Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №473/2903/26 — Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/2903/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"14" жовтня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі головуючої судді - Ротар М.М. за участю секретаря судового засідання - Ніколаєнко Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей

в с т а н о в и в:

в червні 2026 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частки від усіх видів її доходу щомісяця до досягнення дітьми повноліття.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивачка зазначила, що відповідачка ОСОБА_2 є матір`ю двох неповнолітніх дітей, які наразі проживають з нею та знаходяться на її утриманні. Відповідачка ОСОБА_2 проживає окремо та допомогу на утримання дітей не надає.

Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 05 червня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, в матеріалах справи є заява, про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, судом відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки позивач не заперечувала проти такого порядку вирішення спору.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.

Відповідачка ОСОБА_2 є матір`ю неповнолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 , видане 03 січня 2012 року).

Також відповідачка ОСОБА_2 є матір`ю неповнолітньої дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 , видане 02 липня 2016 року).

Батько дітей ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 (свідоцтво про смерть серія НОМЕР_3 , видане 10 грудня 2025 року).

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 24.09.2026 року, складеного спеціалістами служби у справах дітей Олександрівської селищної ради Вознесенського району та довідки про склад сім`ї, яка видана 25.09.2026 року за №1007 неповнолітні діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживають за адресою АДРЕСА_1 разом зі своєю бабусею ОСОБА_1 .

У статті 27 Конвенції про права дитини визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового та духовного розвитку. Сюди входить належне харчування, житло, одяг. Батьки несуть відповідальність за забезпечення належного життєвого рівня дитини. Держава має вживати необхідних заходів щодо надання допомоги батькам у здійсненні цього права.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Одним з основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття, закріпленим у СК України.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до частин першої та другої статті 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той з батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом (пункт 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»).

У частині третій статті 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Отже, обов`язковою умовою для стягнення аліментів на користь одного з батьків або інших законних представників дитини є проживання з нею чи з ним самої дитини, на утримання якої власне і стягуються аліменти (постанова Верховного Суду від 22 листопада 2022 року у справі № 188/1029/19).

За правилами статті 258 СК України баба і дід мають право на самозахист внуків. Баба і дід мають право звернутися за захистом прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх та повнолітніх непрацездатних внуків до органу опіки та піклування або до суду без спеціальних на те повноважень.

Отже, чинним законодавством передбачено право баби та діда на процесуальне представництво онука (онучки) на підставі самого факту близького кровного споріднення, без необхідності встановлення опіки, піклування чи призначення їх опікуном або піклувальником.

Таким чином, баба, з якою проживає онук (онучка), має право на подання в інтересах дитини позову до її батьків про стягнення аліментів без призначення опікуном дитини. Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22 грудня 2018 року у справі № 445/637/16-ц.

Оцінюючи доводи та вимоги позивача, суд виходить із захисту інтересів дитини, забезпечення одержання коштів, необхідних для життєдіяльності дитини, збереження того рівня життя, який дитина має тоді, коли утримуються обома батьками та отримує надійне стабільне матеріальне утримання як з боку матері, так і з боку батька.

У відповідності зі ст.182 СК України суд, врахувавши обставини справи, прийшов до висновку, що відповідачка має можливість сплачувати аліменти на утримання двох дітей в розмірі 1/3 частини всіх видів її заробітку, але розмір аліментів на дитину за жодних обставин не може бути меншим за 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що передбачено ч.2 ст.182 СК України.

Згідно ст. 430 ч.1 ЦПК України рішення суду підлягає негайному виконанню в справах про стягнення аліментів.

Враховуючи положення ст.141 ЦПК України, Закону України “Про судовий збір” з відповідачки на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1331 гривні 20 коп..

Керуючись ст. ст. 1-15 ЦПК України, ст. ст. 180,181,182,184 Сімейного Кодексу України, суд

ухвалив:

позов задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , і/н, НОМЕР_4 , адреса останнього відомого зареєстрованого місця проживання АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 і/н НОМЕР_5 , адреса зареєстрованого місця проживання АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 1/3 частини її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03 червня 2026 року і до повноліття дітей.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , і/н, НОМЕР_4 , адреса останнього відомого зареєстрованого місця проживання АДРЕСА_1 ) судовий збір на користь держави в розмірі 1331 гривні 20 коп.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання судового рішення.

Суддя М.М. Ротар