Суд: Індустріальний районний суд міста Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 13 жовтня 2026 р.
Справа: №644/10895/26
Суддя: Баронін Д. Б.
Суддя Баронін Д. Б.
Справа № 644/10895/26
Провадження № 2/644/6394/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2026 р. м. Харків
Індустріальний районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді Бароніна Д.Б.,
за участю секретаря Нестеренко А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
1.Позиції сторін, процесуальні дії
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Тайгер Фінанс» звернулося до Індустріального районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на наступне.
20.02.2024 між ТОВ «Тайгер Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №35464214. ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед позивачем за договором №35464214 від 20.02.2024 в загальному розмірі 21876 грн., яка складається з наступного: 4000 грн. заборгованість по кредиту, 17876 грн. заборгованість за нарахованими процентами. Враховуючи викладене, позивач звернувся з даним позовом до суду та просить стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості за кредитним договором, а також судові витрати.
1.2. В судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві просив розглянути справу без його участі.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про причину неявки суд не повідомив, про день, час та місце слухання справи відповідач повідомлявся належним чином, відзиву на позов або заяви про розгляд справи без його участі не надав.
1.3. Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи за відсутності відповідача. У зв`язку з наведеним, суд вважав за можливе слухати справу за відсутністю відповідача, а матеріали, що є у справі, достатніми для цього, про що було постановлено ухвалу, яка відображена в протоколі судового засідання.
2. Обставини справи, зміст спірних правовідносин
2.1. Судом встановлено, що 20.02.2024 ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Тайгер Фінанс» договір про споживчий кредит №35464214. Договір підписано позичальником одноразовим ідентифікатором 44x4wap4.
Згідно з п. 1.1. договору, за цим Договором Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.З. Договору надати Позичальнику кошти у сумі визначеній в п.1.2 договору, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати зобов`язання у повному на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника. Типом кредиту є кредит.
Згідно з п.п. 1.2. – 1.4., 1.5.1., 2.1., 2.2.3 договору Сума кредиту становить 4000 грн.
Кредит надається/видається 2024 року загальним строком на 180 днів за умови виконання Позичальником графіку платежів, з 20.02.2024. Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється Графіком платежів.
Повернення кредиту та сплата за користування кредитом має здійснюватися Позичальником відповідно до Графіку платежів. Остаточний Tepмін (дата) повернення кредиту i сплати за користування кредитом 2024-08-18.
Процентна ставка становить: 2.1% в день. Особливості нарахування процентної ставки визначені п.п.2.2.2, 2.2.3 цього Договору.
Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 912,5 відсотків річних (примітка суду – це складає 2,5 % на день).
За користуванням Кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: пільгова процентна ставка – фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2.1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується лише протягом пільгового періоду користування Кредитом. Після закінчення пільгового строку нараховується Стандартна процентна ставка.
Стандартна процента ставка - фіксована незмінна процентна ставка у pозмірі 2.5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується з першого дня Стандартного періоду.
Кредитні кошти надаються Позичальнику шляхом переказу на банківську картку.
В розділі 12 реквізити платіжної картки Позичальника зазначені як НОМЕР_1 .
Згідно з листом АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» від 20.08.2026, на ім`я ОСОБА_1 було емітовано картку № НОМЕР_2 , 20.02.2024 було зараховано на картку 4000 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №35464214, загальна заборгованість ОСОБА_1 становить 4000 грн. заборгованість по тілу кредиту, 17876 грн. заборгованість за відсотками.
3. Релевантні джерела права
3.1. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено , що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з статями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
3.2. Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні визначені Законом України «Про споживче кредитування».
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Вказана норма була введена в дію на підставі Закон України від 22.11.2023 № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24.12.2023.
Пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
У ч. 5 ст. 12 вищевказаного Закону зазначено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
4.Оцінка доказів та аргументів сторін
4.1. Суд вважає, що позивачем підтверджено укладення кредитного договору між позивачем та відповідачем, факт видачі кредиту, матеріали справи містять достатні докази, що підтверджують наявність боргу позичальника перед позивачем за кредитним договором від 20.02.2024.
Разом з тим, вирішуючи питання про стягнення з відповідача процентів за користування кредитом суд приходить до наступного.
Як вбачається із позовної заяви, змісту кредитного договору та розрахунку заборгованості, проценти за користування кредитом нараховувалися відповідачу з 20.02.2024 по 05.03.2024 виходячи з відсоткової ставки 2,1 % на день, з 06.03.2024 по 19.08.2024 виходячи з відсоткової ставки 2,5 % на день.
24.12.2023 набрав чинності Закон України від 22.11.2023 № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування» та встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Отже, з 22.04.2024 максимальний розмір денної процентної ставки за договором не міг складати складати більше 1,5% на день, а з 20.08.2024 не міг складати більше 1% на день. Під час укладення договору 20.02.2024 кредитодавець міг врахувати вказані вимоги закону, оскільки станом на день укладення договору ці положення закону вже були чинними та мали бути уведені в дію відповідно 22.04.2024 та 20.08.2024.
За таких обставин судом встановлені підстави для проведення власного розрахунку заборгованості зі сплати процентів за період з 20.02.2024 до 19.08.2024 (кінцева дата розрахунку в межах позовних вимог) наступним чином:
- з 20.02.2024 до 05.03.2024 за ставкою 2,1% на день має бути нараховано 1260 грн. (4000 грн. х 2,1 % / 100 х 15 дн = 1260 грн.);
- з 06.03.2024 до 21.04.2024 за ставкою 2,5% на день має бути нараховано 4700 грн. (4000 грн. х 2,1 % / 100 х 15 дн = 4700 грн.);
- з 22.04.2024 до 19.08.2024 за ставкою 1,5 % на день має бути нараховано 7200 грн. (4000 грн. х 1,5 % / 100 х 120 дн = 7200 грн.);
Отже, розмір простроченої заборгованості відповідача по процентам за кредитним договором складає загалом 13160 грн.
В підсумку, існують підстави для стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 17160 грн. (4000 грн. тіло кредиту, 13160 грн. проценти).
4.2. Таким чином, факти, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, є достовірними та частково обґрунтованими, а тому суд вважає, що позов про стягнення заборгованості підлягає частковому задоволенню на суму 17160 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити.
5. Розподіл судових витрат
5.1. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією від 11.08.2026 про сплату судового збору в сумі 2662,40 грн. Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені частково (задоволено 78,44 % вимог), суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених судових витрат в розмірі 2088 грн. 38 коп. (2662,40 х 0,7844).
5.2. Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України, передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
У постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19 та від 28.04.2021 у справі № 910/12591/18 вказано, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами третьою – п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами третьою – п`ятою, дев`ятою статті 141 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
02.07.2024 між Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістант» та ТОВ «Коллект Центр» (клієнт) укладено договір про надання правової допомоги №02-07/2024.
Позивач просить стягнути з відповідача 8000 грн. понесених ним витрат на правову допомогу, на підтвердження чого надає акт №2990 від 17.07.2026, сума наданих послуг до Договору складає 8000 грн. 00 коп.
Клієнтом та адвокатським об`єднанням підписано детальний опис наданих послуг до акту №2990 за договором про надання правової допомоги від 02.07.2025, за яким сторони підтверджують, що адвокатське об`єднання надало, а клієнт прийняв наступну правову допомогу:
1) надання усної консультації, тривалістю 0,30 год.
2) ознайомлення з матеріалами справи 2 год.
3) правової правової позиції.
4) складання позовної заяви.
5) подання заяви до суду від імені клієнта.
Відповідач заперечень щодо обсягу та вартості наданих послуг та понесених витрат не надав.
На думку суду, всі вказані у описі роботи входять до обсягу правової допомоги по цій справі. Однак, розмір витрат на правову допомогу не відповідає критерію пропорційності, враховуючи невисоку складність цієї справи та часткове задоволення позову. На думку суду, пропорційним розміром таких витрат є сума в розмірі 3000 грн.
Враховуючи вищевказані обставини та факт часткового задоволення позовних вимог, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути суму в розмірі 3000 грн. в порядку відшкодування витрат на правову допомогу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 289, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» (код в ЄДРПОУ 43561909, місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль Стоцького, буд. 1, корпус 28, рахунок НОМЕР_4 в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль") заборгованість за Кредитним договором № 35464214 від 20.02.2024 в сумі 17160 грн.
Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог.
Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» (код в ЄДРПОУ 43561909, місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль Стоцького, буд. 1, корпус 28, рахунок НОМЕР_4 в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль") суму сплаченого судового збору в розмірі 2088 грн. 38 коп. та 3000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Денис БАРОНІН
Оригінал: reyestr.court.gov.ua