Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №484/5943/26 — Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/5943/26

Провадження № 2/484/4243/26

Рішення

іменем України

14.10.2026 року м. Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Максютенко О.А,

секретар судових засідань Завірюха В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, в залі суду в м. Первомайську, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

встановив

ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 13.01.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" (далі ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ") та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №73993641. За умовами договору позики кредитор надає Позичальнику кредит в розмірі 4500,00 грн., строк позики - 30 днів зі сплатою відсотків у розмірі 0,500 % в день, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього договору. Комісія за надання кредиту 15,00% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 675,00 грн.). У разі порушення Позичальником строку повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка в розмірі 4% в день за кожен день понадстрокового користування.

27.03.2025 року між ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" було укладено договір факторингу №27/03/25, згідно якого первісний кредитор зобов`язується передати новому кредитору права вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимог, а новий кредитор зобов`язується їх прийняти.

Відповідно до реєстру прав вимог №6 від 27.05.2025 до договору факторингу №27/03/25 від 27.03.2025 року ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" набуло право грошової вимоги до відповідача за договором про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №73993641 від 13.01.2025 року в сумі 14850,00 грн., з яких: 4500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 675,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 675,00 грн. - сума заборгованості за комісією; - 9000,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Відповідач умови кредитного договору не виконав та не повернув кредитні кошти і відсотки за користування кредитом. Позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість за кредитним договором та судові витрати за подання позовної заяви.

01.09.2026 року ухвалою суду у справі відкрито провадження, призначено судовий розгляд в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи.

Сторонам роз`яснено порядок розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, клопотань і доказів.

Сторони про місце, день та час розгляду справи були повідомлені завчасно і належним чином.

Представник позивача на адресу суду направив клопотання про розгляд справи за його відсутності зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач на адресу суду направляв клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та укладення договору на надання правничої допомоги, клопотання про відкладення розгляду справи в зв`язку із його перебуванням на військовій службі, на підтвердження чого було надано довідку (форма 5) №295 від 29.08.2026 про перебування з 07.09.2024 року по теперішній час на військовій службі за призивом під час мобілізації згідно Указу Президента України від 24.02.2022 року №69/2022 у військовій частині НОМЕР_1 . Правом на подання відзиву не скористався, будь-яких інших клопотань на адресу суду від відповідача не надходило.

Вирішуючи справу на підставі наявних у ній письмових доказів, суд приходить до висновку про те, що позов обґрунтований і підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, коли наявні підстави для звільнення від доказування.

Частинами 1, 3 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 13.01.2025 року між ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ОСОБА_1 був укладений договір про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №73993641, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у сумі 4500,00 грн, на строк 30 днів, тобто датою повернення кредиту є 11.02.2025 р. (п.п. 2.2 Договору). Комісія за надання кредиту 15,00% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 675,00 грн.). У разі порушення Позичальником строку повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка в розмірі 4% в день за кожен день понадстрокового користування.

Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальницком одноразового ідентифікатора (електронного підпису 11170, що був надісланий на вказану відповідачем електронну пошту) у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін.

Відповідно до договору про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №73993641 від 13.01.2025 кредит надається клієнту у безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки № НОМЕР_2 , вказаної клієнтом. Факт перерахування коштів на картковий рахунок відповідача підтверджено довікою ТОВ "Фінансова компанія "ФІНЕКСПРЕС" від 20.11.2025 №КД-000088163/ТНПП.

Як роз`яснив Верховний Суд у постанові від 25.05.2021 року у справі №554/4300/16-ц, належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Враховуючи, що кредит видано на платіжну картку, а не на банківський рахунок позичальника, кредитодавцем здійснено перерахування коштів на картковий рахунок відповідача за посередництвом платіжної установи, так як перерахунок коштів з банківського рахунку кредитодавця на картковий рахунок фізичної особи технічно неможливий, то всі правовідносини між позивачальником, кредитором та банком-еквайром регулюються в тому числі і пунктом 159 розділу VІІІ Положення про порядок емісії та еквайрінгу платіжних інструментів, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 164, за яким всі документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів є належними та допустимими доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Таким чином, надані позивачем документи підтверджують обставини видачі кредиту та його розміру.

Разом з тим, відповідач в терміни, встановлені договором, свої зобов`язання не виконував, внаслідок чого утворилась заборгованість.

27.03.2025 року між ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" було укладено договір факторингу №27/03/25, згідно якого первісний кредитор зобов`язується передати новому кредитору права вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимог, а новий кредитор зобов`язується їх прийняти.

Відповідно до реєстру прав вимог №6 від 27.05.2025 до договору факторингу №27/03/25 від 27.03.2025 року ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" набуло право грошової вимоги до відповідача за договором про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №73993641 від 13.01.2025 року в сумі 14850,00 грн., з яких: 4500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 675,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 675,00 грн. - сума заборгованості за комісією; - 9000,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Згідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно якої договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно до ч.2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом ч.2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Із прийняттям Закону України "Про електронну комерцію" № 675-VIII від 03 вересня 2015 року встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6статті 11 вказаного Закону).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У постанові Верховного Суду України від 14.07.2020 року у справі № 367/4970/13-ц зроблено висновок про те, що "заперечуючи розмір кредитної заборгованості, розрахований банком, боржник та його представник не надали суду докази, які б спростовували як факт надання кредиту в розмірі, визначеному кредитним договором, так і розмір боргу, що є процесуальним обов`язком боржника".

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Станом на 24.08.2026 року включно ОСОБА_1 має заборгованість за договором про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №73993641 від 13.01.2025 року в сумі 14850,00 грн., з яких: 4500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 675,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 675,00 грн. - сума заборгованості за комісією; - 9000,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Відповідачем ОСОБА_1 12.10.2026 на адресу суду через систему "Електронний суд" направлено заяву про перебування останнього на військовій службі за призивом під час мобілізації згідно Указу Президента України від 24.02.2022 року №69/2022 у військовій частині НОМЕР_1 з 07.09.2024 року по теперішній час. На підтвердження перебування на військовій службі надано копію довідки (форма 5) №295 від 29.08.2026 року.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» дія цього Закону поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України.

Відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Частина 15 статті 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає.

Крім цього, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.

Вказані правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 26 грудня 2018 року у справі №522/12270/15-ц.

Відповідач є військовослужбовцем з 07.09.2024 року і по теперішній час, тому на нього поширюється дія п. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей", тому відсотки за користування кредитними коштами за двома вказаними кредитними договорами з нього стягненню не підлягають.

Враховуючи положення п. 15 ч. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та заяву відповідача про перебування останнього на військовій службі за призивом під час мобілізації згідно Указу Президента України від 24.02.2022 року №69/2022 у військовій частині НОМЕР_1 з 07.09.2024 року по теперішній час, що підтверджено копією довідки (форма 5) №295 від 29.08.2026, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 4500,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості за нарахованими відсотками за договором про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №73993641 від 13.01.2025 року в сумі 675,00 грн. необхідно відмовити.

Що стосується нарахування позивачем пені, штрафів за кредитним договором в сумі 9 000,00 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року №2120-IX та набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відтак, враховуючи наведене, боржник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення на період воєнного стану. Пеня, нарахована включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Згідно з розрахунком позивача, останнім визначено пеню, штрафи за порушення відповідачем грошового зобов`язання за договором про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №73993641 від 13.01.2025 року в розмірі 9 000,00 грн.

З огляду на зазначене, суд, враховуючи положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог у цій частині.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 675,00 грн заборгованості з комісії, суд зазначає наступне.

Згідно абз. 4 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду по справі №204/224/21 у постанові від 06 листопада 2023 року, дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Приймаючи до уваги те, що у договорі ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" не зазначило та не надало доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця пов`язані з видачою кредиту.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовна вимога в частині стягнення з відповідача на користь позивача 675,00 грн заборгованості по комісії до задоволення не підлягає.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, про часткове задоволення позову, а саме, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість зза договором про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №73993641 від 13.01.2025 року в розмірі 4500,00 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат по справі, суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При звернені до суду ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" було сплачено 2662 грн. 40 коп. судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №153148 від 24.04.2026 року.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, оскільки позов задоволено на 30,3%, тому з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 806 грн. 71 коп.

Керуючись ст.ст. 2, 10-13, 258, 259, 265, 268, 278-279, 280 ЦПК України

ухвалив

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" заборгованість за договором про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №73993641 від 13.01.2025 року в розмірі 4500 (чотири тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" судовий збір у розмірі 806 (вісімсот шість) гривень 71 копійка.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з моменту його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії судового рішення.

Відмості про учасників справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження за адресою: вул. Лісова, буд. 2, м. Бровари, Київська область, 07400;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повне судове рішення складено 14.10.2026 року.

Суддя: