Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №473/4449/26 — Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/4449/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"14" жовтня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючої – судді Булкат М.С.,

за участю секретаря судового засідання Ступник А. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вознесенську цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2026 року Акціонерне товариство “Універсал банк” звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 103 493 грн. 43 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що між сторонами 18.06.2020 року був укладений договір про надання банківських послуг, відповідно до якого відповідачу було надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 29 000 грн. з можливістю його зміни, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 3,2 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом та збільшених процентів за користування кредитом у розмірі 6,2% на місяць на суму простроченої заборгованості за кредитом.

Взяті на себе зобов`язання, відповідно до умов кредитного договору, банк виконав у повному обсязі. Проте відповідач, незважаючи на це, порушив його, оскільки, своєчасно не погашав кредит та не сплачував проценти за користування ним, внаслідок чого утворилася заборгованість по кредитному договору в розмірі 103 493 грн. 43 коп. з яких : заборгованість за тілом кредиту складає 86 063,01 грн., заборгованість за пенею складає 17 430,42 грн.

Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду від 27.08.2026 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до судового засідання в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце його проведення був повідомлений належним чином, відповідно до ч. ч. 7,8 ст. 128 ЦПК України, про причини неявки суду не повідомив.

Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки представник позивача в окремій заяві (позові) проти цього не заперечував.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема, суд встановив, що 18.06.2020 року АТ «Універсал Банк» в межах проекту «monobank» уклало з ОСОБА_1 кредитний договір б/н, в якому сторони узгодили його умови.

Договір складається із Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг (що містить підпис позичальника).

Відповідно до договору банк зобов`язався надати ОСОБА_1 на споживчі потреби кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 29 000 грн., з можливістю його зміни, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 3,2 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом та збільшених процентів за користування кредитом у розмірі 6,2% на місяць на суму простроченої заборгованості за кредитом.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 207 ЦК України (в редакції на час укладення договору) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Матеріалами справи підтверджено, що Анкета-заява до Договору про надання банківських послуг містить підпис позичальника.

Таким чином, сторони уклали між собою кредитний договір, узгодили у ньому усі його істотні умови, відповідач погодився з ними та посвідчив правочин та погодження з зазначеними в ньому умовами власним підписом, тим самим набувши права та обов`язки позичальника.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. ст. 611, 612, 623-625, 1049, 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, зокрема, повинен повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.

З матеріалів справи вбачається те, що позивач належним чином виконав свої зобов`язання, в той час як позичальник порушив умови договору в частині вчасного повернення кредиту, що призвело до виникнення заборгованості за кредитним договором.

Згідно розрахунку заборгованості, заборгованість за кредитом становить 103 493,43 грн.

Хоча частина вказаної заборгованості виникла за рахунок списання банком частини нарахованих процентів (за ставкою 37,2 % річних) за користування кредитом шляхом їх включення до заборгованості за тілом кредиту, проте слід врахувати, що сторони обумовили в кредитному договорі плату за користування кредитом у вказаному розмірі, а тому такі дії банку не суперечать умовам договору та не призвели до нарахувань, що не передбачені умовами правочину. Водночас, наданий розрахунок не оспорений жодною зі сторін.

Що стосується нарахування неустойки, то в цій частині слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 вказав, що з аналізу положень п. 18 Прикінцевих та перехідних положень та ст.ст.1046,1049,1050,1054 ЦК України слід дійти висновку про те, що на кредитний договір розповсюджується дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Зважаючи на наведене, законодавцем звільнено позичальників від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦПК України, а також сплати неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24 лютого 2022 року, та такі нарахування підлягають списанню.

За встановленого, нарахована позивачем неустойка (пеня) не підлягає стягненню.

Отже, внаслідок невиконання ОСОБА_1 умов кредитного договору утворилася загальна заборгованість позичальника перед позивачем, яка становить 86 063,01 гривень.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Виходячи з вимог цієї статті, та з врахуванням того, що позивач просив в позовній заяві стягнути з відповідача на свою користь судовий збір, враховуючи, що позов задоволено частково, то суд вважає, що є підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 2 213 гривень судового збору (86 063,01 гривень х 2 662,40 гривень / 103 493,43 гривень).

Керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 282, 284, 289 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» » (04080, м. Київ, вул. Оленівська, 23, код ЄДРПОУ: 21133352) заборгованість за кредитним договором б/н від 18 червня 2020 року, заборгованість за кредитом 86 063 гривні 01 копійка, а також повернення 2 213 гривень судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя: М. С. Булкат