Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №639/4946/26 — Новобаварський районний суд міста Харкова

Справа №639/4946/26

Провадження №2/639/2341/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року Новобаварський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді – Труханович В.В.,

за участю секретаря – Бірюк А.О.,

відповідача – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новобаварського районного суду м. Харкова в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 639/4946/26 за позовною заявою Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -

ВСТАНОВИВ:

04 червня 2026 року до Новобаварського районного суду міста Харкова надійшла позовна заява представника Моторно (транспортного) страхового бюро України до Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, відповідно до якої представник позивача просив суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати пов?язані з регламентною виплатою в порядку регресу в розмірі 288 000,00 грн. та сплачений судовий збір.

В обґрунтування своїх позовних вимог представник позивача посилалася на те, що 18.08.2024 в м. Харкові по вул. Беркоса зі сторони вул. Лісової в напрямку Таганської, мала місце дорожньо-транспортна пригода, ОСОБА_2 керуючи автобусом «БАЗ» реєстраційний номер « НОМЕР_1 » виїхав на смугу зустрічного руху і створив небезпеку для руху водію автомобіля «ВАЗ 21063» реєстраційний номер « НОМЕР_2 » під керуванням ОСОБА_1 , що призвело до наїзду авотомобіля «ВАЗ 21063» реєстраційний номер « НОМЕР_2 » під керуванням ОСОБА_1 на велосипедиста ОСОБА_3 . Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 помер в КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» Харківської міської ради. На дату скоєння вищевказаної дорожньо-транспортної пригодив відповідач не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. На підставі Наказу про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих , МТСБУ здійснило регламентну виплату потерпіломув розмірі: 288 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №13359 від 02.05.2025. Враховуючи вищенаведене, загальний розмір фактично понесених витрат МТСБУ склав: 288 000,00 грн. Отже, МТСБУ виконало покладений на нього обов`язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не забезпечив цивільно-правову відповідальність.

Вказані обставини і вимусили представника позивача звернутися до суду з зазначеною позовною заявою. Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 29 червня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовною заявою Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу. Призначено підготогвче судове засідання.

Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 14 серпня 2026 року закрито підготовче провадження у цивільній справі № 639/4946/26 за позовною заявою Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача, в судове засідання не з`явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.

Відповіда ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позовних вимог, оскільки він вже сплатив відшкодування шкоди потерпілій особі у добровільному порядку.

За таких обставин, на підставі ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності нез?явившогося представника позивача на підставі наявних в матеріалах справи доказів. Суд, вислухавши відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини. Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно зі ст. 12 ЦПК України та відповідно до ч.ч. 1, 5 та 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Частиною 2 статті 78 ЦПК України зазначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. В судовому засіданні встановлено, що 18.08.2024 в м. Харкові по вул. Беркоса зі сторони вул. Лісової в напрямку Таганської, мала місце дорожньо-транспортна пригода, ОСОБА_2 керуючи автобусом «БАЗ» реєстраційний номер « НОМЕР_1 » виїхав на смугу зустрічного руху і створив небезпеку для руху водію автомобіля «ВАЗ 21063» реєстраційний номер « НОМЕР_2 » під керуванням ОСОБА_1 , що призвело до наїзду авотомобіля «ВАЗ 21063» реєстраційний номер « НОМЕР_2 » під керуванням ОСОБА_1 на велосипедиста ОСОБА_3 . (а.с. 12-14).

Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 помер в КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» Харківської міської ради (а.с. 12-14).

За фактом ДТП СУ ГУНП в Харківській області внесено матеріали про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024220000000971 (а.с. 12-14).

Також, складено обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024220000000971 від 18.04.2024 ч.2 ст. 286 КК України за обвинуваченням ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 12-14).

Згідно даних Єдиного державного реєстру, вироком суду від 26.05.2025 по справі № 642/7064/24, зокрема ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного основного покарання у виді позбавлення волі звільнити з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю в 2 (два) роки.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок ДТП - залишено без розгляду.

Вирок суду набрав законної сили.

Відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Зі змісту вироку вбачається, що в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 зазначав, що обвинуваченими, у тому числі обвинуваченим ОСОБА_1 частково відшкодовано завдану йому моральну шкоду, претензії матеріального і морального характеру до ОСОБА_1 у нього відсутні, між ним та ОСОБА_1 укладено угоду, відповідно до умов якої визначена сума завданої йому моральної та матеріальної шкоди в розмірі 350 000 грн, з яких 200 000 грн йому відшкодовано, визначений порядок виплати невідшкодованої частини шкоди в розстрочку, в подальшому він має намір іншу частину моральної та матеріальної шкоди стягнути в позасудовому порядку зі страхової компанії ПАТ «СК «УСГ» та МТСБУ.

Так, відповідно до ч. 2, 5 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини» (пункт 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01березня 2013 року Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки).

Отже, згідно ст.ст. 1187, 1193 ЦК України шкода завдана життю та здоров`ю потерпілого джерелом підвищеної небезпеки підлягає відшкодуванню незалежно від вини заподіювача чи вини потерпілого.

На дату скоєння цієї пригоди водій, ОСОБА_1 не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників про що свідчить відсутність інформації щодо страхування даного транспортного засобу в Централізованій базі даних МТСБУ (а.с.22).

ІНФОРМАЦІЯ_2 потерпілий у дорожньотранспортній пригоді ОСОБА_3 помер, що підтверджується Свідоцтвом про смерть (а.с.20).

З метою отримання відшкодування (регламентної виплати), ОСОБА_5 , що представляв інтереси потерпілої особи ОСОБА_6 (мати померлого ОСОБА_3 ), 05.02.2025 звернувся до МТСБУ з заявою про отримання відшкодування шкоди, в якій вказав перерахувати кошти на отримувача ТОВ «ЮК «ЦЕНТР АВТОВИПЛАТ ПОЛІС» (а.с. 10).

Відповідно до ч. 2 ст.22 ЦК України збитками є витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону № 1961-1 при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо- транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до п.36.1, 36.2 ст.36 Закону страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст.35 цього Закону, повідомлення про дорожньо- транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Так, підстава виплати відшкодування на утримання – матері, яка досягла пенсійного віку, встановленого законом,- довічно (п.2 ч.1 ст.1200 ЦК України). Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку (п.27.2 ст.27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами ЦК України та Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Приписами ст. 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Положеннями ч. 1 ст. 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

При цьому страхування це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»).

Положеннями ст. 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Види обов`язкового страхування в Україні визначені у статті 7 Закону України «Про страхування». До них пункт 9 частини першої вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема, Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

При цьому відповідно до п. 41.1.ст.41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон) МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Таким чином, якщо винний в ДТП власник (володілець/користувач) транспортного засобу в порушення вимог закону не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, обов`язки страховика в такому випадку виконує МТСБУ, виплачуючи потерпілій особі регламентну виплату в межах встановленої законодавством страхової суми, чинної на момент ДТП. За таких обставин, згідно положень закону покладення на винну в ДТП особу, навіть ту, яка не застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, обов`язку з відшкодування потерпілому шкоди можливе лише у випадку обґрунтованої, законної відмови страховика (МТСБУ) здійснити таке відшкодування або у випадку, якщо виплачене страховиком (МТСБУ) страхове відшкодування (страхова/регламентна виплата) є меншим від розміру фактично завданої шкоди. В останньому випадку власником/володільцем транспортного засобу, який спричинив ДТП, сплачується потерпілій особі різниця між фактично завданою шкодою та розміром виплаченого страхового відшкодування (регламентної виплати). При цьому, після проведення МТСБУ регламентної виплати на користь потерпілої в ДТП особи в якості відшкодування шкоди, завдано цій особі внаслідок ДТП власником, водієм транспортного засобу, який спричинив цю ДТП і на її момент не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, первісне деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням, а МТСБУ, в свою чергу, набуває право подати регресний позов до такого власника, водія транспортного засобу в межах суми проведеної регламентної виплати.

Наведений вище правовий висновок суду узгоджується із правовими позиціями Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 04.07.2018 по справі N 755/18006/15-ц, від 03.10.2018 по справі N 760/15471/15-ц, правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 23.01.2020 по справі N 183/3948/16, від 10.03.2020 по справі N 761/2941/17, від 11.03.2020 по справі N 367/7666/16-ц, від 18.03.2020 по справі N 369/10426/16-ц, від 18.03.2020 по справі N 757/34520/16-ц, від 18.03.2020 по справі N 643/2224/17.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Як вказує п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Так, 30.04.2025 МТСБУ визначило розмір регламентної виплати в розмірі 288 000,00 грн., що підтверджується Довідкою МТСБУ про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих №1 від 30.04.2025 (а.с. 11).

02.05.2025 МТСБУ на підставі ст.41 Закону №1961-ІУ, зазначеної довідки МТСБУ, було прийнято Наказ МТСБУ № 3.1/13568 (номер справи 114425) «Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_3 » про виплату відшкодування ОСОБА_6 в сумі розмірі 288 000,00 грн. (а.с. 11).

МТСБУ перерахувало матері потерпілого ОСОБА_3 - ОСОБА_6 , в особі її представника, на отримувача ТОВ «ЮК «ЦЕНТР АВТОВИПЛАТ ПОЛІС», який був вказаний в заяві на відшкодування шкоди, суму відшкодування у розмірі 288 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №13 359 від 02.05.2025 (а.с. 23).

Згідно з п. 33.1.4 ст. 33 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Відповідно до підпункту 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 цього Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив ДТП, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Деліктне зобов`язання виникає з факту завдання шкоди (зокрема, майнової) і триває до моменту її відшкодування потерпілому в повному обсязі особою, яка завдала шкоди (статті 11, 599, 1166 ЦК України). Сторонами деліктного зобов`язання зазвичай виступають потерпілий (кредитор) і заподіювач шкоди (боржник). Разом з тим, правила регулювання таких зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо заподіювачем, а іншою особою за умови, що законом передбачено такий обов`язок іншої особи, хоч вона шкоди й не заподіювала. При цьому за статтею 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Також відповідно до ст.1191 ЦК Українита п.38.2.1 ст.38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Отже, фактичні витрати МТСБУ на відшкодування витрат пов`язаних з регламентною виплатою по страховому випадку складають в сумі 288 000,00 грн.

Однак, відповідач в судовому засіданні заперечуючи проти позову посилався на те, що він вже сплатив відшкодування шкоди потерпілій особі у добровільному порядку. Крім того, МТСБУ не повідомило ОСОБА_1 про виплату відшкодування шкоди потерпілій особі.

При цьому, як вже було встановлено вироком суду по справі № 642/7064/24 обвинуваченим ОСОБА_1 частково відшкодовано завдану йому моральну шкоду, однак потерпілий в подальшому має намір іншу частину моральної та матеріальної шкоди стягнути в позасудовому порядку зі страхової компанії ПАТ «СК «УСГ» та МТСБУ.

Таким чином, як вже було встановлено судом, представник потерпілої особи звернувся до МТСБУ з заяво про виплату страхового відшкодування, а МТСБУ відповідно до Закону здійснило відшкодування шкоди за водія ОСОБА_1 , що керував транспортним засобом «ВАЗ 21063» реєстраційний номер « НОМЕР_2 » та спричинив ДТП, та не мав договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

З огляду на викладене, враховуючи те, що відповідач здійснив ДТП порушуючи Правила дорожнього руху України, що призвело до смерті потерпілого, а позивач, будучи МТСБУ, виконав покладені на нього обов`язки відповідно до вимог законодавства України, що стосується виплати страхового відшкодування, за відсутності доказів про протилежне, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача в порядку регресу належить стягнути суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 288 000,00 грн.

Окрім того, на підставі вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений відповідно до платіжного доручення №0006144 від 16 березня 2026 року у сумі 4 320,00 грн. (а.с.1,2).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 1-18, 76 82, 95, 141, 228, 229, 235, 244, 245, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст. ст. 1166, 1187 1191 ЦК України, ст.ст. 22, 38, 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд , -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторно (транспортного) страхового бюро України збитки в порядку регресу у розмірі 288 000,00 грн. (двісті вісімдесят вісім тисяч гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторно (транспортного) страхового бюро України судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 320,00 грн. (чотири тисячі триста двадцять гривень 00 копійок).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач: Моторно (транспортне) страхове бюро України, Код ЄДРПОУ 21647131, розташоване за адресою: м. Київ, Русанівський бульвар, 8.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , який зареєстрований як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 14.10.2026

Суддя В.В. Труханович