Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №473/1685/26 — Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/1685/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"13" жовтня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Лузан Л.В., за участю секретаря судового засідання Ракуленко Є.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами,

ВСТАНОВИВ

у квітні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами у загальному розмірі 49467,06 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 06 січня 2022 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем був укладений договір про споживчий кредит №3376608, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» зобов`язалося надати та надало відповідачу кредит у розмірі 20000,00 грн зі строком користування протягом 30 днів (з можливістю пролонгації/автопролонгації вказаного строку), а відповідач зобов`язався вчасно повернути кредит (до 05 лютого 2022 року), сплачувати проценти за користування ним у розмірі 0,01 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, в розмірі 5,0 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом, сплатити комісію в разі пролонгації строку кредитування: на 3 дні комісію за обслуговування кредиту в розмірі 3 % від розміру поточного залишку кредиту; на 7 днів у розмірі 5 % від розміру поточного залишку кредиту; на 15 днів у розмірі 10 % від розміру поточного залишку кредиту.

26 липня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено договір факторингу № 26-07/2024, за яким первісний кредитор відступив позивачу за плату право грошової вимоги до відповідача за зобов`язаннями, що виникли з договору №3376608 від 06 січня 2022 року.

Крім цього, 03 січня 2022 року ТОВ «ФК «Кредіплюс» уклало з відповідачем договір про споживчий кредит №93611. Відповідно до договору ТОВ «ФК «Кредіплюс» зобов`язалося надати та надало відповідачу кредит у розмірі 8000,00 грн зі строком користування коштами протягом 168 днів, а відповідач зобов`язався частинами повертати кредит, повернувши його в повному обсязі до 22 червня 2022 року, а також сплачувати проценти за користування ним у розмірі 286,00% річних, сплатити комісію за надання кредиту в розмірі 25% від суми кредиту (2000,00 грн), а також сплачувати комісію за управління та обслуговування кредиту в розмірі 100,00 грн (знижений тариф комісії – 1,00 грн).

28 січня 2025 року ТОВ «ФК «Кредіплюс» уклало з ТОВ «Факторинг Партнерс» договір факторингу № 28012025, за яким первісний кредитор відступив позивачу право грошової вимоги до відповідача за зобов`язаннями, що виникли з кредитного договору №93611 від 03 січня 2022 року.

Відповідач свої зобов`язання жодному з кредиторів належним чином не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість:

- за договором №3376608 від 06 січня 2022 року в розмірі 38060,00 грн, у тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 20000,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 18060,00 грн,

- за договором №93611 від 03 січня 2022 року в розмірі 11407,06 грн, у тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 8000,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 3206,06 грн, заборгованість за комісією за обслуговування кредиту в розмірі 201,00 грн.

Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідача в повному обсязі.

Представник позивача Пилипчук С.В. у судове засідання не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, причину неявки суду не повідомив.

Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки представник позивача не заперечував проти такого порядку вирішення спору.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема суд встановив, що 06 січня 2022 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит №3376608, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» зобов`язалося надати відповідачу кредит у розмірі 20000,00 грн зі строком користування протягом 30 днів (з можливістю пролонгації/автопролонгації вказаного строку), а відповідач зобов`язався вчасно повернути кредит (до 05 лютого 2022 року), сплачувати проценти за користування ним у розмірі 0,01 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, в розмірі 5,0 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом, сплатити комісію в разі пролонгації строку кредитування: на 3 дні комісію за обслуговування кредиту в розмірі 3 % від розміру поточного залишку кредиту; на 7 днів у розмірі 5 % від розміру поточного залишку кредиту; на 15 днів у розмірі 10 % від розміру поточного залишку кредиту.

Крім цього, 03 січня 2022 року ТОВ «ФК «Кредіплюс» уклало з ОСОБА_1 договір про споживчий кредит №93611. Відповідно до вказаного договору ТОВ «ФК «Кредіплюс» відкрило на користь відповідача кредитну лінію, з встановленням кредитної лінії (загальний розмір кредиту) в розмірі, що не може перевищувати 63556,00 грн. Перший транш, що був наданий відповідачу, становить 8000,00 грн (розмірі 6000,00 грн на рахунок позичальника, 2000,00 грн у порядку погашення заборгованості за комісією за надання кредиту), зі строком користування коштами протягом 168 днів. В свою чергу, відповідач зобов`язався частинами повертати кредит, повернувши його в повному обсязі до 22 червня 2022 року, а також сплачувати проценти за користування ним у розмірі 286,00% річних, сплатити комісію за надання кредиту в розмірі 25% від суми кредиту (2000,00 грн), а також сплачувати комісію за управління та обслуговування кредиту в розмірі 100,00 грн (знижений тариф комісії – 1,00 грн).

Згідно ч. 1 ст.626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, згідно ч. 1ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 207 ЦК України (в редакції на час укладення договорів) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Згідно ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Мілоан», ТОВ «ФК «Кредіплюс» та відповідач ОСОБА_1 , з дотриманням положень ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» уклали між собою кредитні договори в електронній формі, узгодили у них усі істотні умови, відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» позичальник підписав договори за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

При цьому, згідно доданих до позову матеріалів справи, первісні кредитори виконали свої зобов`язання перед відповідачем щодо надання кредитів, а саме копією квитанції №1876179256 від 06 січня 2022 року підтверджено успішне зарахування кредитних коштів у розмірі 20000,00 грн за договором № 3376608 від 06 січня 2022 року через систему платежів «LiqPay» на зазначену позичальником банківську картку; копією довідки ТОВ «ФК «Елаєнс» від 20 березня 2025 року підтверджено успішне зарахування кредитних коштів за договором №93611 від 03 січня 2022 року в розмірі 6000,00 грн на зазначену відповідачем банківську куртку, номер операції: e71e01d6-0935-4be9-9201-3b3065c68f4b від 04 січня 2022 року.

Відповідачем зазначені обставини не спростовані.

Таким чином відповідач набув статусу, прав та обов`язків позичальника в кредитних правовідносинах.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Водночас, ч. 2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено можливість встановлення кредитодавцем додаткових комісій, пов`язаних з наданням, обслуговуванням та поверненням кредиту, які включаються до загальних витрат за споживчим кредитом.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст.611,612,623-625,1049,1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, зокрема повинен достроково повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.

Також, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що 26 липня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено договір факторингу № 26-07/2024, за яким первісний кредитор відступив позивачу за плату право грошової вимоги до відповідача за зобов`язаннями, що виникли з договору №3376608 від 06 січня 2022 року. Крім цього, 28 січня 2025 року ТОВ «ФК «Кредіплюс» уклало з ТОВ «Факторинг Партнерс» договір факторингу № 28012025, за яким первісний кредитор відступив позивачу право грошової вимоги до відповідача за зобов`язаннями, що виникли з кредитного договору №93611 від 03 січня 2022 року.

Таким чином, з укладенням вказаних договорів факторингу до ТОВ «Факторинг Партнерс» перейшли усі права та обов`язки первісних кредиторів за договорами №3376608 від 06 січня 2022 року, №93611 від 03 січня 2022 року.

Проте позичальник свої зобов`язання жодному з кредиторів належним чином не виконав.

Згідно наданих позивачем розрахунків, заборгованість відповідача становить:

- за договором №3376608 від 06 січня 2022 року - 38060,00 грн, у тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 20000,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 18060,00 грн (нараховані за період з 06 січня 2022 року до 24 лютого 2022 року),

- за договором №93611 від 03 січня 2022 року - 11206,06 грн, у тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 8000,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 3206,06 грн (нараховані за період з 04 січня 2022 року до 20 червня 2022 року).

Вказана заборгованість щодо кредитів, процентів повністю узгоджується з умовами договорів (в тому числі узгодженими сторонами розміром процентної ставки та строком кредитування).

Обумовлені розрахунки відповідачем не спростовано, не надано доказів їх неправильності або альтернативних розрахунків.

Тому вказана заборгованість підлягає стягненню в повному обсязі.

Водночас, не підлягає стягненню з відповідача заборгованість за комісією за обслуговування кредиту в розмірі 201,00 грн, оскільки ТОВ «ФК «Кредіплюс» фактично встановив сплату комісії, не зазначивши за які саме послуги ця комісія має сплачуватись позичальником. Жодних доказів вчинення будь-яких дій в якості послуг на користь позичальника, матеріали справи не містять, і тому ця умова є нікчемною умовою договору.

Відповідно до ч.1ст.141ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Що стосується витрат на правничу допомогу.

Так, відповідно до ч.ч.2-5 ст.137 ЦПК України витрати на правничу допомогу складаються з гонорару адвоката за представництво в суді; іншої правничої допомоги, пов`язаної зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збору доказів тощо; вартості послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивач надав суду копію договору від 02 липня 2024 року №02-07/2024, укладеного між ТОВ «Факторинг Партнерс» та АО «Лігал Ассістанс», про надання правової допомоги з додатком у вигляді узгоджених тарифів за надані послуги, копію заявки на надання юридичної допомоги № 1152 від 02 лютого 2026 року, копію витягу з акта № 29 про надання юридичної допомоги від 27 лютого 2026 року. Згідно вказаних документів вартість наданих послуг становить 16000,00 грн (надання усної консультації, дослідження документів, вартість послуги 4000,00 грн (виходячи з потраченого часу - 2 год. та вартості послуги у 2000,00 грн за 1 год. роботи), складання позовної заяви, вартість послуги 12000,00 грн (виходячи з потраченого часу у 4 год. та вартості послуги у 3000,00 грн за 1 год. роботи)).

Зазначений позивачем розмір вказаних витрат є завищеним, оскільки справа належить до категорії незначної складності, її розгляд відбувався в порядку спрощеного позовного провадження, судова практика у цій категорії справ є усталеною, в зв`язку з чим при підготовці позовної заяви у адвоката була відсутня необхідність досліджувати додаткові норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, витрачати значний час на складання позовної заяви.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що співмірними із складністю справи, виконаними роботами (наданими послугами) є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн.

Керуючись ст.ст.12,13,76-83,141,259,263-265,280-282,289 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», місцезнаходження: місто Київ, вулиця Ґедройця Єжи, будинок, 6, офіс 521, ідентифікаційний код 42640371, заборгованість:

- за договором про споживчий кредит № 3376608 від 06 січня 2022 року в розмірі 38060,00 грн, у тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 20000,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 18060,00 грн,

- за договором про споживчий кредит №93611 від 03 січня 2022 року в розмірі 11206,06 грн, у тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 8000,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 3206,06 грн, а всього в загальному розмірі 49266,06 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», місцезнаходження: місто Київ, вулиця Ґедройця Єжи, будинок, 6, офіс 521, ідентифікаційний код 42640371, судові витрати в розмірі 4662,40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Суддя Л.В. Лузан