідував школу та не цікавився успіхами сина.

2.3. Згідно з листом директора КНП «Міська дитяча поліклініка №15» ХМР № 295/10/554-25 від 26.08.2025 ОСОБА_18 , декларацію про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу дітям, укладено матір`ю ОСОБА_1 . На прийом до лікаря педіатра ОСОБА_19 приводить мати, яка здійснює догляд за дитиною під час його хвороби, займається лікуванням. Батько ОСОБА_3 на прийом до лікаря педіатра чи фахівців підприємства сина не приводив, участі у його лікування не брав, до підприємства за інформацією щодо стану здоров`я сина ОСОБА_19 не звертався.

Згідно з листом начальника ВП №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області Гугняк С. №2395692025 від 02.10.2025 вбачається, що за останні п`ять років заяви чи повідомлення від ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо перешкоджання у спілкуванні з сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі сторони ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до ВП не надходили.

2.4. Згідно з довідкою КП «Харківські теплові мережі» №44/127 від 21.08.2025, ОСОБА_1 працює в КП «Харківські теплові мережі» з 09.07.2012 на посаді керівника аналітичної групи відділу контролю роботи засобів вимірювання теплової енергії у споживачів управління контролю обліку теплоспоживання та засобів вимірювання.

Згідно з довідкою про доходи КП «Харківські теплові мережі» №398 від 19.08.2025, загальна сума доходів ОСОБА_1 за період з серпня 2024 року по липень 2025 року становить 283082,10 грн.

Згідно з характеристикою ОСОБА_1 від 21.08.2025, яка підписана начальником управління контролю обліку теплоспоживання та засобів вимірювання ОСОБА_20 вбачається, що ОСОБА_1 працює в КП «Харківські теплові мережі» з 2012 року, самостійно виховує сина 2018 року народження.

Згідно з висновком оцінки потреби сім`ї, який складений в період з 02.10.2024 по 08.10.2024, за результатами оцінювання потреб з`ясовано, що складні життєві обставини у сім`ї, яка складається з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 наявні. Основні чинники, що спричиняють складні життєві обставини є моральні та психологічні страждання, яких родина зазначала в умовах воєнного стану. Вплив складних життєвих обставин на задоволення потреби сім`ї з боку ОСОБА_4 є пограничним. Тривалість існування проблеми декілька років і більше.

2.5. У висновку органу опіки та піклування в особі Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради від 15.09.2026 вказано, що вбачається недоцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 щодо його сина ОСОБА_4 . У висновку також вказано, що малолітній ОСОБА_4 на засіданні комісії повідомив, що батько проживає за кордоном, спілкується з ним дуже рідко по телефону, а мати дитини ОСОБА_1 на засіданні комісії вказала, що батько дитини проживає за кордоном, участі у вихованні сина не приймає, матеріально не допомагає, але вона до суду з позовом про стягнення аліментів не зверталася.

3. Релевантні джерела права

3.1. Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, що була ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27.02.1991, Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України (далі - СК України), мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

3.2. У постанові Верховного Суду від 17 червня 2021 року по справі № 466/9380/17 вказано, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом вирішення сімейних питань, на який йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку.

Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину вже несе в собі негативний вплив на свідомість дитини, та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини. Таким чином, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.

Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення останнього батьківських прав, покладено на позивача.

Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09, рішення ЄСПЛ від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13).

У рішенні по справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейський суд з прав людини наголосив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58).

3.3. У постанові Верховного Суду від 23 вересня 2026 року по справі № 278/5934/24 вказано, що суд може у виняткових випадках за доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

4. Оцінка доказів та аргументів сторін

4.1. Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який застосовується у виняткових випадках та виключно тоді, коли невиконання батьківських обов`язків зумовлено винною, усвідомленою поведінкою одного з батьків, що негативно впливає на фізичний, духовний, психологічний розвиток дитини як складові її виховання.

Зі змісту вищенаведених письмових доказів, а також зі змісту пояснень позивачки, пояснень дитини та показань свідків вбачається, що відповідач проживає за межами України, нерегулярно спілкується з дитиною засобами телефонного зв`язку, нерегулярно та у недостатньому обсязі надає кошти на утримання сина, не цікавиться успішністю сина у навчанні та станом здоров`я сина, тобто ухиляється від належного виконання батьківських обов`язків.

Разом з тим, суд враховує наступні обставини:

- згідно з показаннями свідка на день народження сина, коли йому виповнилося 6 років, тобто у 2024 році, відповідач прислав приблизно 2000 грн., а всього прислав 3-4 посилки для дитини

- відповідач хоча і нечасто, але спілкується з дитиною по телефону, у вересні 2025 року відповідач надав 500 грн. для дитини, а весною 2026 року купив кросівки для свого сина;

- відповідач згідно з поясненнями позивачки та свідків проживає у Польщі, відсутні відомості про його аморальний чи антисоціальний спосіб життя.

- станом на час розгляду цієї справи сину відповідача виповнилося 8 років і відповідач ще може налагодити спілкування з сином та виправити свою поведінку.

Суд також враховує, що в якості мети подання позову про позбавлення батьківських прав позивачка в судовому засіданні визначила необхідність майбутнього виїзду за кордон дитини без згоди батька. З цього приводу суд зазначає, що така мета немає значення для вирішення позову про позбавлення батьківських прав, оскільки під час вирішення таких позовів мають враховуватися інтереси дитини, а не бажання позивачки виїхати за кордон разом з дитиною.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням відомостей про особу батька дитини та віку дитини, у якнайкращих інтересах дитини буде надання батьку можливості зберегти зв`язки із дитиною, оскільки батько не є явно неблагополучним, не створював небезпечного чи нестійкого середовища для дитини.

Суд погоджується з твердження представника позивачки про те, що висновок органу опіки та піклування щодо недоцільності позбавлення батьківських прав не містить мотивації такого рішення органі опіки та піклування. Разом з тим, ступінь вмотивованості висновку органу опіки та піклування в даному випадку немає значення для власної оцінки судом обставин цієї справи.

4.2. В підсумку суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини і поклавши на орган опіки та піклування за місцем проживання дитини контроль за виконанням відповідачем батьківських обов`язків.

При цьому суд, з метою додержання принципу юридичної визначеності, який є складовою принципу верховенства права, вважає за необхідне визначити конкретну тривалість відповідного контролю з боку органу опіки та піклування, а також окреслити для відповідача конкретний обсяг дій, який може свідчити про зміну ним ставлення до виховання дитини.

5. Розподіл судових витрат, вирішення інших процесуальних питань

5.1. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачкою судових витрат підтверджується платіжною інструкцією від 05.02.2026 про сплату судового збору в сумі 1064,96 грн. Враховуючи те, що у задоволенні позовних вимог відмовлено, суд не вбачає підстав для стягнення судових витрат з відповідача на користь позивачки.

Керуючись ст.12,81,89,200,206,223,263,265,280-282, 354, 355, 430 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав.

Попередити ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , відомий суду номер засобу зв`язку НОМЕР_3 ) про необхідність змінити ставлення до виховання свого сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом регулярного надання дитині або матері дитини матеріальної допомоги на утримання дитини, здійснення подарунків дитині з приводу дня народження та інших важливих для дитини свят, здійснення регулярного дистанційного спілкування з дитиною (або спроб такого спілкування, якщо дитина не виявить бажання спілкуватися), здійснення періодичного дистанційного спілкування з класним керівником або іншими вчителями дитини з приводу успішності дитини у навчанні, і покласти на орган опіки та піклування за місцем проживання дитини контроль за виконанням ОСОБА_3 батьківських обов`язків стосовно дитини протягом одного року з дня набрання цим рішенням законної сили.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Денис БАРОНІН