Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №484/6399/26 — Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Провадження: 2/484/4538/26

Справа: 484/6399/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.10.2026 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді - Коваленко Н.А.,

секретар судового засідання - Голубкова Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи в залі суду в м. Первомайську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "АКСІЛІУМ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,

ВСТАНОВИВ:

08.09.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АКСІЛІУМ-ФІНАНС» (далі - ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АКСІЛІУМ-ФІНАНС») через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява обґрунтована тим, що 27.07.2020 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено Договір про відкриття Кредитної лінії, обслуговування Кредитної картки та страхування С-001-089716-20-980. За умовами Договору банк зобов`язувався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язувалася в порядку та на умовах, визначених кредитним договором, повертати кредит, сплачувати проценти за користування кредитом, комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, передбачених договором. Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання щодо надання кредитних коштів, однак ОСОБА_1 не виконувала взятих на себе обов`язків за кредитним договором, не здійснювала погашення кредиту та відсотків, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором.

16.12.2025 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АКСІЛІУМ ФІНАНС» було укладено Договір факторингу №1, відповідно до якого АТ «Ідея Банк» відступило ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АКСІЛІУМ ФІНАНС» право вимоги до позичальників, в тому числі за Договором про відкриття Кредитної лінії, обслуговування Кредитної картки та страхування С-001-089716-20-980 від 27.07.2020, укладеним з ОСОБА_1 ..

На підставі викладеного, позивач ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АКСІЛІУМ ФІНАНС» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором С-409-010898-20-980 від 27.07.2020 у розмірі 33280,75 грн, яка складається з: 11369,23 грн заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту); 21911,52 грн заборгованість за відсотками, а також понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662 грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн.

Ухвалою судді від 15.09.2026 відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АКСІЛІУМ ФІНАНС» в судове засідання не з`явилася, але 01.10.2026 через систему "Електронний суд" скерувала заяву в якій вона просить справу розглядати без її участі, заявлені вимоги підтримує, просить їх задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.

13.06.2025 відповідачка в судове засідання не з`явилася, через канцелярію суду надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги в частині стягнення боргу за тілом кредиту визнала, щодо стягнення відсотків заперечує, вважає їх не співмірними до тілу кредиту. Крім того, заперечувала щодо стягнення 6000 грн на правову допомогу, просила зменьшити до 1000 грн.

Оскільки учасники справи у судове засідання не з`явились, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

В судовому засіданні 13.10.2026 суд перейшов до стадії ухвалення рішення та відклав його ухвалення та проголошення на 14.10.2026.

Дослідивши письмові докази та матеріали справи, суд приходить такого висновку.

Встановлено, що 27.07.2020 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено Договір про відкриття Кредитної лінії, обслуговування Кредитної картки та страхування С-001-089716-20-980, який було підписано позичальником власноручно.

Згідно п.3.3.2. Договору, Банк надає клієнту кредит шляхом встановлення відновлюваної кредитної лінії по рахунку на наступних умовах: максимальний ліміт кредитної лінії встановлюється у розмірі 200 000 грн.; ліміт кредитної лінії, доступний клієнту на момент укладання угоди, становить 6500 грн та може бути змінений в межах встановленого угодою максимального ліміту кредитної лінії за ініціативою банку.

Відповідно п.3.3. Договору процентна ставка за користування коштами кредитної лінії становить 24% річних та комісію за обслуговування основної картки згідно тарифів.

Згідно п.4.7. Договору нанесенням власноручного підпису під цією угодою, позичальник підтверджує, що перед укладанням цієї угоди ознайомлений з інформацією необхідною для отримання кредиту, викладеною в паспорті споживчого кредиту із порівнянням різних пропозицій банку, з метою прийняття обґрунтованого рішення щодо укладання угоди.

З виписки по рахунку складено АТ «Ідея Банк» за період час з 27.07.2020 року по 16.12.2026 року вбачається, що ОСОБА_1 активно використовувала кредитні кошти.

З цього слідує, що АТ «Ідея Банк» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах та в порядку, передбаченим договором.

Водночас, відповідачка ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за укладеним Договором належним чином не виконувала, у зв`язку із чим, згідно з Довідки-розрахунку заборгованості за Договором про відкриття Кредитної лінії, обслуговування Кредитної картки та страхування С-001-089716-20-980 від 27.07.2020, борг станом на 16 грудня 2025 року, становить 33280 грн 70 коп., який складається із: 11369 грн 23 коп. заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту), та 21911 грн 52 коп. заборгованості за відсотками.

За відсутності будь-яких доказів на спростування розрахунку заборгованості, належного виконання відповідачкою ОСОБА_1 зобов`язань, суд приймає наданий позивачем ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АКСІЛІУМ ФІНАНС» розрахунок заборгованості як належний доказ розміру наявного боргу.

16 грудня 2025 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АКСІЛІУМ ФІНАНС» було укладено Договір факторингу №1.

Згідно п.2.1. Договору клієнт відступає фактору, а фактор приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах визначених цим договором.

Відповідно до Витягу з реєстру боржників №2 (Лот №7) від 16 грудня 2025 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АКСІЛІУМ ФІНАНС» набуло права вимоги до ОСОБА_1 в сумі 33280 грн 75 коп., з яких: 11369 грн 23 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 21911 грн 52 коп. - сума заборгованості за відсотками.

Відповідно до положень ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У відповідності до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч.2 ст.1050 ЦК України).

Частиною 1 ст.1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору і в установлений договором строк. За умовами ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Згідно ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як передбачено п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч.1 ст.1078 ЦК України).

Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оцінюючи дослідженні в ході розгляду справи докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.

Відповідачка в порушення умов кредитного договору не виконала зобов`язання по сплаті кредиту та відсотків, в результаті чого виникла заборгованість у розмірі 33280 грн 75 коп., так відповідач порушила вимоги ст.ст.526, 530 ЦК України відповідно до яких зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений договором строк.

За таких обставин, суд приходе висновку про те, що з відповідачки ОСОБА_1 слід стягнути на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АКСІЛІУМ-ФІНАНС» заборгованість за Договором про відкриття Кредитної лінії, обслуговування Кредитної картки та страхування С-001-089716-20-980 від 27.07.2020, у розмірі 33280 грн 75 коп., яка складається із: заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту) - 11369 грн 23 коп.; заборгованості за відсотками - 21911 грн 52 коп.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат по справі, суд зазначає наступне.

В силу вимог п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Згідно ч.ч.1, 2, 3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Положеннями ч.1 ст.137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч.4 ст.137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження розміру витрат, понесених на професійну правничу допомогу, позивачем ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АКСІЛІУМ-ФІНАНС» надано наступні докази: ордер про надання правничої допомоги серії ВС №1409470 від 25 вересня 2025 року, копію Договору про надання правової допомоги №25/09/25 від 25 вересня 2025 року, укладеного між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АКСІЛІУМ-ФІНАНС» та Адвокатом Матула В.Ю., Акт наданих послуг №1 до Договору про надання правничої допомоги від 25 вересня 2025 року №25/09/25 на суму 6000 грн.

Враховуючизаперечення відповідачки та складність справи, що є малозначною, виконані адвокатом роботи, які не є складними та не потребують значних затрат часу, зміст позовної заяви, що є типовим для такого виду правовідносин, обсяг доданих документів, який не є значним, суд вважає, що заявлені витрати на правничу допомогу у розмірі 6000 грн не відповідають засадам розумності та співмірності характеру наданої правової допомоги, реальності таких витрат, суд вважає за можливе стягнути з відповідачки на користь позивача ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АКСІЛІУМ-ФІНАНС» 2000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

При звернені до суду ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АКСІЛІУМ-ФІНАНС» було сплачено 2662 грн 40 коп. судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією №1425 від 07.09.2026 року.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу, у розмірі 2000 грн та витрат пов`язаних зі сплатою судового збору, у розмірі 2662 грн 40 коп.

Керуючись ст.ст.2,10-13,258,259,265,268,278-279 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АКСІЛІУМ-ФІНАНС» в рахунок відшкодування заборгованості за Договором про відкриття Кредитної лінії, обслуговування Кредитної картки та страхування С-001-089716-20-980 від 27.07.2020 року, у розмірі 33280 (тридцять три тисячі двісті вісімдесят) грн 75 коп., яка складається із: заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту) - 11369 грн 75 коп.; заборгованості за відсотками - 21911 грн 52 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АКСІЛІУМ-ФІНАНС» судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу, у розмірі 2000 грн та витрат пов`язаних зі сплатою судового збору, у розмірі 2662 грн 40 коп.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про сторони:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АКСІЛІУМ-ФІНАНС», місцезнаходження за адресою: 79026, Львівська область, м. Львів, вул. Академіка Лазаренка Є., буд. №4, кабінет №4, Код ЄДРПОУ 43231894;

відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зарестроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 14.10.2026.

Суддя Н.А. Коваленко