Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №558/219/26 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

Справа № 558/219/26

Номер провадження 2-др/489/36/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

16 вересня 2026 року

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі судді Кокорєва Вячеслава Валентиновича, розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , третя особа - Акціонерне товариство "Універсал Банк" про стягнення безпідставно набутих коштів

встановив

Інгульським районним судом м. Миколаєва ухвалено рішення від 08.09.2026 у цивільній справі № 558/219/26, яким позов задоволено.

Від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, яка мотивована тим, що у вищевказаному рішенні судом не вирішено питання про стягнення з відповідача понесених витрат позивачем на правничу допомогу в розмірі 28 000,00 гривень.

Просив суд ухвалити додаткове рішення у цивільній справі № 558/219/26 за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи – підприємець ОСОБА_2 , третя особа - Акціонерне товариство "Універсал Банк" про захист прав споживача шляхом стягнення безпідставно набутих коштів які збережені відповідачем за рахунок позивача без достатньої правової підстави за договором про обслуговування, яким стягнути з Фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені та документально підтверджені витрати на професійну правову (правничу) допомогу у розмірі: 28000 грн. 00 коп.

Питання щодо ухвалення додаткового рішення вирішується без виклику учасників провадження, у зв`язку з чим фіксування судового засідання звукозаписувальним технічним засобом не здійснюється у порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини та відповідні правовідносини.

Згідно зі ст.246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Статтею 270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Рішенням суду визначено що питання щодо витрат на правничу допомогу підлягає вирішенню в порядку, передбаченому ч. 8 ст. 141 та ст. 270 ЦПК України.

Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За змістом ч.ч. 2, 3 ст.137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у статті 133, статтях 137,141 ЦПК України. Витрати на правничу допомогу, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

23.03.2026 між адвокатом Ліпкевичем І.В. та ОСОБА_1 укладено Договір про надання правової допомоги. Також, позивачем надано суду Додаток №1 до Договору про надання правової допомоги від 23.03.2026, Акт №1 приймання-передачі наданих послуг, квитанцію від 08.09.2026.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Таким чином, відсутність доказів оплати вартості наданих адвокатом послуг не може виступати самостійною підставою для відмови у стягненні витрат на правничу допомогу.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 27.07.2022 у справі №686/28627/18, від 01.11.2022 у справі №757/24445/21-ц, від 20.09.2023 у справі № 753/7936/23.

Суд враховує висновок Касаційного цивільного суду Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22 проте, що суд немає права вирішувати питання про зменшення суми витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.

Враховуючи зазначене та керуючись ст. 270 ЦПК України, суд

вирішив

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі № 558/219/26.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 28000 грн. 00 коп. (двадцять вісім тисяч гривень нуль копійок).

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Акціонерне товариство "Універсал Банк", адреса: 04080, м. Київ, вул. Оленівська, 23.

Додаткове рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів не подані заява про перегляд рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення - з моменту складення повного тексту рішення.

Позивач, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст додаткового рішення складено 16.09.2026.

Суддя В. В. Кокорєв