Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №484/4326/26 — Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Провадження № 2/484/3121/26

Справа № 484/4326/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.10.2026 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючого судді - Шикері І.А., за участю секретаря судових засідань - Туркалової І.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні, з викликом (повідомленням) сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 05.05.2025 ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» договір кредитної лінії № 542863105. Згідно умов договору, товариство надало відповідачу кредит, в сумі 5700 грн., строком до 04.06.2030, зі сплатою відсотків. У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором, заборгованість ОСОБА_1 становить 20221,66 грн., з яких: 5699,34 грн. - заборгованість за кредитом, 11672,65 грн. заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом, 2849,67 грн.- заборгованість за штрафами санкціями (пеня, штрафи). Проте, позивач не ставить питання про стягнення з відповідача штрафних санкцій. Тому загальний розмір грошових вимог, що підлягає до стягнення становить 17371,99 грн.

26.08.2025 року між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТзОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № МВ-ТП/50, відповідно до умов якого до ТзОВ «Таліон плюс» перейшло право грошової вимоги в т.ч. і за кредитним договором № 542863105 від 05.05.2025.

27.02.2026 ТзОВ «Таліон плюс» та ТзОВ «Юніт капітал» уклали договір факторингу № 27/0226-01, за умовами якого право грошової вимоги за кредитним договором № 542863105 від 05.05.2025, перейшло до ТзОВ «Юніт капітал». Відповідач, будучи позичальником, не виконує умови договору, не сплачує кошти на погашення кредитного зобов`язання, має заборгованість, яка до цього часу нею не сплачена, в зв`язку з чим, позивач звернувся до суду із даним позовом.

В ході розгляду справи, з урахуванням заперечень відповідача, позивач зменшив свої позовні вимоги, просив стягнути лише 5699,34 грн.- заборгованості за тілом кредиту та 3307,84 грн. - заборгованості по несплаченим процентам, а також витрати по сплаті судового збору та 7000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, проте у позові міститься клопотання про розгляд справи відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримують, просять задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, проте подав до суду відзив у якому, зокрема, заперечуючи проти позовних вимог зазначив, що позивачем не доведено факту укладення кредитного договору, адже зазначений у договорі номер телефону, не є його фінансовим номером. До того ж, зазначав, що позивачем не доведено факту надання відповідачу кредитних коштів. Також, позивач не довів набуття права вимоги за кредитним договором, так як у матеріалах справи відсутні докази переходу такого права. Крім того, вважав, що нарахування позивачем процентів та неустойки нараховані неправомірно, адже він, є діючим військовослужбовцем з 24.07.2025. Тому, просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, а судові витрати покласти на позивача.

У відповіді на відзив та окремо поданій заяві, представник позивача зменшив позовні вимоги, просив стягнути лише 9007,18 грн., які складаються з: 5699,34 грн.- заборгованості за тілом кредиту та 3307,84 грн. - заборгованості по несплаченим процентам, зазначивши, що відсотки, нараховані з 24.07.2025 були списані позивачем. Стосовно заперечень відповідача, зазначив зокрема, що усі вони спростовуються наданими суду доказами, які містяться у справі, про що надав відповідні пояснення у відповіді на відзив.

Дослідивши матеріали справи, заяви сторін у справі, суд дійшов наступного висновку.

05.05.2025 ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» договір кредитної лінії № 542863105, за умовами якого (пункти 2.1 2.2) останній отримав кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту - 5700 грн. на умовах строковості, зворотності, платності.

Договір укладений в електронному вигляді та підписаний відповідачем електронним підписом.

Згідно із пунктами 7.1, 7.3 Договору рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту закінчення дисконтного періоду кредитування 25.05.2025, кінцева дата повернення (виплати) кредиту 04.06.2023.

Відповідно до пунктів 8.1, 8.3 Договору за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти, розмір яких на момент укладання Договору становить 0,98% в день від суми залишку кредиту.

Тобто сторони Договору узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, розмір процентів за користування кредитом, що свідчить про наявність волі відповідача на укладення такого електронного договору шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Виконання ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» обов`язку щодо надання грошових коштів ОСОБА_1 , в сумі 5700 грн. підтверджується платіжним дорученням від 05.05.2025, яким ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало 5700 грн. на картковий рахунок ОСОБА_1 - № НОМЕР_1 за договором № 542863105 від 05.05.2025, випискою з особового рахунку за цим кредитним договором, а також наданою на виконання ухвали суду Акціонерним товариством комерційним банком «УНІВЕРСАЛ БАНК» випискою по рахунку ОСОБА_1 .

Крім того, згідно наданої суду Акціонерним товариством комерційним банком «УНІВЕРСАЛ БАНК» інформації, повний номер рахунку за картою № НОМЕР_1 , належить ОСОБА_1 . Номер телефону НОМЕР_2 є фінансовим номером телефону за картковим рахунком № НОМЕР_1 та знаходиться в анкетних даних. Зазначили, що у період з 05.05.2025 по 10.05.2025 року дійсно надійшло зарахування коштів у сумі 5700 грн.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до статті 626 ЦК України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому згідно статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (частина 1 статті 205 ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (частина 1 статті 207 ЦК України).

В силу частин 1, 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно вимог частини 1 статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

З матеріалів справи вбачається, що договір кредитної лінії № 542863105 від 05.05.2025 був вчинений в електронній формі.

Тому на нього поширюються вимоги Закону України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Згідно пункту 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 11 цього ж суду передбачено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарськими кодексами України, а також іншими актами законодавства.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов`язку передати покупцеві товар.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункти 6, 12 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до частини 1 статті 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною четвертою статті 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що заперечення відповідача щодо укладення кредитного договору відповідачем та перерахування йому кредитних коштів не знайшли свого підтвердження в суді, оскільки були спростовані доказами, наданим позивачем та доказами, наданими на виконання ухвали суду, які підтверджують, що кредитний договір № 542863105 від 05.05.2025 було укладено сторонами в електронному вигляді за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», що доводить факт його укладення відповідачем, а також у справі достатньо належних доказів того, що грошові кошти були перераховані на банківський рахунок (картку), який належить відповідачу.

Таке ґрунтується на правових висновках, викладених Верховним Судом у постановах: від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 20 червня 2022 року у справі № 757/40396/20 (провадження № 61-850св22).

Звертаючись з позовом, ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» як новий кредитор, до якого перейшли права вимоги за укладеним ОСОБА_1 договором кредитної лінії від 05.05.2025 № 542863105, просило про стягнення з позичальника 9007,18 грн., які складаються з: 5699,34 грн.- заборгованості за тілом кредиту та 3307,84 грн. - заборгованості по несплаченим процентам до 23.07.2025.

У відзиві відповідача зазначав, що до позову не додано доказів набуття позивачем права вимоги за кредитним договором, адже не додано доказів сплати коштів за договорами факторингу та доказів повідомлення його про відступлення права грошової вимоги, як це передбачено ст.516 ЦК України.

Статтею 512 ЦК України визначені підстави заміни кредитора у зобов`язанні. За однією з таких підстав кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передавання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено Договором або законом. Крім того, статтею 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено відповідним Договором або законом.

Згідно наявних у справі доказів 26.08.2025 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) уклали договір факторингу № МВ -ТП/50 (а.с.87-89).

Предметом договору факторингу МВ -ТП/50 від 26.08.2026, є відступлення клієнтом фактору прав вимоги, зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги, які фактор зобов`язується прийняти та передати в розпорядження клієнту грошові кошти за плату на умовах, визначених цим Договором (пункт 2.1).

Відповідно до п. 1.3. Договору під правом вимоги розуміється права грошових вимог Клієнта до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Пунктом 4.1.встановлено, що наявне право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку, а право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права до боржника та додаткового оформлення не потребує.

Згідно із підпунктом 5.3.3 договору факторингу фактор має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги б/н від 26.08.2026 до договору факторингу МВ -ТП/50 від 26.08.2025 ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача за договором від 05.05.2025 № 542863105 (а.с. 14 зворотній бік).

27.02.2026 між ТОВ «Юніт Капітал» (фактор) та ТОВ «Таліон Плюс» (клієнт) було укладено договір факторингу № 27/0226-01, відповідно до умов якого, Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором. Сторони розуміють та погоджуються з тим, що відступлення Прав вимоги за цим Договором проводиться не з метою забезпечення виконання зобов`язання Клієнта перед Фактором. Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від Боржника на виконання вимоги, а Клієнт не відповідатиме перед Фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої Фактором Клієнту, та меншими від загальної суми зобов`язання Боржника. Разом з Правом вимоги до Фактора переходять всі інші права Клієнта за Кредитним договором. У випадку укладення Сторонами більш ніж одного Реєстру прав вимог, кожен наступний Реєстр прав вимог є самостійним Додатком, та не замінює попередній. (п.п.2.1, 2.2).

Загальна сума Прав вимоги, що відступаються за Договором становить 169 360 398,94 грн. (сто шістдесят дев`ять мільйонів триста шістдесят тисяч триста дев`яносто вісім гривень 94 коп.). 3.2. Сума Фінансування за Договором становить 10 671 574,80 грн. (десять мільйонів шістсот сімдесят одна тисяча п`ятсот сімдесят чотири гривні 80 копійок), без ПДВ. Сума фінансування вважається отриманою після її зарахування на рахунок Клієнта. 3.3. Фактор сплачує Клієнту 100% суми Фінансування, передбаченої п. 3.2 цього Договору не пізніше 7 (семи) банківських днів з моменту підписання Акта (-ів) прийому-передачі Реєстру прав вимог, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок Клієнта. 3.4. За сплачені Фактором грошові кошти у вигляді Фінансування, Клієнт сплачує Фактору плату в розмірі 100,00 грн. (сто гривень 00 коп.), без ПДВ, шляхом перерахування протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту проведення Фактором оплати, передбаченої п. 3.2 даного Договору, коштів на рахунок Фактора (п.п.3.1,3.2,3.3,3.4).

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними Акта прийому-передачі Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному Додатку.

27.02.2026 ТОВ «Юніт Капітал» (фактор) та ТОВ «Таліон Плюс» (клієнт) підписали акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 27/0226-01, згідно якого клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників в кількості 13254, після чого з урахуванням п.1.2 Договору факторингу № 27/0226-01, до клієнта переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до них.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 27.02.2026 до договору факторингу № 27/0226-01 вд 27.02.2026, ТОВ «Юніт Капітал» отримало право вимоги до відповідача за договором від 05.05.2025 № 542863105 (а.с. 24 зворотній бік).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина 1 статті 1077 ЦК України).

Визначення факторингу міститься у статті 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», у якій зазначено, що факторинг - це придбання права вимоги на виконання зобов`язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.

Частиною 1 статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Враховуючи наведені положення закону та зміст долучених позивачем договорів факторингу, реєстрів боржників, акту приймання-передачі реєстру боржників, суд дійшов до переконання, що позивач належними та допустимими доказами довів, що набув право вимоги до відповідача за договором від 05.05.2025 № 542863105.

При цьому, заперечення відповідача про недоведеність цього факту є хибним, оскільки суперечить наявним у справі доказам.

Стосовно ж неповідомлення відповідача про відступлення права вимоги за кредитним договором, суд зазначає, що саме по собі неповідомлення не скасовує заміну кредитора. Сам факт того, що боржника не повідомили (або повідомили із запізненням) про перехід прав до нового кредитора, не є підставою для визнання договору недійсним і не звільняє боржника від виконання свого зобов`язання. Такий висновок суду узгоджується з правовим висновком КЦС ВС від 06 лютого 2019 року у справі № 361/2105/16-ц.

Таким чином, враховуючи наведене, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором кредитної лінії від 05.05.2025 № 542863105, в сумі 9007,18 грн., які складаються з: 5699,34 грн.- заборгованості за тілом кредиту та 3307,84 грн. - заборгованості по несплаченим процентам до 23.07.2025.

Тому, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Юніт Капітал» у повному обсязі.

Крім того, в силу вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати зі сплати судового збору, в розмірі 2662,40 грн.

Стосовно витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи 20.01.2026 між ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» та адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» було укладено договір про надання правничої допомоги №20/01/26-02, 20.04.2026 було підписано додаткову угоду № 25771543042 до договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02.

05.05.2026 між ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» та адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» було підписано Акт прийому-передачі наданих послуг, згідно якого виконавець надав, а клієнт отримав юридичні послуги відповідно до договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026 по справі за позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом, згідно якого вартість послуг становить 7000 грн. (а.с.32).

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.

Дослідивши матеріали справи, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, суд приходить до висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу з врахуванням складності справи не є розумним та співмірним із виконаними роботами (наданими послугами; часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих послуг та виконаних робіт.

Спір у цій справі не належить до категорій справ значної складності, обсяг матеріалів справи не є значним, вже неодноразово була висловлена думка Верховного Суду в аналогічних справах даної категорії справ, тобто фактично сформована судова практика за спорами такої категорії, а тому для професійних досвідчених адвокатів дана категорія справ не становить надмірної складності, не потребує допомоги помічників, значних витрат часу та не вимагає великого обсягу аналітичної й технічної роботи, тобто не займає багато часу на виготовлення документів та збору додатків до них.

Отже, визначена адвокатським об`єднанням вартість своїх робіт у розмірі 7 000 грн. є завищеною та підлягає зменшенню до 3 000 грн.

Керуючись статями 3, 12, 81, 141, 259, 265, 268 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за договором кредитної лінії від 05.05.2025 № 542863105, яка складається з: 5699,34 грн.- заборгованості за тілом кредиту та 3307,84 грн., а всього стягнути 9007 (дев`ять тисяч сім) грн.18 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», витрати по сплаті судового збору, в сумі 2662 (двох тисяч шестиста шістдесяти двох) грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», витрати на професійну правничу допомогу, в сумі 3000 (трьох тисяч )грн.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1ст. 354 ЦПК України.

Повний текст судового рішення виготовлено 14.10.2026.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ", ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження якого: вул. Лесі Українки, 34, оф.333, в м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: І.А.ШИКЕРЯ