Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №953/6499/26 — Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/6499/26

Провадження № 2/953/3982/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Власової Ю.Ю.

секретар судового засідання – Панченко Л.В.

сторони та інші учасники справи:

позивач – КП «ЖИТЛОКОМСЕРВІС»,

представник позивача – Геворкян Галина Генріковна,

відповідач – ОСОБА_1 ,

відповідач – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом комунального підприємства «ЖИТЛОКОМСЕРВІС» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, 3% річних, інфляційних втрат та пені,

в с т а н о в и в:

Стислий виклад позицій сторін.

Позивач КП «ЖИТЛОКОМСЕРВІС» звернувся до суду з позовом, у якому просить:

- стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у розмірі 17 510,65 грн за період з 01.03.2022 по 30.04.2026 за договором № 8/1240/11 від 07.11.2011, 3 % річних у розмірі 339,73 грн, індекс інфляції у розмірі 1 238,14 грн, пеню у розмірі 1 472,56 грн, а всього 20 561,08 грн;

- стягнути з ОСОБА_2 на свою користь заборгованість з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у розмірі 17 510,65 грн за період з 01.03.2022 по 30.04.2026 за договором № 8/1240/11 від 07.11.2011, 3 % річних у розмірі 339,73 грн, індекс інфляції у розмірі 1 238,14 грн, пеню у розмірі 1 472,56 грн, а всього 20 561,08 грн.

Також, позивач просить вирішити питання розподілу судових витрат у справі шляхом стягнення з відповідачів у рівних частках на свою користь сплачену суму судового збору у розмірі 2662,40 грн, та витрати пов`язані з відправкою позивачем позовної заяви з додатками у розмірі 288 грн. 00 коп.

Правом подання відзиву на позов відповідачі не скористалися.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 27.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати в порядку спрощено позовного провадження, в судовому засіданні з повідомленням (викликом сторін).

Участь у справі сторін.

У судове засідання представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився, додавши до позовної заяви клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У судове засідання відповідачі, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, не з`явилися, про причини неявки суду не повідомили, заяви про відкладення розгляду справи не надали.

Відповідно до п. 4) ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи наявність в матеріалах справи достатніх даних про права і взаємовідносини сторін та належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання, суд вирішує справу за відсутності відповідача та згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Норми права, які застосував суд, мотиви їх застосування та висновки суду.

За приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Перевірка достовірності доказів проводиться судом у процесі дослідження доказів. Суд визнає достовірними докази, якщо за результатами перевірки та дослідження цих доказів підтверджується правильність відомостей, які в них містяться.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ч. 1, ч. 5 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Положеннями ч.ч. 1, 2, 4 ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Судом установлено, що 07.11.2011 між КП «ЖИЛКОМСЕРВІС», як виконавцем надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у будинку, який знаходиться у комунальної власності територіальної громади м. Харкова, і ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладений Договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій № 8/1240/11 (далі – Договір № 8/1240/11 від 07.11.2011), згідно з яким, останні зобов`язані своєчасно оплачувати вказані послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, передбачених Договором.

Рішенням 23 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 26.01.2024 № 522/24 КП «ЖИЛКОМСЕРВІС» перейменовано у КП «ЖИТЛОКОМСЕРВІС», що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 07.05.2024.

Багатоквартирний будинок за адресою: АДРЕСА_1 є комунальною власністю територіальної громади міста Харкова та перебуває у господарському віданні КП «ЖИТЛОКОМСЕРВІС».

На момент укладання договору 07.11.2011 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 були власниками (спільна часткова власність) у рівних частинах нежитлових приміщень підвалу № 63, 64А, 66-77 та 1-го поверху № 1-21 в літ. «А-5» у квартирному (багатоповерховому) житловому будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується копією Договору купівлі-продажу нежитлових приміщень № 298 від 05.07.2003, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бакумовою А.В. та витягами про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 2078697 від 24.11.2003 та № 2078927 від 24.11.2003.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого мана щодо об`єкта нерухомого майна № 468051207 від 13.03.2026, право власності на нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , перейшло від ОСОБА_3 до ОСОБА_2 на підставі договору дарування № 57 від 20.01.2021 (запис про право власності № 40185189), посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Адамовою Л.А. Тобто, з моменту державної реєстрації договору дарування 20.01.2021, право власності на (1/2) частку приміщення перейшло до відповідача.

Відповідно до ч. 4 ст. 319, ч. 1 ст. 322 ЦК України власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном (ч. 1 ст. 360 ЦК України).

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Проте, перехід права власності на об`єкт нерухомого майна автоматично покладає на нового власника обов`язок з утримання такого майна. Разом з тим, факт відсутності укладеного договору між новим власником майна та обслуговуючою організацією не звільняє споживача від обов`язку оплати за фактично надані послуги.

Згідно з п. 7.1 Договору № 8/1240/11 від 07.11.2011 відповідно до вимог ч. 3 ст. 631 ЦК України цей договір набирає чинності з 01.01.2014 та діє до 01.01.2014.

Згідно з п. 7.2 Договору № 8/1240/11 від 07.11.2011 договір вважається продовженим на наступні три роки, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання договору або необхідність його перегляду.

Згідно з п. 7.4 Договору № 8/1240/11 від 07.11.2011 договір може бути розірваний достроково у разі переходу права власності (користування) на нежитлове приміщення до іншої особи або ліквідації Управителя.

Матеріали справи свідчать, що жодна зі сторін Договору № 8/1240/11 від 07.11.2011 у порядку, встановленому п. 7.2 та 7.4 Договору не заявляла про його розірвання або необхідність його перегляду. Отже, за відсутності заяв сторін про його припинення чи розірвання правочину не надходило, тому його дія автоматично пролонгувалася на періоди 2014–2017, 2017–2020, 2020–2023 та 2023–2026 роки.

Вартість послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлюється відповідним рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що знаходяться у комунальній власності територіальної громади м. Харкова».

Перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій затверджений рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.12.2011 № 893 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що знаходяться у комунальній власності територіальної громади м. Харкова» (зі змінами, внесеними рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 27.01.2012 № 39 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.12.2011 № 893 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що знаходяться у комунальній власності територіальної громади м. Харкова»; рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 10.05.2017 № 283 «Про коригування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що знаходяться у комунальній власності територіальної громади м. Харкова»), № 318 «Про корегування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що знаходяться у комунальній власності територіальної громади м. Харкова від 11.05.2018.

Умовами Договору № 8/1240/11 від 07.11.2011 передбачено, що у разі порушення Виконавцем умов договору Споживачем та представником Виконавця складається акт-претензія із зазначенням строків, виду порушення, кількісних та якісних показників послуг тощо.

Акт-претензія Споживача подається Виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає Споживачеві обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій.

Судом установлено, що актів-претензій щодо порушення Виконавцем (Позивачем) умов договору № 8/1240/11 від 07.11.2011 не складалося. Відтак, позивач надавав відповідачам житлово комунальні послуги належним чином.

Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2.1 Договору № 8/1240/11 від 07.11.2011 передбачено, оплата послуг здійснюється (платежі вносяться) не пізніше 15 числа місяця, що настає за розрахунковим календарним місяцем.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII встановлені обов`язки споживачів своєчасно сплачувати оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно п. 6 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-IV (чинний на момент укладення Договору) та п. 10 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» встановлені обов`язки співвласників (споживачів) своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Частиною 2 ст. 382 ЦК України встановлено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Частиною 2 статті 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» встановлено, що спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.

Пунктами 1, 10 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» встановлені обов`язки співвласників забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Згідно з ч. 2 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як убачається із матеріалів справи, відповідачі не виконують свої обов`язки відповідно до умов Договору № 8/1240/11 від 07.11.2011, у зв`язку із чим, утворилася заборгованість перед КП «ЖИТЛОКОМСЕРВІС» за надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у розмірі 35 021,30 грн, що підтверджується Довідкою про нарахування та оплати по Договору № 8/1240/11 від 07.11.2011, Актом звірення взаємних розрахунків за період з 01.03.2022 по 30.04.2026.

Вказана заборгованість підлягає стягненню в рівних частинах з відповідачів на користь КП «ЖИТЛОКОМСЕРВІС», по 17 510,65 грн з кожного.

Що стосується вимоги КП «ЖИТЛОКОМСЕРВІС» про стягнення з відповідачів 3% річних, інфляційних втрат та пені, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Так, згідно з положеннями статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Зокрема, статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, законодавець визначає обов`язок боржника на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахування рівня інфляції за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та три проценти річних за увесь час прострочення, тобто, з моменту порушення грошового зобов`язання до момент його усунення.

Як убачається із матеріалів справи, за Договором № 8/1240/11 від 07.11.2011 кожному з відповідачів позивачем КП «ЖИТЛОКОМСЕРВІС» нараховано з 01.01.2024 по 30.04.2026 - 3 % річних у розмірі 339,73 грн, індекс інфляції у розмірі 1 238,14 грн, пеню у розмірі 1 472,56 грн.

Згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та триває по цей час.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» до 29.12.2023 було визначено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

Ця постанова набрала чинності з дня її опублікування і застосовується з 24.02.2022.

Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України № 1405 від 29.12.2023 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг», яка набрала чинності 30.12.2023, пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» викладено у такій редакції:

«1. Установити, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється:

нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 року № 285);

припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 року № 285);

стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, утвореної після 24 лютого 2022 року з дати виникнення можливості бойових дій/початку бойових дій по дату припинення можливості бойових дій/завершення бойових дій на територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, споживачів та/або членів їх сімей, які покинули своє місце проживання та надали виконавцю комунальних послуг, управителю багатоквартирного будинку, іншій уповноваженій співвласниками особі у паперовій або електронній формі довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи згідно з додатком 2 до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 Про облік внутрішньо переміщених осіб (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296; 2015 р., № 70, ст. 2312; 2016 р., № 46, ст. 1669; 2022 р., № 26, ст. 1418), або інші документи, що підтверджують їх відсутність у житловому та/або нежитловому приміщенні, будинку, в яких вони є споживачами на підставі укладених договорів (довідки з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби (у тому числі отримані в іноземній державі), відбування покарання тощо, документи, що підтверджують факт перетинання державного кордону України (на виїзд з України і в`їзд в Україну) у відповідний період часу), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285);

нарахування плати за житлово-комунальні послуги з дати початку по дату завершення тимчасової окупації територій, включених до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, та стягнення заборгованості за ці послуги, утвореної після 24 лютого 2022 року за відповідний період окупації, споживачів та/або членів їх сімей на відповідній території.»

Таким чином, основні зміни полягають в тому, що з 30.12.2023 заборона на нарахування штрафних санкцій, припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг та стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у зв`язку з неоплатою їх в не повному обсязі стосується виключно територій де ведуться бойові дії (можливих бойових дій) або тимчасово окупованих територій.

Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 (в редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 26.05.2026 № 987, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.03.2025 за № 380/43786, - м. Харків віднесено до території активних бойових дій з 24.02.2022 до 15.09.2022, а з 16.09.2022 і до нині до територій можливих бойових дій.

Отже, законодавець на рівні акту постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» встановив заборону нараховувати, у тому числі інфляційні втрати, 3 % річних та пеню, і такі положення стосуються території м. Харкова з 24.02.2022.

Відтак, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог КП «ЖИТЛОКОМСЕРВІС», та стягнення відповідачів на користь позивача заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, по 17 510,65 грн з кожного.

У іншій частині вимог позову КП «ЖИТЛОКОМСЕРВІС» слід відмовити з підстав, наведених у мотивувальній частині цього рішення.

Матеріали справи означених вище висновків суду не спростовують.

Судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 2 цієї статті Кодексу визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: (1) на професійну правничу допомогу; (2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; (3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; (4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 140 ЦПК України розмір витрат, пов`язаних з вчиненням інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: (1) у разі задоволення позову - на відповідача; (2) у разі відмови в позові - на позивача; (3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: (1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; (2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; (3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; (4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

При зверненні до суду із даним позовом позивачем сплачено судовий збір, з урахуванням коефіцієнту 0,8, у розмірі 2 662,40 грн (платіжна інструкція 8271 від 19.05.2026); понесені поштові витрати, пов`язані з направленням відповідачу копії позовної заяви з додатками у розмірі 288,00 грн.

Зважаючи на те, що позовні вимоги КП «ЖИТЛОКОМСЕРВІС» задоволено частково, на 85,16%, судові витрати у розмірі 2 267,30 грн. (2 662,40*85,16%) підлягають стягненню з відповідачів в рівних частках на користь позивача.

При цьому, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідачів на користь КП «ЖИТЛОКОМСЕРВІС» поштових витрат у розмірі 288,00 грн., оскільки в силу ч. 1 ст. 177 ЦПК України надіслання відповідачам копій поданих до суду документів у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет, є процесуальним обов`язком позивача, і такі витрати не можуть бути віднесені до складу судових витрат у справі.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 258-259, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позов комунального підприємства «ЖИТЛОКОМСЕРВІС», - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь комунального підприємства «ЖИТЛОКОМСЕРВІС» заборгованість за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 01.03.2022 по 30.04.2026 за договором № 8/1240/11 від 07.11.2011 у сумі 35 021 (тридцять п`ять тисяч двадцять одна) гривня 30 копійок.

У задоволенні позовних вимог комунального підприємства «ЖИТЛОКОМСЕРВІС» у іншій частині, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь комунального підприємства «ЖИТЛОКОМСЕРВІС» судовий збір у розмірі 2 267 (дві двісті шістдесят сім) гривень 30 копійок, по 1 133 (одна тисяча сто тридцять три) гривні 65 копійок.

У задоволенні вимоги комунального підприємства «ЖИТЛОКОМСЕРВІС» про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 поштових витрат у розмірі 288 (двісті вісімдесят вісім) гривень 00 копійок, - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач – КП «ЖИТЛОКОМСЕРВІС», ЄДРПОУ 34467793, м. Харків, вул. Конторська, 35.

Представник позивача – Геворкян Галина Генріковна, м. Харків, пров. Подільська, 17.

Відповідач – ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач – ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Ю.Ю. Власова