Вирок від 13 жовтня 2026 р. у справі №642/4033/26 — Холодногірський районний суд міста Харкова

14.10.2026 Справа № 642/4033/26

Провадження № 1-кп/642/468/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026р. м. Харків

Холодногірський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2

сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_3

обвинуваченої - ОСОБА_4

потерпілого - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові, кримінальне провадження, відомості про яке 29.04.2026р. внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026226260000109 відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Млиниська, Жидачівський район, Львівська область, громадянки України, незаміжньої, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованої, яка офіційно зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , яка на утриманні малолітніх дітей або осіб похилого віку не має, не є особою з інвалідністю, в силу ст. 89 КК України не судима

яка обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

28.04.2026р. приблизно о 16 години 47 хвилин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувала на балконі квартири АДРЕСА_2 за своїм місцем мешкання, коли вона побачила раніше знайомого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до якого вона відчуває особисті неприязні відносини, що склались на протязі тривалого часу, і обумовлені низкою застарілих конфліктів між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які вона ж і провокувала, та у ОСОБА_4 виник протиправний умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 .

ОСОБА_4 , діючи на ґрунті особистих неприязних відносин, маючи умисел, спрямований на заподіяння ОСОБА_5 тілесних ушкоджень, суб`єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи діяти саме таким чином, стоячи на балконі, вилила з ємності окріп на потерпілого, який, повертаючись додому, перебував поруч із під`їздом №2 на подвір`ї будинку, внаслідок чого заподіяла останньому ушкодження (у вигляді ділянки зміненої шкіри - опікова поверхня) на скроневій ділянці зліва.

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 , потерпілому ОСОБА_5 , відповідно до висновку експерта №09-597/2026 від 11.05.2026р., спричинено тілесні ушкодження у вигляді: термічного опіку І ст. лівої скроневої ділянки з площею ураження 1% ( від загальної площі тіла) у вигляді набряку м`яких тканин та почервоніння (гіперемії) шкіри.

За ступенем тяжкості, термічний опік лівої скроневої ділянки з площею ураження 0, є легким тілесним ушкодженням, що спричинило короткочасний розлад здоров`я понад шести днів, але не більше як три тижні (21 день), за критерієм тривалості розладу здоров`я, згідно з пл. 2.3.1 .а), 2.3.2. а) «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджені Наказом МОЗ України від 17.01. 1995р. №6.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину в пред`явленому їй обвинуваченні не визнала повністю, та пояснила, що потерпілий ОСОБА_5 постійно обливає її балкон «фекаліями», вона дзвонила дільничому, декілька разів надсилала йому відео, але відео наразі видалила. Завжди викликала поліцію тільки вона. Окропом вона нікого не обливала. У потерпілого не має слідів опіку. З будинку в той день вона не виходила, ніхто до неї не підіймався, з поліцією вона не спілкувалась.

Допитані в судовому засіданні за клопотанням сторін кримінального провадження свідки обвинувачення пояснили:

свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що працює у патрульній поліції. У квітні 2026 він патрулював на Холодногірському та Новобаварському районі, надійшов виклик на робочій планшет, заяви було дві, одна від жінки, інша від чоловіка. Вони з напарником прибули на виклик по вул. Переяславській, потерпілий перебував на вулиці, в нього було почервоніння шкіри, він повідомив, що його облила сусідка окропом. Його напарник, ОСОБА_7 , пішов допитувати сусідку. Він залишився із потерпілими приймати у нього заву. Викликав швидку, доповіли ХРУП, прийняли заяву. Бачив що ОСОБА_8 перебувала на балконі 4 поверху. Вона надавала його напарнику незрозумілі пояснення, при опитуванні потерпілого велась відеофіксація. Також пояснив, що також при всіх цих подіях був присутній батько потерпілого. Зазначив, що за останній рік за цією адресою їздили на виклик не перший раз;

свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснив, що він чекав сина ОСОБА_10 з роботи, дивився у вікно, побачив сина, коли той підходив до під`їзду, в цей час, він звернув увагу, що сусідка зі свого балкону має намір вилити окріп, він гукнув сина, щоб попередити його і в цей момент сусідка ОСОБА_4 вилила окріп на ОСОБА_11 . Приїхала поліція та швидка. Зазначив, що з нею в них був вже конфлікт, де він був потерпілим і відносно неї ухвалено вирок.

Відповідно до вимог ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання.

Згідно до положень ст. 92 КПК України обов`язок доказування провини обвинуваченої покладається на слідчого та прокурора. На обґрунтування обвинувачення прокурором було суду надано кримінальне провадження і заявлено клопотання про огляд в судовому засіданні в якості доказів провини обвинуваченого протоколів слідчих дій, інших процесуальних документів, зазначених в реєстрі матеріалів досудового розслідування та висновків експертів, після дослідження яких, суд дійшов висновку, що незважаючи на невизнання вини обвинуваченою ОСОБА_4 в інкримінованому злочині, її винуватість у скоєнні вищезазначених діянь знайшла своє підтвердження в судовому засіданні та підтверджується сукупністю наступних досліджених в судовому засіданні доказів:

- показаннями потерпілого ОСОБА_5 , який пояснив, що у квітні 2026 року він повертався додому, підійшовши до свого будинку, біля під`їзду на подвір`ї, він почув, як його гукає батько, піднявши голову, на нього з балкону, сусідка ОСОБА_4 вилила окріп. Окріп попав в районі лівої скроневої ділянки. Інша сусідка викликала поліцію. Він надав пояснення поліції.

- вищезазначеними поясненнями в судовому засіданні свідків: ОСОБА_6 та ОСОБА_9 .

Оцінюючи зазначені свідчення з огляду на вимоги ст.ст.85,86,87 КПК України суд вважає їх належними та допустимими, оскільки зазначені свідки послідовно давали аналогічні свідчення і протягом досудового слідства;

витягом з ЄРДР від 29.04.2026р.;

рапортом пом. чергового ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Хар. області ОСОБА_12 від 28.04.26р.;

заявою ОСОБА_5 про вчинення кримінального правопорушення від 28.04.26р.;

висновком судово-медичної експертизи №09-596/26 від 11.05.26р., відповідно до якої на підставі даних судово-медичної експертизи гр. ОСОБА_13 ,1978 р.н., з урахуванням відомостей з наданої медичної документації та у відповідь на питання, що були винесені на розгляд, приходжу до наступних підсумків: 1,2,3. За даними з копії з карти виїзду швидкої медичної допомоги №195 від 28.04.2026 р. у відношенні гр. ОСОБА_5 , 1978 р.н., відомо, що при огляді об`єктивно було встановлено: «в ділянці скроні зліва відмічається гіперемія шкіряних покровів 3?3 см, гіперемія лівої вушної раковини» та було встановлено наступний діагноз: «Опік окропом І ст. скроневої ділянки зліва і лівого вуха 1% площею». За даними з копії консультаційного висновку спеціалістів КНП «ХКБЗЛ» від 30.04.2026 р. у відношенні гр. ОСОБА_5 , 1978 р.н., відомо, що він був оглянутий лікарями - хірургом та дерматологом, було встановлено наступний діагноз: «Термічний опік волосистої частини голови І ступеня». Враховуючи вищевикладене та за результатами судово-медичного огляду гр. ОСОБА_5 , 1978 р.н., вважаю, що у нього мали місце наступні тілесні ушкодження: голови: термічний опік І ст. лівої скроневої ділянки з площею ураження 1% (від загальної площі тіла) у вигляді набряку м`яких тканин та почервоніння (гіперемії) шкіри. Виходячи з клінічних даних, що викладені у наданій медичній документації на ім`я гр. ОСОБА_5 , 1978 р.н., та обставин події, на які посилається останній, вважаю, що термічний опік лівої скроневої ділянки утворився від дії високої температури, не виключено гарячої рідини (окропу), під час подій від 28.04.2026р., на які посилається гр. ОСОБА_5 , 1978 р.н., у розділі «Обставини справи» цієї експертизи. За ступенем тяжкості, термічний опік лівої скроневої ділянки з площею ураження 1%, що був встановлений у гр. ОСОБА_5 , 1978 р.н., є ЛЕГКИМ тілесним ушкодженням, що спричинило короткочасний розлад здоров`я понад шести днів, але не більше як три тижні (21 день), за критерієм тривалості розладу здоров`я, згідно з п.п. 2.3.1. а), 2.3.2. а) «Правил-судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», що затверджені Наказом МОЗ України від 17.01.1995 р. №6;

протоколом проведення слідчого експерименту від 29.04.26р. та доданими до нього ілюстративним матеріалом, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_5 показував та розповідав, як його сусідка ОСОБА_4 стоячи на своєму балконі вилила на нього з посудини окріп, коли він повертався додому та показав місце, куди саме припав опік;

висновком судово-медичної експертизи №09-59726 від 11.05.26р., відповідно до якої на підставі даних з дослідної частини «Висновку експерта» №09-596/2026 стосовно гр. ОСОБА_5 , 1978 р.н., з урахуванням відомостей з протоколу проведення слідчого експерименту від 29.04.2026 р. та у відповідь на питання, що були винесені на розгляд, наступні підсумки: 1,2,3,4,5,6. У гр. ОСОБА_5 , 1978 р.н., мало місце наступне тілесне ушкодження: голови: термічний опік І ст. лівої скроневої ділянки з площею ураження 1% (від загальної площі тіла) у вигляді набряку м`яких тканин та почервоніння (гіперемії) шкіри. Виходячи з клінічних даних, що викладені у наданій медичній документації на ім`я гр. ОСОБА_5 , 1978 р.н., та обставин події, на які посилається останній, вважаю, що термічний опік лівої скроневої ділянки утворився від дії високої температури, не виключено гарячої рідини (окропу), що в цілому не суперечить часу, способу та механізму спричинення, на які посилається гр. ОСОБА_5 , 1978 р.н., у протоколі проведення слідчого експерименту від 29.04.2026р., а саме: «28.04.2026 року, ... підходячи до під`їзду №2, ... зупинився та підняв голову догори та побачив як на нього сусідка вилила окріп, стоячи на балконі 4-го поверху та тримаючи в руці ковшик, чим спричинила йому термічні опіки лівої частини голови». За ступенем тяжкості, термічний опік лівої скроневої ділянки з площею ураження 1%, що був встановлений у гр. ОСОБА_5 , 1978 р.н., є ЛЕГКИМ тілесним ушкодженням, що спричинило короткочасний розлад здоров`я понад шести днів, але не більше як три тижні (21 день), за критерієм тривалості розладу здоров`я, згідно з п.п. 2.3.1. а), 2.3.2. а) «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», що затверджені Наказом МОЗ України від 17.01.1995 р. №6;

постановами про визнання речовими доказами від 01.05.26, 11.05.26;

карткою виїзду швидкої медичної допомоги №1195 від 28.04.26;

постановою про зняття показань технічних приладів та технічних засобів від 07.05.26 та протоколом зняття показань технічних приладів та технічних засобів від 07.05.26;

дисками з аудіо записом з лінії «102» , які відтворені у судовому засіданні;

постановою про зняття показань технічних приладів та технічних засобів від 11.05.26 та протоколом зняття показань технічних приладів та технічних засобів від 11.05.26;

протоколом огляду речей та документів від 11.05.26р., відповідно до якого відтворено відеозапис з нагрудних камер відеоспостереження за подією 28.04.2026р. близько 16-55 год. за адресою: м. Харків, вул. Переяславська, б.23;

диском з відеозаписом, який відтворений у судовому засіданні;

диском з відеозаписом, який надано потерпілим до протоколу його допиту від 29.04.2026р., який відтворений у судовому засіданні та на якому видно як на потерпілого з балкону ОСОБА_4 ллється окріп.

Суд критично відноситься до показань обвинуваченої ОСОБА_4 в частині невизнання вини щодо вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення, оскільки вони спростовуються зібраними по справі допустимими доказами, що наведені вище, сукупність яких дозволяє зробити висновок про доведеність пред`явленого обвинувачення. Доводи обвинуваченої суд вважає такими, що мають за мету спосіб захисту, щоб уникнути покарання.

Таким чином, допитавши обвинувачену, потерпілого та свідків, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їй кримінального проступку при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

За таких обставин, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення – проступок, передбачений ч.2 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_4 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ч.2 ст. 12 КК України є кримінальним проступком, а також дані про особу обвинуваченої, яка офіційно не працевлаштована, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, в силу ст.89 КК України раніше не судима.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 судом не встановлено.

Відповідно до змісту ст. ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та наявність обставин, що пом`якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати обвинуваченій ОСОБА_4 покарання в межах статті 125 ч. 2 КК України у вигляді громадських робіт.

Призначене судом покарання є необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати відсутні.

Долю речових доказів по справі вирішити згідно зі ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення-проступку, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України та призначити покарання у вигляді 240 (двохсот сорока) годин громадських робіт.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не застосовувався.

Речові докази: диски з аудіо та відеозаписами – залишити у матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Холодногірський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_14