Вирок від 12 жовтня 2026 р. у справі №610/4729/26 — Балаклійський районний суд Харківської області

Справа № 610/4729/26

Провадження № 1-кп/610/297/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2026 Балаклійський районний суд Харківської області у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши в м. Балаклія Ізюмського району Харківської області у спрощеному провадженні (порядку) без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження № 12026226060000097 від 23.09.2026 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Балаклія Харківської області, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого, який проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

22 вересня 2026 року близько 18:30 у ОСОБА_3 , який перебував за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин із ОСОБА_4 виник умисел на заподіяння останньому тілесних ушкоджень.

Надалі, реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на заподіяння шкоди здоров`ю потерпілого, ОСОБА_3 під час словесного конфлікту, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання їхніх наслідків, підійшов до ОСОБА_4 , який у цей момент сидів на ліжку. Тримаючи в правій руці кухонний ніж, ОСОБА_3 умисно завдав ОСОБА_4 чотири удари в різні ділянки тіла, а саме: один удар у ділянку грудної клітки та три удари в ділянки нижніх кінцівок (один – у ділянку гомілки та два – в ділянки стегон).

Своїми діями ОСОБА_3 спричинив потерпілому ОСОБА_4 такі тілесні ушкодження: рану на лівій боковій поверхні грудної клітки на рівні 4-го ребра по середній пахвовій лінії, рану на зовнішній поверхні лівої гомілки у верхній треті, рану по задній поверхні правого стегна у верхній треті, рану по зовнішній поверхні лівого стегна в нижній треті. За ступенем тяжкості ці ушкодження, як кожне окремо, так і в сукупності, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про розгляд кримінального проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі.

Обвинувачений ОСОБА_3 , захист якого здійснювала захисник – адвокат ОСОБА_5 , подав заяву, згідно якої він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі; ознайомлений з обмеженнями права на апеляційне оскарження.

Потерпілий ОСОБА_4 подав заяву, згідно якої він згоден зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі, а також ознайомлений з обмеженнями права на апеляційне оскарження.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу про вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами частини 2 статті 381 КПК України.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, не здійснювалося.

Згідно ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Суд вважає, що встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, та докази на підтвердження встановлених судом обставин, долучені до обвинувального акту, доводять вину ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.

Вивченням особи обвинуваченої встановлено, що він раніше не судимий, на диспансерному (профілактичному) обліку лікарів психіатра та нарколога не перебуває, на обліку уповноваженого органу з питань пробації не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання у відповідності до вимог ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке віднесено законом до проступків, особу винного, обставини, визнані судом такими, що пом`якшують покарання, відсутність обтяжуючих покарання обставин.

Суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу.

Таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

Питання про речові докази по справі суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Питання щодо арешту майна суд вирішує відповідно до вимог ст. 174 КПК України.

Керуючись статтями 107, 371, 373, 374, 382 КПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в доход держави в розмірі 100 (сто) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався.

Речовий доказ – кухонний ніж, який зберігається у ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області, після набрання вироком законної сили, – конфіскувати.

Арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Балаклійського районного суду Харківської області від 25.09.2026 у справі № 610/4468/26 (провадження 1-кс/610/351/2026), а саме: кухонний ніж, після набрання вироком законної сили – скасувати.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

На вирок учасниками кримінального провадження до Харківського апеляційного суду через Балаклійський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий – суддяОСОБА_1