Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №626/1631/26 — Берестинський районний суд Харківської області

Справа № 626/1631/26

Провадження № 2/626/1146/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

01.10.2026 року м. Берестин

Берестинський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Рибальченко І.Г.

за участю секретаря Скачко Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Венера Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК "Венера Фінанс" звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , у якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №281716 в сумі 8573,40 грн. та вирішити питання судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.04.2025 року між ТОВ "Клай Інвест" та відповідачем було укладено кредитний договір №281716, за умовами якого відповідачу було надано фінансовий кредит у розмірі 4 500,00 грн. строком на 90 днів. Позивач зазначає, що кредитний договір №281716 від 28.04.2025 укладений в електронній формі та підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

ТОВ "Фінансова Компанія "Венера Фінанс" вказує, що первісний кредитор ТОВ "Клай Інвест" свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином, кредитні кошти у розмірі 4 500,00 грн. були перераховані відповідачу на реквізити платіжної картки , вказаної відповідачем .

19.12.2025 року між ТОВ "Клай Інвест" та ТОВ "Фінансова Компанія "Венера Фінанс" було укладено договір факторингу № 19122025/1, відповідно до якого позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором №281716 від 28.04.2025.

Відповідно до реєстру боржників до вищевказаного договору факторингу, ТОВ "Фінансова компанія "Венера Фінанс" набуло права грошової вимоги до відповідача на суму 8573,40 грн., в тому числі 4500,00 грн. заборгованості за основною сумою боргу, 2948,40 грн.- заборгованість за відсотками, 1125,00 грн. - послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту в порядку п.1.4 Договору..

Оскільки, станом на день пред`явлення даного позову до суду відповідачем не виконано взятих на себе зобов`язань згідно з кредитними договором, позивач просить суд позовні вимоги задовольнити.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, справу просив розглядати без його участі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення. Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся за місцем реєстрації та відповідно до положень ч. 11 ст. 128 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомив, відзиву не подав.

За таких обставин суд вважає за можливе ухвалити по даній справі заочне рішення.

Враховуючи неявку в судове засідання усіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 28.04.2025 між ТОВ "Клай Інвест" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №281716.

Відповідно до індивідуальної частини договору про надання фінансового кредиту №281716 від 28.04.2025 ТОВ "Клай Інвест" надало відповідачу фінансовий кредит у розмірі 4 500,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором, кредит надається строком на 90 днів, строк дії договору становить 90 днів, однак у будь-якому випадку договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Також індивідуальною частиною договору про надання фінансового кредиту №281716 від 28.04.2025 передбачено, що за користування кредитом відповідач зобов`язався сплатити ТОВ "Клай Інвест" 262,8 % річних від суми кредиту, що становить 0,72 % на добу; тип процентної ставки фіксована. за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, надання інформації, довідок, що пов`язані з наданням та обслуговуванням кредиту, юридичне оформлення клієнт сплачує 25% від суми фінансового кредиту.

За умовами договору, кредит надається клієнту у безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом, а датою укладення договору вважається дата перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта.

З додатку № 1 від 28.04.2025 до договору фінансового кредиту №281716 від 28.04.2025 року вбачається, що відповідач підписав документ електронним підписом одноразовим ідентифікатором KL1302.

Згідно з довідкою ТОВ "Клай Інвест" про ідентифікацію, клієнт ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , з яким укладено договір №281716 від 28.04.2025 був ідентифікований ТОВ "Клай Інвест" в інформаційно-телекомунікаційній системі https://www.cly.com.ua. (одноразовий ідентифікатор KL1302; номер телефону, на який було відправлено ідентифікатор 380660186977).

На підтвердження факту видачі кредитних коштів позивачем подано підтвердження ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових коштів, відповідно до якого в межах договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів № ПГ-1 від 30.09.2020 року та на підставі платіжної інструкції відправника було здійснено успішний переказ грошових коштів у сумі 4500.00 грн на номер платіжної картки отримувача НОМЕР_2 .

На підставі договору факторингу № 19122025/1 від 19.12.2025 року встановлено, що 19.12.2025 року у м. Києві між ТОВ "Клай Інвест" та ТОВ "Фінансова Компанія "Венера Фінанс", як фактором, було укладено договір факторингу № 19122025/1.

Відповідно до договору факторингу № 19122025/1 від 19.12.2025 року право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, у тому числі права грошових вимог до боржників зі сплати суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть у майбутньому.

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу № 19122025/1 від 19.12.2025 року до реєстру включено відповідача, номер договору №281716 дата укладення договору - 28.04.2025, сума виданого кредиту - 4 500,00 грн., загальна сума заборгованості 8573,40 грн.

Станом на 20.02.2026 ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором №281716 від 28.04.2025 в сумі 8573,40 грн, з яких: 4500,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 2948,40 грн заборгованість за відсотками, 1125,00 грн.- комісія..

З досліджених судом доказів вбачається, що між сторонами склалися правовідносини, які виникли з договорів позики (кредиту) та які нормативно врегульовані таким чином.

Статтями 1049, 1054 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтями 610-611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Положеннями ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронні довірчі послуги» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ст. 512, 514 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України, передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ст. 83 ЦПК України).

Відповідач відзив з доказами на спростування позиції відповідача до суду не надала, тому суд, на підставі наданих позивачем доказів, вважає встановленим, що відповідач належним чином зобов`язання не виконав, заборгованість за кредитним договором у повному обсязі не погасив.

Однак суд не погоджується з вказаними нарахуваннями і вважає за необхідне позовні вимоги ТОВ "ФК "Венера Фінанс" задовольнити частково, зокрема стягнути заборгованість в сумі 7448,40 грн., що складається з тіла кредиту- 4500,00 грн. та прострочени хвідсотків- 2948,40 грн. .

З нарахованою позивачем сумою заборгованості за комісією (послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту) в сумі 1125,00 грн., суд не погоджується, оскільки умовами п.1. 4 кредитного договору №281716 передбачено, що комісія за надання кредиту складає 25,00% від суми наданого кредиту.

У постанові Верховного Суду від 20 липня 2022 року у справі за № 343/557/15-ц зроблено висновок: "Так, за змістом частини п`ятої статті 11, частин першої, другої, п`ятої, сьомої статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.

Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Крім того, згідно з абзацами 2, 3 частини четвертої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі.

Відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.

Згідно зі ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Частиною третьою вищезазначеної статті передбачено, що банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг.

Згідно із ч. 3 ст. 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Отже, виходячи із принципів справедливості, добросовісності на позичальника не може бути покладено обов`язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялись і які банком фактично не надавались, а встановлення платежів за такі послуги було заборонено нормативно-правовими актами.

Відповідно до правового висновку, викладеного Верховним Судом України у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-2071цс16 послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

У постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1746цс16 зазначено, що встановлення банком у кредитному договорі обов`язку боржника сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, а також нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит (саме як компенсацію сукупних послуг банку за рахунок клієнта), є незаконним.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15 (провадження № 61-8862сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

З цих підстав слід відмовити у задоволені вимоги про стягнення з ОСОБА_1 комісії за договором №281716 в сумі 1125,00 грн., оскільки надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України є обов`язком банку.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Згідно ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд вважає, що заявлений представником позивача розмір відшкодування судових витрат понесених на професійну правничу допомогу в розмірі 15500,00 грн. є значно завищеним порівняно з ціною позову, яка складає 8573,40 грн. та неспівмірним зі складністю справи, яка є малозначною.

З огляду на вищевикладене, враховуючи складність справи, обсяг та якість виконаних адвокатом робіт, витрачений час, ціну позову, значення цієї справи для особи, яка є іншою стороною у справі, суд дійшов висновку про обґрунтованість та співмірність витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн., що підтверджується належними доказами,а тому, такі витрати на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача слід стягнути судові витрати у виді судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 77-81, 83, 89, 95, 141, 263-265, 273, 279, 280, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Венера Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований в АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Венера Фінанс" (Код ЄДРПОУ: 43561872, юридична адреса: 03115, м. Київ, вул. Львівська, буд. 23, офіс 703) заборгованість за кредитним договором №281716 від 28.04.2025 року в розмірі 7448 (сім тисяч чотириста сорок вісім) гривень 40 коп.; витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 313 (дві тисячі триста тринадцять) грн 04 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок, а всього стягнути 11761 (одинадцять тисяч сімсот шістдесят одну) гривню 44 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Берестинським районним судом Харківської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя

Берестинського районного суду І.Г.Рибальченко