Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №619/5120/26 — Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/5120/26

провадження № 2-а/619/41/26

РІШЕННЯ

іменем України

13 жовтня 2026 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Калиновської Л.В., за участю секретаря судового засідання Булах С.М., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Так, ОСОБА_1 , звернувся до Дергачівського районного суду Харківської області з позовом, в якому просив постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення № 1/1991 від 04 грудня 2025 року, згідно якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено штраф у розмірі 17 000 грн. 00 коп. скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позову зазначено, що 04.12.2025 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 винесена постанова №1/1991 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, складена на підставі протоколу №1991 від 02.12.2025, згідно якої ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено штраф У розмірі 17 000 грн. 00 коп. Про існування вказаної постанови позивачу стало відомо лише 24.07.2026, після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 81418631, відкритого 07.07.2026 Головним державним виконавцем Дергачівського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Меремерею В.П. для примусового виконання спірної постанови стягнення 34 000,00 грн. (штрафу у подвійному розмірі, нарахованого відповідно до частини другої статті 308 КУпАП) та виконавчого збору у розмірі 3 400,00 грн. До 24.07.2026 про існування постанови, самого штрафу та відкритого виконавчого провадження позивач не знав; в інший спосіб копія постанови йому не вручалась і не надсилалась. Вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП, є незаконним, необґрунтованим та недоведеним, а постанова підлягає скасуванню. Зазначив, що 01.06.2023 рішенням військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 його визнано непридатним в мирний час, обмежено придатним у воєнний час, в особливий період. За версією відповідача, викладеною у протоколі № 1991 від 02.12.2025 та постанові № 1/1991 від 04.12.2025, інкриміноване правопорушення полягає не проходженні повторного медичного огляду та не звернення до ТЦК та СП у визначений законодавством термін до 05.06.2025, а датою його вчинення є 06.06.2025 - наступний день після спливу встановленого законом строку. Оскільки обов`язок пройти повторний медичний огляд був обмежений конкретною календарною датою (05.06.2025), інкриміноване правопорушення за своєю правовою природою не є триваючим, а є вчиненим 06.06.2025, коли відповідні відомості про недотримання встановленого строку вже об`єктивно існували в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів і були очевидними для Відповідача. Отже, датою виявлення правопорушення слід вважати саме 06.06.2025, а тримісячний строк накладення адміністративного стягнення сплив 06.09.2025. Однак протокол №1991 складено лише 02.12.2025, а Постанова №1/1991 - 04.12.2025, тобто майже через 6 місяців після спливу встановленого частиною сьомою статті 38 КУпАП тримісячного строку. Це є самостійною та достатньою підставою для скасування постанови і закриття провадження у справі на підставі пункту 7 статті 247 КУпАП. 26.11.2025 позивач особисто, з власної ініціативи звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 (Дергачі) та отримав офіційне направлення № 5621832 для визначення придатності до військової служби, згідно якого військово-лікарська комісія мала відбутися на базі КНП «Дергачівська центральна лікарня» Дергачівської міської ради з датою початку медичного огляду 26.11.2025. 27.11.2025 позивачем додатково отримано направлення № 904 на консультацію та обстеження з приводу наявного захворювання, видане ІНФОРМАЦІЯ_5 . Станом на 02.12.2025 (дату складення протоколу) та на 04.12.2025 (дату винесення постанови) законний строк проведення розпочатого ним медичного огляду ще не сплив, а сам медичний огляд та обстеження фактично тривали. Незважаючи на це, відповідач, не дочекавшись висновку ВЛК і завершення розпочатого за власною ініціативою позивача медичного огляду, склав протокол № 1991 від 02.12.2025, у якому зазначив, що позивач «не пройшов повторний медичний огляд... та не звернувся до ТЦК та СП... з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію», що не відповідає дійсності, оскільки позивач особисто звернувся до відповідача та отримав необхідні направлення ще 26-27.11.2025, тобто до складення протоколу.

Крім того, відповідач порушив процесуальний порядок розгляду справи, не забезпечивши його участі у розгляді, а сама постанова йому особисто не вручалась. 02.12.2025 позивачем дійсно було особисто підписано протокол № 1991, однак йому не повідомляли що розгляд справи відбудеться 04.12.2025. Фактично розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно нього 04.12.2025 не відбувався в порядку, передбаченому статтями 268, 278-281 КУпАП: його не було заслухано, не надано можливості надати пояснення, подати наявні на той момент докази (Направлення № 5621832, направлення № 904) щодо розпочатого проходження ВЛК, заявити клопотання про відкладення розгляду справи до отримання висновку ВЛК, скористатися правовою допомогою адвоката. Крім того, позивач вказує, що підпис у самій постанові № 1/1991, яким засвідчується нібито його особисте ознайомлення з постановою та отримання її копії, йому не належить і виконаний не ним. Жодного примірника постанови позивач особисто не отримував, з її змістом ознайомився лише 24.07.2026 з матеріалів виконавчого провадження № 81418631. Вважає, що постанова № 1/1991 від 04.12.2025 винесена відповідачем незаконно, з грубим порушенням строку притягнення до адміністративної відповідальності, встановленого статтею 38 КУпАП, без урахування добросовісного та своєчасного звернення позивача для проходження ВЛК, з порушенням встановленої КУпАП процедури розгляду справи та належного вручення постанови, а тому підлягає скасуванню.

Ухвалою від 30.07.2026 відкрито провадження у справі за адміністративним позовом за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін з урахуванням вимог ст.286 КАС України.

Крім того вказаною ухвалою витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином засвідчених копій матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за наслідками розгляду яких прийнято постанову №1/1991 від 04 грудня 2025 року за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Позивач в судове засідання не з`явився, подав заяву, вказавши, що позов підтримає та просить його задовольнити.

В судове засідання представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причин неявки суду не повідомив.

Згідно з ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Підстав, визначених ст. 205 КАС України, для відкладення розгляду справи немає.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази в сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.

04.12.2025 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 винесена постанова №1/1991 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, складена на підставі протоколу №1991 від 02.12.2025, згідно якої ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено штраф У розмірі 17 000 грн. 00 коп.

Не погоджуючись із вищезазначеною постановою про адміністративне правопорушення, вважаючи її незаконною, з метою відновлення порушеного права, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Відповідно до ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (зокрема передбачені ст.ст. 210, 210-1 КУпАП).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Як встановлено статтею 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За приписами ч. 2 ст.283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Частиною 3 статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність передбачає порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.

Відповідно до Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнний стан, який триває і по теперішній час.

Відповідно до абз. 3 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

У відповідності до ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані:

- з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;

- надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;

- проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Судом установлено, що фактичною підставою для притягнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, на підставі постанови від 04.12.2025 № 1/1991 слугував висновок відповідача про непроходження повторного медичного огляду та незвернення до ІНФОРМАЦІЯ_6 у визначений законодавством термін до 05.06.2025.

01.06.2023 ОСОБА_1 рішенням військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 його визнано непридатним в мирний час, обмежено придатним у воєнний час, в особливий період.

26.11.2025 позивач особисто, з власної ініціативи звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 (Дергачі) та отримав офіційне направлення № 5621832 для визначення придатності до військової служби, згідно якого військово-лікарська комісія мала відбутися на базі КНП «Дергачівська центральна лікарня» Дергачівської міської ради з датою початку медичного огляду 26.11.2025.

27.11.2025 позивачем додатково отримано направлення № 904 на консультацію та обстеження з приводу наявного захворювання, видане ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Станом на 02.12.2025 (дату складення протоколу) та на 04.12.2025 (дату винесення постанови) законний строк проведення розпочатого ним медичного огляду ще не сплив, а сам медичний огляд та обстеження фактично тривали.

Таким чином, позивач особисто звернувся до відповідача та отримав необхідні направлення ще 26-27.11.2025, тобто до складення протоколу.

Вказане свідчить про відсутність будь якого порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Відповідно до п. 7. ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Згідно ч. 9 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Початок перебігу строку накладення адміністративного стягнення слід пов`язувати з днем його виявлення. Днем виявлення правопорушення слід вважати день, коли уповноважений на складення протоколу про адміністративне правопорушення орган отримав будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення.

При цьому, день виявлення адміністративного правопорушення не тотожний дню складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах №461/1393/16-а від 21.11.2019 та № 149/2498/17 від 28.02.2019.

В даному випадку позивач зобов`язаний був пройти військово-лікарську комісію до 05.06.2025 включно, таким чином, оскільки встановлено, що відповідач, як орган, уповноважений складати протоколи про адміністративні правопорушення за ст. 210, 210-1 КУпАП, виявив порушення позивачем норм законодавства 05.06.2025 суд дійшов висновку, що з цього часу і повинен обчислюватись строк накладення на адміністративного стягнення.

Отже, враховуючи встановлені у справі обставини, суд приходить до висновку, що станом на день розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 строк, визначений ст. 38 КУпАП, закінчився, тому притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП відбулось з порушенням норм законодавства.

Також, судом було здійснено витребування в ІНФОРМАЦІЯ_7 належним чином засвідчених копій матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за наслідками розгляду яких прийнято постанову №1/1991 від 04 грудня 2025 року за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, однак відповідь до суду не надійшла, причини суду не повідомлені.

За приписами ч.ч.1, 2 ст.77КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.2 ст.2КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Разом з тим, оскаржувана постанова прийнята необґрунтовано, без урахування всіх обставин, які мали значення для прийняття такого рішення.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 286КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи відсутність фактичних підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку про скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, із бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст. 2, 9, 77, 241-246, 250-251, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Скасувати постанову №1/866 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення № 1/1991 від 04 грудня 2025 року та накладення штрафу у розмірі 17000 гривень.

Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 , судовий збір в сумі 665,60 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги особою, яка її оскаржує, протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_8 , адреса: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Суддя Л. В. Калиновська