Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №490/10263/25 — Центральний районний суд м. Миколаєва

490/10263/25

нп 2-о/490/62/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва

у складі головуючого судді - Чулуп О.С.

за участю секретаря судових засідань - Довженко Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрального районного суду м. Миколаєва цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, заінтересовані особи – Управління комунальної власності Миколаївської міської ради, ОСОБА_3 ,-

ВСТАНОВИВ :

Заявники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з заявою, в якій просять встановити факт належності їм правостановлюючого документу - свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 , виданого ДП СЗ імені 61 Комунара 05.08.1997 року. В обгрунтування заяви посилаються на те, що їм ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про житло від 05.08.1997 року, зареєстрованого 23.01.1998 році в КП ММ БТІ за реєстровим №18338. При цьому, у свідоцтві про право власності на житло від 05.08.1997 року вказано прізвища заявників на українській мові: « ОСОБА_4 » та « ОСОБА_4 », в той час як зазначене свідоцтво про право власності на житло видано на підставі документів, в яких були зазначені прізвища заявників на російській мові « ОСОБА_5 » та « ОСОБА_5 ». Посилаючись на вищевикладене, допущена у свідоцтві про право власності описка перешкоджає їм у реалізації права власності, тому просять заяву задовольнити.

Представник заявників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвокат Царик Р.М. надала заяву про розгляд справи у її відсутності та вимоги заяви підтримала у повному обсязі.

Представник заінтересованої особи Управління комунальної власності Миколаївської міської ради Коган А.О. надала заяву про розгляд справи у її відсутності та просила винести рішення по справі відповідно до чинного законодавства України.

Заінтересована особа – ОСОБА_3 просила про розгляд справи у її відсутності.

З`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

У лютому 2005 року Центральним РВ ВМС УМВС України в Миколаївській області видано паспорт серії НОМЕР_1 на ім`я « ОСОБА_1 », ІНФОРМАЦІЯ_1 .

12 серпня 2006 року Центральним РВ ВМС УМВС України в Миколаївській області видано паспорт серії НОМЕР_2 на ім`я « ОСОБА_2 », ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Поряд з цим, згідно копії свідоцтва про право власності на житло від 05.08.1997 року, виданого ДП СЗ імені 61 Комунара 05.08.1997 року, на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_3 , « ОСОБА_1 », « ОСОБА_2 » належить квартира АДРЕСА_1 .

Згідно з витягу з територіальної громади м. Миколаєві від 17.06.2026 року заявник « ОСОБА_1 » з 17.03.1989 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Як вбачається з витягу з територіальної громади м. Миколаєві від 17.06.2026 року заявник « ОСОБА_2 » з 12.08.2005 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно довідки «2-5066 від 24.06.2026 року, наданої КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації», право власності станом на 28.12.2012 року в КП «ММ БТІ» зареєстровано 23.01.1998 року за р№18223 за ОСОБА_3 , « ОСОБА_1 », « ОСОБА_2 » на підставі свідоцтва про право власності на житло від 05.08.1997 року, виданого ДПСЗім 61 Комунара.

Як вбачається з відповіді Управління комунального майна Миколаївської міської ради від 25.08.2025 за №О-225/Ц, Управління комунального майна Миколаївської міської ради зазначило, що не має підстав для виконання виправлення написання імені «Очаківська» « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 » «Очаковський» у свідоцтві про право власності на приватизовану квартиру АДРЕСА_1 , оскільки даний факт має юридичне значення, а саме - стосується майнових прав фізичних осіб. Запропоновано звернутися з метою вирішення цієї проблеми до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Пунктом 6 ч. 1ст. 315 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно з п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові надати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Відповідно листа ВСУ 01.01.2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 273 ЦПК України громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов`язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку.

Як вбачається копії паспорта НОМЕР_1 заявник ОСОБА_1 з 17.03.1989 року зареєстрована за адерсою: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_2 є сином заявника ОСОБА_1 , що підтвержується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 .

Згідно копії паспорта серії НОМЕР_2 заінтересована особа ОСОБА_2 зареєстрований з 12.08.2005 року за адерсою: АДРЕСА_2 .

Свідоцтво про право власності на житло, а саме: квартиру АДРЕСА_3 , видано 05.08.1997 року на ім`я ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Враховуючи, що заявник ОСОБА_1 та її син ОСОБА_2 проживали у квартирі АДРЕСА_3 з 17.03.1989 року, тобто до отримання свідоцтва про право власності на житло від 05.08.1997 року, за такого слід встановити факт належності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 від 05.08.1997 року.

За таких обставин, заява підлягає задоволенню.

У відповідності до ч.2 ст.133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Оскільки заявником ОСОБА_1 при поданні до суду заяви про встановлення факту належності правовстановлюючого документу надмірно сплачено суму судового збору у розмірі 388,44 грн., суд приходить до висновку щодо необхідності повернути вказану суму заявнику.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 258, 263-265, 268, 293, 294, 315 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ), ОСОБА_2 ( РНОКПП: НОМЕР_5 ) свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 від 05.08.1997 року, виданого на ім`я ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) надмірно сплачену суму судового збору у розмірі 388,44 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя